ТНП музичного відділення (елементарний підрівень)

Міністерство культури України
Державний науково–методичний центр
змісту культурно–мистецької освіти
«СХВАЛЕНО»
Науково-методичною радою
Державного науково-методичного центру
змісту культурно-мистецької освіти
Протокол № 2
від «04» листопада 2019 р.
Типова навчальна програма з навчальної дисципліни
«МУЗИЧНА ГРАМОТА ТА ПРАКТИЧНЕ МУЗИКУВАННЯ»
елементарного підрівня початкової мистецької освіти
Київ
2019 2
Типова навчальна програма з навчальної дисципліни «Музична грамота та
практичне музикування» елементарного підрівня початкової мистецької освіти.
Київ, 2019. 65 с.
Укладачі: М. П. Жалдак – директор Згурівської дитячої музичної
школи (Київська область), викладач музично-теоретичних
дисциплін, спеціаліст вищої категорії;
Л. В. Портова – завідуюча відділом музично-теоретичних
дисциплін Дитячої школи мистецтв № 5
імені І. О. Дунаєвського (м. Харків), спеціаліст вищої
категорії, старший викладач;
В. О. Проваторова – завідуюча відділом музичнотеоретичних дисциплін Дитячої музичної школи № 1
ім. М. Лисенка (м. Івано-Франківськ), викладач-методист,
спеціаліст вищої категорії.
Рецензенти: Ж. В. Борисевич – методист вищої категорії Обласного
навчально-методичного центру підвищення кваліфікації
працівників культосвітніх закладів (м. Харків);
Л. Й. Назар – доцент кафедри історії музики Львівської
національної музичної академії імені ім. М. Лисенка,
кандидат мистецтвознавства, доктор філософії; викладачметодист Львівської середньої спеціалізованої музичної
школи-інтернату ім. С. Крушельницької, лауреат конкурсу
«Вчитель року України-2000»;
О. В. Овчарук – професор кафедри культурології та
культурно-мистецьких проектів Національної академії
керівних кадрів культури і мистецтв, доктор культурології,
професор (м. Київ);
Л. Ю. Полішко – викладач-методист, керівник навчальновиробничої практики Комунального вищого навчального
закладу «Чернігівський музичний коледж
ім. Л. М. Ревуцького»;
Г. Б. Полтавцева – кандидат мистецтвознавства, професор
кафедри теорії музики Харківського національного
університету мистецтв імені І. П. Котляревського. 3
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. Мета типової навчальної програми, мета та завдання
нормативного змісту навчальної дисципліни «Музична грамота та
практичне музикування»
4
2. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та види
навчальних занять
4
3. Вимоги до матеріально-технічного забезпечення освітнього
процесу
6
4. Рекомендовані форми і засоби поточного та підсумкового
контролю та критерії оцінювання результатів навчання
6
5. Вимоги до результатів навчання та орієнтовні завдання
підсумкових контрольних заходів
9
6. Нормативний зміст і обсяг навчальної дисципліни та результати
навчання
19
7. Список рекомендованої літератури 61
ВСТУП
Типова навчальна програма «Музична грамота та практичне
музикування» (далі – типова навчальна програма) визначає нормативний зміст,
обсяг та вимоги до результатів навчання учнів початкової мистецької освіти
елементарного підрівня музичного спрямування.
Типова навчальна програма містить мету, завдання навчальної дисципліни,
рекомендовані форми організації освітнього процесу і види навчальних занять,
форми та засоби поточного та підсумкового контролю, рекомендації щодо його
проведення, критерії оцінювання рівня досягнення результатів навчання..
Опанування нормативного змісту типової навчальної програми та здобуття
визначеної типовою освітньою програмою теоретично-практичної
компетентності в музичному мистецтві забезпечує її застосування для творчої
самореалізації та продовження вивчення музично–теоретичних дисциплін на
наступному підрівні початкової мистецької освіти за фахом або спорідненим
видом мистецтва.
Нормативний зміст типової навчальної програми розрахований на дітей, які
розпочинають навчання в 6-7 років (перший клас початкової загальноосвітньої
школи), а також на навчання осіб старшого віку, які не мають початкових
компетентностей, формування яких передбачено цією типовою навчальною
програмою. Для осіб, старших за 6-7 років, кількість років навчання для
досягнення результатів, передбачених у типовій навчальній програмі, може
змінюватися з урахуванням психофізіологічного розвитку учня/учениці, його/її
можливостей, темпу опанування ним/нею нормативного змісту. Пропонується
орієнтовний розподіл навчальних модулів відповідно до строків навчання:
чотирирічний строк – шістнадцять модулів (орієнтовно чотири модулі на рік);
трирічний строк – шістнадцять модулів (орієнтовно по п’ять модулів на
перший та другий роки вивчення дисципліни та шість модулів на третій рік); 4
дворічний строк – шістнадцять модулів (орієнтовно 7 модулів на перший
рік, 9 модулів на другий рік).
«Музична грамота та практичне музикування» є комплексною
дисципліною, яка забезпечує вивчення основ музично-теоретичних дисциплін
(музичної грамоти, сольфеджіо, слухання музики, ритміки, аналізу музичних
форм) через практичне музикування, що сприяє розвитку музичного мислення
учнів, розкриттю їх творчого потенціалу.
1. Мета типової навчальної програми,
мета та завдання нормативного змісту
навчальної дисципліни «Музична грамота та практичне музикування»
Мета типової навчальної програми – узагальнення та систематизація
нормативного змісту навчальної дисципліни в логічній послідовності для
досягнення учнем/ученицею визначених освітньою програмою нормативних
результатів навчання за теоретично-практичною компетентністю в музичному
мистецтві.
Формування теоретично-практичної компетентності реалізується
у виконанні таких завдань:
оволодіння основами музично-теоретичних знань про елементи музичної
мови для усвідомленого їх використання у відтворенні (вокальному,
інструментальному, графічному) та творенні нескладних музичних творів або
фрагментів творів;
набуття вмінь та навичок практичного відтворення (вокального,
інструментального, графічного) елементів музичної мови, музичних творів
із відповідним ступенем емоційності (в тому числі у формах колективного
музикування) на основі формування ладового мелодичного та гармонічного
слуху, розвитку метроритмічного відчуття;
набуття вмінь та навичок практичного імпровізаційно-творчого
музикування – здатності до підбору, транспонування вивчених мелодій,
імпровізації, створення нескладних музичних творів;
набуття здатності слухання-сприйняття-розуміння образно-емоційного
змісту музичних творів, їх будови, аналізу музичної мови, закономірностей
її функціонування.
2. Рекомендовані форми організації освітнього процесу
та види навчальних занять
Відповідно до типової навчальної програми організація освітнього процесу
провадиться у формі навчальних занять, заходів поточного та підсумкового
контролю. Загальна кількість годин на опанування нормативного змісту типової
навчальної програми – 140 годин. Розподіл годин для чотирирічного строку
навчання становить одну годину на тиждень. Щорічно передбачено до
4 резервних годин, які використовуються для опанування нормативного змісту
навчальної дисципліни в індивідуальному темпі.
Основним видом навчальних занять є груповий урок. Тривалість уроку 5
з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для
різних вікових категорій визначається відповідно до встановлених норм чинного
законодавства.
За методами розвивального навчання рекомендовано застосування
нестандартних видів уроків: урок-гра; урок-змагання; урок-свято; урокпрезентація; урок-подорож; урок-казка; урок-вистава; урок-концерт тощо.
У типовій навчальній програмі запропоновано рівневу диференціацію
щодо змісту та результатів навчання, які поділяються на мінімально обов’язкові
та підвищеної складності (позначені «*»).
Для забезпечення наступності викладання музично-теоретичних
дисциплін навчальна програма «Музична грамота та практичне музикування»
враховує зміст програми «Сольфеджіо для музичної школи, музичного
відділення ПСМНЗ, ШЕВ 2012 року» (автори-укладачі: Г. А. Смаглій,
О. В. Єпімахова, І. А. Жосан, В. В. Кулик, І. А. Подлєсна, Т. Б. Сіротіна,
Н. І. Смольська, Г. М. Чиж) у тій частині, що стосується поєднання принципів
абсолютної та відносної сольмізації в розвитку ладового слуху на початковому
етапі навчання. У програмі «Сольфеджіо» (2012 р.) запроповано певний
алгоритм засвоєння ладо-мелодичних інтонацій мажорного ладу з найбільш
типових мелодичних інтонацій народних пісень, за яким, на думку укладачів
навчальної програми, відбувалось становлення ладового мислення в народній
творчості.
Порядок опанування ладо-мелодичних інтонацій та визначення їх образносмислових характеристик у типовій навчальній програмі «Музична грамота та
практичне музикування» залишається на розсуд викладача.
Типовою навчальною програмою пропонується орієнтовний дидактичний
музичний матеріал, основою якого є пісенно-танцювальні жанри українського
фольклору. Поряд з цим програмою рекомендовано використання різнобічного
музичного матеріалу для формування в учнів активного, «відкритого» слуху –
здатності сприймати музику різних жанрів та стилів, зокрема сучасного
музичного мистецтва (вибір конкретних творів залишається на розсуд
викладача).
Творчі форми роботи – один з провідних компонентів змісту типової
навчальної програми. Захоплення процесом творення є передумовою вияву
індивідуальних якостей особистості через творчість та успішного засвоєння
музично-теоретичного матеріалу навчальної дисципліни.
Типова навчальна програма є основою для розроблення викладачем
робочої навчальної програми, в якій конкретизуються послідовність викладу тем
навчального матеріалу, вимоги до підсумкового контролю та обсяг годин на
опанування учнями змісту навчальних модулів відповідно до їх здібностей
і можливостей.
Викладач має право на академічну свободу (свободу викладання, вільний
вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі),
педагогічну ініціативу та розроблення власного/власної
(авторського/авторської) методу / прийому / методики з описом педагогічної
проблеми та шляхів її вирішення. 6
3. Вимоги до матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу
Для забезпечення навчальних результатів учнів навчальний кабінет (клас)
для проведення занять з дисципліни «Музична грамота та практичне
музикування» має бути забезпечений необхідними обов’язковими засобами
(фортепіано, столи учнівські, стільці, дошка, шафа для нот, стіл для викладача та
ін.) та іншими ресурсами згідно з Нормативами матеріально-технічного
забезпечення мистецьких шкіл, затвердженими наказом Міністерства культури
України від 19.06.2014 № 475 (зі змінами).
Додатково рекомендовано: аудіо-система для відтворення записів
музичних творів, ноутбук (комп’ютер) для використання мультимедійних
дидактичних навчальних програм з метою осучаснення освітнього процесу.
Цей перелік може бути доповнено відповідно до потреб мистецької школи.
4. Рекомендовані форми і засоби поточного та підсумкового контролю
та критерії оцінювання результатів навчання
Для моніторингу рівня навчальних досягнень учнів (нормативних
результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового
контролю.
Поточний контроль відбувається на кожному уроці в різних формах
з метою актуалізації знань учнів та коригування педагогічних прийомів і методів
та дозволяє відстежувати особистісний розвиток дитини, визначати рівень
досягнення результатів навчання, зазначених у модулях/міні-модулях.
Підсумковий контроль здійснюється по завершенню перших трьох років
навчання у формі річного комплексного контрольного заходу з дисциплін
«Музичний інструмент» (за фахом) та «Музична грамота та практичне
музикування» та дозволяє визначити рівень досягнення результатів навчання,
зазначених у вимогах до результатів навчання кожного року вивчення
дисципліни типової навчальної програми.
Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий
контрольний захід у формі комплексного іспиту-співбесіди з дисциплін
«Музична грамота та практичне музикування» та «Бесіди про мистецтво»
(з обов’язковим виконанням творчого завдання). Він передбачає зіставлення
навчальних досягнень учня/учениці з конкретними очікуваними результатами
навчання – підсумковими вимогами випускного класу, визначеними освітньою
програмою за теоретично-практичною компетентністю у музичному мистецтві.
Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання,
можуть бути рекомендованими до навчання на базовому підрівні за
загальномистецьким або початковим професійним спрямуванням.
Для оцінювання рівня досягнення результатів навчання учня/учениці
елементарного підрівня початкової мистецької освіти рекомендовано вербальне
(формувальне) та бальне оцінювання.
Вербальне (формувальне) оцінювання застосовується до учнів першого
і другого років навчання. Вербальне оцінювання передбачає діагностику
результатів на кожному з етапів навчання та надання вербальної (усної та 7
письмової) характеристики з урахуванням індивідуальних психологічних
особливостей кожного/кожної учня/учениці. Бальне оцінювання для учнів
першого і другого років навчання не застосовується.
При оцінюванні результатів навчання учнів молодшого шкільного віку
доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів.
Не рекомендовано порівняння їх особистих досягнень із досягненнями інших
учнів. Стимулюючим до позитивного навчального поступу кожного/кожної
учня/учениці має бути порівняння виконаного завдання (відповіді, дії тощо)
з його/її власним попереднім результатом.
Вербальне (формувальне) оцінювання має на меті:
формування в учня/учениці впевненості в собі, позитивної самооцінки щодо
його/її особистісних можливостей і досягнень, внаслідок наголосу на його/її сильних
сторонах;
запобігання побоюванню помилок (сприйняття здійснених помилок як
складової досвіду) та набуття впевненості в можливості їх уникання в майбутньому;
підтримка бажання навчатися та прагнути до максимально можливих
результатів.
Вербальне (формувальне) оцінювання можна супроводжувати веденням
портфоліо учня/учениці, в якому фіксуються всі етапи розвитку учнів.
Вербальне оцінювання має чотири рівні:
високий рівень – «має значні успіхи»;
достатній рівень – «демонструє помітний прогрес»;
середній рівень – «досягає результату за допомогою вчителя»;
початковий рівень – «ще потребує уваги і допомоги».
На третьому-четвертому роках навчання досягнення учнів оцінюються
вербально та бально за відповідною шкалою балів. Бальне оцінювання передбачає
виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі та має поділ на такі рівні:
початковий (1-3 бали); середній (4-6 бали); достатній (7-9 балів); високий (10-12 балів).
Орієнтовний зразок свідоцтва досягнень з навчальної дисципліни
«Музична грамота та практичне музикування»
Характеристика
особистих досягнень
здобувача освіти
має
значні
успіхи
(10-12)
демонструє
помітний
прогрес
(7-9)
досягає
результату
з допомогою
викладача
(4-6)
потребує
подальшого
вдосконалення
(1-3)
Володіє знаннями з музичної
грамоти, вміє застосовувати їх у
практичній діяльності відповідно
до вимог типової навчальної
програми.
Орієнтується на клавіатурі
фортепіано відповідно до вимог
типової навчальної програми.
Чисто інтонує вокальноінтонаційні вправи, чисто та
виразно сольфеджує
одноголосні/двоголосні мелодії
з тактуванням відповідно до вимог
типової навчальної програми. 8
Відтворює (читає з листа)
незнайомі мелодії та ритмічні
послідовності відповідно до вимог
типової навчальної програми.
Визначає на слух та у нотному
тексті елементи музичної мови,
аналізує структуру мелодії, будову
музичної форми відповідно до
вимог типової навчальної
програми.
Відтворює усно та письмово
ритмічні та мелодичні диктанти
відповідно до вимог типової
навчальної програми.
Підбирає на слух вивчені мелодії
та супровід до них.
Транспонує вивчені музичні
приклади вокально,
інструментально, графічно.
Володіє основами імпровізації
(вокальної/інструментальної)
відповідно до вимог типової
навчальної програми.
Володіє навичками
колективної творчої
діяльності (участь у
шумовому оркестрі,
театралізованих пісняхіграх) відповідно до вимог
типової навчальної
програми.
Відтворює в різний спосіб
(вербально/пластично-рухово)
особисті образно-емоційні
враження від сприйняття
музичних творів.
Формулює ціннісне ставлення
до прослуханих музичних
творів.
Самостійно виконує навчальні
завдання.
Виявляє зацікавленість до
навчання.
Об’єктивно оцінює результати
своєї навчальної діяльності.
Знає правила поведінки під
час проведення занять та
мистецьких заходів.
Свідоцтво рекомендовано заповнювати кожного семестру або раз на рік. 9
5. Вимоги до результатів навчання та орієнтовні завдання підсумкових
контрольних заходів
Вимоги до результатів навчання першого року вивчення дисципліни
I Сприйняття музичних творів, формування ціннісного ставлення до них,
аналіз форми та елементів музичної мови 1 Визначає аналогії між явищами навколишнього світу та їх відображенням у музиці. 2 Має уявлення про різноманітність світу звуків. Розрізняє звуки шумові (природні,
механічні) та музичні. 3 Знає та визначає на слух основні якісні характеристики музичних звуків (висота,
гучність, тривалість, тембр). 4
Розрізняє пісенність, танцювальність, маршовість у прослуханих творах.
Орієнтується в жанрах українського дитячого фольклору (дражнилки, забавлянки,
скоромовки, лічилки, мирилки тощо), танцювальних жанрах (полька, гопак, козачок,
вальс). Має уявлення про вид інструментальної мініатюри – п’єсу. 5 Розрізняє на слух високі,середні, низькі музичні звуки (регістри фортепіано). 6 Розпізнає звучання деяких музичних інструментів за тембром (фортепіано, скрипка,
флейта, труба, гітара, бандура тощо). 7 Розрізняє на слух основні музичні темпи (швидкий, помірний, повільний). 8 Визначає на слух складові куплетної форми: заспів, приспів, вступ (за наявності).
Розрізняє в піснях мелодію та акомпанемент. 9 У вивченій на слух мелодії визначає тип мелодичного руху: висхідний, низхідний,
хвилеподібний, стрибкоподібний тощо. 10 Визначає в нотному тексті структуру вивченої мелодії за кількістю фраз та принципом
розвитку мелодії: точний повтор, змінений повтор (варіювання). 11
Визначає на слух дводольність і тридольність у музичних творах (розміри 2
4
та
3 4 ) через
сприйняття пульсації та відтворення метричних долей: пластичними рухами,
плесканням у долоні тощо. 12 Сприймає на слух зміну ладу, темпу, ритму, регістру, динаміки, тембру в музичних
творах. 13 Визначає на слух мажор або мінор у прослуханих творах та вивчених піснях. 14 Розрізняє на слух і в нотному тексті вивчені ладо-мелодичні інтонації (мелодичні
інтонаційні моделі). 15
Відтворює образно-емоційні враження від сприйняття музичних творів у різний
спосіб: у малюнку, відповідними за емоційним забарвленням рухами тощо. Ділиться
враженнями з іншими учнями. Має уявлення про музичний образ.
II Розуміння та засвоєння знань, понять з музичної грамоти 1 Орієнтується на клавіатурі фортепіано: знає розташування регістрів, звуків,
що відповідають основним назвам нот, октав. 2
Знає скрипковий та басовий ключі, назви нот, їх графічне позначення, правопис
штилів, розташування на нотному стані нот першої та другої октав у скрипковому
ключі, малої октави* (у скрипковому та басовому ключах). Називає ноти звукоряду від
різних звуків у висхідному та низхідному напрямках в обсязі 3-5-ти звуків. 3 Має уявлення про тон і півтон, знає розташування тонів та півтонів на клавіатурі. 4 Знає графічне позначення знаків альтерації: дієзів, бемолів, бекарів, розуміє їх дію. 5 Має загальне уявлення про лад та його ступені. Знає тоніку та тонічний тризвук. 6 Має уявлення про варіативність образно-емоційного визначення однієї ладомелодичної інтонації у різних творах. 7 Знає назви та графічне позначення основних ритмічних тривалостей , , , ,  . 8 Знає тривалості пауз, їх значення та графічне позначення , , , , . 10 9
Знає простий розмір 2
4 , орієнтується у розмірі 3
4 . Має уявлення про метричні долі в
розмірах 2
4 ,
3 4 . Розуміє групування тривалостей у простих розмірах 2
4 ,
3 4 . Розуміє поняття
«затакт» (у розмірі 2
4
). 10 Знає та визначає в нотному тексті знаки, які збільшують тривалість звуку: крапка, ліга,
фермата. 11
Визначає та правильно тлумачить у нотному тексті графічні позначення окремих
динамічних відтінків, штрихів, зміни темпу виконання. Знає та вміє користуватися
знаком скорочення нотного запису репризою та знаком спрощення нотного запису
октавним пунктиром. 12
Розуміє поняття «нотний стан», «додаткові лінії нотного стану», «октава», «регістр»,
«звукоряд», «тон», «півтон», «дієз», «бемоль», «бекар», «тоніка», «тонічний тризвук
(акорд)», «ступені ладу», «стрибок», «стійкість та нестійкість ступенів ладу»,
«розмір», «сильна та слабка доля», «акцент», «такт», «тактова риска», «унісон»,
«інтервал», «legato», «non legato», «staccato», «заспів», «приспів», «куплет», «вступ»,
«акомпанемент» («супровід»), «ритмічне ostinato», «мотив», «фраза», «точний
повтор», «змінений повтор (варіювання)», «реприза», «ритмічний канон».
III Відтворення музичних творів та елементів музичної мови
(вокальне, інструментальне, графічне) 1 Відтворює в запису скрипковий, басовий ключі, нотні знаки, розмір, тактові риски,
заключну тактову риску, знаки альтерації, знак репризи. 2 Відтворює в запису ноти першої та другої октави в скрипковому ключі, ноти малої
октави* в скрипковому та басовому ключах. 3
Виразно інтонує мелодії, побудовані на основі ладо-мелодичних інтонаційних моделей
відповідно до вимог типової навчальної програми: зі словами, з тактуванням (зокрема
із затактом) у розмірі 2
4 ; зі словами, з абсолютною назвою нот та за допомогою жестів,
що звучать1 у розмірі 3
4 . Супроводжує спів показом ступенів на музичних «сходинках»,
ручними знаками тощо. 4 Використовує в практичній роботі основні ритмічні тривалості (, , ), паузи ( ,
) та ритмічні моделі на їх основі. 5 Відтворює одноголосні ритмічні послідовності з використанням основних тривалостей
ритмоскладами, жестами, що звучать, ударними та шумовими інструментами. 6 Виконує ритмічне ostinato до вивчених мелодій у розмірах 2 4 та 3 4 ; ритмічний канон у
складі однієї з груп. 7
Відтворює ритмічні послідовності з використанням восьмої, чверті, половинної
тривалостей, сприйняті на слух, за допомогою ритмокарток в обсязі 2-х тактів у
розмірах 2
4
та
3 4
. 8 Записує мелодію з пам’яті в обсязі 2-х тактів.
IV
Імпровізаційно–творче музикування:
підбір на слух, транспонування, імпровізація
(вокальна, інструментальна, рухова), колективна творча діяльність 1 Підбирає на інструменті нескладні вивчені мелодії (або їх частини) у розмірах 2 4, 3 4 від
різних звуків.
1 Термін подається за визначенням Г. Кетман «sound gesture (clapping, stamping etc)» (плескання в долоні, тупотіння ногами тощо). Rhythmische Ubung (Rhythmic Exercises): for Orff
Instruments Paperback. March 1, 1984. 24 p. 11 2 Імпровізує (на інструменті, голосом) вилучені із запису фрагменти (такти) мелодії,
використовуючи вивчені ладо-мелодичні інтонації на заданий ритм, текст. 3
Здійснює невелику образно-звукову імпровізацію на фортепіано зі
звуконаслідуванням, використовуючи звуки різних регістрів, штрихи, динамічні
відтінки, вивчені ладо-мелодичні інтонації тощо. 4 Створює та виконує акомпанемент до вивчених мелодій у вигляді органного пункту на
тонічній квінті (за зразками) або ритмічного ostinato. 5 Відтворює метроритм музики в танцювальних жанрах (полька, гопак, козачок, вальс
тощо) у процесі її сприйняття за допомогою ритмопластики. 6 Виконує вивчені обрядові пісні в імпровізованих колективних музично-театральних
дійствах.
Орієнтовний перелік завдань підсумкового контрольного заходу
на кінець першого року навчання
1. Сольфеджувати мелодію (одну з 5-6 вивчених упродовж року на вибір
викладача) із супроводом у вигляді органного пункту на тонічній квінті (бурдон)
або ритмічного ostinato.
2. Виконати письмову роботу (у вигляді тестів тощо*).
Вимоги до результатів навчання другого року вивчення дисципліни
I Сприйняття музичних творів, формування ціннісного ставлення до них,
аналіз форми та елементів музичної мови 1 Відтворює образно-емоційні враження від сприйняття музичних творів у різний
спосіб: у малюнку, відповідними за емоційним забарвленням рухами тощо. 2 Висловлює уявлення про музичний образ прослуханого інструментального твору,
обирає назву твору із запропонованих викладачем або пропонує власну. 3
Орієнтується в танцювальних та пісенно-танцювальних жанрах української народної
музики (гопак, козачок, метелиця, коломийка, шумка тощо), жанрах родиннопобутового українського фольклору (колискові, ліричні, жартівливі пісні тощо).
Має уявлення про вид інструментальної мініатюри – п’єсу. 4
Визначає на слух дводольність і тридольність у прослуханих музичних творах через
сприйняття та відтворення метричних долей: пластичними рухами, плесканням
у долоні, рахуванням долей тощо. 5 Визначає лад, темп, ритмічні особливості, динамічні відтінки тощо у творах з фаху. 6 Визначає на слух мажор і мінор у музичних творах, звукоряди мажору та мінору,
їх тонічні тризвуки. 7 Відчуває на слух стійкість або нестійкість ступенів ладу наприкінці музичних побудов
(речення, періоду) в мелодіях, що вивчаються. 8
Розрізняє на слух консонанси і дисонанси серед простих інтервалів. Визначає на слух
у вивчених тональностях інтервали ч.1, в.2 та м.2, в.3 та м.3, ч.8. у гармонічному
та мелодичному викладах. 9 Визначає на слух* та у нотному тексті точну повторність, змінену повторність
(варіювання), контраст музичних побудов (фраз, речень). 10 Визначає період як найменшу музичну форму. Знає складові форми періоду, має
уявлення про види періодів. 11 Знає та розрізняє на слух тембри деяких українських народних інструментів (бандура,
сопілка, цимбали, бубон тощо).
II Розуміння та засвоєння знань, понять з музичної грамоти 1 Знає розташування нот першої, другої, малої та великої октав на нотному стані
(у скрипковому, басовому ключах), вміє їх записати. 12 2 Визначає мажорні та мінорні тональності (відповідно до вимог типової навчальної
програми) за ключовими знаками та кінцевою тонікою. 3 Знає тонову будову натурального мажору та натурального мінору. 4 Знає порядок розташування ключових знаків, вміє записати їх біля ключа 5 Знає визначення, назви та ступеневу величину простих інтервалів, ступеневу
та тонову величину ч.1, в.2, м.2, в.3, м.3, ч.8. Має уявлення про стійкі інтервали. 6 Знає прості розміри 2 4, 3 4, орієнтується у розмірі 4 4, визначає його як складний, знає його
складові. 7
Розуміє затакт у розмірі 3
4
, визначає на слух початок мелодії зі слабкої долі.
Має уявлення про синкопу (  у розмірі 3
4
). 8 Знає знаки збільшення тривалості звуку (крапка, ліга, фермата), розуміє їх дію. 9
Знає поняття: «лад», «тоніка», «тональність», «ключові знаки», «гама», «тетрахорд»,
«натуральний мінор», «поступовий рух», «стрибок», «тонічний тризвук», «стійкі,
нестійкі та увідні ступені», «ладове тяжіння», «розв’язання», «оспівування», «точний
повтор», «змінений повтор (варіювання)», «контраст», «ступенева та тонова величина
інтервалу», «консонанс», «дисонанс», «мелодичний та гармонічний інтервали»,
«транспозиція», «секвенція», «музичний образ», «музична форма», «речення»
«період», «ритмічна партитура», «партія партитури», «підголосок», «вольта».
Має уявлення про паралельні тональності.
ІІІ Відтворення музичних творів та елементів музичної мови
(вокальне, інструментальне, графічне) 1
Інтонує гами До мажор, Соль мажор, Фа мажор, Ре мажор, ля мінор, мі мінор, ре мінор
(натуральні) (за вибором викладача), вправи з розв’язанням нестійких ступенів
у стійкі, оспівування стійких ступенів ладу, стрибки зі стійких ступенів на стійкі та
нестійкі, тонічні тризвуки. 2
Сольфеджує мелодії у вивчених тональностях (з попереднім аналізом структурних,
метроритмічних особливостей) у розмірах 2
4 ,
3 4
з тактуванням, у розмірі 4
4
в супроводі
жестів, що звучать. 3
Сольфеджує (читає з листа) незнайомі нескладні мелодії в тональностях з одним
ключовим знаком з тактуванням у розмірах 2
4 ,
3 4
з попереднім аналізом (лад,
тональність, типи мелодичного руху, структура, особливості метроритму, будова). 4
Співає канон у складі однієї з груп. Співає одну з партій двоголосної мелодії
з розщепленням голосів (від унісону до терції/квінти та подальшим сходженням
до унісону) у складі групи або в дуеті з викладачем*. 5 Визначає в нотному тексті, співає, грає мелодичні та гармонічні інтервали на ступенях
ладу відповідно до вимог типової навчальної програми. 6 Співає та грає діатонічні секвенції у вивчених мажорних та мінорних тональностях
відповідно до вимог типової навчальної програми. 7
Використовує в практичних завданнях прості розміри. Відтворює в практичній роботі
основні ритмічні тривалості , , ,  та ритмічні групи ,. ,  . 8 Має уявлення про вокальне та інструментальне групування в розмірах 2
4 ,
3 4 . 9 Виконує партію ритмічної партитури в складі шумового оркестру. 10 Записує мелодичний диктант з попереднім аналізом в обсязі 4-х тактів.
IV
Імпровізаційно–творче музикування:
підбір на слух, транспонування, імпровізація
(вокальна, інструментальна, рухова), колективна творча діяльність 1 Здійснює транспозицію мелодії або частини мелодії (письмово) на секунду вгору
чи вниз (До мажор-Ре мажор, Фа мажор-Соль мажор), співає, грає на інструменті. 2 Підбирає на інструменті нескладні вивчені мелодії (або їх частини) у розмірах 2 4, 3 4 від
різних звуків. 13 3 Створює та дописує вилучені із запису фрагменти мелодії на заданий ритм,
використовуючи опановані ладо-мелодичні інтонації. 4 Добирає та виконує самостійно або у парі з іншим учнем акомпанемент до вивчених
мелодій у вигляді тонічної квінти (бурдон) або ритмічного ostinato. 5 Відтворює метроритм музики в процесі її сприйняття за допомогою ритмопластики. 6 Музикує (співає, грає) в ансамблі учнів: вміє відчувати сильну долю, слухати інших
учнів, одночасно з іншими учнями починати та закінчувати твір. 7 Виконує вивчені обрядові пісні в імпровізованих колективних музично-театральних
дійствах.
Орієнтовний перелік завдань підсумкового контрольного заходу
на кінець другого року навчання
1. Сольфеджувати мелодію (одну з 6-8 вивчених упродовж року на вибір
викладача) із супроводом (на вибір учня: ритмічне ostinato, акомпанемент
у вигляді тонічної квінти тощо). Попередньо зробити аналіз мелодії (визначити
лад, тональність, типи мелодичного руху, структуру, особливості метроритму).
2. Записати мелодичний диктант із попереднім аналізом в обсязі 4-х тактів.
3. Виконати письмову роботу (у вигляді тестів тощо).
Вимоги до результатів навчання третього року вивчення дисципліни
I Сприйняття музичних творів, формування ціннісного ставлення до них, аналіз
форми та елементів музичної мови 1 Висловлює особисті образно-емоційні враження від сприйняття музичних творів.
Обговорює з іншими учнями враження від прослуханої музики. 2 Відтворює характер музики, що звучить, відповідними за емоційним забарвленням
пластичними рухами. 3
Визначає на слух в музичних творах жанрові ознаки: пісенність, маршовість,
танцювальність. Вирізняє на слух різновиди маршів (похідний, казковий тощо);
орієнтується в жанрах та видах інструментальної мініатюри (п’єса, гумореска, скерцо,
скерцино, етюд), вокальної мініатюри (вокаліз, пісня, пісня-романс), розуміє роль
етюду в музиці, хореографії та живопису. 4
Впізнає на слух п’єси танцювального характеру. Має уявлення про окремі жанри
пісенно-танцювального фольклору народів Європи (тарантела, баркарола, жига,
мазурка, менует, гавот). 5
Орієнтується в жанрах літнього циклу календарно-обрядових (петрівчані, купальські),
родинно-побутових (колискові) та героїко-патріотичних пісень (похідні, козацькі,
пісні-марші тощо). Розрізняє їх на слух, орієнтуючись на характер музики та текст. 6
Аналізує за допомогою викладача засоби музичної виразності (лад, тональність, темп,
метроритмічні особливості, динаміка тощо), будову* у творах з фаху (інструментальна
мініатюра). 7 Визначає на слух у музичних творах повтор, варіювання, контраст музичних побудов
(фраз, речень), секвенцію. 8 Визначає на слух звукоряди натурального мажору та трьох видів мінорного ладу. 9 Розрізняє на слух мажорні та мінорні тризвуки на прикладі тонічних тризвуків
паралельних та однойменних тональностей. 10
Визначає на слух та в нотному тексті прості інтервали та їх обернення в мелодичному
та гармонічному викладі. Розрізняє на слух збільшену кварту та зменшену квінту по
розв’язанню. 11
Визначає на слух у прослуханих музичних творах прості розміри 2
4
,
3 4 ,
3 8
, та складний
розмір 4
4 . 14 12 Визначає на слух зміну ладу. Відчуває вплив ладового контрасту на зміну характеру
музики. 13
Знає складові простих двочастинної (АВ) та тричастинної форм (АВА), визначає
на слух зміну частин, відтворює структуру твору кольоровими картками, літерами
тощо.
II Розуміння і засвоєння знань, понять з музичної грамоти 1
Визначає мажорні та мінорні тональності (відповідно до вимог типової навчальної
програми) за ключовими знаками та кінцевою тонікою. Знає тонову будову
натуральних мажору та мінору. 2 Знає три види мінору: натуральний, гармонічний, мелодичний, розуміє їх спільні
та відмінні риси. 3 Знає ступеневу та тонову величину простих інтервалів, розуміє обернення інтервалів,
стійкі та нестійкі інтервали, правила їх розв’язання. 4 Знає визначення, будову мажорного та мінорного тризвуків (на прикладі тонічних
тризвуків паралельних та однойменних тональностей), назву звуків (тонів) тризвуку. 5
Знає та визначає у запису тонічні тризвуки, їх обернення у вивчених тональностях
мажору та мінору. Знає структуру обернень, розміщення основного тону акорду в
оберненнях тонічного тризвуку. 6
Розрізняє головні (T, S, D) та інші (побічні) ступені ладу. Розуміє ладову функцію
головних ступенів (T, S, D) та тризвуків (Т53, S53, D53). Визначає тоніку як найстійкіший
ступінь та домінанту як другу ладову опору. 7 Розуміє особливості групування тривалостей в інструментальній та вокальній музиці.
Має уявлення про відмінності мелодій вокального та інструментального типу. 8 Визначає у нотному тексті знаки скорочення нотного запису (, , Da Capo al fine (D. C. al fine). Розуміє їх значення при виконанні. 9 Знає деякі основні італійські позначення темпу, характеру виконання, динаміки,
перекладає музичну термінологію у творах з фаху (за допомогою викладача). 10 Розуміє принцип виконання мелізмів: форшлагу, різних видів морденту, групето. 11
Знає поняття «натуральний мінор», «гармонічний мінор», «мелодичний мінор»,
«вокаліз», «кантилена» «кульмінація», «реприза як частина форми», «мелізми»,
«орнаментика», «мініатюра», «паралельні тональності», «однойменні тональності»,
«ланка секвенції», «крок секвенції», «тритон», «головні ступені ладу», «головні
тризвуки ладу», «гармонічний супровід», «тема», «обернення тонічного тризвуку»,
«тонічний секстакорд», «тонічний квартсекстакорд», «синкопа», «пунктирний ритм»,
«рондо», «рефрен», «епізод»; знає термін Da Capo; має уявлення про паралельнозмінний лад.
III Відтворення музичних творів та елементів музичної мови
(вокальне, інструментальне, графічне) 1
Інтонує/грає мажорні та мінорні гами до двох ключових знаків включно, характерні
інтонаційні звороти, оспівування стійких ступенів ладу, стрибки зі стійких ступенів на
стійкі та нестійкі, тонічні тризвуки з різною послідовністю ступенів, обернення
тонічних тризвуків. 2
Інтонує/грає однойменні гами (визначає їх відмінності), окремі ступені та інтонаційні
звороти (у співставленні), мелодії в однойменних тональностях Ре мажор – ре мінор,
Соль мажор – соль мінор. 3 Відтворює в запису вивчені гами, тонічні тризвуки та їх обернення, тризвуки головних
ступенів. 15 4
Виразно сольфеджує мелодії у мажорних та мінорних (трьох видів) тональностях до
двох ключових знаків включно, побудовані з використанням вивчених ритмів та ладоінтонаційних зворотів у розмірах 2
4
,
3 4
,
4 4
,
3 8 . 5
Сольфеджує (читає з листа) нескладні незнайомі мелодії у тональностях з 1-2
ключовими знаками у розмірах 2
4
,
3 4
,
4 4
. із попереднім аналізом (лад, тональність,
структура мелодії, принципи тематичного розвитку, кульмінація, вивчені інтервали,
акорди в складі мелодії). 6
Знає назви та використовує в практичній роботі тривалості та ритмічні групи (, , ,
, , . , , , ,  ,  ). 7 Використовує в практичних завданнях прості розміри 2
4
,
3 4 ,
3 8
, та складний розмір 4
4 . 8 Здійснює групування тривалостей в розмірах 2 4 , 3 4, 4 4. Вміє поділити мелодію на такти,
визначити розмір за групуванням тривалостей. 9 Грає, співає інтервальні послідовності (4-5 інтервалів) у вивчених тональностях. 10
Грає, співає, записує прості інтервали, обернення простих інтервалів від звуку.
Підписує умовними позначеннями. Визначає прості інтервали та їх обернення в
нотному тексті. 11 Співає та грає діатонічні секвенції в мажорі/мінорі (відповідно до вимог типової
навчальної програми). 12 Здійснює розв’язання нестійких інтервалів (зб. 2, зб. 4 та зм. 5 у вивчених
тональностях*. 13
Виконує вивчену мелодію з власним ритмічним акомпанементом з використанням
ударних, шумових інструментів та/або жестів, що звучать. Виконує ритмічний канон
у складі групи. 14 Співає один з голосів двоголосної мелодії (із паралельним рухом голосів) у складі
групи, у парі з іншим учнем/ученицею або викладачем. 15 Записує мелодичний диктант в обсязі речення (4 такти) з творчою складовою.
IV
Імпровізаційно–творче музикування:
підбір на слух, транспонування, імпровізація
(вокальна, інструментальна, рухова), колективна творча діяльність 1
Транспонує та підбирає на слух нескладні знайомі мелодії в тональностях з 1-2 ма
ключовими знаками у розмірах 2
4 ,
3 4 ,
4 4 . 2 Створює власні мелодії за визначеним завданням в обсязі 4-8-ми тактів. 3 Здійснює варіювання запропонованої викладачем мелодії: мелодичне, ритмічне (за
зразком). 4 Створює та виконує ритмічний супровід до вивченої пісні, використовуючи опановані
ритмічні моделі. 5 Створює друге речення мелодії до першого, записаного на слух, використовуючи
опановані ритмічні та ладо-інтонаційні моделі, секвенцію. 6 Перетворює (змінює) друге речення заданої мелодії, використовуючи ладовий
контраст однойменних тональностей. 7 Створює другий голос до вивченої мелодії, використовуючи паралельний (в терцію,
сексту*) рух голосів. 8
Підбирає акомпанемент до вивченої мелодії з використанням І, ІV та V ступенів (або
терцій/квінт на цих ступенях). Виконує в парі з іншим/іншою учнем/ученицею або
самостійно*. 16 9 Виконує вивчені обрядові пісні в імпровізованих колективних музично-театральних
дійствах. 10 Оцінює власну творчість щодо відповідності визначеному завданню. Висловлює
особисту думку про виконання творчого завдання іншими учнями. 11 Бере участь у виконанні ритмічних партитур у складі шумового оркестру та/або
жестами, що звучать або виконуючи свою ритмічну партію на синтезаторі*.
Орієнтовний перелік завдань підсумкового контрольного заходу
на кінець третього року навчання
1. Презентувати попередньо підготовлене завдання з творчою складовою
(створити мелодію в обсязі речення, другий голос до мелодії або гармонічний
супровід до неї).
2. Сольфеджувати нескладну незнайому мелодію в тональностях з однимдвома ключовими знаками у розмірах 2
4
,
3 4
з попереднім аналізом
(лад, тональність, структура, принципи та прийоми тематичного розвитку,
кульмінація), визначити вивчені інтервали, акорди в складі мелодії).
3. Записати мелодичний диктант в обсязі речення (4 такти) з творчою
складовою.
4. Виконати письмову роботу (у вигляді тестів тощо).
Вимоги до результатів навчання четвертого року вивчення дисципліни
I Сприйняття музичних творів, формування ціннісного ставлення до них,
аналіз форми та елементів музичної мови 1
Усвідомлює та висловлює особисті образно-емоційні враження від сприйняття
музичних творів українських та зарубіжних композиторів, виявляє та формулює
ціннісне ставлення. 2
Орієнтується у фольклорних жанрах української музики (гуцулка, коломийка),
танцювальних жанрах європейського фольклору (мазурка, полонез, краков’як) та
танцювальної музики початку ХХ ст. (регтайм, бугі-вугі). 3
Знає складові простих двочастинної та тричастинної музичних форм, форми рондо,
варіацій, визначає на слух зміну частин, відтворює структуру кольоровими картками,
літерами тощо. 4
Визначає в п’єсах із фаху тональність, темп, метроритмічні особливості, динаміку,
структуру мелодії основної теми твору, принципи та прийоми тематичного розвитку,
кульмінацію, форму твору (за допомогою викладача). 5 Визначає на слух прості інтервали (від звуку) в гармонічному/мелодичному звучанні,
тритони (зб. 4 та зм. 5 за розв’язанням). 6 Визначає на слух звукоряди натурального мажору та трьох видів мінорного ладу. 7
Розрізняє на слух (від звуку) мажорний та мінорний тризвуки в гармонічному/
мелодичному звучанні, зменшений, збільшений* тризвуки в гармонічному звучанні
як дисонанс. 8 Визначає на слух домінантовий септакорд у мелодичному та гармонічному викладі. 9 Визначає розмір у прослуханих музичних творах (прості 2 4 , 3 4 , 3 8, складний 4 4).
II Розуміння і засвоєння знань, понять із музичної грамоти 1 Визначає тональності до трьох знаків включно за ключовими знаками та кінцевою
тонікою, знає літерне позначення тональностей. 2 Знає ступеневу та тонову величину простих інтервалів, їх умовні позначення, розуміє
їх обернення. Розрізняє стійкі та нестійкі інтервали. 17 3 Знає визначення, інтервальну будову мажорного, мінорного, зменшеного,
збільшеного* тризвуків, структуру обернень тонічного тризвуку. 4 Знає головні тризвуки ладу, розуміє їх ладову функцію. 5 Знає визначення септакорду, домінантового септакорду, його інтервальну будову,
розуміє його розв’язання. 6 Знає літерне позначення вивчених акордів. 7 Знає прості розміри 2 4 , 3 4, 3 8 та складні – 4 4, 6 8, їх складові частини. 8
Орієнтується в музичній термінології: позначеннях темпу, особливостей руху та
характеру виконання (італійські позначення), динамічних відтінках, знаках
спрощення та скорочення нотного запису. Знає назви мелізмів (форшлаг, мордент,
трель, групето), їх графічні позначення (, , , , ) та правила виконання. 9
Розуміє поняття: «нестійкі інтервали», «гармонізація», «фактура», «фактурний
виклад», «автентичний зворот», «плагальний зворот», «повний гармонічний зворот»,
«гармонічна фігурація»*, «кластер», «акорди терцієвої та нетерцієвої будови»,
«синкопа», «тріоль», «септакорд», «каденція (каданс)», «тема».
III Відтворення музичних творів та елементів музичної мови
(вокальне, інструментальне, графічне) 1 Інтонує/грає мажорні та мінорні (три види) гами до трьох ключових знаків включно 2 Інтонує вправи з використанням ладо-мелодичних зворотів відповідно до вимог
типової навчальної програми. 3
Виразно сольфеджує мелодії з опанованими ладо-мелодичними інтонаціями,
ритмічними групами в тональностях до трьох знаків включно з тактуванням
у розмірах 2
4
,
3 4 ,
3 8 ,
4 4 ,
6 8 *. 4
Сольфеджує з листа незнайомі нескладні мелодії в мажорних та мінорних
тональностях із одним-двома ключовими знаками з тактуванням у розмірах 2
4
,
3 4 ,
4 4
.
Визначає в них лад, тональність, структуру мелодії, принципи та прийоми
тематичного розвитку, кульмінацію, вивчені інтервали та акорди в складі мелодії. 5
Грає, співає, записує прості мелодичні та гармонічні інтервали у вивчених
тональностях та від звуку. Використовує їх скорочені позначення. Здійснює
обернення простих інтервалів. 6 Здійснює розв’язання нестійких інтервалів (зб. 4, зм. 5, м. 7) у вивчених
тональностях. 7 Записує, грає, співає, визначає в нотному тексті головні тризвуки мажору та мінору
в тональностях до трьох ключових знаків включно. 8 Співає, грає, записує вивчені види тризвуків від звуку. Підписує їх скороченими
позначеннями. 9
Грає основні функціональні звороти в гармонічному з’єднанні акордів (у залежності
від фаху та рівня володіння фортепіано/синтезатором) у тональностях до двох
ключових знаків включно. 10 Записує, грає, співає D7 у мелодичному та гармонічному викладі (із розв’язанням
у вивчених тональностях), визначає в нотному тексті. 11
Використовує в практичній роботі ритмічні групи , . , , , , , внутрішньотактові синкопи   ,   у розмірах 2
4
,
3 4 ,    у розмірі 4
4 . 18 12
Використовує в практичних завданнях прості розміри 2
4
,
3 4 ,
3 8
та складні 4
4 ,
6 8 .
Відтворює в запису групування тривалостей у простих та складних розмірах.
Визначає розмір за групуванням тривалостей. 13 Співає одну з партій двоголосної мелодії в складі групи або в дуеті
з викладачем/учнем. 14 Записує мелодичний диктант в обсязі 4-8 тактів із використанням вивчених ладомелодичних інтонацій та ритмічних груп.
IV
Імпровізаційно–творче музикування:
підбір на слух, транспонування, імпровізація
(вокальна, інструментальна, рухова), колективна творча діяльность 1
Транспонує, підбирає на слух мелодії з опанованими ладо-мелодичними
інтонаціями, ритмічними групами в тональностях до двох ключових знаків включно
в розмірах 2
4
,
3 4 ,
3 8
,
4 4 . 2
Створює друге речення періоду до заданого першого в паралельній/однойменній
тональності з використанням вивчених ладо-мелодичних інтонацій та опанованих
ритмічних сполучень. 3 Здійснює варіювання заданої теми: мелодичне, ритмічне, жанрове* тощо (на вибір). 4 Створює мелодію (фрагмент мелодії) до заданої акордової послідовності на заданий
ритм/жанр. 5 Створює та виконує ритмічний акомпанемент до вивчених мелодії з використанням
опанованих ритмічних сполучень. 6
Підбирає гармонічний супровід до вивченої мелодії з використанням головних
тризвуків ладу, обернень тонічного тризвуку (у гармонічному з’єднанні акордів) (в залежності від фаху та рівня володіння фортепіано/синтезатором), підписує
скороченими позначеннями. 7 Підбирає акомпанемент до нескладних дитячих пісень (в опанованому фактурному
викладі), спираючись на літерне позначення акордів. Виконує з власним супроводом. 8 Створює другий голос до музичного прикладу з використанням різних видів руху
голосів у двоголоссі. 9 Бере участь у колективній творчій діяльності (створення фрагменту спільного
музичного твору). 10 Бере участь у виконанні ритмічних партитур. Пропонує свій варіант ритмічної партії.
Орієнтовний перелік завдань підсумкового іспиту
на кінець четвертого року навчання
1. Презентувати попередньо підготовлене завдання з творчою складовою
(підібрати гармонічний супровід до самостійно обраної мелодії, проспівати
її з власним акомпанементом або виконати пісню з нескладним акомпанементом на
фортепіано (або іншому інструменті).
2. Сольфеджувати з листа нескладну мелодію в тональностях з одним-двома
ключовими знаками в розмірах 2
4
,
3 4
або 4
4
з попереднім аналізом (лад, тональність,
метроритмічні особливості, структура мелодії, принципи та прийоми тематичного
розвитку, кульмінація, інтервали, вивчені акорди в складі мелодії).
3. Записати мелодичний диктант в обсязі 4-8 тактів із використанням вивчених
ладо-мелодичних інтонацій та ритмічних груп.
4. Виконати письмову роботу (у вигляді тестів тощо).
5. Виконати власний твір на обраному інструменті: пісню із супроводом або
інструментальну п’єсу в формі періоду (обсягом 8-16* тактів). 19
6. Нормативний зміст і обсяг навчальної дисципліни та результати навчання
Перший рік навчання
І чверть
Навчальний модуль 1
Середня кількість годин на опанування модуля – 7 год., резервна – 1 год.
№
мінімодуля
Зміст навчання Результати навчання
1.1. Музика як мистецтво звуків. Засоби музичної
виразності. Звуки шумові (природні, механічні) та
музичні. Фізичні властивості музичного звуку:
висота, тривалість, сила (гучність), тембр.
Регістр. Високі, середні та низькі звуки (регістри
фортепіано).
Темп. Музика і рух. Різні види руху в житті,
природі та музиці. Темпи (швидкий, помірний,
повільний).
Динаміка. Гучне і тихе в природі та музиці. Ефект
«відлуння». Динамічні відтінки  .
Тембр. Забарвлення звучання голосу людини та
музичних інструментів.
Засоби музичної виразності на прикладах
програмних творів українських та зарубіжних
композиторів (на вибір викладача). Відтворення
образного змісту музики пластичними рухами,
у малюнку.
Прикладні жанри народно-побутової музики
(вокальні, інструментальні): пісня, танець, марш.
Сенсорно-моторне сприйняття маршу і танцю.
Вокальна та інструментальна музика.
Пісня як вокальний жанр в музиці. Куплетна форма.
Має уявлення про різноманітність світу звуків. Розрізняє звуки природні,
механічні та музичні.
Знає основні якісні характеристики музичних звуків. Визначає музичні
звуки за висотою (високі, середні, низькі), тривалістю (короткі-довгі),
гучністю (гучні-тихі), тембром («глухий», «яскравий», «теплий», «прозорий»
тощо). Знає розташування регістрів на клавіатурі фортепіано.
Визначає темп (швидкий, помірний, повільний) у прослуханому творі,
який асоціює з особистим життєвим досвідом (рух на поїзді, на велосипеді,
пішки). Розуміє залежність характеру музики від темпу її виконання.
Розуміє поняття «динаміка», розрізняє динамічні відтінки   за графічним
позначенням та на слух.
Розрізняє голоси людей та звучання деяких музичних інструментів
(фортепіано, скрипка, труба, гітара, бандура тощо) за тембром.
Сприймає та визначає окремі засоби музичної виразності в прослуханих
творах (темп, динаміку  , регістр, тембр).
Ділиться образно-емоційним враженням від прослуханої музики,
відтворює її характер і образний зміст відповідними за емоційним
забарвленням пластичними рухами та в малюнку.
Розуміє різницю між піснею, танцем та маршем, вирізняє їх на слух,
імпровізує рухи під час сприйняття танцювальної та маршової музики.
Розрізняє поняття «вокальна музика», «інструментальна музика».
Визначає пісню як вокальну музику. Визначає на слух заспів та приспів у
піснях, що вивчаються. Розрізняє в піснях мелодію та акомпанемент. 20
Мелодія, типи мелодичного руху. Мелодія та
акомпанемент у пісні.
Формування початкових навичок співу.
Метр. Метрична пульсація, долі-кроки.
Ритм. Тривалість звуків. Співвідношення
тривалостей звуків (довгі-короткі).
Поняття «ритмосклади», «жести, що звучать».
Ритмічні вправи.
Інтонування на одному звуці.
Поняття «унісон».
Інтервал у музиці (ознайомлення).
Інтервал прима (ознайомлення).
Ритмічний диктант (підготовчі вправи).
Основні поняття міні-модуля.
Розуміє мелодію як провідний голос, що втілює в собі основну думку
музичного твору.
У вивченій на слух мелодії визначає тип мелодичного руху (висхідний,
низхідний, хвилеподібний, стрибкоподібний тощо) та зображує його
графічно.
Виконує пісні дитячого репертуару, вивчені на слух, з акомпанементом
викладача. Має уявлення про початкові навички співу – співацьку поставу,
дихання, звукоутворення, дикцію й чистоту інтонування.
Відчуває та відтворює метричну пульсацію як ритмічний супровід до пісні,
що виконується, музики, що звучить у запису.
Має уявлення про тривалість звуків у музиці (довгі-короткі звуки).
Повторює за викладачем ритм окремих фраз пісні (ритмічне «відлуння»)
разом із іншими учнями або індивідуально.
Виконує рецитацію власного імені, окремих слів, фраз* на одному звуці.
Відворює ритмічний рисунок мелодії для сольфеджування ритмоскладами,
жестами, що звучать.
Інтонує найпростіші мелодії на одному звуці зі словами, із назвою нот
у супроводі жестів, що звучать.
Має уявлення про інтервал. Знає інтервал прима. Відтворює його на
інструменті, голосом.
Графічно фіксує ритм мелодії, сприйнятої на слух (в обсязі фрази), довгими
та короткими горизонтальними рисками.
Розуміє поняття «регістр», «темп», «тембр», «ритм», «метр як музичний
пульс», «доля», «заспів», «приспів», «акомпанемент», «ритмосклади»,
«жести, що звучать», має уявлення про унісон, інтервал.
1.2. Основи нотної грамоти. Знайомство з
клавіатурою. Нотний стан (нотоносець): основні та
додаткові лінії, скрипковий та басовий ключі.
Співвідношення звук-нота. Нотний знак (нота) –
графічне позначення звуку, основні назви нот.
Розташування нот першої октави на нотному
стані (нотоносці) в скрипковому ключі та
розташування на клавіатурі звуків, що їм
відповідають.
Має уявлення про основні та додаткові лінії нотного стану. Знає нумерацію
ліній нотного стану, графічне зображення скрипкового та басового ключів.
Розуміє, що нотний знак (нота) – це графічне позначення звуку.
Називає ноти звукоряду від ноти «до» вгору та вниз, звукоряди від різних
звуків у висхідному та низхідному напрямі (в обсязі 3-5 звуків).
Знає розташування нот першої октави на нотному стані (нотоносці)
в скрипковому ключі (працює з магнітною дошкою, ґудзиками тощо)
та звуків, що їм відповідають на клавіатурі фортепіано. 21
Назви та графічне позначення тривалостей
звуків: ціла, половинна, чверть, восьма
(ознайомлення).
Співвідношення «довгий-короткий звук» як
чверть до восьмої. Ритмічні вправи.
Поняття «октава». Назви октав та розташування
їх на клавіатурі фортепіано.
Штрихи як прийоми звуковидобування на
музичному інструменті та їх виразове значення.
Знайомство із зображальними можливостями
фортепіано. Штрихи legato, non legato, staccato.
Образне сприйняття штрихів на прикладах творів
української та зарубіжної музики для дітей.
Образно-звукова імпровізація на фортепіано.
Ритмічний диктант (усний за допомогою
ритмокарток): диктант з пам’яті.
Основні поняття міні-модуля.
Знає назву та графічне позначення основних тривалостей звуків.
Відтворює зміну тривалостей звуків у русі під музику (повільні, помірні
кроки, біг).
Відтворює ритмічну послідовність (в обсязі 2-х тактів) із використанням
восьмої, чверті жестами, що звучать, ритмоскладами.
Знає назви і розташування октав на клавіатурі фортепіано.
Знає назву штрихів (legato, non legato, staccato), розуміє їх як прийоми
звуковидобування на фортепіано, що мають виразове значення (наприклад, staccato – краплі дощу, стрибки тощо).
Сприймає твори української та зарубіжної музики для дітей та висловлює
враження, які співзвучні особистим емоціям (користується запропонованим
словником). Обирає назву прослуханому твору з двох-трьох запропонованих
варіантів.
Здійснює невелику образно-звукову імпровізацію на фортепіано
(наприклад, імітацію крапель дoщу, гуркоту грому, дзвонів та дзвіночків,
співу пташок, дзижчання бджоли тощо). Доповнює музичний образ
відповідним малюнком.
Відтворює з пам’яті фрагмент ритмічного рисунку вивченої пісні в обсязі
фрази за допомогою ритмокарток.
Розуміє поняття «нота», «нотний стан» («нотоносець»), «основні та
додаткові лінії нотного стану», «октава», «тривалість», «штрихи» (legato, non legato, staccato).
ІІ чверть
Навчальний модуль 2
Середня кількість годин на опанування модуля – 7 год., резервна – 1 год.
2.1. Основи нотної грамоти. Тон і півтон
(ознайомлення). Розміщення на клавіатурі тонів та
півтонів.
Знаки альтерації: дієз, бемоль, бекар; графічне
позначення та їх дія.
Ключові та випадкові знаки. Порядок
розташування ключових знаків – дієзів та бемолів
(ознайомлення).
Має уявлення про тон і півтон, знаходить їх на клавіатурі.
Знає графічне позначення знаків альтерації. Розуміє дію дієзу, бемолю,
бекару.
Розрізняє ключові та випадкові знаки альтерації, розпізнає їх у нотному
тексті. Називає порядок розташування ключових знаків – дієзів та бемолів*. 22
Пауза. Тривалість пауз: ціла, половинна, чверть,
восьма. Графічне позначення пауз.
Загальне уявлення про лад, ступені ладу.
Мажор та мінор. Образне сприйняття мажору та
мінору.
Ладо-мелодична інтонація як виразова складова
мелодії.
Ладо-мелодична інтонація V – ↓III ступенів.
Ладо-мелодична інтонація III – ↑V ступенів.
(Ладо–мелодичні інтонації визначені відповідно до
ступенів мажорного ладу. Опанування ладо–мелодичних
інтонацій та ступеневих сполучень відбувається відносно
тональностей До мажор, Фа мажор, Соль мажор – на
вибір викладача).
Звуконаслідування в музиці.
Образно-звукова імпровізація на фортепіано.
Інтервал у музиці (повторення).
Інтервал терція як сполучення III – V ступенів
ладу (ознайомлення).
Визначення на слух засобів музичної виразності
(динаміка, регістр, темп, тембр, штрихи, лад) у
музичних творах, що втілюють тему природи.
Ритмічний диктант (усний за допомогою
ритмокарток).
Основні поняття міні-модуля.
Знає поняття «пауза» та графічне позначення пауз (цілої, половинної,
чверті, восьмої), розпізнає їх у нотному тексті.
Має загальне уявлення про лад та його ступені (наочне знайомство
з музичними «сходинками»).
Визначає мажор або мінор у прослуханих творах та/або вивчених піснях.
Використовує образні асоціації.
Має уявлення про ладо-мелодичну інтонацію, її виразову роль.
Співає найпростіші мелодії в межах засвоєних ладо-мелодичних інтонацій
зі словами, з назвою нот, супроводжуючи спів жестами, що звучать; з показом
ступенів на музичних «сходинках», ручними знаками.
Розпізнає звуконаслідування в музичних творах: кування зозулі (знайомі
мелодичні інтонації); «голоси» тварин, птахів (регістри, тембри); звуки
природи: відлуння, грім (динаміка).
Використовує звуки різних регістрів для відтворення звуконаслідування
в образно-звуковій імпровізаціїї на фортепіано («музична розповідь»)*.
Має уявлення про інтервал як про інтонаційне співвідношення двох
ступенів ладу; розуміє інтервал терцію як сполучення двох звуків, що
розташовані через одну клавішу на клавіатурі*. Називає ноти, що розташовані
на лініях та між лініями нотного стану вгору та вниз*.
Визначає на слух засоби музичної виразності та пов’язує їх з характером
і настроєм прослуханих творів.
Відтворює сприйняті на слух ритмічні послідовності з використанням
восьмої, чверті в обсязі 2-х тактів за допомогою ритмокарток.
Розуміє поняття «тон», «півтон», «ключові та випадкові знаки», «дієз»,
«бемоль», «бекар», «пауза», «лад», «мажор», «мінор», «мелодична інтонація»,
«ступені ладу», «звуконаслідування». 23
2.2. Основи нотної грамоти (продовження). Графічне
позначення нот другої октави. Ноти на додаткових
лініях.
Знак скороченого запису нотного тексту: знак
репризи.
Образна варіативність сприйняття ладомелодичних інтонацій (визначення образних
характеристик ладо–мелодичних інтонацій та
послідовність їх опанування залишається на розсуд
викладача).
Ладо-мелодичні інтонації V – ↑VI; VI – ↓V
ступенів на прикладах жанрів дитячого фольклору:
скоромовки, лічилки, мирилки, дражнилки,
забавлянки тощо. Наспівно-речитативна манера
виконання пісень у жанрі дитячого фольклору.
Половинна тривалість у музичних прикладах
(наприкінці фрази, речення).
Інтервал секунда (ознайомлення).
Мелодична модель на основі сполучення V-VI-VIII ступенів ладу.
Підбір мелодії на слух.
Початкові навички імпровізації мелодії на заданий
текст.
Музично-театральна імпровізація пісень-ігор
обрядового музичного фольклору зимового циклу (колядки, щедрівки тощо).
Ритмічний диктант (усний за допомогою
ритмокарток).
Основні поняття міні-модуля.
Знає розташування нот другої октави в скрипковому ключі на нотному
стані (працює з магнітною дошкою або ґудзиками). Знає нумерацію
додаткових ліній нотного стану.
Розуміє значення та графічне позначення знаку репризи, розпізнає його
в нотному тексті, вміє користуватися у виконанні.
Має уявлення про варіативність образно-емоційного визначення однієї
ладо-мелодичної інтонації в різних творах (наприклад, інтонація V – ↓III
ступенів – інтонація «кування зозулі», «розповідна», «колисання»).
Відтворює голосом слова і фрази різною інтонацією.
Співає найпростіші мелодії в межах засвоєних ладо-мелодичних інтонацій
(зокрема, з половинною тривалістю наприкінці фраз, речень) зі словами,
з абсолютною назвою нот, супроводжуючи спів ручними знаками, показом
ступенів на музичних «сходинках», жестами, що звучать тощо.
Має уявлення про інтервал секунда як про сполучення двох суміжних
звуків.
Підбирає на інструменті вивчені поспівки від різних звуків.
Імпровізує (грає/співає) мелодію дитячої лічилки, мирилки, дражнилки
тощо в межах засвоєних ладо-мелодичних інтонацій на заданий текст.
Виконує вивчені обрядові пісні в імпровізованих колективних музичнотеатральних дійствах.
Відтворює ритмічні послідовності з використанням восьмої, чверті,
половинної тривалостей, сприйняті на слух, в обсязі 2-х тактів за допомогою
ритмокарток.
Розуміє поняття «реприза», «додаткові лінії нотного стану», «інтервал».
ІІІ чверть
Навчальний модуль 3
Середня кількість годин на опанування модуля – 10 год., резервна – 1 год.
3.1. Нотний правопис. Правила написання ключів
(скрипковий, басовий), нот першої та другої октав,
штилів, знаків альтерації (дієз, бемоль, бекар).
Опановує нотний запис: записує ключі, ноти різних тривалостей, знаки
альтерації. 24
Прості розміри (дводольні). Розмір 2
4
на
прикладах жанрів танцювальної музики (полька,
гопак, козачок тощо).
Сильна та слабка долі, акцент.
Такт, тактова риска, заключна тактова риска.
Групування тривалостей у розмірі 2
4
.
Ритмічні моделі в розмірі 2
4
з використанням
основних тривалостей (половинні, чверті, восьмі).
Ритмічний рисунок мелодії. Ритмічні вправи.
Ладо-інтонаційні моделі на основі сполучення
III, V та VI ступенів.
Групування тривалостей у вокальній та
інструментальній мелодіях (ознайомлення).
Ритмічне ostinato.
Пластично-рухова імпровізація.
Початкові навички вокальної/інструментальної
імпровізації.
Підбір на слух вивчених мелодій.
Мелодичний диктант (підготовчі вправи).
Ритмічний диктант (письмовий).
Основні поняття міні-модуля.
Розуміє поняття «розмір», знає графічне позначення та розташування
розміру на нотному стані. Знає розмір 2
4
, значення цифр у його графічному
позначенні. Визначає його як дводольний.
Відтворює плесканням (або в інший спосіб) метричну пульсацію музики
в розмірі 2
4 . Відчуває та акцентує сильну долю під час сприйняття
танцювальної музики в розмірі 2
4 .
Розуміє поняття «такт». Розпізнає в нотному тексті тактову риску та
заключну тактову риску. Розуміє групування в розмірі 2
4 .
Відтворює ритмічні послідовності в розмірі 2
4
з використанням вивчених
тривалостей ритмоскладами, жестами, що звучать, ударними, шумовими
інструментами.
Сольфеджує найпростіші мелодії в розмірі 2
4
, побудовані з використанням
засвоєних ладо-мелодичних інтонацій, супроводжуючи спів ручними
знаками, показом ступенів на музичних «сходинках», жестами, що звучать
тощо.
Має уявлення про відмінності групування тривалостей у вокальній та
інструментальній мелодіях*.
Виконує ритмічне ostinato з використанням опанованих ритмічних
моделей як супровід до вивчених мелодій в розмірі 2
4
, за допомогою жестів,
що звучать, ударних та шумових інструментів.
Відтворює метроритм музики в танцювальних жанрах (полька, гопак,
козачок тощо) у процесі її сприйняття за допомогою ритмопластики.
Імпровізує (грає/співає) вилучені такти в мелодії, використовуючи вивчені
ладо-мелодичні інтонації на заданий ритм, текст.
Підбирає на інструменті від різних звуків вивчені нескладні мелодії
в розмірі 2
4 .
Виконує підготовчі вправи до мелодичного диктанту (спів мелодичних
поспівок на «нейтральний» склад, потім з назвою нот та відтворенням на
інструменті). Записує ритм мелодії, сприйнятої на слух, в обсязі двох тактів. 25
Розуміє поняття «ритмічне ostinato», «сильна та слабка долі», «акцент»,
«розмір», «такт», «тактова риска», «заключна тактова риска», «групування
тривалостей».
3.2. Основи нотної грамоти (продовження). Басовий
ключ. Розташування малої октави на клавіатурі
(повторення) та нот малої октави на нотному стані в
басовому та скрипковому ключах*. Ноти на
додаткових лініях (повторення).
Знаки спрощення нотного письма: октавний
пунктир.
Тоніка, тонічний тризвук.
Поняття «тональність» (ознайомлення), «акорд»
(тризвук).
Ладо-інтонаційні моделі на основі сполучення
І, III, V ступенів ладу.
Тактування у розмірі 2
4 .
Підбір мелодії на слух.
Початкові навички вокальної/інструментальної
імпровізації.
Стрибок у мелодії: I–↑V ст.; V–↓I ст.
Інтервал квінта як сполучення I–V ступенів ладу
(ознайомлення).
Тонічна квінта (бурдон)* як звуконаслідування
народних бурдонних інструментів (волинка, колісна
ліра)*.
Музично-театральна імпровізація пісень-ігор
обрядового музичного фольклору весняного циклу (ігрові, веснянки, заклички тощо).
Мелодичний диктант: «диктант-хвилинка»
(усний), диктант «з помилками» (письмовий).
Основні поняття міні-модуля.
Знає розташування нот малої октави на нотному стані в басовому та
скрипковому ключах*. Опановує правопис нот малої октави у басовому ключі
та на додаткових лініях у скрипковому ключі*.
Називає ноти звукоряду від кожного звуку вгору та вниз*.
Розуміє дію знаку спрощення нотного письма – октавний пунктир.
Розпізнає його в нотному тексті та вміє користуватися у виконанні.
Розуміє тоніку як І ступінь ладу, тонічний тризвук як сполучення І – ІІІ –
V ступенів ладу.
Має уявлення про тональність, акорд (тризвук).
Сольфеджує мелодії (використовуючи вивчені динамічні відтінки) у межах
засвоєних ладо-мелодичних інтонацій у розмірі 2
4
зі словами, з назвою нот
і тактуванням.
Підбирає на слух від різних звуків нескладні вивчені мелодії.
Імпровізує на інструменті мелодію на звуках тонічного тризвуку з різною
послідовністю ступенів (за зразками), змінюючи ритм, динаміку, регістри
(бажано декілька варіантів).
Імпровізує голосом або на інструменті фразу-відповідь на «запитання»,
запропоноване викладачем («діалог»). Використовує стрибки на квінту вгору
як інтонацію «запитання», вниз – як «відповідь»).
Має уявлення про інтервал квінту як сполучення крайніх звуків тонічного
тризвуку.
Співає вивчену мелодію з акомпанементом у вигляді органного пункту на
тоніці або тонічній квінті (бурдон)*.
Розрізняє на слух та в нотному тексті інтервал і акорд (тризвук).
Виконує вивчені обрядові пісні в імпровізованих колективних музичнотеатральних дійствах.
Співає нотами невеличку поспівку, виконану викладачем на інструменті.
Виправляє навмисні помилки в запису вивченої мелодії.
Розуміє поняття «тоніка», «тонічний тризвук», «акорд», «тонічна квінта»,
має уявлення про тональність. 26
3.3. Основи нотної грамоти (продовження).
Знаки збільшення тривалості звуку: ліга, фермата.
Виразове значення знаку фермати.
Заліговані ноти в акомпанементі на прикладі
витриманої тонічної квінти (бурдон).
Групування тривалостей у вокальній та
інструментальній музиці (повторення).
Ладо-інтонаційна модель: V–III–I–II ступені.
Стійкість та нестійкість звуків (ступенів ладу)
наприкінці музичних побудов (ознайомлення).
Заповнення тонічної терції II ступенем
у поступовому русі мелодії: I–II–III ст.; III–II–I ст.
Музичний синтаксис. Спільні риси будови мови
і музики (фраза, речення).
Будова мелодії: мотив, фраза. Поняття «цезура».
Принципи розвитку мелодії: точна повторність,
змінена повторність (варіювання) мелодичних
побудов (фраз). Прийоми варіювання мелодії
(ознайомлення).
Ритмічні диктанти (письмові): диктант-загадка,
диктант із пам’яті.
Мелодичний диктант: розрізний.
Основні поняття міні-модуля.
Знає знаки збільшення тривалості звуку (ліга, фермата). Розуміє дію ліги
між звуками однієї висоти як прийом збільшення тривалості звуку. Знає
графічне позначення знаку фермати, визначає (за допомогою викладача)
її виразове значення в музичних прикладах, що вивчаються.
Створює акомпанемент до вивчених мелодій у вигляді органного пункту
на тонічній квінті або ритмічного ostinato (за зразками), виконує в парі
з іншим учнем*.
Знає відмінності групування тривалостей у вокальній та інструментальній
музиці.
Відчуває на слух стійкість або нестійкість звуків наприкінці музичних
побудов у мелодіях, що вивчаються.
Сольфеджує мелодії, побудовані на основі опанованих ладо-мелодичних
інтонацій, у розмірі 2
4
з тактуванням.
Має уявлення про спільні риси будови мови та музики (фраза, речення).
Знає структурні складові мелодії: мотив, фраза.
Визначає межі фраз, розуміє значення і графічне позначення цезури.
Сприймає на слух повторність та змінену повторність (варіювання)
мелодичних побудов (фраз). Аналізує (за допомогою викладача) будову
мелодії для сольфеджування (кількість фраз, їх точну або змінену
повторність).
Розуміє поняття «варіювання». Імпровізує свій варіант музичної фрази,
використовуючи найпростіші прийоми варіювання: зміну регістру, штрихів,
динаміки тощо*.
Впізнає знайому пісню по ряду нот без визначених тривалостей.
Оформлює її ритмічно.
Записує з пам’яті фрагмент ритмічного рисунку вивченої пісні в обсязі 2-4 х тактів.
Складає незнайому прослухану мелодію з розрізаних тактів-пазлів.
Розуміє поняття «мотив», «фраза», «речення», «цезура», «повтор»,
«варіювання», «стійкість та нестійкість звуків (ступенів) ладу», «фермата»,
«заліговані ноти».
ІV чверть 27
Навчальний модуль 4
Середня кількість годин на опанування модуля – 7 год., резервна – 1 год.
4.1. Прості розміри (тридольні). Розмір 3
4
на прикладі
жанру вальсу.
Знак збільшення тривалості звуку: крапка.
Тривалість половинна з крапкою в розмірі 3
4 .
Групування (ознайомлення).
Ритмічні моделі в розмірі 3
4 . Ритмічні вправи.
Дводольність і тридольність у музиці.
Затакт. Затакт у розмірі 2
4 .
IV ступінь мажорного ладу в поступовому
низхідному та висхідному русі мелодії: V–IV–III–II–Iст.; I–II–III–IV–V ст.
Тривалості звуку: шістнадцята тривалість.
Ритмічна група у розмірі 2
4
як відображення
стрімкого руху (ознайомлення).
Початкові навички інструментальної імпровізації
(доскладення вилучених фрагментів мелодії).
Поняття «канон». Ритмічний канон.
Колективне музикування в шумовому оркестрі.
Ритмічний диктант (усний).
Мелодичний диктант (письмовий): диктант
з пам’яті.
Основні поняття міні-модуля.
Визначає розмір 3
4
як тридольний. Відтворює метроритм музики в жанрі
вальсу в процесі її сприйняття за допомогою ритмопластики.
Розуміє крапку праворуч ноти як знак, що подовжує ноту наполовину
її тривалості.
Здійснює групування в розмірі 3
4 .
Відтворює ритмічний рисунок мелодії в розмірі 3
4
жестами, що звучать,
ритмоскладами.
Розрізняє на слух дводольність і тридольність у прослуханих творах через
сприйняття та відтворення метричних долей: пластичними рухами,
плесканням у долоні, рахуванням долей тощо.
Розуміє поняття «затакт», визначає на слух початок мелодії зі слабкої долі.
Визначає затакт у нотному тексті.
Виразно сольфеджує мелодії, побудовані на основі опанованих ладомелодичних інтонаційних моделей: із тактуванням (зокрема із затактом)
у розмірі 2
4
та за допомогою жестів, що звучать у розмірі 3
4 . Супроводжує спів
ручними знаками, показом ступенів на музичних «сходинках», ритмічним
ostinato тощо.
Відтворює ритмічні моделі з включенням групи ритмоскладами
та жестами, що звучать.
Створює та записує вилучені фрагменти мелодії на заданий ритм
або нотний ряд у танцювальних жанрах (полька, вальс).
Виконує ритмічний канон у складі групи шумового оркестру.
Відтворює ритмічний рисунок, сприйнятий на слух, у розмірі 3
4
за допомогою ритмокарток.
Записує мелодію з пам’яті в обсязі 2-х тактів.
Розуміє поняття «поступовий рух», «канон», «ритмічний канон»,
«дводольність», «тридольність», «затакт».
4.2. Програмність у музиці. Музичний образ
(ознайомлення).
Має уявлення про музичний образ. Знає, що в назві твору міститься
вербальна характеристика образного змісту твору. 28
Виражальні та зображальні можливості музики
на прикладах творів, що втілюють світ живої природи
в музиці.
Роль тембру інструментів у створенні музичного
образу.
Образно-звукова імпровізація.
Початкові навички аналізу засобів музичної
виразності в нотному тексті на прикладі п’єс
дитячого репертуару, що вивчаються на заняттях
з фаху.
Динамічні відтінки (, , , ), сrescendo
(cresс.), diminuendo (dim.)
Позначення зміни темпу виконання ritenuto
(rit.), A tempo.
Основні поняття міні-модуля.
Узагальнення та закріплення знань, умінь та
навичок за навчальний рік.
Має уявлення про виражальні та зображальні можливості музики. Розуміє,
що зображальні деталі в музиці відіграють другорядну роль.
Впізнає образ представника живої природи, відтворений у звуках,
розпізнає на слух звуконаслідування.
Розуміє відповідність регістру, темпу, тембру, динаміки – характеру,
розміру птахів та тварин; відповідність типу рухів (кроки, політ, стрибки,
ковзання) – штрихам, темпу, певному ритму.
У прослуханих музичних творах визначає тембри інструментів
(фортепіано, скрипки, контрабасу, флейти, труби, барабану тощо).
Створює образно-звукову імпровізацію музичного образу представника
живої природи (за зразками)*.
Аналізує (за допомогою викладача) засоби музичної виразності в п’єсах,
що вивчаються на заняттях з фаху.
Визначає та правильно тлумачить у нотному тексті графічні позначення
вивчених динамічних відтінків, позначення зміни темпу виконання.
Розуміє поняття «музичний образ», «звуконаслідування», «імпровізація»,
«динамічні відтінки», «засоби музичної виразності».
Другий рік навчання
Навчальний модуль 5
Середня кількість годин на опанування модуля – 7 год., резервна – 1 год.
№
мінімодуля
Зміст навчання Результати навчання
5.1. Повторення навчального матеріалу І класу.
(Вся робота ведеться відповідно до тональностей
До мажор, Фа мажор, Соль мажор – на вибір викладача).
Скрипковий та басовий ключі. Ноти першої,
другої, малої октав*.
Основні тривалості звуків і пауз.
Знає розташування на нотному стані нот першої, другої, малої* октав. Вміє
записати їх у скрипковому, басовому ключах.
Знає основні тривалості звуків і пауз, вміє їх записати.
Висловлює особисті образно-емоційні враження від сприйняття музичних
творів, ділиться ними, відтворює у різний спосіб (у малюнку, пластичними 29
Засоби музичної виразності: лад, темп, метр, ритм,
динаміка, тембр, регістр, штрихи.
Мажор і мінор.
Тоніка, тональність. Стійкі та нестійкі ступені
ладу. Тонічний тризвук (акорд).
Ладо-мелодичні інтонаційні моделі та мелодії
в межах мажорного гексахорду.
Розміри 2
4 ,
3 4 .
Принципи розвитку мелодії: точна повторність,
змінена повторність (варіювання).
Початкові навички вокальної/інструментальної
імпровізації на заданий ритм, текст (доскладення
вилучених із запису тактів мелодії).
Жанри: пісня, марш, танець (гопак, полька, вальс).
Пісенність, маршовість, танцювальність як ознаки
жанру в інструментальній музиці.
Ритмічне ostinato. Ритмічний канон.
Колективне музикування в шумовому оркестрі.
Підбір на слух вивчених мелодій та супроводу до
них.
Образно-звукова та пластично-рухова
імпровізація.
Ритмічний диктант (усний за допомогою
ритмокарток, письмовий).
Мелодичний диктант (усний, письмовий).
рухами). Визначає на слух у музичних творах зміну ладу, темпу, метру, ритму,
динаміки, тембру, регістру.
Має загальне уявлення про мажорний та мінорний лади.
Розуміє тоніку, тональність, стійкі та нестійкі ступені ладу, тонічний
тризвук (акорд).
Виконує ладо-інтонаційні вправи (у тональностях відповідно до вимог
типової навчальної програми) з показом ступенів ручними знаками, на
музичних «сходинках» тощо.
Інтонує мелодії в межах мажорного гексахорду, побудовані
з використанням опанованих ладо-інтонаційних моделей, з тактуванням
у розмірі 2
4
та у супроводі жестів, що звучать у розмірі 3
4 .
Знає розмір 2
4
, орієнтується в розмірі 3
4 .
Визначає у нотному тексті (за допомого викладача) принципи розвитку
мелодії: точну повторність, змінену повторність (варіювання) мелодичних
побудов (фраз).
Імпровізує вилучені із запису фрагменти мелодії (в обсязі фрази) на
заданий ритм, текст.
Розрізняє на слух пісенність, маршовість, танцювальність
у інструментальній музиці.
Виконує ритмічне ostinato з використанням опанованих ритмічних моделей
як супровід до вивчених мелодій.
Виконує ритмічний канон у складі групи шумового оркестру та/або
жестами, що звучать.
Підбирає на інструменті нескладні знайомі мелодії від різних звуків.
Підбирає супровід до вивчених мелодії у вигляді тонічної квінти (бурдон)
або ритмічного ostinato*.
Імпровізує рухи під час сприйняття музики в пісенно-танцювальних
жанрах. Здійснює образно-звукову імпровізацію на задану тему.
Записує ритмічний диктант у розмірі 2
4
в обсязі 2-х тактів або відтворює за
допомогою ритмокарток у розмірах 2
4 ,
3 4 .
Відтворює незнайому мелодію на «нейтральний» склад.
Складає розрізний диктант. 30
Записує диктант із пам’яті, диктант з «помилками».
5.2. Вся робота ведеться у тональностях До мажор,
Ре мажор, Фа мажор, Соль мажор (вибір та
послідовність опанування тональностей визначається
викладачем).
Нижній тетрахорд мажорного ладу
у поступовому висхідному та низхідному русі
мелодії: I–II–III–IV ст.; IV–ІІІ–ІІ–І ст.
Інтонація півтону: IV–III ст.; III–IV ст.; III–IV– III ст.
Інтонація тону: I–II ст., II–I ст.
Інтервал секунда за тоновою та ступеневою
величиною (ознайомлення).
Стрибки зі стійких ступенів на нестійкі ступені
мажорного ладу: I–↑IV ст.
Створення мелодії на заданий текст.
Верхній тетрахорд мажорного ладу
у поступовому висхідному: V–VI–VII–I2 ст. та
низхідному русі мелодії I2– VII–VI–Vст.
Інтонація півтону: VII–I2 ст.; I2–VIIст., I2–VII– I2ст.
Інтонація тону: V–VІ ст., VІ–V ст.
Увідні звуки. ІІ та VII ступені як увідні звуки до
тоніки. Розв’язання увідних звуків у тоніку.
Стрибки зі стійких на нестійкі ступені мажорного
ладу: V–↓II ст.; V↑–VII ст.; V–↓VII ст.*.
Початкові навички двоголосного співу.
Мелодичний канон.
Підбір на слух вивчених мелодій.
Ритмічна група у розмірі 2
4
на прикладах
фольклорних пісенно-танцювальних жанрів (на вибір
викладача).
Ритмічні моделі з ритмічною групою у
розмірі 2
4 . Ритмічні вправи (зокрема з паузами).
Виконує вокально-інтонаційні вправи (у тональностях відповідно до вимог
типової навчальної програми): висхідний та низхідний рух звуками нижнього
та верхнього тетрахордів, тонічний тризвук, увідні звуки, стрибки зі стійких
ступенів на нестійкі (з показом ручними знаками, за «стовбицею» тощо).
Знаходить на клавіатурі, грає/співає півтони та тони у вивчених
тональностях.
Розрізняє серед секунд великі та малі за тоновою величиною, розуміє їх
тотожність із тоном та півтоном. Відтворює (грає/співає, записує) в.2 та м.2 на
ступенях мажорного ладу.
Виразно інтонує мелодії в межах засвоєних ладо-мелодичних інтонацій
у розмірі 2
4
з тактуванням, у розмірі 3
4
у супроводі жестів, що звучать.
Сприймає низхідну ладо-мелодичну інтонацію півтону (IV–III ст.) як
інтонацію «жалю», «зітхання». Використовує низхідну ладо-мелодичну
інтонацію півтону (IV–III ст.) у створенні мелодії на заданий текст (відповідно
до його змісту) в обсязі 4-х тактів.
Розуміє поняття «увідні звуки», визначає їх як нестійкі, вміє розв’язувати
у вивчених тональностях. Визначає увідні звуки у мелодіях для
сольфеджування.
Виконує мелодичний канон у складі групи учнів.
Підбирає на слух нескладні вивчені мелодії у розмірах 2
4 ,
3 4 .
Відтворює ритмічні рисунки з включенням ритмічної групи та
паузами у розмірі 2
4
ритмоскладами та жестами, що звучать.
Створює рухово-пластичну імпровізацію під час сприйняття музики
фольклорних пісенно-танцювальних жанрів. 31
Варіювання мелодії (ритмічне).
Музичний синтаксис: фраза (повторення),
речення.
Ритмічний диктант: (усний за допомогою
ритмокарток), ритмічний «диктант-загадка».
Основні поняття міні-модуля.
Здійснює ритмічне варіювання музичної фрази в розмірі 2
4 , використовуючи
прийом дроблення тривалостей (зокрема ритмічну групу та/або
заповнення мелодичного стрибка зворотнім рухом (за зразком)*.
Визначає в нотному тексті межі фраз і речень та позначає їх знаком цезури.
Відтворює ритмічний рисунок незнайомої мелодії (ритмічний диктант)
у розмірі 2
4
з використанням ритмічної групи за допомогою
ритмокарток в обсязі 2-4-х тактів.
Записує ноти мелодії без визначених тривалостей. Розпізнає в запису
знайому пісню, оформлює її ритмічно.
Розуміє поняття «мажорний лад», «нижній тетрахорд», «верхній
тетрахорд», «поступовий рух», «стрибок», «тонова та ступенева величина
інтервалу», «тон», «півтон», «фраза», «речення».
ІІ чверть
Навчальний модуль 6
Середня кількість годин на опанування модуля – 7 год., резервна – 1 год.
6.1. Повний звукоряд натурального мажору.
Будова мажорного ладу. Гама, тетрахорди.
Поняття про тоніку, тональність, ключові знаки
(повторення).
Тонічний тризвук (повторення).
Повний тонічний тризвук: I–III–V–I2 ст.
Скорочене позначення тонічного тризвуку (Т53).
Увідні звуки (повторення).
Ладове тяжіння. Розв’язання нестійких
ступенів у стійкі. Оспівування стійких ступенів
мажорного ладу.
Визначає тональності за ключовими знаками та кінцевою тонікою. Вміє
записати знаки біля ключа. Знає порядок розташування ключових знаків.
Знає тонову будову мажорного ладу.
Інтонує/грає, записує вивчені гами, тетрахорди, тонічний тризвук, повний
тонічний тризвук. Створює свій ритмічний варіант гами та інтонує
з тактуванням*.
Визначає тонічний тризвук як акорд, що складається зі стійких ступенів,
знає скорочене позначення тонічного тризвуку.
Розуміє поняття «повний тонічний тризвук», грає, співає у вивчених
тональностях.
Інтонує вокально-інтонаційні вправи у вивчених тональностях: розв’язання
нестійких ступенів у стійкі, оспівування стійких ступенів, стрибки із стійких
ступенів на стійкі з показом ручними знаками, за «стовбицею» тощо.
Виразно сольфеджує мелодії в розмірах 2
4 ,
3 4
з рухом звуками тонічного
тризвуку (з різною послідовністю ступенів), повного тонічного тризвуку,
оспівуванням стійких ступенів, зі стрибками. 32
Ритмічна група .  у розмірі 2
4
(ознайомлення).
Вокальна імпровізація (доскладення вилучених із
запису фрагментів мелодії).
Сольфеджування з листа, підбір на слух.
Музично-театральна імпровізація пісень-ігор
обрядового музичного фольклору осіннього циклу (обжинкові, зажинкові тощо).
Мелодичний диктант (письмовий): диктант «з
помилками».
Основні поняття міні-модуля.
Розрізняє на слух стійкість або нестійкість звуків наприкінці музичних
побудов (фраз, речень) у прослуханих мелодіях. Дописує вилучені такти
завершення першої фрази мелодії на нестійкому ступені, а закінчення другої
фрази – на стійкому ступені.
Відтворює ритмічні послідовності у розмірі 2
4
з ритмічною групою . 
ритмоскладами, жестами, що звучать.
Імпровізує (грає/співає) вилучені із запису пісні фрагменти, використовує
опановані ладо-мелодичні інтонації, обираючи відповідні до тексту.
Сольфеджує з листа, підбирає на слух нескладні мелодії у вивчених
тональностях.
Виконує вивчені обрядові пісні в імпровізованих колективних музичнотеатральних дійствах.
Виправляє умисні помилки в запису вивченої мелодії.
Розуміє поняття «тоніка», «тональність», «тонічний тризвук», «повний
тонічний тризвук», «ладове тяжіння», «розв’язання», «увідні звуки»,
«оспівування».
6.2. Основи нотної грамоти (продовження). Ноти
малої октави в скрипковому та басовому ключах
(повторення).
Прості інтервали за ступеневою величиною
(ознайомлення). Визначення інтервалу, назва звуків
інтервалу.
Гармонічні та мелодичні інтервали.
Поняття про консонанс та дисонанс. Консонанси
та дисонанси на прикладах гармонічних інтервалів.
Поняття «стійкі інтервали».
Стійкі інтервали на ступенях мажорного ладу.
Інтервал кварта – основа інтонації V–↑І1 ступенів
ладу (ознайомлення). Інтервал октава – основа
Знає розташування малої октави на клавіатурі, нот малої октави на нотному
стані, записує їх у скрипковому та басовому ключах.
Знає визначення інтервалу, назви нижнього та верхнього звуків інтервалу.
Знає назви простих інтервалів, розуміє прості інтервали як такі, що
утворюються в межах октави, розуміє відповідність назви інтервалу його
ступеневій величині.
Розуміє мелодичний та гармонічний інтервали як форму викладу інтервалу,
визначає їх у нотному тексті.
Має уявлення про консонанс та дисонанс, розрізняє консонанси
та дисонанси (у гармонічному викладі) на слух серед вивчених інтервалів.
Розуміє поняття «стійкі інтервали» як інтервали, що складаються з двох
стійких ступенів ладу.
Грає, співає, записує стійкі інтервали на ступенях вивчених тональностей.
Виконує інтонаційні вправи із стрибками зі стійких ступенів на стійкі
у вивчених тональностях з показом ручними знаками, за «стовбицею» тощо. 33
інтонацій I–↑I2; І2–↓I*(ознайомлення). Інтервал
секста* – основа інтонацій ІІІ–↑I2, V– ↑ІІІ2 ступенів
ладу (ознайомлення). Інтервал квінта – основа
інтонації І–↑V (повторення). Інтервал терція – основа
інтонації І –↑ІІІ (повторення).
Стрибки зі стійких ступенів на стійкі: V–↓I ст.; V–↑I2ст. ; I↑–I2 *ст.; І2–↓I *ст.; ІІІ–↑I2 ст.; V↑–ІІІ2 ст.*.
Ритмічні вправи з ритмічною групою .  та
паузами у розмірі 2
4 .
Ритмічне варіювання мелодії.
Транспозиція мелодії (ознайомлення).
Ритмічний диктант (усний за допомогою
ритмокарток): диктант з пам’яті.
Мелодичний диктант: «диктант-транспозиція».
Основні поняття міні-модуля.
Сольфеджує мелодії в розмірах 2
4 ,
3 4
зі стрибками зі стійких ступенів на
стійкі (на кварту, квінту, октаву, сексту*).
Визначає інтервали кварту, квінту, октаву, сексту* у нотних прикладах.
Грає, називає звуки, розташовані по терціях, квартах, квінтах вгору та вниз*.
Відтворює ритмічні послідовності з ритмічною групою .  та паузами
у розмірі 2
4
ритмоскладами, жестами, що звучать, шумовими, ударними
інструментами (в обсязі 4-х тактів).
Сольфеджує мелодії з ритмічною групою .  у розмірі 2
4
з тактуванням
або з акомпанементом метричними долями.
Здійснює ритмічне варіювання мелодії в розмірі 2
4
, використовуючи
ритмічну групу . . Добирає акомпанемент у вигляді тонічної квінти
(бурдон). Співає з власним супроводом.
Розуміє поняття «транспозиція». Транспонує (письмово) нескладні мелодії
або частину мелодії у вивчені тональності на секунду вгору чи вниз (До
мажор-Ре мажор, Фа мажор-Соль мажор), співає, грає на інструменті.
Відтворює з пам’яті фрагмент ритмічного рисунку знайомої мелодії
у розмірі 2
4
з використанням ритмічної групи .  за допомогою ритмокарток
(в обсязі 1-2 фраз).
Записує вивчену мелодію, підібрану на інструменті від іншого звуку.
Розуміє поняття «прості інтервали», «основа та вершина інтервалу»,
«мелодичний та гармонічний інтервали», «консонанс та дисонанс», «стійкі
інтервали», «транспозиція». 34
6.3. Прості розміри. Розмір 3
4
на прикладах жанрів
вальсу, менуету. Тривалість половинна з крапкою
(повторення). Групування, тактування в розмірі 3
4 .
Пластично-рухова імпровізація.
Ритмічні моделі в розмірі 3
4
(зокрема з паузами).
Синкопа   у розмірі 3
4
(ознайомлення).
Ритмічні вправи.
Музикування в складі шумового оркестру.
Контраст у музиці. Тип контрасту музичних
побудов (фраз, речень): мелодичний, ритмічний,
динамічний*.
Підбір мелодії на слух.
Музичний образ на прикладах п’єс, що втілюють
дитячий світ у музиці (ігри, іграшки, казки, казкові
герої).
Пластично-рухова імпровізація.
Початкові навички аналізу засобів музичної
виразності щодо їх відповідності музичному образу
твору.
Вид інструментальної мініатюри – п’єса.
Поняття про музичну форму. Музична форма як
втілення музичного образу.
Період. Складові періоду (ознайомлення).
Визначає на слух розмір 3
4
через сприйняття та відтворення метричних
долей (плесканням у долоні тощо).
Сприймає та відтворює метроритм музики в жанрах вальсу, менуету за
допомогою танцювальних та/або інших пластичних рухів.
Здійснює групування в розмірі 3
4 .
Має уявлення про синкопу.
Відтворює ритмічні послідовності у розмірі 3
4
(зокрема з паузами та
синкопами) ритмоскладами, жестами, що звучать, шумовими, ударними
інструментами (в обсязі 4-х тактів).
Сольфеджує мелодії в розмірі 3
4
з тактуванням (з попереднім аналізом
структурних, метроритмічних особливостей).
Виконує ритмічне ostinato як супровід до вивчених мелодій у розмірі 3
4
у складі шумового оркестру ударними, шумовими інструментами або/та
жестами, що звучать.
Має уявлення про контраст у музиці, типи контрасту музичних побудов
(мелодичний, ритмічний, динамічний)*.
Визначає в нотному тексті межі фраз і речень та позначає їх знаком цезури.
Визначає в нотному тексті, на слух повторність (або змінену повторність)
та контраст, тип контрасту музичних фраз (за допомогою викладача)
і відтворює його в різний спосіб (кольоровими картками, літерами* тощо).
Підбирає на слух нескладні вивчені мелодії.
Висловлює уявлення про музичний образ прослуханого інструментального
твору, обирає назву твору із запропонованих викладачем або пропонує власну.
Відтворює образ казкових героїв, втілений у музичному творі, в пластичноруховій імпровізації або в малюнку. Відчуває відповідність ладу, регістру,
тембру, фонізму інтервалу (консонанс-дисонанс) характеру казкового
персонажу (злий-добрий), визначає особливі прийоми створення враження
казковості (за допомогою викладача). Розуміє як зміна засобів музичної
виразності відбивається на трансформації образу твору.
Розуміє п’єсу як вид інструментальної мініатюри.
Має елементарні уявлення про побудову музичного твору, період як
найменшу музичну форму. 35
Ритмічний диктант (усний за допомогою
ритмокарток).
Мелодичний диктант із творчою складовою
(письмовий).
Основні поняття міні-модуля.
Відтворює ритмічний рисунок мелодії, сприйнятої на слух, у розмірі 3
4
ритмокартками (в обсязі 4-х тактів).
Записує на слух незнайому мелодію в розмірі 3
4
в обсязі 2-х тактів, створює
заключні два такти.
Розуміє поняття «синкопа», «контраст у музиці», «музичний образ»,
«музична форма», «період».
ІІІ чверть
Навчальний модуль 7
Середня кількість годин на опанування модуля – 10 год., резервна – 1 год.
7.1.
Ритмічна група .  у розмірі 2
4 .
Ритмічні моделі з ритмічною групою.  у розмірі
2 4 .
Ритмічні вправи.
Складні розміри. Розмір 4
4
на прикладі жанру
маршу (ознайомлення).
Образне сприйняття різновидів маршів.
Послідовності інтервалів у ладу на основі стійких
ступенів*.
Визначення на слух розміру музичного твору.
Ритмічні партитури.
Ритмічний диктант (письмовий).
Відтворює ритмічний рисунок мелодії з ритмічною групою .  у розмірі
2 4
ритмоскладами, жестами, що звучать.
Виразно інтонує мелодії в розмірі 2
4
з використанням ритмічної групи
. . Супроводжує спів акомпанементом метричними долями або/та
жестами, що звучать.
Визначає розмір 4
4
як складний, розуміє його складові.
Рухається під музику маршового характеру, відтворює метричні долі
в різний спосіб.
Має уявлення про різні види маршів. Відчуває відмінності різновидів
маршів (лялькового, військового тощо), визначає на слух темп, лад, регістр
та ритмічні особливості. Відтворює власні враження в малюнку.
Грає/співає послідовності інтервалів у вивчених тональностях на основі
стійких ступенів у мелодичному та гармонічному викладі* (2–3 інтервали).
Визначає розмір в прослуханій музиці.
Виконує партію ритмічної партитури в складі шумового оркестру та/або
жестами, що звучать. 36
Основні поняття міні-модуля. Записує ритмічний рисунок незнайомої мелодії в розмірі 2
4
з використанням
ритмічної групи . .
Розуміє поняття «складний розмір», «ритмічна партитура», «ритмічна
партія».
7.2. Вся робота ведеться у тональностях ля мінор, мі
мінор, ре мінор, сі мінор (вибір та послідовність
опанування тональностей визначається викладачем).
Мажор та мінор (повторення).
Паралельні тональності (ознайомлення).
Низхідний мелодичний рух ступенів I – ↓VII –↓ VI як
перехід до паралельного мінору.
Натуральний мінор.
Тоніка мінору – VI ступінь мажорного ладу. Будова
натурального мінору. Тонічний тризвук натурального
мінору.
Розв’язання нестійких ступенів у стійкі в
натуральному мінорі. Увідні звуки з розв’язанням.
Оспівування стійких ступенів натурального мінору.
Поняття «жанр» (ознайомлення).
Вокальна імпровізація на заданий текст у жанрах
родинно-побутового українського фольклору: пісні
для дітей (колискові), ліричні, жартівливі пісні тощо.
Транспозиція мелодій (повторення).
Ритмічна група у розмірі 3
4
.
Ритмічні вправи.
Розрізняє на слух мажор і мінор у прослуханих творах, звукоряди
натуральних мажору та мінору.
Має уявлення про паралельні тональності, розуміє, що тоніка мінору – VI ст. мажорного ладу. Вміє визначити тоніку паралельної тональності.
Знає про спорідненість паралельних мажору та мінору.
Визначає мінорні тональності (відповідно до вимог типової навчальної
програми) за ключовими знаками та кінцевою тонікою. Вміє записати знаки
біля ключа.
Знає тонову будову натурального мінору.
Інтонує/грає/записує вивчені мінорні гами, тетрахорди, тонічні тризвуки.
Виконує вокально-інтонаційні вправи в натуральному мінорі: нестійкі
ступені з розв’язанням, увідні звуки з розв’язанням, оспівування стійких
ступенів, тонічний тризвук з різною послідовністю ступенів.
Імпровізує мелодію на заданий текст у натуральному мінорі в жанрі
колискової (або іншому жанрі родинно-побутового фольклору); створює
фортепіанний супровід у вигляді витриманої тонічної квінти або ритмічного ostinato.
Здійснює транспозицію (на інструменті та письмово) нескладних мелодій
у вивчених тональностях, грає, співає з тактуванням.
Відтворює ритмічний рисунок мелодії з ритмічною групою
у розмірі 3
4
ритмоскладами, жестами, що звучать.
Сольфеджує мелодії в натуральному мінорі (з попереднім аналізом
структурних, метроритмічних особливостей) у розмірах 2
4 ,
3 4
(зокрема
з ритмічною ) з тактуванням. 37
Аналіз засобів музичної виразності у творах
дитячого репертуару, що вивчаються на уроках із
фаху.
Мелодичний диктант (письмовий): «диктанттранспозиція».
Основні поняття міні-модуля.
Визначає засоби музичної виразності у творах дитячого репертуару,
що вивчаються на уроках із фаху.
Записує вивчену мелодію, підібрану на інструменті, від іншого звуку.
Розуміє поняття «паралельні тональності», «натуральний мінор»,
«транспозиція», «жанр».
7.3. Нотний правопис (продовження). Ноти великої
октави в басовому ключі.
Інтервали за ступеневою та тоновою величиною.
Інтервали на ступенях мажорного та мінорного ладів.
Скорочені позначення інтервалів.
Інтервали прима та октава. ч. 1 та ч. 8 за
ступеневою і тоновою величиною. Виразові
властивості прими, октави.
Інтервал секунда. Тон, півтон (повторення).
м. 2 та в. 2 за ступеневою та тоновою величиною.
Виразові властивості секунд.
Інтервал терція. м. 3 та в. 3 за ступеневою та
тоновою величиною. Виразові властивості терцій.
Ритмічна група у розмірі 4
4
(ознайомлення).
Початкові навички двоголосного співу.
Опанування двоголосся на прикладі зразків народної
поліфонії підголоскового складу.
Ритмічний диктант (письмовий).
Мелодичний диктант з попереднім аналізом
(письмовий).
Основні поняття міні-модуля.
Знає розташування великої октави на клавіатурі фортепіано та нот великої
октави на нотному стані в басовому ключі.
Знає ступеневу та тонову величину інтервалів ч. 1 та ч. 8, м. 2 та в. 2, м. 3
та в. 3. Відтворює їх у запису, на інструменті, голосом на ступенях мажорного
та мінорного ладів, визначає їх у нотних прикладах.
Знає скорочені позначення вивчених інтервалів, має уявлення про їх
виразові властивості.
Розрізняє великі і малі секунди, великі і малі терції за тоновою величиною.
Визначає на слух приму, октаву терцію як консонанс, секунди як дисонанс,
великі та малі терції за ладовим забарвленням.
Грає, називає звуки, що розташовані по терціях вгору та вниз.
Відтворює ритмічний рисунок мелодії з ритмічною групою у розмірі
4 4
ритмоскладами, жестами, що звучать.
Сольфеджує мелодії з ритмічною групою у розмірі 4
4
з тактуванням*.
Співає терції в складі групи (двоголосно методом нашарування)*.
Співає одну з партій двоголосної мелодії з розщепленням голосів
(від унісону до терції/квінти та подальшим сходженням до унісону) у складі
групи або в дуеті з викладачем*.
Відтворює в запису ритмічний рисунок незнайомої мелодії в розмірах 2
4
,
3 4
з використанням ритмічної групи (в обсязі 4 тактів) або у розмірі 4
4
(в обсязі 2-х тактів).
Записує диктант із попереднім аналізом в обсязі 4-х тактів.
Розуміє поняття «ступенева та тонова величина інтервалу», «підголосок». 38
ІV чверть
Навчальний модуль 8
Середня кількість годин на опанування модуля – 7 год., резервна – 1 год.
8.1. Затакти в розмірі 3
4 .
Синкопа   у розмірі 3
4
(повторення). Ритмічні
вправи.
Прості тридольні розміри. Розмір 3
8
(ознайомлення). Тривалість  у розмірі 3
8 .
Співставлення розмірів 3
4
та
3 8
(ознайомлення).
Cеквенція як прийом розвитку мелодії
(ознайомлення).
Період (повторення).
Види періодів. Періоди повторної та неповторної
будови: з варійованим та контрастним другим
реченням.
Куплет пісні у формі періоду. Вступ до пісні.
Знаки скорочення нотного письма: вольта.
Ритмічний диктант (письмовий).
Мелодичний диктант з пам’яті (письмовий).
Основні поняття міні-модуля.
Відчуває початок мелодії зі слабкої долі.
Відтворює ритмічні послідовності в розмірі 3
4
(із затактом та синкопою)
ритмоскладами та жестами, що звучать.
Сольфеджує мелодії із затактом та синкопою у розмірі 3
4
з тактуванням.
Визначає розмір 3
8
як простий тридольний. Розуміє тривалість  у розмірі
3 8 .
Має загальне уявлення про різницю між тридольними розмірами 3
4
та
3 8
.
Відтворює ритмічний рисунок у розмірі 3
8
ритмоскладами, жестами, що
звучать.
Співає пісні у розмірі 3
8
з акомпанементом викладача.
Розуміє секвенцію як прийом розвитку мелодії. Співає та грає діатонічні
секвенції, побудовані на основі секундових та терцієвих ходів.
Виразно сольфеджує мелодії, що містять секвенцію, визначає секвенцію
в музичних прикладах.
Знає складові форми періоду, має уявлення про види періоду.
Визначає в нотному тексті (за допомогою викладача) періоди повторної та
неповторної будови. Відтворює структуру періоду кольоровими картками,
літерами тощо*.
Розуміє, що куплет пісні може мати форму періоду. Розпізнає на слух вступ
до пісні (за наявності), зміну частин.
Знає знак скорочення нотного письма – вольта, вміє користуватися ним
у виконанні.
Записує ритмічний рисунок незнайомої мелодії з використанням вивчених
ритмічних груп в обсязі 4-х тактів.
Записує Записує з пам’яті знайому мелодію пісні в обсязі 4-х тактів.
Розуміє поняття «секвенція», «вольта», «синкопа», «період». 39
8.2.
Ритмічні групи , (ознайомлення) на
прикладах жанрів української танцювальної музики (гопак, шумка, козачок, метелиця, гайдук) та ігрових,
жартівливих, танцювальних пісень українського
фольклору.
Відображення пластики танцювальних рухів у
ритмічному рисунку пісні. Пластично-рухова
імпровізація. Ритмічні вправи.
Створення ритмічного акомпанементу.
Виконання ритмічної партитури інструментами
шумового оркестру, на синтезаторі*.
Сприйняття на слух тембрів народних
інструментів у супроводі до народних пісень, танців
(бандура, цимбали, сопілка, бубон тощо).
Італійські позначення темпу: Adagio, Andante,
Мoderato, Аllegro тощо.
Мелізми: форшлаг, мордент.
Узагальнення та закріплення знань, умінь та
навичок за навчальний рік.
Сприймає жанри української танцювальної музики (гопак, шумка, козачок,
метелиця, гайдук тощо), визначає характер, темп, лад, розмір, ритмічні
особливості прослуханої музики.
Відтворює ритмічний рисунок із ритмічними групами ,
ритмоскладами, жестами, що звучать.
Імпровізує танцювальні (або інші відповідні) рухи під час слухання
української танцювальної музики, зокрема з ритмічними групами ,
та/або створює та виконує ритмічний акомпанемент до неї.
Виконує ритмічні партитури у складі шумового оркестру або озвучує свою
партію на синтезаторі, обираючи тембр*.
Розрізняє на слух тембри окремих українських народних інструментів.
Визначає та правильно тлумачить у нотному тексті окремі італійські
позначення темпу.
Розуміє правила виконання деяких видів мелізмів (форшлаг, мордент).
Третій рік навчання
Навчальний модуль 9
Середня кількість годин на опанування модуля – 7 год., резервна – 1 год.
№
мінімодуля
Зміст навчання Результати навчання
9.1. Повторення навчального матеріалу ІІ класу.
Вся робота ведеться в тональностях До мажор, Ре
мажор, Фа мажор, Соль мажор, ля мінор, сі мінор, ре
мінор, мі мінор (вибір та послідовність опанування
тональностей визначається викладачем).
Паралельні тональності.
Натуральний мінор.
Інтонує/грає/записує мажорні та мінорні гами (відповідно до вимог
типової навчальної програми), тетрахорди, повний тонічний тризвук
з різною послідовністю ступенів.
Визначає вивчені тональності за ключовими знаками та кінцевою
тонікою. Має уявлення про паралельні тональності. 40
Ритмічна група у розмірах 2
4 ,
3 4
, ритмічна
група .  у розмірі 2
4
, ритмічна група   розмірі 3
4 .
Контраст музичних побудов (фраз, речень).
Прийом мелодичного розвитку – секвенція.
Інтервали прима, секунда, терція октава за
ступеневою та тоновою величиною, кварта квінта,
секста, септима – за ступеневою величиною.
Стійкі інтервали в ладу.
Транспозиція мелодій.
Двоголосся на прикладі зразків народної поліфонії
підголоскового складу.
Музична форма – період. Види періодів.
Вид інструментальної мініатюри: п’єса.
Виконання ритмічної партитури інструментами
шумового оркестру та/або на синтезаторі*.
Ритмічний диктант (усний за допомогою
ритмокарток, письмовий).
Мелодичний диктант (письмовий).
Виконує у вивчених тональностях інтонаційні вправи: розв’язання
нестійких ступенів, увідних ступенів у стійкі, оспівування стійких ступенів,
стрибки зі стійких ступенів на стійкі та зі стійких на нестійкі (з показом
ручними знаками, за «стовбицею» тощо).
Сольфеджує з тактуванням мелодії з ритмічними групами . ,
у розмірі 2
4
, з ритмічними групами ,   у розмірі 3
4 .
Аналізує за нотним текстом структуру мелодії (кількість фраз, речень),
визначає повтор, варіювання, секвенцію, контраст. Позначає структуру
літерами*.
Співає/грає діатонічні секвенції.
Визначає на слух інтервали ч.1, м.2, в.2, м.3, в.3, ч.8 у мелодичному
та гармонічному викладі. Визначає у нотному тексті всі прості інтервали
(гармонічні, мелодичні) за ступеневою величиною.
Має уявлення про стійкі інтервали в ладу.
Здійснює транспозицію (на інструменті та письмово) нескладних мелодій
(або їх частин) у вивченій тональності, грає, співає з тактуванням.
Співає одну з партій двоголосної мелодії в складі групи.
Знає період як найменшу музичну форму. Визначає види періодів
у нотному тексті (за допомогою викладача).
Знає вид інструментальної мініатюри – п’єса.
Бере участь у виконанні ритмічної партитури в складі шумового оркестру
та/або виконуючи партію на синтезаторі*.
Записує ритмічний диктант у вивчених розмірах (в обсязі 4-х тактів) або
відтворює за допомогою ритмокарток.
Записує різні види мелодичних диктантів в обсязі 4-х тактів
із використанням опанованих ритмічних груп: «диктант-транспозиція»,
диктант із попереднім аналізом, диктант із творчою складовою, диктант
з пам’яті.
9.2. Вся робота ведеться у тональностях ля мінор, ре мінор,
мі мінор, сі мінор, (вибір та послідовність опанування
тональностей визначається викладачем). 41
Види мінору. Натуральний мінор.
Будова мінорного ладу (повторення).
Гармонічний мінор.
Характерні ладо-мелодичні звороти гармонічного
мінору: оспівування тоніки з використанням VII#
ступеня; висхідні та низхідні стрибки зі стійких
ступенів на VII# ступень; ладо-мелодична інтонація
зб.2.
Стійкі на нестійкі інтервали (ознайомлення).
Розв’язання нестійких інтервалів у ладу
(ознайомлення). Розв’язання зб.2 у гармонічному
мінорі.
Використання зб.2 в українському фольклорі та
музиці народів світу.
Мелодичний мінор.
Співставлення верхніх тетрахордів натурального,
гармонічного та мелодичного видів мінору.
Ритмічна група .  у розмірі 3
4 .
Затакти в розмірі 3
4 .
Ритмічні моделі (блоки) з ритмічними групами
. , у розмірі 3
4 . Ритмічні вправи.
Поняття «жанр» (повторення).
Жанр вокальної мініатюри – вокаліз.
Тип мелодії – кантилена (ознайомлення).
Вокальна/інструментальна імпровізація.
Підбір на слух, транспозиція вивчених мелодій.
Ритмічний диктант (письмовий).
Знає три види мінору: натуральний, гармонічний, мелодичний, тонову
будову натурального мінору.
Інтонує, грає, записує вивчені гами вгору та вниз (відповідно до вимог
типової навчальної програми), тетрахорди, тонічний тризвук з різною
послідовністю ступенів (зокрема повний).
Виконує у вивчених тональностях інтонаційні вправи: ладо-мелодичні
звороти, нестійкі та увідні ступені з розв’язанням, оспівування стійких
ступенів, стрибки зі стійких ступенів на VII# ст., інтонацію зб.2.
Визначає на слух та у нотному тексті ладо-мелодичні звороти
з використанням VII# ст. гармонічного мінору.
Розрізняє стійкі та нестійкі інтервали. Розуміє розв’язання інтервалу
як перехід нестійких ступенів інтервалу у стійкі. Здійснює розв’язання зб.2
у гармонічному мінорі.
Впізнає на слух гармонічний мінор у творах українського фольклору,
(зокрема гуцульського) та музиці народів світу. Визначає розмір, ритмічні
особливості, орнаментику (за наявності).
Співставляє в запису та у виконанні верхні тетрахорди різних видів
мінору, розуміє їх спільні та відмінні риси. Визначає звукоряди видів мінору
на слух.
«Експериментує» на інструменті з різними видами мінорного ладу на
матеріалі запропонованої мелодії.
Відтворює ритмічний рисунок мелодії (зокрема із затактом)
з використанням ритмічних груп . , у розмірі 3
4
ритмоскладами,
жестами, що звучать.
Сольфеджує одноголосні мелодії в різних видах мінору з ритмічними
групами , .  з тактуванням у розмірах 2
4 ,
3 4 .
Створює (за зразком) та виразно виконує мелодію вокалізу (в обсязі 4-8*-
ми тактів) у мінорному ладу на заданий ритм: самостійно обирає вид мінору,
темп, штрихи, динамічні відтінки, визначає межі фраз (ліга, цезура)*.
Підбирає на слух вивчені мелодії (або фрагменти мелодій), транспонує їх
у вивчені тональності. 42
Мелодичний диктант з попереднім аналізом
(письмовий).
Основні поняття міні-модуля.
Записує ритмічний диктант з ритмічною групою .  у розмірі 3
4
(зокрема
із затактом) в обсязі 4-х тактів.
Записує мелодичний диктант в одному з видів мінору з попереднім
аналізом (в обсязі 4-х тактів).
Розуміє поняття «натуральний мінор», «гармонічний мінор»,
«мелодичний мінор», «вокаліз», «кантилена», «жанр», «стійкі та нестійкі
інтервали».
9.3.
Ритмічні групи , у розмірі 2
4 .
Ритмічні моделі (блоки) з ритмічними групами , у розмірі 2
4 . Ритмічні вправи.
Ритмічні партитури.
Тричастинна форма АВА (Da Capo) на прикладах
жанрів інструментальної мініатюри (ознайомлення).
Реприза як частина форми (ознайомлення).
Визначення тричастинної форми АВА (Da Capo) на
слух та аналіз її у творах із фаху*.
Види мелізмів (форшлаг, види морденту).
Порівняння орнаментики в музичному фольклорі
(мелізми) та декоративно-прикладному народному
мистецтві (візерунки в живопису, писанкарстві,
вишивці тощо).
Ритмічний диктант (усний за допомогою
ритмокарток).
Основні поняття міні-модуля.
Відтворює ритмічні послідовності з ритмічними групами ,
ритмоскладами, жестами, що звучать, ударними та шумовими
інструментами. Розподіляє мелодію з ритмічними групами
у розмірі 2
4
по тактах.
Сольфеджує мелодії з ритмічними групами , у розмірі 2
4
з тактуванням або супроводжує спів акомпанементом метричними долями.
Бере участь у виконанні ритмічних партитур у складі шумового оркестру
(або виконуючи свою ритмічну партію на синтезаторі*).
Має уявлення про тричастинну форму АВА (Da Capo), її складові.
Аналізує (за допомогою викладача) тричастинну форму у творах з фаху
та визначає її на слух у жанрах інструментальної мініатюри.
Знає деякі види мелізмів (форшлаг, види морденту) та розуміє правила їх
виконання. Має уявлення про роль орнаментики в музиці та художній
творчості.
Відтворює ритмічний рисунок вивчених мелодій з використанням
ритмічних груп , у розмірі 2
4
за допомогою ритмокарток (в обсязі 2-4*-х тактів).
Розуміє поняття «мініатюра», «мелізми». Знає термін Da Capo. 43
ІІ чверть
Навчальний модуль 10
Середня кількість годин на опанування модуля – 7 год., резервна – 1 год.
10.1. Вся робота ведеться в тональностях До мажор – ля
мінор, Соль мажор – мі мінор, Фа мажор – ре мінор,
Ре мажор – сі мінор, Сі бемоль мажор – соль мінор (вибір
та послідовність опанування тональностей визначається
викладачем).
Паралельні тональності.
Інтервал м.3 як співвідношення тонік паралельних
тональностей (I – ↓VI ст.).
Будова мажорного та мінорного тризвуків на
прикладах тонічних тризвуків паралельних
тональностей. Визначення тризвуку. Назви звуків
(тонів) тризвуку.
Паралельно-змінний лад (ознайомлення) на
прикладах українських народних пісень*.
Ритмічний/гармонічний супровід до вивчених
мелодій.
Секвенція (повторення). Ланка, крок, напрямок
секвенції (висхідний, низхідний).
Ритмічні групи , у розмірі 3
4 .
Ритмічні моделі (блоки) з ритмічними групами , у розмірі 3
4 . Ритмічні вправи.
Розуміє поняття «паралельні тональності», визначає їх спільні та відмінні
риси. Знає інтервальне співвідношення тонік паралельних тональностей.
Інтонує/грає та записує вивчені паралельні мажорні та мінорні гами
(відповідно до вимог типової навчальної програми). Створює ритмічний
варіант гами та співає з тактуванням*.
Інтонує окремі ступені та ладо-мелодичні звороти у вивчених
тональностях, звуки тонічного тризвуку (з різною послідовністю ступенів).
Знає визначення тризвуку, будову мажорного та мінорного тризвуків
(інтервальні складові) на прикладах тонічних тризвуків паралельних
тональностей, назву звуків (тонів) тризвуку: основний (прима), терцієвий
(терція), квінтовий (квінта).
Має уявлення про паралельно-змінний лад*.
Співає українські народні пісні в паралельно-змінному ладі зі словами та
акомпанементом викладача або з ритмічним супроводом на ударних та
шумових інструментах.
Створює та виконує супровід до мелодій у паралельно-змінному ладі з
витриманих тонічних квінт (самостійно або у парі з іншим/-ою
учнем/ученицею*).
Визначає секвенцію в нотному тексті: напрямок, крок секвенції (за
допомогою викладача). Розпізнає секвенцію на слух.
Співає та грає діатонічні секвенції в мажорі/мінорі, з рухом звуками
тризвуку.
Відтворює ритмічні послідовності з ритмічними групами ,
у розмірі 3
4
ритмоскладами, жестами, що звучать, ударними та шумовими
інструментами.
Вміє поділити мелодію на такти, визначити розмір за групуванням
тривалостей. 44
Ритмічний диктант (письмовий).
Мелодичний диктант з творчою складовою
(письмовий).
Основні поняття міні-модуля.
Сольфеджує з тактуванням мелодії з ритмічними групами , у
розмірі 3
4 . Супроводжує спів ритмічним акомпанементом.
Записує ритмічний диктант з ритмічними групами , у розмірі
3 4
в обсязі 2-4*-х тактів.
Записує мелодичний диктант в обсязі речення (4 такти), створює друге
речення в паралельній тональності.
Розуміє поняття «паралельні тональності», «паралельно-змінний лад»,
«ланка секвенції», «крок секвенції».
10.2. Розмір 4
4
(повторення). Групування, тактування.
Ритмічні моделі з ритмічними групами , . 
у розмірі 4
4 . Ритмічні вправи.
Інтервал кварта за ступеневою і тоновою
величиною. Кварти на ступенях мажору та
натурального мінору. Виразові властивості кварти.
Використання рішучого, закличного характеру
ч. 4 (V–↑І ) в маршах та піснях-маршах.
Збільшена кварта – тритон (ознайомлення).
Інтервал квінта за ступеневою і тоновою
величиною. Квінти на ступенях мажору
та натурального мінору. Виразові властивості квінти.
Зменшена квінта – тритон (ознайомлення).
Стійкі та нестійкі інтервали (повторення).
Визначає розмір 4
4
як складний, знає його складові частини.
Відтворює ритмічний рисунок з ритмічними групами , . 
у розмірі 4
4
ритмоскладами та жестами, що звучать, ударними та шумовими
інструментами.
Виразно інтонує мелодії в опанованих тональностях (з попереднім
аналізом ладових, метроритмічних та структурних особливостей)
з використанням вивчених ритмічних груп і сполучень у розмірі 4
4
з тактуванням.
Знає інтервали кварта та квінта за ступеневою та тоновою величиною,
їх виразові властивості, визначає їх у нотному тексті. Визначає ч.5
як сполучення крайніх звуків тризвуку. Грає, називає звуки, розташовані по
квартах, квінтах вгору та вниз.
Сприймає висхідну ч. 4 (V –↑І) як інтонацію «заклику» у творах
героїчного, маршового характеру.
Співає, грає, записує кварти, квінти на ступенях вивчених тональностей,
визначає серед них тритони за тоновою величиною. Знає їх розташування на
ступенях мажору та натурального мінору*. 45
Розв’язання нестійких інтервалів (повторення).
Розв’язання тритонів (зб. 4 та зм. 5) в мажорі
та натуральному мінорі*.
Послідовності інтервалів у ладу.
Визначення інтервалів на слух (у ладу).
Ритмічний диктант: (письмовий).
Мелодичний диктант з творчою складовою
(письмовий).
Основні поняття міні-модуля.
Співає секвенції у мажорі та мінорі, що містять у ланці стрибки на кварту,
квінту (зокрема з наступним заповненням зворотнім поступовим рухом
ступенів).
Розрізняє на слух звучання чистої та збільшеної кварти, чистої
та зменшеної квінти (визначає їх як консонанс і дисонанс).
Розуміє поняття «нестійкий інтервал». Має уявлення про розв’язання
тритонів як нестійких інтервалів у мажорі та натуральному мінорі. Визначає
на слух зб. 4 та зм. 5 за розв’язанням.
Співає (індивідуально) послідовності інтервалів у вивченій тональності (3-4 інтервали) або методом нашарування у складі групи.
Визначає вивчені інтервали на слух у ладу.
Записує ритмічний диктант у розмірі 4
4
з використанням вивчених
ритмічних груп в обсязі 2-4-х тактів.
Записує мелодичний диктант в обсязі речення (4 такти), створює друге
речення з використанням секвенції.
Розуміє поняття «тритон», «нестійкий інтервал», «розв’язання».
10.3. Головні ступені ладу: І ступінь (тоніка – T),
ІV ступінь (субдомінанта – S), V ступінь (домінанта –
D ) та інші (побічні) ступені ладу (ознайомлення).
Підбір басового голосу, акомпанементу до мелодії.
Ритмічні групи , у розмірі 4
4 . Затакти
у розмірі 4
4 . Ритмічні вправи.
Ритмічні партитури.
Прості музичні форми.
Проста двочастинна АВ та тричастинна АВА (Da
Capo) форми на прикладах п’єс із дитячих альбомів
українських та зарубіжних композиторів, репертуару з
фаху. Реприза як частина форми (повторення).
Розрізняє головні (T, S, D) та інші (побічні) ступені ладу. Має уявлення
про ладову функцію головних ступенів ладу.
Розуміє кварто-квінтове співвідношення між тонікою – субдомінантою,
тонікою – домінантою.
Грає, співає, записує головні ступені ладу у вивчених тональностях.
Підбирає басовий голос до вивченої (або власно створеної мелодії
в обсязі 4-8* тактів*) з використанням І, ІV та V ступенів (або акомпанемент
із терцій/квінт на цих ступенях), виконує в парі з іншим/іншою
учнем/ученицею або самостійно*.
Виразно сольфеджує мелодії з ритмічними групами , у розмірі
4 4
(зокрема із затактом) з тактуванням.
Вміє поділити мелодію на такти, визначити розмір за групуванням
тривалостей.
Бере участь у виконанні ритмічних партитур.
Розуміє залежність форми музичного твору від кількості частин.
Знає складові простих двочастинної та тричастинної форм.
Розуміє репризу в тричастинній формі АВА (Da Capo) як частину форми. 46
Жанри інструментальної мініатюри: гумореска,
скерцо, скерцино. Особливі прийоми втілення гумору
в музиці.
Ритмічний диктант (письмовий).
Основні поняття міні-модуля.
Визначає на слух кількість частин у прослуханих творах (двочастинна/
тричастинна музичні форми), складає схему будови за допомогою
кольорових карток, літер.
Знає назви жанрів, що втілюють гумор у музиці: «гумореска», «скерцо»,
«скерцино». Аналізує на слух засоби музичної виразності, що створюють
жартівливий ефект (за допомогою викладача) у цих жанрах.
Записує ритмічний диктант із ритмічними групами , у розмірі
4 4
в обсязі 4-х тактів.
Розуміє поняття «головні та побічні ступені ладу», «тоніка»,
«субдомінанта», «домінанта», «реприза як частина форми».
ІІІ чверть
Навчальний модуль 11
Середня кількість годин на опанування модуля – 10 год., резервна – 1 год.
11.1. Вся робота ведеться у тональностях Ре мажор – ре
мінор, Соль мажор – соль мінор (вибір та послідовність
опанування тональностей визначається викладачем).
Однойменні тональності на прикладах вокальних
та інструментальних мініатюр композиторівромантиків.
Будова мажорного та мінорного тризвуків
(повторення) на прикладах тонічних тризвуків
однойменних тональностей. Назви звуків (тонів)
тризвуку (повторення).
Розуміє поняття «однойменні тональності».
Інтонує/грає однойменні мажорні та мінорні гами (згідно з вимогами
типової навчальної програми), тетрахорди, повні тонічні тризвуки з різною
послідовністю ступенів.
Записує та інтонує з тактуванням вивчені гами в самостійно обраному
розмірі, ритмі, темпі*.
Виконує в однойменних тональностях інтонаційні вправи: розв’язання
нестійких ступенів у стійкі, оспівування стійких ступенів, стрибки зі стійких
ступенів на стійкі та нестійкі (у співставленні).
Визначає на слух зміну ладу у прослуханих творах.
Знає інтервальну будову мажорного та мінорного тризвуків на прикладі
тонічних тризвуків однойменних тональностей, назви звуків (тонів)
тризвуку.
Виразно сольфеджує мелодії у вивчених тональностях (з попереднім
аналізом структурних, ладових, метроритмічних особливостей)
з використанням вивчених ритмічних груп і сполучень у розмірах 2
4 ,
3 4 ,
4 4
з тактуванням. 47
Інтервал секста за ступеневою та тоновою
величиною. Виразові властивості секст.
Терції та сексти на ступенях однойменних
тональностей (у співставленні).
Стрибки I–↑VI ст., V–↑ІІI2 на ступенях
однойменних ладів.
Інтервал септима за ступеневою та тоновою
величиною. Виразні властивості септими.
Послідовності інтервалів у ладу.
Двоголосся з паралельним рухом голосів.
Мелодичний диктант з творчою складовою (письмовий).
Гармонічний диктант (інтервальний).
Основні поняття міні-модуля.
Трансформує мелодію, змінюючи її тональність на однойменну.
Відзначає вплив ладового контрасту на зміну характеру музики.
Знає інтервали сексти, септими за ступеневою та тоновою величиною, їх
виразні властивості. Грає/співає/записує сексти, септими на ступенях ладу.
Визначає серед них великі та малі за тоновою величиною.
Співає/грає терції, сексти в однойменних тональностях, порівнює
їх ладовий колорит.
Сприймає сексту (V↑–ІІІ2ст) у мелодичному викладі як ліричну пісенну
інтонацію.
Знаходить сексти, септими у зразках мелодій для сольфеджування.
Визначає на слух септиму (у гармонічному викладі) як широкий
дисонуючий інтервал.
Співає/грає послідовності інтервалів (4-6 інтервалів) індивідуально або
в складі групи.
Співає одну з партій двоголосної мелодії у парі з викладачем або у складі
групи (зокрема, з паралельним рухом голосів у терцію, сексту*).
Записує мелодичний диктант в обсязі речення (4 такти), створює друге
речення в однойменній тональності, добирає акомпанемент з головних
ступенів ладу.
Визначає на слух інтервальну послідовність у ладу (4-5 інтервалів),
записує їх скороченими позначеннями.
Розуміє поняття «однойменні тональності», «ладовий контраст».
11.2. Прості інтервали від звуку.
Обернення інтервалів.
Поняття про обернення. Обернення простих
інтервалів (ознайомлення).
Жанри вокальної та інструментальної музики
(повторення).
Жанр інструментальної мініатюри – етюд. Етюд
у музиці, хореографії та живопису.
Поняття «тема» (ознайомлення).
Грає/співає/записує прості інтервали від звуку.
Визначає на слух прості інтервали від звуку в гармонічному
та мелодичному звучанні, використовуючи образні асоціації.
Розуміє поняття «обернення». Записує/грає/співає обернення простих
інтервалів від звуку, підписує скороченими позначеннями.
Визначає прості інтервали та їх обернення в нотному тексті.
Грає «ланцюжки» інтервалів (4-5) у вивчених тональностях (у заданому
ритмі*).
Розуміє етюд як жанр інструментальної музики. Має уявлення про роль
етюду в музиці, хореографії та живопису.
Має уявлення про поняття «тема». Створює тему етюду у формі
періоду*(партію для однієї руки), використовує поєднання ритмічних групи 48
Поєднання ритмічних груп , . , ,
на прикладі жанру етюду.
Жанри вокальної мініатюри: лірична пісня, пісняроманс в українській музиці. Поняття «кантилена»
(повторення).
Мелодична лінія: початок, розвиток, кульмінація,
завершення. Роль кульмінації в мелодії.
Мелодія вокального та інструментального типу
(ознаки та відмінності).
Створення вокального твору*.
Спів двоголосся з паралельним рухом голосів.
Ритмічний диктант (письмовий).
Мелодичний диктант з творчою складовою
(письмовий).
Основні поняття міні-модуля. , . , , гамоподібний рух мелодії, рух звуками тонічного
тризвуку тощо (за зразком). Оцінює власну творчість.
Знає жанри інструментальної (етюд) та вокальної мініатюр (пісня, пісняроманс, вокаліз).
Має уявлення про відмінності мелодій вокального та інструментального
типу на прикладах жанрів ліричної пісні та етюду.
Визначає кульмінацію мелодичної лінії в зразках, що вивчаються.
Відтворює її у виконанні. Має уявлення про роль кульмінації в мелодії.
Створює вокальний твір у жанрі ліричної пісні на заданий текст (в обсязі 8-ми тактів)*. Самостійно визначає темп, динаміку, межі фраз/речень
кульмінацію, штрихи.
Виконує один із голосів двоголосної мелодії (з паралельним рухом
голосів) у складі групи, у парі з іншим учнем/ученицею або викладачем.
Записує ритмічний диктант із поєднанням ритмічних груп , . , , у вивчених розмірах в обсязі 4-8*-ми тактів.
Записує мелодичний диктант в обсязі 4-х тактів. Створює до нього другий
голос з використанням паралельного руху голосів.
Розуміє поняття «обернення інтервалів», «мініатюра», «кантилена»,
«мелодична лінія», «кульмінація», «тема», «вокальні та інструментальні
жанри».
11.3. Головні ступені ладу (повторення).
Головні тризвуки ладу. Ладова функція
тризвуків.
Головні тризвуки ладу (Т53 – S53 – D53) в мажорі
(ознайомлення).
Головні тризвуки ладу t53 – s53 – d53; t53 – s53 – D53 в
натуральному і гармонічному мінорі (ознайомлення).
Скорочені позначення головних тризвуків ладу.
Доскладення гармонічного супроводу до вивчених
мелодій.
Знає головні тризвуки ладу. Має уявлення про ладову функцію головних
ступенів та тризвуків (визначає тоніку як найстійкіший ступінь та домінанту
як другу опору ладу).
Грає/співає/записує тризвуки головних ступенів ладу у вивчених
тональностях.
Знає скорочені позначення головних тризвуків, користується у запису.
Сольфеджує з тактуванням мелодії, що містять рух звуками головних
тризвуків ладу, у вивчених тональностях і розмірах. 49
Розмір 3
8
: групування, тактування.
Співставлення розмірів 3
4
та
3 8
(повторення).
Синкопа   у розмірі 3
4
(повторення) та синкопа
  у розмірі 3
8
(ознайомлення).
Розмір 3
8
на прикладах пісенно-танцювальних
жанрів народів світу (на вибір викладача).
Ритмічні вправи.
Складні розміри. Розмір 6
8
(ознайомлення) на
прикладах жанрів пісенно-танцювальної музики
народів світу: тарантели, баркароли, лезгінки тощо.
Ритмічні вправи.
Пластично-рухова імпровізація.
Ритмічний диктант (письмовий).
Мелодичний диктант з пам’яті з творчою
складовою (письмовий).
Основні поняття міні-модуля.
Доскладає вилучені із запису фрагменти гармонічного супроводу
до вивченої мелодії (за зразками). Підписує головні тризвуки скороченими
позначеннями.
Розуміє групування, тактування у розмірі 3
8 .
Розуміє різницю між тридольними розмірами 3
8
та
3 4
, визначає їх в нотному
тексті за тривалістю долі такту, групуванням тривалостей, на слух – за
«вагою» долі.
Має уявлення про синкопу   у розмірі 3
8 .
Відтворює ритмічний рисунок у мелодії в розмірі 3
8
ритмоскладами
та жестами, що звучать, ударними та шумовими інструментами (зокрема,
з синкопою  ).
Сольфеджує мелодії в розмірі 3
8
з тактуванням (зокрема, з синкопою).
Записує ритм мелодії вальсу в зменшенні, змінюючи розмір із 3
4
на
3 8
(наприклад, «ляльковий вальс») (за зразком), доповнює малюнком,
віршованими рядками або розповіддю*.
Визначає розмір 6
8
як складний. Знає складові розміру 6
8 . Співає пісні
у розмірі 6
8
з акомпанементом викладача.
Відтворює ритмічний рисунок у мелодії в розмірі 6
8
ритмоскладами
та жестами, що звучать, ударними та шумовими інструментами.
Відтворює характер танцювальної музики, що звучить, у пластичних
рухах, висловлює власне емоційне ставлення.
Записує ритмічний диктант у розмірі 3
8
в обсязі 4-х тактів.
Записує мелодичний диктант з пам’яті в обсязі 4-8*-ми тактів. Підбирає
акомпанемент із використанням тризвуків головних ступенів.
Розуміє поняття «головні тризвуки ладу», «синкопа», «гармонічний
супровід». 50
ІV чверть
Навчальний модуль 12
Середня кількість годин на опанування модуля – 7 год., резервна – 1 год.
12.1. Обернення тонічного тризвуку (ознайомлення).
Поняття про обернення тризвуку. Тонічний секстакорд (T6, t6), тонічний квартсекстакорд (T64, t64) як
обернення тонічного тризвуку на прикладах
старовинних європейських танців (менует, гавот,
екосез, контрданс тощо) у творчості композиторівкласиків. Скорочені позначення обернень тонічного
тризвуку.
Структура обернень тонічного тризвуку.
Розміщення основного тону акорду в оберненнях
тонічного тризвуку. Інтервали в.6, м.6 як сполучення
крайніх звуків обернень тризвуку.
Інструментальна імпровізація.
Ритмічна група (пунктирний ритм) у розмірі
2 4 (зокрема, у поєднанні з інтервалом ч. 4) на прикладах
п’єс маршового характеру, пісень героїкопатріотичного змісту (похідних, козацьких тощо)
(ознайомлення).
Ритмічні вправи.
Інструментальна імпровізація.
Мелодичний диктант: контрольний
(без попереднього аналізу) із творчою складовою
(письмовий).
Гармонічний диктант (інтервальний).
Основні поняття міні-модуля.
Розуміє поняття «обернення тризвуку», визначає тонічний секстакорд
та тонічний квартсекстакорд як обернення тонічного тризвуку, знає
їх скорочені позначення.
Співає/грає/записує обернення тонічного тризвуку у вивчених
тональностях.
Визначає обернення тонічного тризвуку в нотному тексті та/або на слух*.
Знає структуру обернень тонічного тризвуку, розміщення основного тону
акорду, визначає в.6, м.6 як сполучення крайніх звуків обернень тризвуку.
Створює друге речення мелодії (в обсязі 4 тактів) періоду повторної
будови (на зразок першого) у жанрі менуету, екосезу, гавоту тощо,
використовуючи рух звуками тонічного тризвуку та його обернень. Записує/
грає/співає. Створює басовий голос із головних ступенів ладу*.
Розуміє поняття «пунктирний ритм». Відтворює ритмічні рисунки
в розмірі 2
4
з ритмічною групою ритмоскладами, жестами, що звучать,
ударними та шумовими інструментами.
Аналізує мелодію на слух та визначає її розмір, лад, темп, жанрові,
метроритмічні особливості та пов’язує їх із характером музики.
Імпровізує на інструменті свій варіант мелодії маршового характеру
з використанням інтервалу чистої кварти на заданий ритм.
Записує мелодичний диктант в обсязі 4 тактів без попереднього аналізу
з творчою складовою (на вибір викладача: створення другого речення,
акомпанементу, другого голосу).
Визначає на слух інтервальну послідовність у ладу (4-6 інтервалів),
записує скороченими позначеннями.
Розуміє поняття «обернення тонічного тризвуку», «тонічний
секстакорд», «тонічний квартсекстакорд», «пунктирний ритм».
12.2. Форма рондо. Розуміє поняття «рондо», знає основний принцип будови форми рондо. 51
Принцип «рондо» – чергування різного (епізод) з
незмінним (рефрен). Форма рондо у вокальній та
інструментальній музиці на прикладах творів
українських та зарубіжних композиторів.
Колективні творчі форми.
Музично-театральна імпровізація пісень-ігор
обрядового музичного фольклору літнього циклу:
петрівчані, купальські пісні тощо.
Знаки скорочення нотного запису: сеньо ,
ліхтар, позначення Da Capo al fine (D.C. al fine).
Італійські позначення темпів (Largo, Аdagio,
Аndante, Andantino, Аllegretto, Аllegro, Vivo, Presto
тощо).
Позначення характеру виконання (аgitato, animato, alla marcia, cantabile, dolce, sostenuto, scherzando); динаміки (crescendo, diminuendo, poco a poco crescendo (cresc.), sforzando (.) тощо.
Мелізми: форшлаг, різновиди морденту, групето,
трель (ознайомлення).
Основні поняття міні-модуля.
Узагальнення та закріплення знань, умінь та
навичок за навчальний рік.
Аналізує форму рондо (за допомогою викладача) у творах із фаху або
інших зразках (на вибір викладача).
Визначає на слух складові форми рондо (рефрен, епізод), відтворює схему
його будови кольоровими картками, літерами.
Складає твір у формі рондо по сценарію казки із наданих музичних
фрагментів як учасник колективної творчості.
Імпровізує сольний «заспів» (епізод) до колективного «приспіву»
(рефрен)*.
Виконує вивчені обрядові пісні в імпровізованих колективних музичнотеатральних дійствах.
Знає, визначає в нотному тексті знаки скорочення нотного запису. Розуміє
їх значення при виконанні твору.
Знає деякі основні італійські позначення темпу, характеру виконання,
динаміки, перекладає музичну термінологію у творах із фаху (за допомогою
викладача).
Знає види мелізмів, розпізнає їх умовні позначення в нотному тексті,
розуміє принцип виконання.
Розуміє поняття «рондо», «рефрен», «епізод». 52
Четвертий рік навчання
Навчальний модуль 13
Середня кількість годин на опанування модуля – 7 год., резервна – 1 год.
№
мінімодуля
Зміст навчання Результати навчання
13.1. Повторення навчального матеріалу ІІІ класу.
Вся робота ведеться в мажорних та мінорних
тональностях до двох ключових знаків включно (вибір та
послідовність опанування тональностей визначається
викладачем).
Паралельні, однойменні тональності. Види
мінору: натуральний, гармонічний, мелодичний.
Будова мажорних та мінорних тризвуків на
прикладі тонічних тризвуків паралельних та
однойменних тональностей.
Двоголосся з паралельним рухом голосів.
Ступенева та тонова величина простих інтервалів.
Прості інтервали від звуку. Визначення інтервалів
на слух від звуку.
Обернення інтервалів.
Послідовності інтервалів.
Головні та побічні ступені ладу. Головні тризвуки
ладу. Доскладенн гармонічного супроводу до
вивчених мелодій.
Тонічний тризвук, його обернення. Структура
обернень тонічного тризвуку (Т6, t6, Т64, t64).
Принципи та прийоми тематичного розвитку:
повтор, варіювання, секвенція, контраст.
Транспонування, підбір на слух вивчених мелодій.
Інтонує/грає паралельні та однойменні гами, тонічні тризвуки, вокальноінтонаційні вправи з включенням ладо-мелодичних зворотів (відповідно до
вимог типової навчальної програми).
Сольфеджує з тактуванням, транспонує, підбирає на слух мелодії
з опанованими ладо-мелодичними інтонаціями, ритмами та ритмічними
групами в тональностях до двох ключових знаків включно.
Знає будову мажорних та мінорних тризвуків на прикладі тонічних
тризвуків паралельних та однойменних тональностей.
Співає двоголосні мелодії в складі однієї з груп або в дуеті з викладачем чи
іншим/ою учнем/ученицею.
Знає ступеневу та тонову величину простих інтервалів. Записує/грає/
співає, визначає на слух прості інтервали в гармонічному/мелодичному
звучанні від звуків, послідовності інтервалів.
Здійснює обернення інтервалів (письмово, на інструменті, у співі).
Записує/грає послідовності інтервалів (5-6 інтервалів) у вивченій
тональності (у заданому ритмі*).
Підбирає басовий голос із головних ступенів ладу, співає з власним
супроводом. Доскладає вилучені із запису фрагменти гармонічного супроводу
до вивченої мелодії з використанням тризвуків головних ступенів.
Співає, грає та записує тонічні тризвуки, обернення тонічних тризвуків
у вивчених тональностях.
Знає структуру обернень тонічного тризвуку (Т6, t6, Т64, t64).
Визначає на слух та в нотному тексті принципи та прийоми тематичного
розвитку: повтор, варіювання, секвенцію, контраст.
Транспонує, підбирає на слух нескладні мелодії (або фрагменти мелодій) в
тональностях з 1-2-ма ключовими знаками. 53
Розміри 2
4 ,
3 4 ,
4 4 ,
3 8 . Ритмічні групи , , , . , ,  ,  .
Ритмічний диктант (письмовий).
Мелодичні диктанти з творчою складовою
(письмові).
Відтворює ритмічні рисунки , , , . , ,  ,  
ритмоскладами, жестами, що звучать, ударними та шумовими інструментами
у вивчених розмірах.
Записує ритмічний диктант з використанням вивчених ритмічних груп , , , . ,  ,   у розмірах 2
4 ,
3 4 ,
4 4 ,
3 8
в обсязі 4-8*-ми тактів.
Записує мелодичний диктант в обсязі 4-х тактів із творчою складовою:
створює друге речення до записаного першого, другий голос, акомпанемент
тощо.
13.2. Вся робота ведеться в тональностях до трьох
ключових знаків включно (вибір та послідовність
опанування тональностей визначається викладачем).
Головні та побічні тризвуки ладу на ступенях
мажору і мінору, їх ладове забарвлення.
Зменшений тризвук (ЗмVII53) на VІІ ступені
натурального мажору та гармонічного мінору.
зм.5 як сполучення крайніх звуків ЗмVII53.
Розв’язання зменшеного тризвуку*.
Використання виразових та зображальних
можливостей зменшеного тризвуку в музиці
казкового, фантастичного характеру.
Інструментальна імпровізація.
Нестійкі інтервали з розв’язанням
(повторення).
Тритони зб. 4 та зм. 5 на IV та VII (VII#) ступенях
натурального мажору та гармонічного мінору
з розв’язанням.
Види тризвуків: мажорний (маж.53), мінорний
(мін.53), зменшений (зм.53), збільшений (зб.53)*,
їх інтервальні складові, скорочені позначення.
Побудова тризвуків від звуку.
Визначає тональності за ключовими знаками та кінцевою тонікою.
Записує, грає, співає тризвуки на ступенях мажору та мінору, розуміє які
з них головні, а які побічні, визначає на слух їх ладове забарвлення.
Знає розташування зменшеного тризвуку на ступенях мажору
та гармонічного мінору. Має уявлення про його розв’язання*.
Використовує фонізм зменшеного тризвуку в інструментальній
імпровізації, презентує словами створений образ*.
Розуміє нестійкий інтервал як інтервал, який потребує розв’язання, вміє
виконати розв’язання зб. 4 та зм. 5 у вивчених тональностях*. Визначає
в нотному тексті тритони (зб. 4 та зм. 5) та ЗмVII53.
Знає види тризвуків (мажорний, мінорний, зменшений, збільшений*),
їх інтервальну будову, скорочені позначення. Співає, грає записує вивчені
види тризвуків від заданого звуку. 54
Мелодичний диктант (тембровий)*.
Основні поняття міні-модуля.
Визначає на слух від звуку мажорні та мінорні тризвуки в мелодичному
та гармонічному звучанні, зменшений, збільшений* тризвуки як дисонанс
у гармонічному звучанні.
Записує мелодичний диктант, виконаний різними інструментами (на вибір
викладача) в обсязі 2-4 тактів*.
Розуміє поняття «головні та побічні тризвуки ладу», «нестійкий інтервал»,
«тритони», «консонанс та дисонанс».
ІІ чверть
Навчальний модуль 14
Середня кількість годин на опанування модуля – 7 год., резервна – 1 год.
14.1. Ладова функція тризвуків (повторення). Головні
тризвуки ладу Т53 – S53 – D53, t53 – s53 – D53
в однойменних та паралельних тональностях.
Функціональні гармонічні звороти. Поняття про
гармонічний зворот.
Автентичний зворот Т53 – D53 у мажорі та t53–d53,
t53– D53 в натуральному та гармонічному мінорі.
Гармонічне з’єднання акордів на прикладі
гармонічного звороту. T64 – D53 – T64 в мажорі та t64 –
d53 – t64; t64 – D53 – t64 в натуральному та гармонічному
мінорі*.
Плагальний зворот: Т53 – S53 в натуральному
мажорі та t53 – s53 у натуральному мінорі.
Гармонічне з’єднання акордів на прикладі
гармонічного звороту Т6 – S53 – Т6 у мажорі та t6 – s53
– t6 у мінорі*.
Поняття про гармонізацію, фактуру, фактурний
виклад (фактурні моделі акомпанементу).
Ритмічна група (пунктирний ритм)
у розмірах 2
4
та
3 4
(ознайомлення) на прикладах
танцювальних жанрів європейського фольклору (полька, мазурка, полонез, краков’як).
Записує, співає, грає головні тризвуки ладу у вивчених паралельних
однойменних тональностях (у співставленні). Визначає їх у нотному тексті*.
Розуміє автентичний гармонічний зворот та плагальний гармонічний
зворот, має уявлення про їх ладову функцію.
Грає автентичний та плагальний гармонічні звороти у вивчених
тональностях та розмірах* у гармонічному з’єднанні акордів*.
Сольфеджує мелодії із супроводом головними тризвуками ладу
та оберненнями тонічного тризвуку (за цифровкою).
Гармонізує вивчені мелодії (або їх фрагменти) за допомогою опанованих
гармонічних зворотів, співає з власним супроводом (або в парі з іншим/-ою
учнем/ученицею), оцінює своє виконання та виконання завдання іншими
учнями*.
Має уявлення про фактуру, фактурний виклад (фактурні моделі
акомпанементу). Відтворює деякі варіанти фактурних моделей
акомпанементу за зразками*. 55
Ритмічні моделі з пунктирним ритмом у розмірах
2 4
та
3 4 . Ритмічні вправи.
Транспонування мелодій.
Пластично-рухова імпровізація.
Музикування в складі шумового оркестру.
Жанрове варіювання мелодії.
Ритмічний диктант (письмовий).
Мелодичний диктант із попереднім аналізом
(письмовий).
Основні поняття міні-модуля.
Відтворює ритмічну послідовність із пунктирним ритмом у розмірах
2 4
та
3 4
ритмоскладами, жестами, що звучать, ударними та шумовими
інструментами.
Сольфеджує мелодії, що містять: рух звуками головних тризвуків ладу,
пунктирний ритм у розмірах 2
4
та
3 4 .
Транспонує мелодії в тональності до трьох знаків включно.
Виконує ритмічне ostinato до танцювальних мелодій. Пропонує свій
варіант для ритмічного ostinato.
Виконує пластично-рухову імпровізацію під час сприйняття музики
в танцювальних жанрах (полька, мазурка, полонез, краков’як).
Бере участь у виконанні ритмічної партитури в складі шумового оркестру.
Виконує ритмічну партію у складі шумового оркестру або на синтезаторі.*
Здійснює жанрове варіювання мелодії (наприклад, полька-марш, вальсмазурка) з використанням пунктирного ритму*.
Записує ритмічний диктант із пунктирним ритмом у розмірах 2
4
та
3 4
в обсязі 4-х тактів.
Записує мелодичний диктант із попереднім аналізом в обсязі 4-8-ми тактів.
Розуміє поняття «автентичний», «плагальний», «гармонічний зворот»,
«гармонізація», «фактура», «фактурний виклад», «жанрове варіювання».
14.2. Повний функціональний гармонічний зворот
на прикладі звороту Т6 – S53 – D53 – Т64; t6 – s53– d53 (D53) – t64.
Гармонізація гам/тетрахордів головними та
побічними* тризвуками ладу .
Гармонізація мелодій за допомогою
функціональних гармонічних зворотів
у гармонічному з’єднанні акордів*.
Використання фактурних моделей акомпанементу
(витримані звуки, ритмічне ostinato, «бас-акорд»,
арпеджіо) у творчих завданнях*.
Інтонування послідовностей акордів (3-4 акорди).
Записує, грає повний функціональний гармонічний зворот (Т6 – S53 – D53 –
Т64; t6 – s53– d53 (D53) – t64 у вивчених тональностях.
Виконує гармонізацію вивчених гам (тетрахордів) головними та
побічними* тризвуками з використанням гармонічного з’єднання акордів*.
Створює мелодію (фрагмент мелодії) до заданої акордової послідовності
на заданий ритм/жанр.
Гармонізує знайомі мелодії за допомогою вивчених функціональних
зворотів (у гармонічному з’єднанні акордів*), підписує скорочені позначення
акордів. Використовує в акомпанементі опановані фактурні моделі (витримані
звуки, ритмічне ostinato, «бас-акорд», арпеджіо)* (у залежності від фаху та
рівня володіння фортепіано/синтезатором, за зразками). 56
Гармонічна фігурація*. Види арпеджіо
у гармонічній фігурації (прямі, ламані, із мішаним
рухом) на прикладі жанру інструментальної
мініатюри – прелюдії*.
Використання гармонічної фігурації у творчих
завданнях*.
Каденція (каданс) серединна та заключна
(ознайомлення)*.
Розмір 3
8
із шістнадцятими тривалостями.
Групування в розмірі 3
8
із шістнадцятими
тривалостями*.
Ритмічні моделі з шістнадцятими у розмірі 3
8 .
Гармонічний диктант: інтервальний.
Мелодичний диктант із творчою складовою
(письмовий).
Основні поняття міні-модуля.
Співає послідовності з 3-4-х акордів у вивчених тональностях у складі
групи (наприклад, Т53 – Т6 – S53 – Т6; t53 – t6 – s53 – t6; T64 – D53 – T64; t64 – d53 – t64; t64 – D53 – t64 – t6).
Розуміє поняття «гармонічна фігурація»*, має уявлення про види
гармонічної фігурації*. Визначає гармонічну фігурацію у нотних прикладах.
Визначає прелюдію як жанр інструментальної мініатюри.
Створює імпровізацію у жанрі прелюдії в межах речення/періоду*
з використанням гармонічної фігурації на задану акордову послідовність
(за зразками)* (у залежності від фаху та рівня володіння
фортепіано/синтезатором).
Розуміє каденцію як мелодичний або гармонічний зворот, який завершує
музичний твір або його окрему побудову (речення, період), має уявлення про
серединну та заключну каденції (каданси).
Дописує в запропонованому музичному зразку вилучені із запису такти
серединної та заключної каденцій.
Відворює ритмічну послідовність із шістнадцятими тривалостями в розмірі
3 8
ритмоскладами, жестами, що звучать.
Здійснює групування у розмірі 3
8
із шістнадцятими тривалостями*.
Сольфеджує з тактуванням мелодії з шістнадцятими тривалостями
в розмірі 3
8 .
Визначає на слух інтервальну послідовність у ладу (4-6 інтервалів), записує
скороченими позначеннями.
Записує мелодичний диктант в обсязі 4-х тактів у вивчених розмірах,
створює гармонічний супровід (в обраному фактурному викладі*).
Розуміє поняття «фактурні моделі акомпанементу», «гармонічна
фігурація»*, «каденція (каданс) серединна та заключна».
ІІІ чверть
Навчальний модуль 15
Середня кількість годин на опанування модуля – 10 год., резервна – 1 год.
15.1. Інтервал септима (повторення).
м.7 на V ступені ладу з розв’язанням.
Інтонує/грає м.7 на V ступені у вивчених тональностях із розв’язанням.
Визначає м.7 із розв’язанням на V ступені на слух та в нотному тексті. 57
Акорди терцієвої будови: тризвук, септакорд,
нонакорд*. Поняття про септакорд.
Домінантовий септакорд на прикладі музики
віденських класиків. Визначення, будова D7. Інтервал
м.7 та змVII53 як складові D7*. D7 із розв’язанням у вивчених тональностях.
Імпровізація в заданому ритмі/жанрі.
Гармонізація вивчених мелодій. Фактурна модель
«подвійний бас – акорд»*.
Інтервальні та акордові послідовності в ладу.
Складні розміри. Розмір 6
8 . Групування,
тактування*. Ритмічні моделі в розмірі 6
8
(без пунктиру). Синкопа   в розмірі 6
8
(ознайомлення).
Інструментальна/вокальна імпровізація.
Ритмічний диктант (письмовий).
Гармонічний диктант: акордовий
Основні поняття міні-модуля.
Має уявлення про акорди терцієвої будови: тризвук, септакорд, нонакорд*.
Розуміє поняття «септакорд». Знає D7 як септакорд, що розміщується на V ступені натурального мажору та гармонічного мінору. Знає його складові*.
Співає, грає, відтворює в запису D7 із розв’язанням у вивчених
тональностях.
Визначає D7 у мелодіях для сольфеджування, у нотних прикладах або
творах із фаху (в мелодичному та гармонічному викладі).
Створює мелодію (в обсязі 8-ми тактів) із використанням руху звуками
головних тризвуків, обернень тонічного тризвуку та D7 у заданому
ритмі/жанрі. Визначає характер, темп та динамічні відтінки.
Гармонізує вивчені мелодії з використанням головних (побічних*)
тризвуків ладу, обернень тонічного тризвуку та D7. Використовує
в акомпанементі фактурну модель «подвійний бас – акорд»* (за зразком).
Грає, співає інтервальні/акордові послідовності в ладу (5-7 інтервалів
та/або 4-5 акордів) у вивчених тональностях.
Визначає розмір 6
8
як складний, знає його складові, визначає розмір 6
8
за
групуванням тривалостей.
Відтворює ритмічні моделі, зокрема із синкопою, в розмірі 6
8
ритмоскладами, жестами, що звучать.
Сольфеджує мелодії в розмірі 6
8
з тактуванням*. Виконує нескладний
ритмічний акомпанемент до вивченої мелодії в розмірі 6
8 .
Створює друге речення до заданого першого (наприклад, у жанрі
баркароли) на заданий ритм у розмірі 6
8 . Підбирає супровід у певному
фактурному викладі (за зразком)*.
Записує ритмічний диктант у розмірі 6
8
(без пунктиру, в обсязі 4-х тактів).
Визначає на слух акордову послідовність у ладу (4-5 акордів), записує її
скороченими позначеннями.
Розуміє поняття «септакорд», «акорди терцієвої будови». 58
15.2. Визначення тональностей за ключовими знаками
(повторення).
Літерне позначення тональностей.
Транспозиція, підбір на слух вивчених мелодій.
Читання з листа мелодій (із попереднім аналізом).
Створення другого голосу до мелодії.
Синкопа (повторення).
Синкопи   ,   у розмірах 2
4
,
3 4
*
(ознайомлення).
Ритмічна група тріоль у розмірах 2
4
,
3 4
*
(ознайомлення). Ритмічні вправи.
Синкопи, тріолі на прикладах гуцульської,
молдавської та угорської танцювальної музики
(коломийка, гуцулка, жок, чардаш тощо).
Пластично-рухова імпровізація.
Варіаційна форма на прикладах творів
українських композиторів та варіацій з дитячого
педагогічного репертуару. Складові варіаційної
форми. Варіація в балеті.
Колективна творча діяльність: жанрова
імпровізація.
Мелодичний диктант із творчою складовою
(письмовий).
Основні поняття міні-модуля.
Визначає тональності до трьох знаків включно за ключовими знаками.
Називає, записує тональності за їх літерним позначенням.
Транспонує вивчені мелодії в тональності з трьома ключовими знаками.
Підбирає на слух нескладні знайомі мелодії в тональностях до двох
ключових знаків включно.
Читає з листа нескладні мелодії в тональностях до одного-двох ключових
знаків включно, аналізує їх структуру, принципи тематичного розвитку,
кульмінацію, метроритмічні особливості, визначає в складі мелодії вивчені
інтервали та акорди.
Створює другий голос до заданої мелодії з використанням різних видів
руху голосів у двоголоссі. Грає, співає в парі з викладачем.
Відтворює ритмічні сполучення з синкопами, тріолями в розмірах 2
4
,
3 4
ритмоскладами, жестами, що звучать.
Співає коломийки з акомпанементом викладача. Створює і виконує
нескладний ритмічний супровід до них, висловлює своє емоційне ставлення.
Відтворює метроритм під час сприйняття танцювальної музики
(коломийка, гуцулка, жок тощо) пластичними або іншими відповідними
рухами.
Має уявлення про варіації як про музичну форму, знає її складові. Аналізує
(за допомогою викладача) зразки варіаційної форми на прикладі музики
українських композиторів (зокрема творів із фаху).
Має уявлення про поняття «варіація» у балеті.
Бере участь у колективній творчій діяльності: на запропоновану тему
створює одну з жанрових імпровізацій (на вибір – полька, марш, вальс,
мазурка, тарантела* тощо), гармонізує її у відповідному фактурному викладі
(за зразком)*.
Записує мелодичний диктант в обсязі речення (4 такти), створює друге
речення як варіант першого (ритмічний, мелодичний).
Розуміє поняття «синкопа», «тріоль», «варіаційна форма», «варіація». 59
ІV чверть
Навчальний модуль 16
Середня кількість годин на опанування модуля – 7 год., резервна – 1 год.
16.1. Більш складні ритмічні сполучення.
Внутрішньотактові синкопи   ,  . у розмірах
2 4 ,
3 4
(повторення).
Синкопа    у розмірі 4
4
на прикладі сучасної
популярної дитячої пісні.
Ритмічні вправи.
Літерне позначення акордів (ознайомлення).
Використання літерного позначення акордів в
практичному музикуванні.
Ритмічні групи тріоль (повторення)
та . у вивчених розмірах (на вибір викладача).
Ритмічні моделі з залігованими нотами.
Ритмічні вправи. Ритмічна партитура.
Ритмічні складнощі на прикладах танцювальної
музики початку ХХ століття (регтайм, бугі-вугі) на
прикладах п’єс з дитячого педагогічного репертуару
українських та зарубіжних композиторів.
Інструментальна/вокальна імпровізація
(доскладення вилучених із запису фрагментів мелодії
або супроводу)*.
Записує та інтонує з тактуванням вивчені гами в самостійно обраному
розмірі, ритмі (в тому числі з використанням більш складних ритмічних
сполучень)*.
Відтворює ритмічні послідовності (з синкопами, тріолями тощо)
у вивчених розмірах ритмоскладами, жестами, що звучать, ударними та
шумовими інструментами.
Сольфеджує мелодії, що містять ритмічні складнощі (синкопи, тріолі,
заліговані ноти), з тактуванням у вивчених розмірах.
Гармонізує нескладні дитячі пісні, виконує з власним супроводом.
Знає літерне позначення вивчених акордів, користується ним для створення
гармонічного супроводу.
Видозмінює знайому мелодію, ускладнюючи ритм (бажано декілька
варіантів)*. Вигадує історію про перетворення образу головного «героя»,
відтворює задум в малюнку.
Бере участь у виконанні ритмічних партитур із більш складними
ритмічними сполученнями в складі групи. Пропонує свій варіант ритмічної
партії.
Має уявлення про ритмічні, фактурні особливості жанрів регтайму, бугівугі. Аналізує їх за нотним текстом.
Створює за наданими зразками вилучені із запису фрагменти мелодій,
акомпанементу тощо в танцювальних жанрах початку ХХ століття*.
Сприймає класичні джазові теми та мелодії з класичних мюзиклів, визначає
характер, темп, лад, розмір, ритмічні особливості прослуханої музики.
Вигадує образ та втілює його в музичній темі (імпровізує на інструменті),
використовуючи одне або декілька співзвуч (кластери, різні види акордів,
септакорди) у мелодичному та гармонічному викладенні. Підбирає назву*.
Оцінює власну творчість та висловлює ставлення до імпровізації інших
учнів. 60
Формування різнобічних музично-слухових
уявлень на прикладах класичних джазових
інструментальних тем і мелодій із мюзиклів*.
Поняття про інші види акордів у музиці.
Ознайомлення з акордами нетерцієвої структури,
кластерами на прикладах творів сучасних
українських та зарубіжних композиторів.
Темпи: Grave, Larghetto, Lento, Andante, Moderato,
Allegro, Vivace, Presto тощо.
Знаки спрощення нотного тексту: подвоєння
звука в октаву, арпеджіо, тремоло, глісандо.
Знаки скорочення нотного письма: вольта,
повторення такту, повторення мелодичних фігур,
знак сеньо , ліхтар , позначення Da Capo al fine (D.C. al F.) (повторення).
Мелізми: форшлаг, різні види морденту, групето.
Мелодичний диктант: контрольний (без
попереднього аналізу).
Основні поняття міні-модуля.
Обговорює з іншими учнями враження від сприйняття сучасної музики,
виявляє власне ставлення.
Орієнтується в музичній термінології: позначеннях темпу, особливостей
руху та характеру виконання, динамічних відтінках тощо.
Знає деякі знаки спрощення нотного тексту та скорочення нотного письма,
вміє користуватися при виконанні.
Знає назву мелізмів, їх умовні позначення та правила виконання.
Здійснює варіювання заданої мелодії за допомогою орнаментики*.
Записує мелодичний диктант в обсязі 4-8 тактів без попереднього аналізу.
Розуміє поняття «внутрішньотактова синкопа», «акорди нетерцієвої
будови», «кластер».
16.2. Повторення навчального матеріалу (на вибір
викладача). 61
7. Список рекомендованої літератури
Навчальна література:
1. Амлінська Р. Музичні ігри. Київ : Музична Україна, 1981. 62 с.
2. Афоніна О. Сольфеджіо для наймолодших. 1 клас : навч. посіб. Київ :
Мелосвіт, 2006. 52 с.
3. Афоніна О. Сольфеджіо. 2 клас : навч. посіб. Київ : Мелосвіт, 2006. 64 с.
4. Афоніна О. Сольфеджіо. 3 клас: навч. посіб. Київ : Мелосвіт, 2006. 68 с.
5. Афоніна О. Сольфеджіо. 4 клас: навч. посіб. Київ : Мелосвіт, 2007. 60 с.
6. Барська З. Сольфеджіо на основі української народної пісні. Хрестоматія.
Київ : Музична Україна, 2008. 160 с.
7. Бражнікова Л. Українська народна пісня на уроках сольфеджіо. Хрестоматія
для мол. та середніх кл. муз. шк. Київ : Музична Україна, 2006. 160 с.
8. Буравчук А. Сольфеджіо. Навч. посіб. для почат. спеціалізованих мистец.
навч. закл. (шкіл естет. виховання). Київ : Мелосвіт, 2015. 112 с.
9. Ганзіна Т. Правила з елементарної теорії музики. Київ : Мелосвіт, 2006. 76 с.
10. Дверій Р. Є. Музична грамота в малюнках : навч.-метод. посіб. для вчителів
загальноосвіт. шкіл, муз. кер. дошк. навч. закл., кер. гуртків. Львів : ЛОІППО,
2014. 50 с.
11. Дворяченко Є. І., Нечипоренко Т. П. Правила з сольфеджіо. Теоретичні
знання : посіб. для дит. муз. шк. Бердичів, 2004. 76 с.
12. Демиденко М. В., Лознєвий О. М. Сольфеджіо: пізнавай та створюй музику!
1 клас [Ноти] : Підручник для почат. спеціалізованих мистец. навч. закл.
Чернігів : РВК «Деснянська правда», 2003. 108 с.
13. Єпімахова О. Сольфеджіо на основі української народної пісні : навч. посіб.
для почат. спеціалізов. мистец. навч. закл. (шкіл естетичного виховання).
Київ, 2013. 91 с.
14. Ігри дітей народів світу: посіб. для дітей дошк. та мол. шк. віку / переказ ігор
А. І. Григорука ; упоряд. О. Г. Шекова. Київ : Музична Україна, 1983. 52 с.
15. Казак І. І. Амосова Н. В. Музична грамота: навч.-метод. посіб. із сольфеджіо
та теорії музики для учнів 1 – 7 кл. дит. муз. шк. Рівне, 2007. 96 с.
16. Калініна В. В., Карпушенко І. В. Музичні кросворди : метод. посіб. для
почат. спеціалізованих мистец. навч. закл. Харків, 2005. 29 с.
17. Мордань В. Коваль нот : музична казка з музикою К. Мяскова. Для мол. шк.
віку. Київ : Музична Україна, 1971. 32 с.
18. Музична абетка: пісенник для дітей дошк. та мол. шк. віку. Муз. О. Франко,
сл. М. Дзвінки. Львів : Сполом, 2019.
19. Павленко Т. Робочий зошит з сольфеджіо. 1 – 2 класи. Київ : Музична
Україна, 2014. 32 с.
20. Павленко Т. Робочий зошит з сольфеджіо. 1 – 2 класи. Київ : Мелосвіт, 2008. 32 с.
21. Павленко Т. Робочий зошит з сольфеджіо. 3 – 4 класи. Київ : Мелосвіт, 2009. 44 с.
22. Павленко Т. Сольфеджіо на основі укр. народних пісень. Київ : Музична
Україна, 2015. 112 с.
23. Павлюк Л. Сольфеджіо 1 клас: навч. посіб. комплексу навч.-метод.
забезпечення предмета «Сольфеджіо» для муз. шк., муз. від-ня почат. 62
спеціалізованого мистец. навч. закл. (школи естетичного виховання). 2015.
108 с. (+ диск).
24. Павлюк Л. Сольфеджіо 2 клас: Навч. посіб. комплексу навч.-метод.
забезпечення предмета «Сольфеджіо» для муз. шк., муз. від-ня почат.
спеціалізованого мистец. навч. закл. (школи естетичного виховання). 2016.
62 с. (ілюстроване видання, диск, робочий зошит).
25. Павлюк Л. Л. Сольфеджіо для 0 класу ДМШ : навч. посіб. Київ : ВГЛ «Обрії»,
2009.
26. Писаревський А. Сольфеджіо для музичних шкіл в двох частинах.
Одноголосся і багатоголосся. Київ : Держ. в-во образотворч. мистец. і муз. лри УРСР, 1963. 348 с.
27. Подвала В. Створюймо музику! 1 – 2 класи. Київ : Музична Україна, 1990. 63 с.
28. Портова Л., Войтенко О. Збірка мелодій для сольфеджування у 1 класі ДМШ
та ДШМ. Харків, 2015. 26 с.
29. Проваторова В. О. Сольфеджіо : навч. посіб. для учнів підготовчого та
першого кл. ПСМНЗ. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2014. 72 с.
30. Ромащенко В. Ф. Тексти для імпровізацій на уроках сольфеджіо в молодших
класах музичних шкіл та дитячих шкіл мистецтв : метод. посіб. Київ, 1995. 33 с.
31. Савчук Н., Матійце Л. Українська пісня на уроках сольфеджіо. Львів, 1995. 48 с.
32. Смага А. До, ре, мі. Сольфеджіо у віршах і малюнках для дітей дошкільного
та молодшого шкільного віку. Ч. 1. Київ : Музична Україна, 1977. 126 с.
33. Смага А. До, ре, мі. Сольфеджіо у віршах і малюнках для дітей дошкільного
та молодшого шкільного віку. Ч. 2. Київ : Музична Україна, 1986. 88 с.
34. Смаглій Г. Сольфеджіо. Ч. 1. Харків : Ранок, 2015. 96 с.
35. Смаглій Г. Сольфеджіо. Ч. 2. Харків : Ранок, 2015. 96 с.
36. Смаглій Г. Сольфеджіо. Ч. 3. Харків : Ранок, 2015. 96 с.
37. Смаглій Г. Сольфеджіо. Ч. 4. Харків : Ранок, 2015. 124 с.
38. Татаурова Л. Сольфеджіо. Клас 1. Київ : Музична Україна, 2017. 72 с.
39. Татаурова Л. Сольфеджіо. Клас 2. Київ : Музична Україна, 2017. 64 с.
40. Татаурова Л. Сольфеджіо. Клас 3. Київ : Музична Україна, 2017. 68 с.
41. Татаурова Л. Сольфеджіо. Клас 4. Київ : Музична Україна, 2017. 68 с.
42. Ткаченко І. Є. Робочий зошит з сольфеджіо. 1 клас. Метод. посіб. Київ :
ДАКККіМ, 2002. 36 с.
43. Ткаченко І. Є. Робочий зошит з сольфеджіо. 2 клас. Метод. посіб. Київ :
ДАКККіМ, 2003. 40 с.
44. Ткаченко І. Є. Робочий зошит з сольфеджіо. 3 клас. Метод. посіб. Київ :
ДАКККіМ, 2004. 52 с.
45. Ткаченко І. Є. Робочий зошит з сольфеджіо. 4 клас. Метод. посіб. Київ :
ДАКККіМ, 2005. 43 с.
46. Флис В., Якубяк Я. Сольфеджіо для 1 – 4 кл. ДМШ. Київ, 1987. 196 с.
47. Череднеченко Л. Хрестоматія з сольфеджіо. Сольфеджіо для 3 класу на
матеріалі укр. нар. пісень. Київ : Музична школа, 2017. Вип. 107. 56 с.
Нотна література:
1. Грайлик. Дитячий ігровий фольклор / упоряд. М. Пилипчак, 2017. Київ :
Фундація «Вільні люди». 224 с. 63
2. Богачьова Н., Дудар П. Воскресеніє твоє поєм. Добірка авторських, народних
пісень, віршів, фольклорних ігор, забав, присвячених Великодню. Серія
«Святколо». Книга 1. Вінниця : «Розвиток», 2012. 88 с.
3. Був собі журавель / упоряд. А. Поливода ; ред. С. Зажитька. Київ : Музична
Україна, 1993. 32 с.
4. Верховинець В. М. Весняночка: ігри з піснями для дітей дошк. і мол. шк. віку.
Київ : Музична Україна, 1989. 343 с.
5. Вийди, вийди, Іванку / упоряд. М. Ткач, Н. Данилевська ; ред.
С. Вишневського. Київ : Веселка, 1993. 40 с.
6. Вийди, вийди, сонечко: збірка українських народних пісень для дітей (в оброб.
укл. композиторів) / уклад. В. К. Турбовський. Київ : Музична Україна, 1975. 72 с.
7. Дитячий фольклор / упорядник Г. В. Довженко, К. М. Луганська. Київ :
Наукова думка, 1984. 472 с.
8. Колесса Ф. Шкільний співаник (передрук 1925 р.) / загал. ред., післямов. та
прим. С. Процика. Київ, 1991. 224 с.
9. Колядки і щедрівки / упорядник М. Глушко ; ред. В. Пономаренка. Київ :
Музична Україна, 1991. 240 с.
10. Котилася торба: пісні для молодшого шкільного віку / упорядник В. Бойко.
Київ : Веселка, 1990. 32 с.
11. Лисенко М. Молодощі. Збірка танків та веснянок. Збірка народних пісень :
в хоровому розкладі / авторська передмова Т. П. Булат ; ред. А. Г. Любченко.
Київ : Музична Україна, 1990. 142 с.
12. На добраніч, діти! : Вірші, казки та колискові пісні: Для дітей дошк. віку.
Вип. 1. Київ : Муз. Україна, 1992. 52 с.
13. Нова радість стала / ред. Б. Антківа ; упоряд. І. Малкович. Київ : Веселка,
1991. 32 с.
14. Ой зібралась звірина : українські народні пісні-казки для дітей / упоряд.
С. Стельмашук. Редакція Н. Петишкіна. Київ : Музична Україна, 1991. 193 с.
15. Павленко Т. Сольфеджіо на основі українських народних пісень [ноти]. Київ :
Музична Україна, 2006. 112 с.
16. Пісні в картинках. Популярні пісні для дітей. Київ : Музична Україна, 1989. 23 с.
17. Полинула чечіточка [ноти] : укр. народ. пісні для дітей / упоряд.
А. Р. Верещагіна. Київ : Музична Україна, 1991. 62 с.
18. Степовий Я. Пісні для дітей. Київ : Музична Україна, 2003. Вип. 1. 20 с.
19. Степовий Я. Українські народні пісні. Т. ІІІ. Київ : Мистецтво, 1965. 222 с.
20. Тохтамиш Г. 50 поспівок для малят [ноти] : Фольклорне сольфеджіо
з вивчення простих інтервалів. Київ : Мелосвіт, 2015. 22 с.
21. Український дитячий фольклор / упоряд. і передмова В. Г. Бойко. Київ : Видво Академії Наук УРСР, 1962. 247 с.
22. Українські рухливі ігри для дітей 5 – 6 років: Метод. посібник для вихователів
дошкільних закладів / уклад. А. Я. Вольчинський. Київ : ІЗМН, 1996. 96 с.
23. Фольклорна веселка : українські народні пісні для дітей дошкільного
і молодшого віку. Пісенник. Випуск 1. / уклад. К. М. Луганська. Київ :
Музична Україна, 1988. 150 с.
24. Ходить сонко по вулиці : пісенник / упоряд. О. Ю. Шевчук ; ред. 64
Н. Петишкіна. Київ : Музична Україна, 1990. 156 с.
25. Чи я в лузі не калина була : українські народні алегоричні пісні : для
середнього та старшого шкільного віку / упоряд. та примітки Т. Колотила ;
вступ. ст. А. Добрянського. Київ : Веселка, 1991. 189 с.
26. Щедрий вечір. Українські народні пісні : пісенник / упоряд. та передмова
Н. Д. Якименко. Київ : Музична Україна, 1989. 199 с.
27. Щедрик-ведрик [ноти] : дитячі колядки та щедрівки / упоряд.
В. Г. Кукловська. Київ : Музична Україна, 1993. 64 с.
28. Збірки українських народних пісень в обробках К. Квітки, М. Лисенка,
М. Леонтовича, Л. Ревуцького, Я. Степового тощо.
Навчальний матеріал для диктантів
1. Дінкевич О. Г. Музичні диктанти. Одноголосся : для учнів ДМШ та ДШМ.
Київ: Мелосвіт, 2013. 36 с.
2. Музичні диктанти. Одноголосся та двоголосся / Ю. Булгаков та ін. Київ :
Мелосвіт, 2007. 156 с.
3. Одноголосні диктанти на основі популярних мелодій естрадної та джазової
музики. Комплекс навч.-метод. забезпечення для муз. шк. (муз. від. почат.
спеціалізованого мистец. навч. закл., шк. естетичного виховання) / упоряд.
А. А. Бібко. Київ : ДМЦНЗКМ, 2006. 40 c.
4. Романець Д. Диктанти на матеріалі музики Миколи Лисенка. Київ, 2016. 76 с.
Науково-методична література:
1. Аерова Ф. І. Практичні поради з методики викладання сольфеджіо. Видання
друге. Київ : Музична Україна, 1974. 77 с.
2. Васильєва Л. Концентричний підхід до викладання музично-теоретичних
дисциплін (на прикладі сольфеджіо). Науковий вісник Миколаївського
національного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія : Педагогічні
науки. 2016. № 4. С. 316–320.
3. Ігрові форми розвитку музичних здібностей учнів молодшого віку на уроці
сольфеджіо. Упр. культури і туризму Харк. обл. держ. адмін., обл. навч.-
метод. центр підвищ. кваліфікації працівників культосвітніх закл. / уклад.
Кочарян М. В. Харків : ОНМЦ, 2009. 35 с.
4. Методично-програмне забезпечення комплексу музично-історичних
дисциплін: Слухання музики. Музична література. Українське музичне
мистецтво. Світове музичне мистецтво / Назар Л. та ін; редактор-упоряд.
Л. Назар. Київ : Мелосвіт, 2018. 354 с.
5. Мєдінцев В. Діалогічна інтерпретація музичної активності дитини : автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : 19.00.07. Київ, 2005. 16 с.
6. Сольфеджіо для музичної школи, музичного відділення ПСМНЗ, ШЕВ :
програма / автори-укладачі: Г. А. Смаглійта ін. Київ, 2012. 146 с.
7. Середюк О. Соціальне виховання учнів засобами музики в школах нового
типу (на прикладі школи мистецтв) : дис. … канд. пед. наук: 13.00.05 /
Уманський держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань, 2003. 195 с.
8. Стецюк К. Розвиток музично-творчих здібностей учнів у навчально- 65
виховному процесі мистецьких шкіл : дис. на здобуття наук. ступеня канд.
пед. наук : 13.00.07. Луганськ, 2005. 224 с.
9. Чурікова О. Виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів у
процесі роботи над музичним образом : дис… канд. пед. наук : 13.00.01 /
Луганський держ. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. Луганськ, 2002, 213 с.
10. Ярошенко О. М. Використання психотехнічних прийомів у процесі вивчення
дисципліни «сольфеджіо». Науковий часопис Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова. Серія 14 : Теорія і методика
мистецької освіти : зб. наук. праць. Київ : Вид-во НПУ імені
М. П. Драгоманова, 2017. Вип. 22 (27), ч. 2. С. 83–88.

Міністерство культури та інформаційної політики України
Державний науково–методичний центр
змісту культурно–мистецької освіти
«СХВАЛЕНО»
Науково-методичною радою
Державного науково-методичного центру
змісту культурно-мистецької освіти
Протокол № 4
від «11» вересня 2020 р.
Типова навчальна програма з навчальної дисципліни
«ХОР»
(колективне музикування)
елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного
мистецтва, інструментальні класи
(фортепіано, скрипка, віолончель, арфа, флейта, кларнет, саксофон,
ксилофон, труба, бандура, цимбали, гітара, домра, баян, акордеон,
електронні клавішні, електрогітара, бас-гітара, ударні, барабани тощо)
Київ
2020 2
Типова навчальна програма з навчальної дисципліни «Хор» (колективне
музикування) елементарного підрівня початкової мистецької освіти. Київ, 2020.
19 с.
Укладачі:
О. М. Грисюк – викладач вокально-хорового відділу
Чернігівської міської школи мистецтв, спеціаліст вищої
категорії, викладач-методист; кандидат педагогічних наук,
доцент;
О. В. Романенко – завідуюча вокально-хоровим відділом
Київської дитячої школи мистецтв № 6 імені Г. Л. Жуковського,
спеціаліст вищої категорії, викладач-методист.
Рецензенти:
Ю. В. Пучко-Колесник – в.о. професора кафедри хорового
диригування Національної музичної академії України
ім. П. І. Чайковського; художній керівник Камерного дівочого
хору Київської середньої спеціалізованої музичної школиінтернату ім. М. В. Лисенка, спеціаліст вищої категорії,
викладач-методист; заслужений діяч мистецтв України, кандидат
мистецтвознавства;
Т. П. Сухомлінова – викладач вищої категорії предметноциклової комісій «Хорове диригування» Харківського музичного
училища ім. Б. М. Лятошинського, кандидат мистецтвознавства. 3
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. Мета, завдання, нормативний зміст типової навчальної програми
з навчальної дисципліни «Хор» (колективне музикування) 4
2. Форми організації освітнього процесу 5
3. Форми та засоби контролю навчальних досягнень 6
4. Нормативний зміст, обсяг та результати навчання 6
5. Список рекомендованої літератури 16
Додаток 18
ВСТУП
Типова навчальна програма з навчальної дисципліни «Хор» (колективне
музикування) (далі – типова навчальна програма) розроблена з урахуванням
вимог до обсягу та результатів навчання, передбачених Типовими освітніми
програмами елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного
мистецтва (наказ Міністерства культури України від 24.04.2019 р. № 352),
містить загальний нормативний зміст, обсяг та нормативні результати навчання
учнів хорового співу для інструментальних класів, а також окреслює
рекомендовані підходи до планування й організації освітнього процесу з «Хору»
(колективного музикування).
У типовій навчальній програмі визначено мету, завдання та принципи
навчання, обумовлені особливостями вивчення навчальної дисципліни, форми
і засоби поточного та підсумкового контролю, рекомендації щодо їх
проведення, критерії оцінювання рівня досягнень результатів навчання учнів
з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, концентровано
розкриваються особливості організації вивчення програмового матеріалу тощо.
Нормативний зміст та нормативні результати навчання розподіляються за
роками навчання з логічною послідовністю викладення та визначенням
орієнтовного розподілу годин на вивчення модулів навчальної дисципліни.
Типова навчальна програма орієнтована на здобуття базових навичок
хорового співу в мистецьких школах (музичних школах, музичних відділеннях
шкіл мистецтв), а також може бути використана іншими суб’єктами освітньої
діяльності, які реалізують програми позашкільної освіти за мистецьким напрямом.
Опанування нормативного змісту типової навчальної програми
забезпечить учням можливість застосовувати набуті в процесі навчання
компетентності для творчої самореалізації в повсякденному житті, а також
продовжити навчання на наступному підрівні початкової мистецької освіти
загально-мистецького або початкового професійного спрямування за фахом.
Нормативний термін навчання за типовою навчальною програмою
становить 4 роки для учнів, які розпочали навчання в 6-7 років. Для учнів, які
розпочинають навчання за програмою в старшому віці, нормативний термін
навчання може бути скорочений на 1-2 роки. У цьому випадку навчальний
матеріал, передбачений програмою на неохоплений період, ущільнюється 4
викладачем шляхом відведення на вивчення модулів меншої кількості годин, що
відображається в індивідуальному журналі учня.
Для учнів з особливими освітніми потребами тривалість опанування
змісту навчання, передбаченого типовою навчальною програмою, визначається
індивідуальним темпом набуття учнем/ученицею відповідних компетентностей.
Нормативний зміст типової навчальної програми базується на традиціях
і сучасних досягненнях української, західноєвропейської та інших зарубіжних
мистецьких шкіл і враховує актуальні потреби особистості у творчому
самовираженні, розвитку образного мислення, накопиченні емоційноестетичного досвіду.
Типова навчальна програма може бути основою для розроблення
викладачем робочої навчальної програми з навчальної дисципліни «Хор»
(колективне музикування). У робочій навчальній програмі, розробленій на
основі цієї типової навчальної програми, викладач деталізує, конкретизує та
адаптує нормативний зміст дисципліни, передбачений типовою навчальною
програмою, відповідно до місцевих умов і потреб учня/учениці, визначає
організаційні форми проведення та види навчальних занять, комплекс
художньо-педагогічних технологій та методів викладання, необхідне методичне
забезпечення, форми та засоби контролю якості знань учнів з урахуванням
індивідуального підходу. А також викладач може реалізувати власний алгоритм
викладання шляхом перерозподілу нормативного змісту навчання та зміни
послідовності викладення навчального матеріалу дисципліни за модулями,
уточнення додаткових обсягів навчального матеріалу та результатів навчання
понад визначені типовою навчальною програмою.
1. Мета, завдання, нормативний зміст типової навчальної програми
з навчальної дисципліни «Хор» (колективне музикування)
Типова навчальна програма орієнтована на залучення учня/учениці до
музичної хорової культури; прищеплення інтересу і любові до музики, зокрема,
української народної; формування початкових навичок хорового співу; розвиток
музично-образного мислення та естетичного смаку; практичне засвоєння засобів
музичної виразності; розвиток музикальності в процесі виконання хорових творів;
мотивування учнів до прослуховування, вивчення та виконання творів хорової
спадщини.
Мета типової навчальної програми – узагальнення та систематизація
нормативного змісту навчальної дисципліни «Хор» (колективне
музикування) у логічній послідовності та визначення нормативних результатів
навчання, досягнення яких забезпечить учням можливість подальшого
колективного музикування (хорового співу) на наступному підрівні початкової
мистецької освіти.
Завдання типової навчальної програми – надати викладачу
інструментарій для розроблення робочої навчальної програми та організації
і проведення занять з навчання хоровому співу. 5
Нормативний зміст типової навчальної програми складається зі змісту
навчання, розподіленого за роками навчання та модулями, переліку
компетентностей (здатності виконувати певні завдання за допомогою
сформованих знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), визначених
у термінах результатів навчання, що має продемонструвати учень/учениця
після засвоєння навчальної дисципліни.
2. Форми організації освітнього процесу
Освітній процес з навчальної дисципліни «Хор» (колективне
музикування) здійснюється у формі навчальних занять, заходів поточного та
підсумкового контролю. Основною формою занять є груповий урок. У процесі
ведення занять практикується колективний (хоровий колектив), груповий
(групи хору або партії).
Навчання проводиться за модулями. Кожен модуль передбачає
формування певної частини компетентностей, що стають основою для
подальшого навчання та досягнення нормативних навчальних результатів після
завершення опанування типової навчальної програми.
Опанування нормативного змісту навчання за типовою навчальною
програмою розраховане на мінімальну нормативну кількість навчальних тижнів
– 35 тижнів на рік (без урахування канікулярних періодів) та на мінімальний
нормативний обсяг часу на опанування програми, який становить:
– для першого та другого років навчання – 35 годин на рік (1 год. занять
на тиждень);
– для третього та четвертого років навчання – 70 годин на рік (2 год.
занять на тиждень).
У разі збільшення, відповідно до освітньої програми закладу, кількості
годин на вивчення цієї начальної дисципліни робоча навчальна програма має
передбачати ширші за змістом та більш високі за рівнем складності, ніж
описані в типовій навчальній програмі, нормативні результати навчання.
З метою реалізації індивідуального підходу до кожного/кожної учня/учениці
в типовій навчальній програмі передбачено резервний час на кожен рік
навчання (до 6 годин). Резервні години (години, не заповнені нормативним
змістом навчання) входять у загальну кількість навчальних годин,
передбачених типовою навчальною програмою, не потребують окремого
фінансування та на розсуд викладача можуть бути розподілені на:
– поглиблення та вдосконалення набутих навичок та вмінь учнів або
збільшення часу на вивчення окремих модулів у зв’язку з індивідуальною
потребою учня/учениці;
– повторення/закріплення пройденого матеріалу;
– репетиції та підготовку до контрольних заходів та/або публічних
виступів;
– планування та проведення інших форм роботи (відвідування культурномистецьких заходів, пов’язаних зі змістом мистецької освіти тощо);
– відпрацювання нормативного змісту навчання через непередбачувані 6
обставини (карантин, хвороба учня/учениці тощо).
Розподіл годин за модулями викладач визначає самостійно, враховуючи
індивідуальну траєкторію розвитку кожного/кожної учня/учениці та забезпечуючи
водночас досягнення ними конкретних нормативних результатів навчання,
визначених у типовій навчальній програмі. Конкретний розподіл годин за модулями
фіксується викладачем у робочій навчальній програмі.
Навчальний репертуар з навчальної дисципліни «Хор» (колективне
музикування) формується викладачем самостійно з урахуванням
індивідуальних здібностей та розвитку учнів.
З метою досягнення нормативних результатів навчання рекомендовано
проводити не менше одного публічного (концертного) виступу на рік (концерти
класу, відділу (відділення), школи, виступи на мистецьких фестивалях та
конкурсах). Строки проведення, періодичність та програми концертних
виступів визначаються викладачем.
3. Форми та засоби контролю навчальних досягнень
Для моніторингу рівня навчальних досягнень учнів застосовуються
форми поточного та підсумкового контролю.
Поточний контроль здійснюється:
– під час навчальних занять (поурочний контроль);
– за підсумками кожного модуля (модульний контроль).
Поточний контроль може здійснюватися у формі контрольних уроків,
прослуховувань, заліків, у тому числі технічних. Для забезпечення якості
навчання технічний залік рекомендовано проводити на третьому-четвертому
роках навчання (протягом третього навчального модуля).
Конкретні форми поточного (поурочного, модульного) контролю
визначаються викладачем відповідно до робочої навчальної програми,
яка схвалюється методичним об’єднанням або відділом/відділенням.
Підсумковий контроль здійснюється після завершення кожного року навчання
та передбачає узагальнення інформації щодо динаміки зростання рівня
навчальних досягнень учня/учениці за кожен навчальний рік.
Підсумковий контроль після завершення 4 року навчання проводиться
у формі концертного виступу хорового колективу з навчальної дисципліни
«Хор» (колективне музикування), на якому здійснюється перевірка
досягнених учнем/ученицею навчальних результатів та зіставлення їх
з конкретними нормативними результатами навчання, визначеними типовою
або робочою навчальною програмою.
4. Нормативний зміст, обсяг та результати навчання
Зміст типової навчальної програми систематизовано за модулями.
Тематична будова модулів відповідає принципу концентризму, оскільки хорова
діяльність підпорядковується певній системі й структурі та передбачає повернення
до вже знайомого матеріалу, але на більш ускладненому та поглибленому рівні.
Кожен модуль нумерується відповідно до року навчання та розташування 7
в таблиці змісту типової навчальної програми (наприклад, 2.3 – другий рік
навчання, 3-й модуль).
Загальна структура навчальної дисципліни
Модуль 1. Школа хорового співу («Співаємо разом» для першого року
навчання).
Модуль 2. Прийоми вивчення хорового твору.
Модуль 3. Особливості вокально-хорової роботи над музичним твором.
Модуль 4. Художньо-виконавські особливості хорового твору.
Перший рік навчання
Назва
модуля
Зміст навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати
навчання
Модуль 1.1
Співаємо
разом.
Музика в житті людини.
Характеристика звуків мелодії.
Структура хорового твору:
вокальна партія,
інструментальний супровід.
Характери та образи музичних
творів.
Правила охорони співацького
голосу.
Організація вільної співацької
постави.
Правила співацького дихання,
дикції та вокальної
артикуляції.
М’яка атака звука.
Прийоми звуковедення.
Спів в унісон (навички,
правила).
Накопичення інтонаційного
досвіду (на прикладах
нескладних мелодій та
дитячого музичного
фольклору).
Мотив, фраза, речення
вокальної партії на прикладах
нескладних поспівок та творів
дитячого музичного
7 Розрізняє шумові та музичні
звуки.
Знає елементарну
характеристику звуків мелодії
(високі – низькі, довгі – короткі,
тихі – гучні тощо).
Розуміє, що таке вокальна партія
та інструментальний супровід.
Визначає на елементарному рівні
настрій, характер музичного
твору; наводить власні приклади
та асоціації.
Застосовує правила охорони
співацького голосу.
Демонструє правильну поставу
(сидячи або стоячи) під час співу.
Знає правила співацького
дихання, застосовує правила
дикції та вокальної артикуляції.
Застосовує м’яку атаку звука,
співає без напруження легким
світлим звуком.
Прагне співати, не виділяючись
із загального звучання
партії/хору.
Співає різні за напрямками та
з невеликими інтервальними
стрибками мелодійні звороти.
Наводить приклади мотивів,
фраз, музичних речень
з вивчених вправ або творів.
Розрізняє основні складові 8
фольклору.
Основні складові
диригентського жесту.
диригентського жесту.
Модуль 1.2
Прийоми
вивчення
хорового
твору.
Дитячий хор, хормейстер.
Розучування вправ та
елементів (фраз/речень)
хорового твору за нотним
записом.
Вправи з різним напрямком
руху мелодії до тоніки.
Метроритмічні прийоми
супроводу хорового твору.
Відтворення сильної та
слабкої долі в простих
розмірах.
10 Розуміє хто такий хормейстер і в
якому колективі учень/учениця
співає.
Знає розташування нот на
нотному стані.
Співає вправи, фрази/речення
хорового твору за нотним
записом.
Виконує вправи з різним
напрямком руху мелодії.
Уміє доспівати музичний зворот
(фразу або речення) до тоніки.
Відтворює метричні та ритмічні
прийоми (плескання, тупотіння
та інші) та виконує нескладні
ритмічні супроводи хорових
творів.
Співає мелодії з нескладними
ритмічними зворотами та
відчуває сильну долю.
Модуль 1.3
Особливості
вокальнохорової
роботи над
музичним
твором.
Співацьке дихання на
прикладах вправ із плавним
звуковеденням.
Кантилена (прийом legato).
Хорова дикція та вокальна
артикуляція в середніх темпах.
Слуховий досвід (засоби
музичної виразності та інших
елементів музичної мови
в хорових творах).
Куплетна форма,
інструментальний вступ та
закінчення хорового твору.
Правила концертних виступів
та поведінки на сцені.
11 Вміє правильно сидіти чи стояти
та намагається контролювати
вільне дихання під час співу.
Розуміє та застосовує прийоми
плавного, наспівного
звуковедення (кантилени).
Контролює чітку дикцію та
активну артикуляцію під час
співу в середніх темпах.
Слухає і чує інших співаків
у хорі під час виконання творів.
Демонструє початкові знання
засобів музичної виразності.
Розуміє значення засобів
музичної виразності для
втілення художнього образу
музичного твору та виконує їх за
рукою диригента.
Знає складові куплетної форми.
Розрізняє інструментальний
вступ та закінчення музичного
твору.
Дотримується правил
концертних виступів та
поведінки на сцені. 9
Модуль 1.4
Художньовиконавські
особливості
хорового
твору.
Вокально-хорові навички
у втіленні художньо-образного
змісту музичного твору.
Колективна взаємодія в процесі
хорового співу.
7 Виразно та емоційно відображає
характер музичного образу під
час виконання твору (голосом,
мімікою, жестами, рухами).
Співає за рукою диригента.
Демонструє розуміння своєї ролі
в досягненні спільного
результату.
Резервні години 4 Відповідно до робочої навчальної
програми.
Всього годин у навчальному році 35
Протягом першого року навчання учень/учениця опановує:
музичні твори елементарного рівня складності (поспівки, дитячі пісні,
обробки народних дитячих пісень) 6-8 творів.
Під час підсумкового річного контролю (концертного виступу):
виконання 2-х різнохарактерних творів із супроводом.
За підсумками першого року навчання учень/учениця:
дотримується правил охорони співацького голосу, вміє правильно сидіти
чи стояти та намагається контролювати вільне дихання під час співу;
застосовує елементарні правила дикції та артикуляції, прийоми плавного
звуковедення;
розуміє основні складові диригентського жесту, співає за рукою
диригента;
вміє виразно та емоційно відтворити (голосом, мімікою, жестами, рухами)
характер музичного образу під час виконання твору;
демонструє сценічну культуру під час концертних виступів.
Рекомендований фаховий термінологічний словник: вокальна партія,
хормейстер, ауфтакт, м’яка атака звука, звуковедення, кантилена, артикуляція,
дикція, унісон, фраза, речення, куплетна форма. 10
Другий рік навчання
Назва
модуля
Зміст навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати
навчання
Модуль 2.1
Школа
хорового
співу.
Слухання та порівняння
хорових творів дитячого
репертуару.
Правила хорового
ансамблю на матеріалі
вправ та творів.
Хорове дихання (навички
правильного розподілу).
Прийоми виконання
штрихів staccato, non legato
в хорових творах.
8 Вирізняє на слух хорові твори
серед творів музичного
мистецтва.
Дотримується правил
хорового (інтонаційного,
динамічного, дикційного та
ритмічного) ансамблю.
Вміє розподілити дихання
в співі за рукою диригента.
Вміє відтворити у вокальній
позиції мелодії хорових
творів за зразком
опанованими штрихами.
Модуль 2.2
Прийоми
вивчення
хорового
твору.
Метроритмічний ансамбль.
Спів мелодії a cappella
з гармонічною підтримкою
інструмента або без неї.
Фразування з динамічними
відтінками та різними
штрихами.
8 Виконує інтонаційноритмічні звороти мелодії
твору, відтворює ритмічний
рисунок за допомогою рухів
або шумових інструментів.
Співає мелодію a cappella
(фразами з динамічними
відтінками та опанованими
штрихами) з гармонічною
підтримкою інструмента або
без неї.
Модуль 2.3
Особливості
вокальнохорової
роботи над
музичним
твором.
Групи голосів у дитячому
хорі.
Робота над унісоном
у партіях.
Елементарне двоголосся
у вправах та творах.
Тверда атака звука на
матеріалі творів програми.
11 Має уявлення про групи
голосів у дитячому хорі;
розрізняє високі та низькі
дитячі голоси.
Вміє прислухатися до
спільного звучання,
намагається координувати
роботу голосового апарату та
слухового сприймання.
Розподіляє увагу між власним
виконанням та звучанням
іншого голосу.
Використовує під час співу
різні види атак (тверда та
м’яка), розуміє їх
призначення.
Модуль 2.4
Художньовиконавські
Артикуляційний апарат та
вокальна дикція як
елементи вокально-хорової
8 Знає складові
артикуляційного апарату та
застосовує чітку вимову 11
особливості
хорового
твору.
техніки.
Інтонаційний слух.
Співпраця в колективі.
в співі.
Контролює чистоту
інтонування мелодії та
стежить за якістю ведення
мелодичної лінії у вивчених
творах.
Розуміє важливість співпраці
в колективі.
Резервні години 4 Відповідно до робочої
навчальної програми.
Всього годин у навчальному році 35
Протягом другого року навчання учень/учениця опановує:
6-8 творів (у тому числі календарно-обрядового циклу, сучасних
українських, зарубіжних композиторів) різних за метроритмічною основою,
темпом та характером.
Під час підсумкового річного контролю (концертного виступу):
виконання 2-3-х різнохарактерних, різножанрових творів.
За підсумками другого року навчання учень/учениця:
дотримується правил хорового (інтонаційного, динамічного, дикційного
та ритмічного) ансамблю;
використовує під час співу різні види атак (тверда та м’яка);
співає мелодію a cappella;
застосовує опановані засоби музичної виразності у виконанні творів
програми;
розуміє важливість співпраці в колективі.
Рекомендований фаховий термінологічний словник: співацька
постава, штрихи: legato, staccato, non legato, види атак (тверда та м’яка),
артикуляційний апарат, двоголосся. 12
Третій рік навчання
Назва
модуля
Зміст навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати
навчання
Модуль 3.1
Школа
хорового співу.
Обробка народної пісні як
жанр хорової музики.
Художньо-образний зміст
хорового твору.
Практичне застосування
ладо-інтонаційних
уявлень та навичок
у вправах на прикладах
дитячого фольклору та
творів програми.
15 Визначає характери народних
пісень, наводить приклади
творів з вивченого раніше
репертуару.
Розуміє художньо-образний
зміст хорового твору.
Розрізняє та аналізує ладоінтонаційні відмінності
у фразах, виконує вправи та
твори в різному темпі та
динаміці.
Модуль 3.2
Прийоми
вивчення
хорового
твору.
Прийом «ланцюгове
дихання» у виконанні
кантилени.
Пунктирний ритм та
складні ритмічні звороти
в хорових творах.
Хорова партитура
(сольфеджування партії
твору).
Елементи двоголосся
в хорових вправах та
творах.
19 Виконує прийом «ланцюгове
дихання» під час співу
мелодійних зворотів та
тривалих фраз наспівно,
впевнено й точно.
Знає правила виконання
пунктирного ритму.
Демонструє навички
виконання більш складних
ритмічних зворотів у вправах
та творах (згідно виконавських
можливостей учня).
Сольфеджує партію хорової
партитури твору, застосовуючи
знання з музичної грамоти.
Виконує елементи двоголосся
у вправах та творах.
Модуль 3.3
Вокальнохорові
особливості
виконання
музичного
твору.
Канон як форма
багатоголосся.
Хоровий ансамбль
у двоголосному співі.
Спів a cappellа твору
програми.
Зв’язок мелодії та тексту
твору.
Спів творів програми за
рукою диригента.
20 Знає та виконує форму
багатоголосся – канон.
Застосовує набуті у вправах
навички хорового ансамблю
у двоголосному співі.
Намагається тримати чистоту
інтонування та слухати ладотональну підтримку у творі
a cappellа.
Демонструє розуміння зв’язку
та залежності музики і слова.
Точно виконує в процесі співу
вказівки диригента, розуміє
значення зміни характеру та
амплітуди жесту.
Модуль 3.4
Художньовиконавські
Кульмінація.
Звуковедення та інші
засоби музичної
16 Виконує мелодію різними
видами звуковедення, визначає
кульмінації у творах. 13
особливості
хорового
твору.
виразності у втіленні
художньо-образного
змісту творів програми.
Міміка та жести, сценічні
рухи у виконанні хорового
твору.
Підготовка до виходу на
сцену. Поведінка під час
публічного виступу.
Застосовує міміку, жести, різні
сценічні рухи для втілення
художнього образу твору.
Дотримується правил
підготовки виходу на сцену та
поведінки під час публічного
виступу.
Резервні години 4 Відповідно до робочої
навчальної програми.
Всього годин у навчальному році 70
Протягом третього року навчання учень/учениця опановує:
6–8 творів (у тому числі календарно-обрядового циклу a cappella, творів
кантиленного характеру, більш складних за метроритмічною основою та
прийомами вокально-хорової техніки сучасних українських, зарубіжних
композиторів).
Під час річного підсумкового контролю (концертного виступу) виконує
3–4 різнохарактерних, різножанрових твори:
– твір зарубіжного композитора;
– твори українських композиторів;
– твір сучасного композитора.
За підсумками третього року навчання учень/учениця:
виконує двоголосний канон;
чисто інтонує мелодію a cappellа, застосовує «ланцюгове дихання» у співі
партії хорового твору;
демонструє навички хорового ансамблю для втілення художньообразного змісту хорового твору;
вміє працювати з хоровою партитурою.
застосовує міміку, жести, різні сценічні рухи для втілення художнього
образу твору.
Рекомендований фаховий термінологічний словник: хорова пісня,
канон, а cappella, «ланцюгове дихання», хоровий ансамбль, хорова партитура,
кульмінація. 14
Четвертий рік навчання
Назва
модуля
Зміст навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати
навчання
Модуль 4.1
Школа хорового
співу.
Куплетно-варіаційна
форма (у календарнообрядових піснях та
вокально-хорових творах).
Хоровий колектив
(однорідний – мішаний;
дитячий – дорослий).
Діапазон дитячого голосу.
Різні види ансамблю
в хоровому творі.
Вокально-хорова техніка
у втіленні художнього
образу твору.
Виразність
диригентського жесту.
16 Називає ознаки календарнообрядових пісень.
Розуміє різницю між
куплетною, куплетноваріаційною формами (на
прикладах творів програми).
Розрізняє на слух хорові
колективи (однорідний –
мішаний; дитячий –
дорослий).
Знає та розуміє, що таке
діапазон дитячого голосу.
Розуміє та виконує прийоми
різних видів хорового
ансамблю.
Демонструє опановані
початкові прийоми вокальнохорової техніки для втілення
художньо-образного змісту
творів програми.
Точно відтворює вказівки
диригента щодо динамічних,
штрихових та агогічних змін
у творах.
Модуль 4.2
Прийоми
вивчення
хорового твору.
Виконання штрихів
у різних динамічних
відтінках.
Ладо-функціональні та
ладо-інтонаційні відчуття
у вправах та творах.
Метроритмічні звороти
різноманітної складності у
творах програми.
Чергування співу
«про себе» та вголос.
Прийом виконання –
mormorando.
20 Виконує за зразком та за
рукою диригента прийоми
зміни гучності та характеру
звуковедення.
Знає правила інтонування
ступенів ладу; відтворює їх
у вправах та хорових творах.
Виконує метроритмічні
звороти різноманітної
складності в хорових творах
(зміщення сильної долі, тріолі,
зміни музичної пульсації).
Демонструє здатність співати
«про себе» та вголос.
Розуміє та виконує у вправах
прийом mormorando.
Модуль 4.3
Вокальнохорові
особливості
Співацька установка.
Співоче дихання під час
20 Контролює співацьку
установку, поставу та позицію
під час співу.
Розподіляє дихання під час 15
виконання
музичного
твору.
виконання тривалих
мелодичних побудов.
Дикція та артикуляція
в умовах хорового
ансамблю.
Вирівнювання
регістрового звучання
в партії та хорі.
Двоголосся з елементами
триголосся у вправах та
творах.
Читання хорової
партитури твору.
виконання тривалих
мелодичних побудов, фраз та
речень.
Дотримується правил
хорового ансамблю під час
виконання тексту твору,
зберігаючи чітку дикцію та
активну артикуляцію.
Застосовує прийоми
вирівнювання регістрового
звучання в межах свого
діапазону.
Слухає і чує інших співаків.
Тримає унісон у своїй партії
під час виконання вправ та
творів з елементами
триголосся.
Читає партію хорового твору,
виправляє неточну інтонацію.
Виразно виконує напам’ять
свою партію.
Модуль 4.4
Художньовиконавські
особливості
хорового твору.
Виконавська виразність
співака.
Метроритмічний супровід
хорових творів під час
виступу.
Концертне виконання
твору
14 Співає емоційно та виразно,
відповідно до художнього
образу твору (артистично).
Демонструє сценічну
витримку, впевненість.
Виявляє активність
у метроритмічному супроводі
хорових творів під час
виступу.
Демонструє розуміння своє
ролі в хоровому колективі та
усвідомлює відповідальність
за спільний результат.
Резервні години 4 Відповідно до робочої
навчальної програми.
Всього годин у навчальному році 70
Протягом четвертого року навчання учень/учениця опановує:
6-8 творів різних за формою, жанрами та характером.
Під час підсумкового контролю:
Теоретична частина: учень/учениця виконує напам’ять партії творів
концертної програми:
твір a cappella;
твір зарубіжного композитора;
твори українських композиторів (у тому числі обробка української
народної пісні);
твір сучасного композитора. 16
Практична частина: звітний концерт хорового колективу.
За підсумками четвертого року навчання учень/учениця:
контролює співацьку установку, поставу та позицію під час співу;
застосовує прийоми хорового співу: вокальне дихання, чітка дикція,
активна артикуляція, чисте інтонування, здатність розподіляти увагу між
слухом та голосом;
застосовує міміку, жести, різні сценічні рухи для втілення художнього
образу твору;
демонструє сценічну витримку, впевненість та емоційність виконання;
свідомо виконує вказівки диригента;
виявляє розуміння своєї ролі в хоровому колективі та усвідомлює
відповідальність за спільний результат.
Рекомендований фаховий термінологічний словник: типи та види
хорів, форми хорових творів (куплетна, куплетно-варіаційна), пісні календарнообрядового циклу, співацька установка, діапазон голосу, mormorando, агогіка.
5. Список рекомендованої літератури
1. Асафьев Б. В. Музыкальная форма как процесс. Ленинград : Музыка,
1971. 376 с.
2. Асафьев Б. В. Охоровом искусстве. Ленинград : Музыка, 1980. 216 с.
3. Бенч-Шокало О. Український хоровий спів. Київ : 2002. 235 с.
4. Виноградов К. Работа над дикцией в хоре. Москва : Музыка, 1967.
101 с.
5. Вокально-хорова робота з дітьми на матеріалі вправ-розспівок [Ноти] :
навч.-метод. посіб. / авт.-упоряд. І. О. Зеленецька. Кам’янець-Подільський :
Абетка, 2016. 139 с.
6. Горбенко С. С. Дитяче хорове виховання в Україні : навч. метод. посіб.
для вчителів шк. різ. типу, студ. та викл. вищ. мистец. навч. закл. Київ, 1999.
251 с.
7. Горбенко С. С. Створення вчителем особистісно орієнтованого
простору в процесі мистецького навчання і виховання учнів. Науковий часопис
НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 16 : Творча особистість учителя:
проблеми теорії і практики. 2016. Вип. 28. С. 148–151.
8. Дмитревский Г. А. Хороведение и управление хором. Изд. 3-е испр.
Санкт-Петербург : Лань : Планета музыки, 2007. 112 с.
9. Дмитревский Г. А. Ансамбль хора. Работа с хором. Москва :
Профиздат, 1972. 205 с.
10. Дмитриев Л. Б. Основы вокальной методики. Москва : Музыка, 2007. 368 с.
11. Доронюк В. Д. Курс техніки диригування : навч.-метод. посіб. ІваноФранківськ, 2004. 292 c.
12. Доронюк В. Д., Зваричук Ж. Й. Шкільне хорознавство : навч. посіб.
Івано-Франківськ, 2008. 336 с. 17
13. Емельянов В. В. Развитие голоса. Координция и тренинг. СанктПетербург : Лань : Планета музыки, 2015. 188 с.
14. Зеленецька І. О. Співають діти: Питання репертуару в дитячому хорі,
методика роботи : програми для хору молодшого, середнього та старшого віку.
Київ : [б.в.], 2000. 90 с.
15. Зеленецька І.О. Вправи-розспівки для розвитку музичного слуху
дітей в процесі вокально-хорового виховання навч. посіб. Кам’янецьПодільський : Абетка, 2015. 196 с.
16. Краснощеков В. И. Вопросы хороведения. Москва : Музыка, 1969. 299 с.
17. Леонтович М. Д. Практичний курс навчання співу у середніх школах
України. Київ : Музична Україна, 1989.136 с.
18. Мархлевський А. Ц. Практичні основи роботи в хоровому класі.
Київ : Музична Україна, 1986. 96 с.
19. Менабени А. Г. Методика обучения сольному пению. Москва :
Просвещение, 1987. 95 с.
20. Огороднов Д. Е. Музыкально-певческое воспитание детей
в общеобразовательной школе. Київ : Музична Україна, 1981. 285 с.
21. Осеннева М. С. Хоровой класс и практическая работа с хором.
Москва : Академия, 2003. 187 с.
22. Пігров К. К. Керування хором. Київ : Музична Україна, 1962. 200 с.
23. Раввінов О. Г. Методика хорового співу в школі. Київ : Музична
Україна, 1971. 124 с.
24. Романовский Н. В. Хоровой словарь. Ленинград : Музыка, 1972. 133 с.
25. Світайло С. В. Методика роботи з дитячим хоровим колективом.
Київ : Унів. коледж Київського ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2016. 140 с.
26. Сонки С. М. Теория постановки голоса в связи с физиологией
органов, воспроизводящих звук. Москва : Либроком, 2013. 244 с.
27. Співають діти на уроках музики початкових класів. Кам’янецьПодільський : Абетка, 2005. 172 с.
28. Стулова Г. П. Теория и практика работы с детским хором. Москва :
Владос, 2002. 176 с.
29. Стулова Г. П. Хоровое пение. Методика роботы с детским хором.
Санкт-Петербург : Лань, 2014. 176 с.
30. Шип С. Музична форма. Від звуку до стилю : навч. посіб. Київ :
Заповіт, 1998. 368 с.
31. Щур М. Шкільний хор. Тернопіль-Харків : Видавництво «Ранок»,
2010. 96 с. 18
Додаток
Критерії оцінювання рівня досягнення результатів навчання
Метою оцінювання є визначення рівня навчальних досягнень
учня/учениці в оволодінні змістом, визначеним цією типовою навчальною
програмою на кожному з етапів навчання.
Оцінювання має бути систематичним і послідовним, спрямованим на
підтримку учнів в їх навчальних успіхах, розуміння ними власного прогресу
навчання й формування бажання досягати навчальних результатів за типовою
навчальною програмою; не передбачає порівняння з досягненнями інших учнів
та не залежить від складності опанованого репертуару, темпу набуття
компетентностей тощо.
Завданнями оцінювання навчальних результатів учня/учениці є:
формування в нього/неї позитивної самооцінки, впевненості у власних
можливостях і здібностях;
виховання ставлення до власних помилок як до підґрунтя для подальшого
розвитку та вдосконалення;
мотивування до досягнення максимально можливих результатів навчання.
Оцінювання досягнень учня/учениці, залежно від років навчання,
рекомендовано здійснювати в таких формах:
вербальне (формувальне) оцінювання – для навчальних досягнень учнів
1-2 років навчання як опис досягнення (досягнули чи не досягнули
нормативних результатів) та рівня досягнення навчальних результатів згідно
з визначеними типовою навчальною програмою;
бальне оцінювання (виставлення оцінки в цифровому виразі) – для
навчальних досягнень учнів 3-4 років навчання.
Рекомендована система для оцінювання рівня
навчальних досягнень учнів
Рівень
навчальних досягнень
учня/учениці
на 1-2 роках навчання
на 3-4 роках навчання
(у разі застосування 12–
бальної шкали)
Початковий потребує
значної допомоги 1-3 бали
Середній досягає результату
з допомогою викладача 4-6 балів
Достатній демонструє
помітний прогрес 7-9 балів
Високий має значні успіхи 10-12 балів
Оцінка рівня досягнення учнем/ученицею нормативних результатів
навчання не повинна враховувати його/її участі в конкурсах, фестивалях тощо.
Інформація щодо оцінювання результатів навчання учнів є конфіденційною.
Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей викладача з
учнем/ученицею та його/її батьками або консультацій з фахівцями, які беруть
участь у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня/учениці. 19
Оцінювання в процесі поточного контролю здійснюється відносно рівня
досягнення учнем/ученицею нормативних результатів навчання кожного уроку
(у разі встановлення робочою навчальною програмою) та за кожним модулем.
Оцінювання в процесі щорічного підсумкового контролю здійснюється
відносно рівня досягнення учнем/ученицею нормативних результатів навчання,
передбачених типовою навчальною програмою на завершення кожного
навчального року.
Оцінювання в процесі підсумкового контролю здійснюється
за результатами опанування типової навчальної програми в повному обсязі
та передбачає перевірку набутих фахових компетентностей за показниками, що
відповідають нормативним результатам навчання, визначеним типовою
навчальною програмою.
Під час виступу учнів на контрольних заходах, окрім оцінювання
безпосередньо визначених нормативних результатів навчання, рекомендується
звертати увагу на:
співацьку установку, поставу та позицію під час співу;
вокальне дихання;
чисте інтонування;
чітку дикцію;
активну артикуляцію;
розподіл уваги між слухом та голосом;
чіткість виконання вказівок диригента;
виразність міміки, жестів; сценічні рухи для втілення художнього образу твору;
артистизм, сценічну витримку, сценічний образ.

Міністерство культури та інформаційної політики України
Державний науково–методичний центр
змісту культурно–мистецької освіти
«СХВАЛЕНО»
Науково-методичною радою
Державного науково-методичного центру
змісту культурно-мистецької освіти
Протокол № 3
від «17» липня 2020 р.
Типова навчальна програма з навчальної дисципліни
«БЕСІДИ ПРО МИСТЕЦТВО»
елементарного підрівня початкової мистецької освіти
Київ
2020 2
Типова навчальна програма з навчальної дисципліни «Бесіди про мистецтво»
елементарного підрівня початкової мистецької освіти. Київ, 2020. 75 с.
Укладачі:
Т. С. Житнік – викладач Дитячої художньої школи Мелітопольської міської ради Запорізької
області, спеціаліст першої категорії, канд. пед. наук, старший викладач кафедри дошкільної освіти
і соціальної роботи Навчально-наукового інституту соціально-педагогічної та мистецької освіти
Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького
(м. Мелітополь); І. В. Копилковська – заступник директора з навчальної роботи Комунального
закладу спеціалізованої мистецької освіти «Художня школа № 2» Криворізької міської ради,
спеціаліст вищої категорії, викладач-методист; Т. М. Корнакова – завідувач відділу музичнотеоретичних предметів Дитячої школи мистецтв м. Славутича, спеціаліст вищої категорії,
викладач-методист; О. В. Кушнір – викладач теоретичних дисциплін Державної дитячої школи
мистецтв № 10 (м. Львів), спеціаліст вищої категорій, старший викладач; В. С. Левенець –
викладач навчальної дисципліни «Початковий курс історії образотворчого мистецтва»
Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти «Музична школа № 12» Криворізької
міської ради, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист; І. О. Панасенко – викладач
Бахмутського коледжу мистецтв ім. І. Карабиця, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист
Комунального закладу «Мистецька школа № 2 Краматорської міської ради»; Л. С. Соколова –
викладач музично-теоретичних дисциплін Комунального початкового спеціалізованого
мистецького навчального закладу «Дитяча музична школа № 11» (м. Харків), спеціаліст першої
категорії, канд. мистецтвознав.; Т. М. Тихомирова – викладач Комунальної установи «Дитяча
художня школа ім. К. К. Костанді м. Одеси», спеціаліст вищої категорії, викладач-методист;
методист Одеського обласного навчально-методичного центру закладів культури і мистецтва,
член Національної спілки художників України; С. М. Трускалова – методист вищої категорії
наукового підрозділу – відділу формування і моніторингу змісту та якості культурно-мистецької
освіти Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти, викладач
хореографічних дисциплін коледжу Луганської державної академії культури і мистецтв, спеціаліст
вищої категорії; М. В. Шафран – завідувач відділу музично-теоретичних дисциплін Державної
музичної школи № 8 (м. Львів), спеціаліст вищої категорії, викладач-методист.
Рецензенти:
М. В. Вороніна – старший викладач кафедри дизайну і технологій Київського національного
університету культури і мистецтв, старший науковий співробітник відділу наукового забезпечення
змісту культурно-мистецької освіти Державного науково-методичного центру змісту культурномистецької освіти, канд. пед. наук; М. А. Дергач – доцент кафедри психології творчості, професор
кафедри психології Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії, д-р пед. наук,
викладач Запорізької музичної школи №1, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист;
О. О. Корчова – доцент, професор кафедри історії світової музики Національної музичної академії
імені П. І. Чайковського, кандидат мистецтвознавства; Я. М. Левчук – доцент кафедри фешн і шоубізнесу Київського національного університету культури і мистецтв, кандидат мистецтвознавства;
Л. Й. Назар – доцент кафедри історії музики Львівської національної музичної академії імені
імені М. Лисенка, канд. мистецтвознав.; викладач Львівської середньої спеціалізованої музичної
школи-інтернату імені С. Крушельницької, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист; лауреат
конкурсу «Вчитель року України-2000»; В. В. Стасенко – професор, канд. мистецтвознав.,
заслужений діяч мистецтв України, голова Асоціації львівських митців, експерт Українського
культурного фонду; Ю. І. Чекан – професор кафедри історії світової музики Національної музичної
академії України імені П. І. Чайковського, д-р мистецтвознав., член Національної спілки
композиторів України; С. В. Шалапа – доцент кафедри Національної академії керівних кадрів
культури і мистецтв, майстер спорту; член Національної хореографічної спілки України, член
Міжнародної ради танців CID UNESCO. 3
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. Мета, завдання, нормативний зміст типової навчальної програми з
навчальної дисципліни «Бесіди про мистецтво»
5
2. Форми організації освітнього процесу 6
3. Форми та засоби контролю навчальних досягнень 8
4. Нормативний зміст, обсяг навчальної дисципліни та результати
навчання
9
4.1. Перший рік навчання 9
4.2. Другий рік навчання 14
5. Список інформаційних джерел 42
ДОДАТКИ 44
ВСТУП
Типова навчальна програма з навчальної дисципліни «Бесіди про
мистецтво» (далі – типова навчальна програма) розроблена з урахуванням вимог
до обсягу та результатів навчання, передбачених Типовими освітніми
програмами елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного,
образотворчого, хореографічного та циркового мистецтв (наказ Міністерства
культури України від 24.04.2019 р. № 352), містить загальний нормативний зміст,
обсяг і нормативні результати навчання, а також окреслює рекомендовані підходи
до планування й організації освітнього процесу.
У типовій навчальній програмі визначено мету, завдання та принципи
навчання, обумовлені особливостями вивчення навчальної дисципліни, форми
і засоби поточного та підсумкового контролю, рекомендації щодо їх проведення,
критерії оцінювання рівня досягнень результатів навчання учнів з урахуванням
компетентнісного підходу до навчання, концентровано розкриваються
особливості організації вивчення програмового матеріалу тощо.
Нормативний зміст та нормативні результати навчання розподіляються за
роками навчання з логічною послідовністю викладення та визначенням
орієнтовного розподілу годин на вивчення модулів навчальної дисципліни.
Типова навчальна програма орієнтована на набуття учнями
компетентностей та досягнення навчальних результатів, передбачених
відповідними типовими освітніми програмами елементарного підрівня
в мистецьких школах (художніх, музичних, хореографічних) або відділеннях
шкіл мистецтв, а також може бути використана іншими суб’єктами освітньої
діяльності, які реалізують програми позашкільної освіти за мистецьким
напрямом.
Опанування нормативного змісту типової навчальної програми
забезпечить учням можливість застосовувати набуті в процесі навчання
компетентності для творчої самореалізації в повсякденному житті, а також
продовжити навчання на наступному підрівні початкової мистецької освіти
загально-мистецького або початкового професійного спрямування за фахом. 4
Типова навчальна програма розрахована на два роки навчання
на елементарному підрівні загальним обсягом 70 навчальних годин:
з навантаженням 1 година на тиждень на третьому-четвертому роках навчання
(35 годин на рік).
Для учнів з особливими освітніми потребами тривалість опанування змісту
навчання, передбаченого типовою навчальною програмою, визначається
індивідуальним темпом набуття учнем/ученицею відповідних компетентностей.
Навчальна дисципліна «Бесіди про мистецтво» сприяє формуванню
в учнів нових знань про мистецтво, розпізнаванню високохудожніх зразків
народного мистецтва, висловлюванню та обґрунтуванню власного ставлення до
творів мистецтва, розумінню проявів культурного розмаїття.
Нормативний зміст навчальної дисципліни орієнтований на активізацію
мисленнєвої та мовленнєвої діяльності учнів, підготовку до опанування теорії та
історії мистецтва на базовому підрівні, розвиток світоглядної орієнтації через
ознайомлення з творами мистецтва та участь у створенні мистецьких проєктів;
враховує актуальні потреби особистості в художньо-творчій активності,
базується на комплексному, послідовному та адресному впливі на формування
естетичної свідомості.
Типову навчальну програму спрямовано на поглиблене вивчення
матеріалу з окремих видів мистецтв залежно від напряму навчання, що
реалізується у такий спосіб:
нормативний зміст 1 – 8 та 10 модулів є загальним для однопрофільних
мистецьких шкіл або груп та шкіл мистецтв або багатопрофільних груп;
нормативний зміст 9 модуля містить 4 варіанти викладу нормативного
змісту дисципліни на вибір викладача, який він може зробити залежно від
профілю мистецької школи або групи, зокрема:
– у школах мистецтв або багатопрофільних групах, до яких включені
учні, які навчаються різним видам мистецтва, модуль 9 передбачає вивчення
окремих видів мистецтва з рівномірним розподілом на нього часу та змісту;
– в однопрофільних (музичних, художніх або хореографічних) школах
або групах для вивчення відповідного виду мистецтва (музичного,
образотворчого або хореографічного) може бути обраний один з інших варіантів
модуля 9, що передбачає більший обсяг часу та змісту на вивчення певного виду
мистецтва, що не позбавляє права викладача/викладачки обрати інтегрований
варіант модуля.
Диференціація тем типової навчальної програми базується на принципах
системності, наступності, інноваційності та інтегрованості, що дає змогу
адаптувати власний педагогічний досвід, застосовувати методи та форми роботи,
які відповідають специфіці регіону і мистецької освіти.
Вивчення особливостей українського народного мистецтва пронизує всі
навчальні модулі, його автентичність розглядається в єдиному контексті
з різновидами видів та жанрів мистецтва.
У типовій навчальній програмі з навчальної дисципліни «Бесіди про
мистецтво» навчальний і демонстраційний матеріал не диференційовано за
ознакою часу та типом культури. Диференціація за ознаками часу (старовинне, 5
класичне, сучасне мистецтво) доцільна на профільних дисциплінах з вивчення
історії різних видів мистецтва, а за типологією (академічне, популярне
мистецтво) – на середньому (базовому) підрівні початкової мистецької освіти.
У додатках до типової навчальної програми подано приклади
демонстраційного матеріалу для першого (загального) та другого років навчання в
багатопрофільних групах, а також для поглибленого вивчення окремих тем
з образотворчого та музичного мистецтва, якими може скористатися викладач.
Приклади демонстраційного матеріалу для однопрофільних груп за видами мистецтв
(музичного, образотворчого, хореографічного) викладач добирає самостійно.
Типова навчальна програма може бути основою для розроблення
викладачем робочої навчальної програми з навчальної дисципліни «Бесіди про
мистецтво». У робочій навчальній програмі, розробленій на основі цієї типової
навчальної програми, викладач деталізує, конкретизує та адаптує нормативний
зміст дисципліни, передбачений типовою навчальною програмою, відповідно до
місцевих умов і потреб учня/учениці, визначає організаційні форми проведення
та види навчальних занять, комплекс художньо-педагогічних технологій та
методів викладання, необхідне методичне забезпечення, форми та засоби
контролю якості знань учнів з урахуванням індивідуального підходу. А також
викладач може реалізувати власний алгоритм викладання шляхом перерозподілу
нормативного змісту навчання та зміни послідовності викладення навчального
матеріалу дисципліни за модулями, уточнення додаткових обсягів навчального
матеріалу та результатів навчання понад визначені типовою навчальною
програмою.
1. Мета, завдання, нормативний зміст типової навчальної програми
з навчальної дисципліни «Бесіди про мистецтво»
Типова навчальна програма орієнтована на формування відповідних знань,
умінь, навичок, розуміння, ціннісних орієнтацій у сфері мистецтва загалом,
зокрема, у наданні учням можливості відчути та емоційно сприйняти зв’язок
різних видів мистецтва через ознайомлення з творами видатних митців
(образотворче мистецтво, мистецтво музики, танцю, цирку, театру тощо)
та долучення до надбань художньої культури.
Мета типової навчальної програми – узагальнення й систематизація
нормативного змісту навчальної дисципліни «Бесіди про мистецтво» у логічній
послідовності та визначення нормативних результатів навчання, досягнення
яких забезпечить учням підґрунтя для подальшого вивчення навчальних
дисциплін з історій окремих видів мистецтва та музичної літератури (залежно від
напряму навчання) на середньому (базовому) підрівні початкової мистецької
освіти.
Завдання типової навчальної програми – надати викладачу інструментарій
для розроблення робочої навчальної програми та організації і проведення занять.
Мета вивчення навчальної дисципліни «Бесіди про мистецтво» –
ознайомлення з основами різних видів мистецтв, формування в учнів власних
естетичних уподобань, особистого ставлення до мистецьких творів різних видів
мистецтва й мистецтва в цілому та накопичення естетично-творчого досвіду. 6
Нормативний зміст навчальної дисципліни розподілений за роками
навчання та модулями, а також містить перелік компетентностей (здатності
виконувати певні завдання за допомогою сформованих знань, умінь, навичок,
розуміння, ставлення), сформульованих у результатах навчання, які має
продемонструвати учень/учениця на різних етапах вивчення навчальної
дисципліни.
Опанування нормативного змісту навчальної дисципліни надає
можливість учням ознайомитися з основами різних видів мистецтва, набути
власний естетичний досвід, навички образного мислення та творчого чуття;
сформувати початковий художньо-естетичний смак, позитивне емоційно-ціннісне
ставлення до мистецтва як до невід’ємної складової буття особистості та
суспільства; розуміти поняття художнього образу та його втілення в художніх
(мистецьких) формах; розпізнавати види і жанри мистецтва; опанувати базові
мистецькі терміни та ознайомитися з творами професійного та народного
мистецтва; виробити навички формування та висловлювання особистого
ставлення до мистецьких творів.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
формування в учня/учениці стійкого інтересу та любові до мистецтва;
засвоєння та розуміння базових мистецьких термінів;
ознайомлення та спонукання учнів до активного використання ними знань
про види та жанри мистецтва;
формування розуміння учнями поняття «художній образ» та його втілень
у різновидах творів світової та національної спадщини;
розвиток творчих здібностей, асоціативно-образного мислення, уяви,
фантазії, мовлення та художньо-творчої активності;
формування в учня/учениці особистого ставлення до творів мистецтва
та вміння пояснити його;
демонстрування культури публічного виступу відповідно до форми
презентації власних робіт (зокрема, обговорення, дискусії, показу, виступу
тощо).
2. Форми організації освітнього процесу
Освітній процес з навчальної дисципліни «Бесіди про мистецтво»
здійснюється у формі навчальних занять, заходів поточного та підсумкового
контролю. Форма занять – груповий урок. Основною формою спілкування
на уроках рекомендується визначити бесіду – ведення викладачем діалогів
з учнями, коли викладач за допомогою правильно поставлених питань спонукає
учнів, зосереджуючись на власних відчуттях, висловлювати особисті враження,
надавати коментарі та пояснення, обговорювати запропоновані теми, робити
самостійні висновки, формувати особисте ставлення до мистецтва як особливого
виду людської діяльності, вирізняти основні структурні елементи мистецтва
(художній образ, форма, зміст, тема, ідея тощо). Під час бесіди в учнів
формуються навички самостійного мислення, здатності до діалогу, вміння вести
дискусію, усвідомлення й розуміння того, що думка кожної людини є важливою. 7
Кожен модуль нормативного змісту завершується контрольним заходом
і спрямований на формування певної частини компетентностей, що стають
основою для подальшого навчання та досягнення нормативних навчальних
результатів. Розподіл годин на опанування змісту модулів є орієнтовним і може
бути змінений викладачем під час розроблення робочої навчальної програми
шляхом їх перерозподілу. Також викладач може змінювати порядок викладу
змісту, визначеного модулем 9 за відповідним варіантом (згідно з профілем
групи) або комбінувати теми різних варіантів модуля 9. За такої умови кількість
годин, відведених у робочій навчальній програмі на вивчення певного модуля,
має забезпечувати досягнення передбачених цим модулем нормативних
результатів навчання.
Вивчення нормативного змісту типової навчальної програми передбачає:
інтерактивне дійство з багатьма різноманітними видами художньо-творчої
діяльності;
ознайомлення з композицією, структурою, формою, темпоритмовою
побудовою художнього твору, його мовою, що розкривають основний зміст
мистецького твору;
застосування синтезу різних видів мистецтва (наприклад, під час
підготовки мистецького проєкту у формі творчої лабораторії – для проведення
поточного або підсумкового контролю).
Типовою навчальною програмою щорічно передбачені 2 резервні години,
які входять у загальну кількість навчальних годин типової навчальної програми
та не потребують окремого фінансування. Зазначені резервні години на розсуд
викладача можуть бути розподілені на:
поглиблення набутих навичок та вмінь учнів;
повторення/закріплення пройденого матеріалу;
проведення інших форм роботи (зустрічі з митцями, відвідування музеїв
та виставок, культурно-мистецьких заходів та презентацій, відкритих уроків,
майстер-класів, концертів та фестивалів; участь у театралізованих виставах,
онлайн-виставках тощо);
відпрацювання занять для засвоєння нормативного змісту навчання через
непередбачувані обставини (карантин, хвороба учня/учениці тощо). 8
3. Форми та засоби контролю навчальних досягнень
Для моніторингу рівня навчальних досягнень учнів застосовуються форми
поточного та підсумкового контролю.
Поточний контроль дає викладачеві змогу своєчасно одержати
об’єктивні дані про хід опанування учнями відповідних складових
компетентностей з метою корегування педагогічних підходів для досягнення
результатів навчання, передбачених типовою навчальною програмою.
Поточний контроль може здійснюватися у формі контрольних уроків.
Поточний контроль здійснюється:
під час навчальних занять (поурочний контроль);
за підсумками кожного модуля (модульний контроль).
Форми поточного (поурочного, модульного) контролю визначаються
викладачем відповідно до методики викладання та фіксуються в робочій
навчальній програмі, яка схвалюється методичним об’єднанням або
відділом/відділенням.
Підсумковий контроль здійснюється після завершення кожного року
навчання.
Підсумковий контроль після першого року навчання проводиться
у формі контрольного заходу, на якому перевіряється досягнення нормативних
результатів навчання, передбачених типовою навчальною програмою.
Рекомендовані форми контрольного заходу: обговорення (дискусія), вікторина,
мистецька лабораторія (з акцентом на конкретний вид мистецтва), квест,
артдетектив, онлайн-чат/форум (обмін думками та враженнями) або інші форми
та їх поєднання (на вибір викладача).
Підсумковий контроль за результатами опанування нормативного
змісту навчальної дисципліни «Бесіди про мистецтво» (після завершення
вивчення дисципліни) здійснюється у формі публічної презентації
індивідуального або колективного (виконаного в групі) мистецького проєкту
та його обговорення. Залежно від вибору учнів мистецький проєкт може бути
реалізований як власна художня робота, інсталяція, постановка номера,
виконання музичного твору, у тому числі свого авторства, тощо, а також
їх комбінації. За рішенням викладача підсумковий контроль з дисципліни може
доповнюватися іншими видами перевірки набутих знань, зокрема, вирішенням
тестових завдань або опитуванням.
Відповідно до власної освітньої програми мистецької школи, розробленої
на основі типової освітньої програми, підсумковий контроль з навчальної
дисципліни «Бесіди про мистецтво» є частиною комплексного контрольного
заходу.
Критерії оцінювання рівня досягнення результатів навчання подано
в Додатку 1. 9
4. Нормативний зміст, обсяг навчальної дисципліни
та результати навчання
4.1. Перший рік навчання
Мета першого року навчання – ознайомлення учня/учениці з мистецтвом
як своєрідним видом художньої діяльності на основі особистісного сприйняття
навколишнього світу через мистецькі твори, формування та розвиток
асоціативно-образного мислення для відтворення художніх образів.
Нормативний зміст першого року навчання є загальним для інтегрованих
(багатопрофільних) та однопрофільних груп.
Нормативний зміст навчальної дисципліни
першого року навчання
Модулі Зміст навчання
Середня
кількість
годин
Результати
навчання
Перший семестр
Мистецтво навколо нас: ідея/задум твору мистецтва, автор (творець),
художній образ, види мистецтва та їх походження.
Модуль 1.
Розмаїття
світу
мистецтва.
Світ мистецтва різних
часів, країн світу та
народів (за вибором
викладача): музика,
образотворче мистецтво,
танець, театр, цирк тощо.
Асоціативно-образне
мислення як спосіб
сприйняття мистецтва.
Кольори, звуки, рухи,
форми та їх поєднання
як засоби творення
художнього мистецького
образу (на прикладі
творів музичного,
образотворчого,
хореографічного,
циркового мистецтв
тощо).
3 Демонструє обізнаність щодо
розмаїття світу мистецтва
різних часів, країн світу
та народів (у межах вивченого
матеріалу).
Демонструє розуміння ролі
асоціативно-образного
мислення та
засобів творення художнього
мистецького образу (кольори,
звуки, рухи, форми та їх
поєднання).
Висловлює свої відчуття,
емоційно пригадує та описує
враження від
почутих/побачених творів
мистецтва.
Модуль 2.
Творці
художніх
образів.
Постать митця як автора
ідеї/задуму та
творця художніх образів.
Оригінальні задуми,
художні образи, манера
виконання мистецьких
творів.
3 Знає та розуміє, хто такий
митець і що таке художній
образ.
Наводить приклади мистецьких
творів, називає їх авторів
та висловлює власне враження
від сприйнятого. 10
«Я – митець» –
формування власного
позитивного Я-образу.
Індивідуальна
(композитор, художник,
постановник, актор тощо)
та колективна (народна)
творчість.
Розуміє роль митця та себе як
особистості у творчому процесі.
Демонструє та описує приклади
власних творчих робіт.
Наводить приклади
індивідуальної та колективної
творчості.
Модуль 3.
Художні образи
в народному
мистецтві.
10
3.1.
Декоративне
мистецтво.
Художні образи
в різновидах
декоративного мистецтва
(гончарство, різьблення,
писанкарство, вишивка,
художній розпис тощо)
та в орнаментах.
Символіка кольорів та
орнаментів (наприклад,
«дерево-життя»,
«берегиня» тощо).
2 Знає різновиди декоративного
мистецтва та розуміє його
практичне застосування.
Знає та розрізняє види
орнаментів (геометричний,
рослинний, зооморфний
та сюжетний).
Знає про символічність
кольорів та окремих
орнаментальних мотивів.
Знає та вирізняє вивчені
орнаментальні символи
на різних носіях (рушники,
вишиванки, писанки, гобелен,
художній розпис тощо).
3.2. Народна
іграшка та її
художній образ
у різних видах
мистецтва.
Українська народна
іграшка як витвір
мистецтва (лялькамотанка, дерев’яна
іграшка, керамічна
іграшка, іграшка з тіста,
іграшка з сиру, іграшка
з лози, іграшка з соломи
тощо).
Художні образи
народних іграшок,
відображені в музиці,
картинах, театрі, кіно
тощо.
2 Називає українські народні
іграшки.
Розуміє зв’язок народної
іграшки з побутом та місцем
її походження.
Називає приклади мистецьких
творів, що містять художні
образи іграшок (відображені
в музиці, картинах, театрі, кіно
тощо).
Висловлює власне ставлення
до твору мистецтва,
де відображені народні іграшки
(на вибір учнів).
3.3. Образи
казкових
персонажів
у мистецтві.
Народні казки та їх
персонажі як художні
образи.
2 Знає і називає твори мистецтва
за мотивами народних казок
та з казковими персонажами. 11
Образи народних
казкових персонажів
у творах мистецтва на
прикладі опери, балету,
кіно, театру тощо.
Описує засоби, що
відображають позитивні та
негативні образи у творах
мистецтва за мотивами казок.
Відтворює образ одного
з улюблених персонажів
казки/епосу на вибір
(індивідуально або із
залученням одногрупників)
засобами одного з видів
мистецтва.
3.4. Музичний
фольклор.
Фольклор як народна
творчість.
Народна пісня, танок,
гра.
Музичний фольклор
у народних обрядах –
поєднання видів
народного мистецтва.
Дитячий фольклор.
Веснянки, гаївки,
колядки, щедрівки.
2 Знає та розуміє, що таке
фольклор, народна пісня, танок.
Називає народні пісні, танки,
ігри.
Називає до 3 зразків дитячого
фольклору та обрядових пісень.
Відтворює 1 зразок дитячого
фольклору (пісень, танків, ігор
тощо).
3.5. Українське
театралізоване
дійство.
Вертеп.
Українські обрядові
театралізовані дійства.
Театралізовані дійства
«Коза» та «Маланка»:
символічність головних
персонажів.
Перевдягання як
важливий елемент
в обрядових
театралізованих дійствах.
Вертеп – народний
ляльковий театр.
2 Називає основні українські
обрядові театралізовані дійства.
Знає особливості
театралізованих дійств «Коза» і
«Маланка», розповідає про
символічність їх головних
персонажів.
Знає композиційні елементи
вертепу («релігійний» та
«народний» складники).
Описує або відтворює одну
з ролей у вертепі чи іншому
театралізованому дійстві (на
вибір учнів).
Загальна кількість годин за перший семестр 16
Другий семестр
Навколишній світ та емоції як джерело художніх образів.
Емоційно–ціннісне сприйняття мистецтва.
Модуль 4.
Пори року.
Рослинний та
тваринний
світи
в мистецтві.
Асоціативне сприйняття
світу природи.
Відображення пір року та
часу доби у творах різних
видів мистецтва.
4 Називає художні засоби,
завдяки яким можна передати
образи та стани природи на
прикладі конкретних творів
мистецтв.
Розрізняє та описує асоціативні
образи пір року, станів
природи, рослинного та
тваринного світів на прикладі
конкретних творів мистецтва. 12
Пейзаж як особливий вид
зображення природи
(у музиці,
образотворчому
мистецтві тощо).
Зображення рослинного
та тваринного світів
у творах мистецтва.
Називає 2-3 твори різних видів
мистецтва, в яких відображені
картини природи, рослинного
та тваринного світів.
Модуль 5.
Емоції, настрій
та почуття
в мистецтві.
Відображення емоцій,
настроїв та почуттів
(радість, смуток, тривога,
спокій, любов, сміх
тощо) у різноманітних
творах мистецтва.
Мелодія та ритм,
танцювальні рухи,
форма, колір і лінія як
спосіб передачі
емоційного стану,
настрою та почуттів
у творах мистецтва.
4 (1/3)1 Описує емоції, настрої та
почуття, відтворені в різних
мистецьких творах.
Називає 2-3 приклади
мистецьких творів, де
зображені емоції, настрої та
почуття (на власний вибір).
Висловлює особисті відчуття
від побаченого/прослуханого
твору на вибір, проявляє власне
емоційне ставлення до нього.
Модуль 6.
Людина
й родина
в мистецтві.
Зображення людини та
родини в мистецтві.
Приклади образів
людини й родини
в пісенній творчості,
фольклорі, класичних
музичних творах,
танцювальних
композиціях, творах
образотворчого
мистецтва тощо.
Характер як невід’ємна
складова образу людини
в мистецтві.
Портрет (як передача
зовнішнього вигляду
і характеру зображуваної
особи) та музичний
портрет (як відображення
почуттів та настроїв
людини, про яку
розповідає композитор).
5 (2/3)2 Знає та називає 2-3 приклади
творів мистецтва, в яких
відображені образи людини
й родини.
Впізнає та називає риси
характерів героїв у творах
мистецтва.
Наводить приклади портретів та
висловлює особисте ставлення
до них (на вибір учня/учениці).
Називає художні засоби,
завдяки яким передається
характер людини й родини
у творах різних видів
мистецтва.
1В однопрофільних школах навчальні години на вивчення цього модуля варто розподіляти на загальну
частину з усіх видів мистецтва та на профільну, яка відповідає виду мистецтва, що вивчається. При цьому
рекомендовано розподіляти час 1/3 (1 год. – загальна, 3 год. – профільних).
2Навчальні години розподілено за тим самим принципом: 2 год. – загальні, 3 год. – профільні. 13
Хореографічний портрет
(як відображення
характерних
індивідуальних рис
особистості за
допомогою
танцювальних
і побутових рухів,
міміки, пантоміми,
сценічного костюму,
мелодій та музичних
ритмів).
Модуль 7.
Види
мистецтва та
їх походження.
Мистецтво як вид
людської діяльності.
Витвір (твір) мистецтва.
Провісники різних видів
мистецтва
(наскальний малюнок,
ритуальні танці та
ігрища, закличні пісні,
пам’ятки трипільської
культури тощо).
Виникнення видів
мистецтва.
3 Знає та розуміє, що таке
мистецтво та витвір (твір)
мистецтва.
Розповідає про походження
мистецтва.
Знає та називає приклади
первісного мистецтва.
Називає види мистецтва та
приклади мистецьких творів.
Узагальнювальний урок 1
Кількість резервних годин 2
Загальна кількість годин за другий семестр 19
Загальна кількість годин за перший рік
навчання
35
За підсумками першого року навчання учень/учениця:
на прикладі мистецького твору (на вибір викладача) висловлює та пояснює
власне розуміння його головної ідеї/задуму та художнього образу;
наводить приклади творів українського народного мистецтва та втілені
в них знайомі художні образи;
висловлює особисте ставлення до творів різних видів мистецтва; називає
твори мистецтва, що подобаються, та пояснює свій вибір (не менше трьох творів
з різних видів мистецтва).
Рекомендований список демонстраційного матеріалу подано в Додатку 2. 14
4.2. Другий рік навчання
Мета другого року навчання – ознайомлення з мовою та жанрами різних
видів мистецтв, прикладами їх поєднання та взаємодії; формування навичок
втілення ідей (задумів) у художніх образах на основі вивчених мовних та
жанрових особливостей видів мистецтва (на вибір) із застосуванням набутого
естетичного досвіду, а також публічне представлення мистецького проєкту.
Нормативний зміст навчальної дисципліни
другого року навчання
Назва модуля Зміст навчання Середня
кількість
годин
Результати навчання
Модуль 8.
Мови та жанри
мистецтва.
Засоби художньої
виразності як своєрідна
мова мистецтва.
Жанри в різних видах
мистецтв та різновиди
творів.
3 Називає вивчені засоби
художньої виразності в різних
видах мистецтва.
Називає вивчені жанри
мистецтв.
Модуль 9.
Мови та жанри за
різними видами
мистецтв:
27
Для однопрофільних музичних шкіл або груп – див. С. 16
Для однопрофільних художніх шкіл або груп – див. С. 22
Для однопрофільних хореографічних шкіл або груп – див. С. 29
Для шкіл мистецтв або багатопрофільних груп – див. С. 36
Модуль 10.
Підготовка
мистецького
проєкту.
Формування задуму
(ідеї) проєкту.
Вибір теми та виду
(видів) мистецтва для
втілення проєкту.
Розподіл обов’язків
(ролей) для виконання
проєкту
(у колективному
проєкті).
Підготовка проєкту.
3 Визначає за допомогою
викладача ідею/задум
власного (колективного)
мистецького проєкту.
Обирає для втілення
ідеї/задуму власного
(колективного) проєкту вид
мистецтва та пояснює свій
вибір. Дає особисто або
узгоджено з іншими
учасниками назву проєкту.
Розуміє та виконує
завдання/роль у колективному
проєкті.
Демонструє уміння
взаємодіяти (у колективному
проєкті) під час його
підготовки за допомогою
викладача.
Кількість резервних годин 2
Загальна кількість годин за другий рік
навчання
35 15
За підсумками опанування нормативного змісту навчальної дисципліни
«Бесіди про мистецтво» учень/учениця:
орієнтується у видах мистецтва, жанрах та виражальних засобах різних
видів мистецтва, мистецьких творах відповідно до вивченого програмового
матеріалу типової навчальної програми;
представляє мистецький проєкт (індивідуальний або колективний)
як результат особистих досягнень та демонстрацію естетичних уподобань;
правильно застосовує мову (мови) обраного виду (видів) мистецтва,
називає та описує жанр (жанри) виду (видів) мистецтва, у рамках якого (яких)
виконаний мистецький проєкт;
під час обговорення проєкту пояснює свої естетичні уподобання,
розкриває ідею/задум, описує власний внесок у колективний проєкт, висловлює
особисте ставлення до представленого проєкту;
демонструє культуру публічного виступу та доводить власну думку.
Рекомендований список демонстраційного матеріалу для шкіл мистецтва
та багатопрофільних груп подано в Додатку 3. 16
Нормативний зміст модуля 9
для однопрофільних музичних шкіл або груп
Назва модуля
Зміст навчання
Середня
кількість
годин
Модуль 9. Результати навчання
Мови та жанри за
різними видами
мистецтв:
27
9.1. Мова музики. Зміст музичних творів.
Музичний образ.
Музична інтонація.
Музична тема.
Ознайомлення
з основними
елементами музичної
мови: мелодією,
метроритмом, ладом,
тембром, гармонією
(на прикладах
музичних творів).
Створення художнього
образу за допомогою
музичних виражальних
засобів.
Програмна музика.
5 Знає та розуміє, що таке
музична інтонація та музична
тема.
Знає та розрізняє основні
елементи музичної мови
(мелодія, метроритм, лад,
тембр, гармонія).
Розуміє роль музичних
виражальних засобів для
створення художнього образу.
Розуміє, що таке програмна
музика та вміє співставити
назву музичного твору
з назвою твору
образотворчого мистецтва.
9.2. Музичні
жанри.
Вокальні
й інструментальні
жанри.
Вокал. Вокальні жанри.
Пісня як найбільш
поширений вокальний
жанр.
Куплетна форма.
Багатство та розмаїття
українських народних
пісень.
Українська пісня, що
відображена в сюжетах
образотворчого
мистецтва.
Сольний спів та
вокальні ансамблі
(дуети, тріо та ін.).
8
Знає і розуміє, що таке вокал.
Називає різні види жанрів
вокальної музики
Визначає куплет, заспів та
приспів у пісні.
Виконує 2-3 українські
народні пісні.
Наводить приклади творів
образотворчого мистецтва, де
відображена українська пісня.
Вирізняє види вокальних
ансамблів за кількістю
учасників. 17
Хорова музика,
різновиди хорів.
Музика як складова
театрального
мистецтва. Різновиди
музичного театру.
Опера, балет, мюзикл
як музично-театральні
жанри.
Жанри
інструментальної
музики.
Інструментальна
музика.
Тембри музичних
інструментів.
Групи музичних
інструментів
(за звукоутворенням):
духові, струнні, ударні.
Інструменти народів
світу.
Українські народні
інструменти.
Сольне виконання,
інструментальні
ансамблі та оркестри.
Різновиди оркестрів.
Симфонічний оркестр.
Маршова й
танцювальна музика.
Музика в балетній
виставі.
Жанр інструментальної
мініатюри.
Порівняння мініатюри
в музиці, живописі,
хореографії.
Особливості жанрів
в музиці
й образотворчому
мистецтві: пейзаж,
Розрізняє типи хорів за
виконавським складом
(мішані, однорідні).
Знає, що музика є складовою
театрального мистецтва.
Розрізняє оперу, балет та
мюзикл.
Знає і розуміє, що таке
інструментальна музика.
Знає основні групи музичних
інструментів.
Називає 2-3 українських
народних музичних
інструмента.
Розрізняє сольне
інструментальне, ансамблеве
та оркестрове виконання.
Наводить приклади сольних
та ансамблевих музичних
творів.
Розрізняє різновиди оркестрів.
Знає відмінності між
пісенною, маршовою та
танцювальною музикою.
Знає і розуміє, що таке
мініатюра в інструментальній
музиці.
Називає приклади творів
вивчених жанрів різних видів 18
портрет, зображення
тварин (анімалістичний
жанр).
Українська музика для
дітей.*
мистецтв (пейзаж, портрет,
зображення тварин).
Називає твори українських
композиторів, що створені
для дітей.
9.3. Мова і жанри
образотворчого
мистецтва.
Мова образотворчого
мистецтва.
Живопис, графіка,
скульптура.
Колір як головний засіб
художньої виразності
в живописі.
Графіка та її
виражальна мова:
крапка, лінія, пляма.
Ілюстрація до казок.
Форма та об’єм як
виражальні засоби
скульптури.
Жанри образотворчого
мистецтва.
Жанри образотворчого
мистецтва за
предметом зображення:
портрет, пейзаж,
натюрморт.
Сюжетно-тематичне
зображення (побутове,
анімалістичне тощо).
2
Знає та називає види
образотворчого мистецтва.
Називає основні виражальні
засоби образотворчого
мистецтва (зокрема,
живопису, графіки,
скульптури).
Знає і розрізняє вивчені жанри
образотворчого мистецтва
(портрет, пейзаж, натюрморт).
Називає приклади творів
означених жанрів
образотворчого мистецтва.
Розрізняє зображення за
сюжетами і темами.
9.4. Мистецтво
архітектури.
Архітектура: її
призначення та види
(містобудування,
архітектура об’ємних
споруд, ландшафтна
архітектура).
Засоби виразності
візуально-просторового
мистецтва архітектури
(композиція, тектоніка
як конструкція
споруди, масштаб,
ритм, пропорція,
пластика об’ємів,
фактура, колір
поверхні).
Традиційне народне
житло.
Українська хата.
2 Розрізняє види архітектури
за призначенням.
Знає засоби виразності
архітектури як візуальнопросторового мистецтва.
Наводить приклади
архітектурних споруд.
Розуміє значення
географічних умов, клімату
та національних рис під час
побудови традиційного
народного житла. 19
9.5. Мова танцю
та види
хореографічного
мистецтва.
Мова танцю.
Танець як мистецтво
створення художнього
образу за допомогою
руху.
Види хореографічного
мистецтва:
народний, класичний,
бальний та сучасний
танці (спільні риси й
відмінності).
Відомі балетні вистави.
Українські народні
танці.
Танці народів світу.
3 Знає, що можна створити
художній образ за допомогою
танцювальних рухів, міміки
та жестів.
Знає та розрізняє види
хореографічного мистецтва,
їх спільні риси та особливості.
Називає відомі балетні
вистави.
Знає найбільш відомі
українські танці та називає
танці народів світу.
9.6. Мова та
жанри сценічного
мистецтва
(театрального та
циркового).
Мова театру.
Різновиди театру.
Актор – творець
сценічних образів.
Основні елементи
образної мови театру:
сценічна дія,
перевдягання,
монолог/діалог.
Структура театральної
вистави (дія, картина,
сцена).
Роль костюма в театрі.
Ляльковий театр як
особливий вид театру.
Театральні жанри.
Основні театральні
жанри: комедія,
трагедія, драма.
Роль музики в театрі.
Опера як музичнотеатральний вид
мистецтва.
Мюзикл як один
з найпопулярніших
сучасних театральних
жанрів.
2
Знає та розрізняє різновиди
театр.
Розуміє значення актора для
створення художнього образу
в театрі (голос, пластика,
характерність).
Демонструє знання з основних
елементів образної мови
театру (сценічна дія,
перевдягання,
монолог/діалог).
Називає складові театральної
вистави (дія, картина, сцена).
Розуміє роль театрального
костюма.
Знає характерні риси
лялькового театру.
Знає та розрізняє основні
театральні жанри.
Розуміє значення музики
в театрі.
Розрізняє драматичну
та музичну виставу.
Виокремлює оперу та мюзикл
серед інших музичнотеатральних видів мистецтва. 20
Цирк як видовищне
мистецтво.
Походження цирку.
Жанри циркового
мистецтва.
Трюк та
ексцентричність
як засоби створення
художнього образу
в цирковому мистецтві.
Музика, танець та
театралізація
в цирковому мистецтві.
Знає і розуміє, що таке цирк.
Розрізняє жанри циркового
мистецтва (циркова
гімнастика, клоунада,
жонглювання, еквілібристика,
ілюзія та маніпуляція тощо).
Знає і розуміє, що таке трюк,
ексцентричність, цирковий
номер.
Розрізняє різні види
мистецтва, що поєднані
в цирковій виставі.
9.7. Фотомистецтво,
мистецтво кіно
та
мультиплікації:
мова й жанри.
Виникнення
фотографії, мистецтва
кіно та мультиплікації.
Засоби виразності
фотографії (ракурс,
розподіл світла,
світлотінь, мить
зйомки).
Документальне та
художнє фото.
Перші мультфільми.
Розвиток
мультиплікації,
комп’ютерна анімація.
Особливості музики
в кіно та
мультиплікаційних
фільмах.
Виражальні засоби
кіномистецтва (кадр,
монтаж, зміна планів,
комбіновані зйомки).
Поєднання в кіно
різних видів мистецтв.
Комп’ютерні технології
в кіно (використання
комп’ютерної графіки,
спецефектів, елементів
анімації).
2 Знає про походження
фотографії, мистецтва кіно
та мультиплікації.
Знає засоби виразності
фотографії.
Розрізняє документальне
та художнє фото.
Розрізняє мультиплікацію
(графічну, мальовану,
лялькову та об’ємну) та
комп’ютерну анімацію.
Розуміє значення музики
в кіно та мультиплікаційних
фільмах.
Називає виражальні засоби
кіномистецтва.
Розуміє, що мистецтво кіно
є синтетичним.
Наводить приклади
комп’ютерних технологій
у кіно. 21
9.8. Взаємодія
різних видів
мистецтв:
архітектура,
музика,
образотворче
мистецтво,
театр,
хореографія тощо.
Поєднання різних видів
мистецтва: архітектури,
музики, хореографії,
образотворчого
мистецтва тощо
(на прикладі творів
різних часів).
Музичний твір
як джерело натхнення
створення художніх
образів
в образотворчому
мистецтві.
Зображення танцю
в сюжетах творів
образотворчого
мистецтва.
Значення
образотворчого
мистецтва в театрі
та цирку: відомі
художники – автори
ескізів декорацій
та костюмів.
Образи літературних
героїв, відтворені
у творах музичного,
хореографічного,
циркового та
образотворчого
мистецтв.
Культова архітектура
та духовна музика.
Правила поведінки
на культурних заходах
(на концерті, виставі,
виставці, сеансі тощо).
3 Називає та описує приклади
художніх образів, які
розкриваються мовою різних
видів мистецтв (театр
та образотворче мистецтво;
танець та образотворче
мистецтво, музика
та хореографія тощо).
Називає твори образотворчого
мистецтва та видатних
художників (за вибором
учнів), у роботах яких
представлені портрети
композиторів, зображення
музикантів-виконавців
та музичних інструментів.
Називає твори образотворчого
мистецтва та видатних
художників (за вибором
учнів), у роботах яких
відображено мистецтво танцю.
Знає видатних художників –
авторів ескізів театральних
та циркових декорацій
і костюмів.
Називає образи літературних
героїв, відтворених у творах
музичного, хореографічного,
циркового та образотворчого
мистецтв.
Наводить приклади культової
архітектури та творів духовної
музики.
Знає та виконує правила
поведінки на культурних
заходах та в закладах
культури.
*Приклади творів української музики для дітей подано в Додатку 4. 22
Нормативний зміст модуля 9
для однопрофільних художніх шкіл або груп
Модуль 9.
Мови та жанри за
різними видами
мистецтв:
Зміст навчання
Середня
кількість
годин Результати навчання
27
9.1. Мова
образотворчого
мистецтва.
Живопис, графіка,
скульптура.
Колір як головний засіб
художньої виразності
в живописі.
Графіка та її
виражальна мова:
крапка, лінія, пляма,
штрих.
Друкована графіка.
Ілюстрація.
Форма та об’єм як
виражальні засоби
скульптури.
Пам’ятник – як
різновид скульптури.
2 Розуміє, що навколишній світ
можна представити
в художніх образах.
Знає та називає види
образотворчого мистецтва.
Розрізняє виражальні засоби
образотворчого мистецтва
(зокрема, живопису, графіки,
скульптури).
Розрізняє друковану графіку
та ілюстрацію.
Називає приклади пам’ятників
як різновиду скульптури.
9.2. Жанри
образотворчого
мистецтва.
Жанри образотворчого
мистецтва за
предметом зображення:
портрет, інтер’єр,
пейзаж, натюрморт.
Сюжетно-тематичне
зображення (побутове,
історичне, батальне,
анімалістичне,
міфологічне).
3 Знає і розрізняє жанри
образотворчого мистецтва:
портрет, інтер’єр, пейзаж,
натюрморт.
Називає приклади творів
різних жанрів образотворчого
мистецтва.
Розрізняє зображення
за сюжетами і темами.
9.3. Ткацтво та
килимарство.
Народний костюм.
Текстильні вироби та їх
призначення (матеріал,
техніки, орнамент
тощо).
2 Розуміє призначення
текстильних виробів.
Наводить приклади матеріалів
для виготовлення текстилю
та килимів.
Наводить приклади техніки
виготовлення текстильних
виробів.
Знає символіку окремих
орнаментальних мотивів,
що оздоблюють різні
текстильні вироби. 23
Килимарство.
Майстри килимарства.
Рушники та їх
різновиди.
Український народний
одяг. Вишиванки.
Українські
вишивальники та
вишивальниці.
Розрізняє види килимів
за технікою виготовлення
(ткані та валяні).
Розрізняє види рушників за їх
призначенням (побутовим,
весільним, хрещення тощо).
Розуміє, що вишиванка
є важливою складовою
народного костюму України.
9.4. Мистецтво
розпису.
Декоративні
розписи України.
Настінний та
декоративний розпис.
Особливості
регіонального
художнього розпису
(петриківський,
самчиківський,
бубнівський,
васильківський,
косівський,
опішнянський тощо).
Особливості
регіонального
народного гончарства
(Опішня, Гавареччина
тощо). Лялькарство.
2 Розрізняє настінний та
декоративний розпис.
Вирізняє та описує
в загальних рисах регіональні
особливості художнього
розпису України
(петриківський,
самчиківський, бубнівський,
васильківський, косівський,
опішнянський тощо).
Називає відомі осередки
гончарства, може пояснити їх
відмінності. Розуміє значення
лялькарства в народній
творчості.
9.5. Музеї народної
архітектури та
побуту в Україні.
Національний музей
народної архітектури
та побуту України
(Пирогів), Косівський
музей народного
мистецтва і побуту
Гуцульщини,
Музей народної
архітектури та побуту
«Шевченківський гай»,
Музей народного
побуту «Світлиця»,
Національний центр
народної культури
«Музей Івана
Гончара».
Віртуальні екскурсії
до музеїв народного
побуту тощо.
1 Називає музеї народної
архітектури та побуту
в Україні.
Розуміє значення організації
та існування музеїв народної
архітектури та побуту.
Наводить приклади поєднання
елементів декоративного
мистецтва в житті і побуті
українського народу (інтер’єр,
меблі, посуд, костюм та
текстиль, оформлення
поверхонь тощо).
9.6. Народний
живопис.
Майстри народного
живопису.
1 Знає майстрів народного
живопису та називає їх (1-2 представника). 24
Народна картина
«Козак Мамай».
Знає легенду про козака
Мамая як етносимвол
української культури,
відображеного у творах
образотворчого мистецтва.
9.7. Оригінальні
художні образи
в образотворчому
мистецтві.
Образотворче
мистецтво ХХ-ХХІ ст.
– асоціативна передача
відчуттів та емоцій.
Індивідуальне
самовираження
у створенні
художнього образу
(шляхом вибору
кольору, композиції
тощо).
Імпровізація в процесі
творення художнього
образу (манера та стиль
митця).
3 Називає виразні засоби
образотворчого мистецтва
ХХ-ХХІ ст.
Вміє передати свої асоціації
та відчуття, описати емоції від
зображуваного.
Бачить відмінності між
формами вираження почуттів,
думок, уявлень у різних
митців. Може пояснити своє
враження.
Знає та розуміє, що таке
імпровізація.
Впізнає та вміє описати
манеру і стиль втілення
художнього образу митцем.
Відрізняє художні твори від
однотипних зображень
серійної продукції.
9.8. Мистецтво
архітектури.
Архітектура:
її призначення та види
(містобудування,
архітектура об’ємних
споруд, ландшафтна
архітектура).
Засоби виразності
візуальнопросторового
мистецтва архітектури
(композиція, тектоніка
як конструкція
споруди, масштаб,
ритм, пропорція,
пластика об’ємів,
фактура, колір
поверхні).
Традиційне народне
житло.
Українська хата.
2 Розрізняє види архітектури
за призначенням.
Знає засоби виразності
архітектури як візуальнопросторового мистецтва.
Наводить приклади
архітектурних споруд.
Розуміє значення
географічних умов, клімату
та національних рис під час
побудови традиційного
народного житла. 25
9.9. Мова музичного
мистецтва
і музичні жанри.
Мова музики.
Ознайомлення
з основними
елементами музичної
мови: мелодією,
метроритмом, ладом,
тембром (на прикладах
музичних творів).
Музичні інструменти
та їх групи (за
звукоутворенням):
духові, струнні, ударні.
Вокал. Вокальні жанри.
Пісня як найбільш
поширений вокальний
жанр.
Куплетна форма.
Жанри
інструментальної
музики.
Інструментальна
музика.
Маршова
і танцювальна музика.
Жанр інструментальної
мініатюри.
2 Знає та розрізняє основні
елементи музичної мови
(мелодія, метроритм, лад,
тембр).
Знає основні групи музичних
інструментів.
Знає і розуміє, що таке вокал,
вирізняє види вокальних
ансамблів за кількістю
учасників.
Демонструє розуміння
особливостей жанрів
вокальної музики.
Визначає куплет, заспів
та приспів у пісні.
Знає та розуміє, що таке
інструментальна музика.
Знає відмінності між
пісенною, маршовою
та танцювальною музикою.
Знає та розуміє, що таке
мініатюра в інструментальній
музиці.
9.10. Мова танцю
та види
хореографічного
мистецтва.
Мова танцю.
Танець як мистецтво
створення художнього
образу за допомогою
руху.
Балетна вистава.
Види хореографічного
мистецтва:
народний, класичний,
бальний та сучасний
танець (спільні риси
й відмінності).
Українські народні
танці.
2 Знає, що можна створити
художній образ за допомогою
танцювальних рухів, міміки
та жестів.
Знає, що таке балетна вистава.
Наводить 2-3 приклади
найвідоміших балетних
вистав.
Знає та розрізняє види
хореографічного мистецтва,
їх спільні риси та особливості.
Знає найбільш відомі
українські танці. 26
9.11. Мова та
жанри сценічного
мистецтва
(театрального та
циркового).
Мова театру.
Різновиди театру.
Актор – творець
сценічних образів.
Основні елементи
образної мови театру:
сценічна дія,
перевдягання,
монолог/діалог.
Структура театральної
вистави (дія, картина,
сцена).
Роль костюма в театрі.
Ляльковий театр як
особливий вид театру.
Театральні жанри.
Основні театральні
жанри: комедія,
трагедія, драма.
Роль музики в театрі.
Опера як музичнотеатральний вид
мистецтва.
Мюзикл як один
з найпопулярніших
сучасних театральних
жанрів.
Цирк як видовищне
мистецтво.
Походження цирку.
Жанри циркового
мистецтва.
Трюк та
ексцентричність як
засоби створення
художнього образу
в цирковому мистецтві.
2
Знає та розрізняє різновиди
театру.
Розуміє значення актора для
створення художнього образу
в театрі (голос, пластика,
характерність).
Демонструє знання з основних
елементів образної мови
театру (сценічна дія,
перевдягання,
монолог/діалог).
Називає складові театральної
вистави (дія, картина, сцена).
Розуміє роль театрального
костюма.
Знає характерні риси
лялькового театру.
Знає та розрізняє основні
театральні жанри.
Розуміє значення музики
в театрі.
Розрізняє драматичну та
музичну виставу.
Виокремлює оперу та мюзикл
серед інших музичнотеатральних видів мистецтва.
Знає і розуміє, що таке цирк.
Розрізняє жанри циркового
мистецтва (циркова
гімнастика, клоунада,
жонглювання, еквілібристика,
ілюзія та маніпуляція тощо).
Знає і розуміє, що таке трюк,
ексцентричність, цирковий
номер. 27
Музика, танець та
театралізація.
Розрізняє різні види
мистецтва, що поєднані
в цирковій виставі.
9.12. Фотомистецтво,
мистецтво кіно та
мультиплікації:
мова й жанри.
Виникнення
фотографії, мистецтва
кіно та мультиплікації.
Засоби виразності
фотографії (ракурс,
розподіл світла,
світлотінь, мить
зйомки).
Документальне та
художнє фото.
Виражальні засоби
кіномистецтва (кадр,
монтаж, зміна планів,
комбіновані зйомки).
Поєднання в кіно
різних видів мистецтв.
Комп’ютерні
технології в кіно
(використання
комп’ютерної графіки,
спецефектів, елементів
анімації).
Перші мультфільми.
Розвиток
мультиплікації,
комп’ютерна анімація.
Особливості музики
в мультиплікаційних
фільмах та кіно.
Видатні художникимультиплікатори.
2 Знає про походження
фотографії, мистецтва кіно та
мультиплікації.
Знає засоби виразності
фотографії.
Розрізняє документальне
та художнє фото.
Називає виражальні засоби
кіномистецтва.
Розуміє, що мистецтво кіно
є синтетичним.
Наводить приклади
комп’ютерних технологій
у кіно.
Розрізняє мультиплікацію
(графічну, мальовану,
лялькову та об’ємну)
та комп’ютерну анімацію.
Розуміє значення музики
в мультиплікаційних фільмах
та кіно.
Знає та називає видатних
художників-мультиплікаторів.
9.13. Взаємодія
різних видів
мистецтв:
архітектура,
музика,
образотворче
мистецтво, театр,
хореографія тощо.
Поєднання різних видів
мистецтва:
архітектури, музики,
хореографії,
образотворчого
мистецтва тощо (на
прикладі творів різних
часів).
Значення
образотворчого
мистецтва в театрі
та цирку: відомі
художники – автори
ескізів декорацій та
костюмів.
3 Називає та описує приклади
художніх образів, які
розкриваються мовою різних
видів мистецтв (театр та
образотворче мистецтво;
танець та образотворче
мистецтво, музика та
хореографія тощо).
Знає видатних художників –
авторів ескізів театральних та
циркових декорацій та
костюмів. 28
Твори образотворчого
мистецтва як імпульс
до створення художніх
образів в музиці.
Зображення
композиторів та
музичних інструментів
у творах
образотворчого
мистецтва.
Зображення танцю
мовою образотворчого
мистецтва.
Образи літературних
героїв, відтворені
засобами музики,
танцю, співів та
образотворчого
мистецтва.
Культова архітектура
та духовна музика.
Архітектура для
видовищних видів
мистецтва.
Правила поведінки на
культурних заходах
(концерті, виставі,
виставці, кінотеатрі
тощо).
Називає твори образотворчого
мистецтва, які надихнули
композиторів на створення
музичних творів.
Наводить приклади портретів
композиторів та творів
образотворчого мистецтва на
яких зображені музичні
інструменти.
Знає твори видатних
художників, які зображали
мистецтво танцю.
Називає образи літературних
героїв, відтворених засобами
музики, танцю, співів та
образотворчого мистецтва.
Наводить приклади культової
архітектури та творів духовної
музики.
Наводить приклади
архітектурних споруд для
видовищних видів мистецтва.
Знає та виконує правила
поведінки на культурних
заходах та в закладах
культури.
Рекомендований перелік демонстраційних матеріалів для поглибленого
вивчення окремих тем подано в Додатку 5. 29
Нормативний зміст модуля 9
для однопрофільних хореографічних шкіл або груп
Модуль 9.
Мови та жанри за
різними видами
мистецтва:
Зміст навчання
Середня
кількість
годин Результати навчання
27
9.1. Мова танцю
та види
хореографічного
мистецтва.
Танець як мистецтво
створення
художнього образу
та передачі
емоційного стану
людини за
допомогою руху.
Виражальні засоби
хореографічного
мистецтва (пластика,
танцювальні рухи,
малюнок танцю,
міміка, жести,
музика, костюм,
декорації, реквізит
тощо).
Особливості
історико-побутового
танцю.
Сценічна та
фольклорна форми
виконання
народного танцю.
Спільні риси –
збереження
першооснови
в лексиці танцю,
основної теми
в мелодійному,
ладовому,
темпоритмічному
планах, основі
костюма (крій,
колір). Відмінні риси
– елементи
імпровізації у
фольклорному танці
та планування
драматургії
постановником
у сценічній формі
танцю.
10 Знає, що можна створити
художній образ та передати
емоційний стан людини
за допомогою танцювальних
рухів, міміки та жестів.
Називає найяскравіші зразки
хореографічного мистецтва, в яких
відображено художній образ
та/або емоційний стан людини.
Називає виражальні засоби
хореографічного мистецтва.
Обирає одну хореографічну
постановку із запропонованих
викладачем та пояснює чим
сподобалися виражальні засоби,
що використовуються в цьому
номері.
Розрізняє придворний та народний
історико-побутовий танець.
Розрізняє народно-сценічний
танець і фольклорний танок.
Називає та описує спільні та
відмінні риси різних форм
виконання народного танцю. 30
Види
хореографічного
мистецтва:
народний,
класичний, бальний
та сучасний танці.
Імпровізація в танці.
Танці народів світу.
Українські народні
танці.
Танець «Гопак» –
символ волі та
козацької відваги.
Знає та розрізняє види
хореографічного мистецтва.
Обирає з ілюстративних та
відеоматеріалів, запропонованих
викладачем, ті, що мають
відношення до імпровізаційного
танцю.
Називає найбільш відомі
українські танці та танці народів
світу.
Впізнає «Гопак» серед
запропонованих викладачем
танців та називає його складові
частини.
9.2. Образотворче
мистецтво.
Мова
образотворчого
мистецтва.
Живопис, графіка,
скульптура.
Колір як головний
засіб художньої
виразності
в живописі.
Графіка та її
виражальна мова:
крапка, лінія, пляма.
Ілюстрація до казок.
Форма та об’єм як
виражальні засоби
скульптури.
Жанри
образотворчого
мистецтва.
Жанри
образотворчого
мистецтва за
предметом
зображення:
портрет, пейзаж,
натюрморт.
Сюжетно-тематичне
зображення
(побутове,
анімалістичне тощо).
2 Знає та називає види
образотворчого мистецтва.
Називає основні виражальні
засоби образотворчого мистецтва
(зокрема, живопису, графіки,
скульптури).
Знає і розрізняє вивчені жанри
образотворчого мистецтва
(портрет, пейзаж, натюрморт).
Називає приклади творів
означених жанрів образотворчого
мистецтва.
Розрізняє зображення за сюжетами
і темами.
9.3. Мистецтво
архітектури.
Архітектура: її
призначення та види
(містобудування,
архітектура
2 Розрізняє види архітектури
за призначенням. 31
об’ємних споруд,
ландшафтна
архітектура).
Засоби виразності
візуальнопросторового
мистецтва
архітектури
(композиція,
тектоніка як
конструкція
споруди, масштаб,
ритм, пропорція,
пластика об’ємів,
фактура, колір
поверхні).
Традиційне народне
житло.
Українська хата.
Особливості
приміщень для
виконання танців
(бальні зали, сцена,
танцювальні
майданчики,
репетиційні зали
тощо).
Знає засоби виразності
архітектури як візуальнопросторового мистецтва.
Наводить приклади архітектурних
споруд.
Розуміє значення географічних
умов, клімату та національних рис
під час побудови традиційного
народного житла.
Розрізняє види танцювальних
приміщень.
9.4. Музичне
мистецтво.
Мова музики.
Ознайомлення
з основними
елементами
музичної мови:
мелодією,
метроритмом, ладом,
тембром (на
прикладах музичних
творів).
Музичні
інструменти та їх
групи (за
звукоутворенням):
духові, струнні,
ударні.
Вокал. Вокальні
жанри.
4
Знає та розрізняє основні елементи
музичної мови (мелодія,
метроритм, лад, тембр).
Розуміє роль музики як складової
свята.
Знає основні групи музичних
інструментів.
Знає і розуміє, що таке вокал,
вирізняє види вокальних
ансамблів за кількістю учасників. 32
Пісня як найбільш
поширений
вокальний жанр.
Куплетна форма.
Жанри
інструментальної
музики.
Інструментальна
музика.
Маршова і
танцювальна музика.
Жанр
інструментальної
мініатюри.
Демонструє розуміння
особливостей жанрів вокальної
музики.
Визначає куплет, заспів та приспів
у пісні.
Знає та розуміє, що таке
інструментальна музика.
Знає відмінності між пісенною,
маршовою та танцювальною
музикою.
Знає та розуміє, що таке мініатюра
в інструментальній музиці.
9.5. Мова та
жанри сценічного
мистецтва
(театрального та
циркового).
Мова театру.
Різновиди театру.
Актор – творець
сценічних образів.
Основні елементи
образної мови
театру: сценічна дія,
перевдягання,
монолог/діалог.
Структура
театральної вистави
(дія, картина, сцена).
Роль костюма
в театрі.
Ляльковий театр як
особливий вид
театру.
Театральні жанри.
Основні театральні
жанри: комедія,
трагедія, драма.
Роль музики в театрі.
4
Знає та розрізняє різновиди
театру.
Розуміє значення актора для
створення художнього образу
в театрі (голос, пластика,
характерність).
Демонструє знання з основних
елементів образної мови театру
(сценічна дія, перевдягання,
монолог/діалог).
Називає складові театральної
вистави (дія, картина, сцена).
Розуміє роль театрального
костюма.
Знає характерні риси лялькового
театру.
Знає та розрізняє основні
театральні жанри.
Розуміє значення музики в театрі.
Розрізняє драматичну та музичну
виставу. 33
Опера як музичнотеатральний вид
мистецтва.
Мюзикл як один
з найпопулярніших
сучасних
театральних жанрів.
Балетна вистава як
синтетичний вид
сценічного
мистецтва
(поєднання танцю,
музики, драматургії
та образотворчого
мистецтва).
Відомі композитори,
які писали музику
для балету.
Цирк як видовищне
мистецтво.
Походження цирку.
Жанри циркового
мистецтва.
Трюк та
ексцентричність як
засоби створення
художнього образу
в цирковому
мистецтві.
Музика, танець та
театралізація.
Виокремлює оперу та мюзикл
серед інших музично-театральних
видів мистецтва.
Знає походження балетного
мистецтва.
Обирає один фрагмент балетної
вистави із запропонованих
викладачем та розрізняє види
мистецтв, що задіяні в цій виставі.
Називає відомих композиторів,
які писали музику для балетів,
фрагменти яких запропоновані
викладачем.
Знає і розуміє, що таке цирк.
Розрізняє жанри циркового
мистецтва (циркова гімнастика,
клоунада, жонглювання,
еквілібристика, ілюзія та
маніпуляція тощо).
Знає і розуміє, що таке трюк,
ексцентричність, цирковий номер.
Розрізняє різні види мистецтва,
що поєднані в цирковій виставі.
9.6. Фотомистецтво,
мистецтво кіно
та
мультиплікації:
мова й жанри.
Виникнення
фотографії,
мистецтва кіно та
мультиплікації.
Засоби виразності
фотографії (ракурс,
розподіл світла,
світлотінь, мить
зйомки).
Документальне та
художнє фото.
2 Знає про походження фотографії,
мистецтва кіно та мультиплікації.
Знає засоби виразності фотографії.
Розрізняє документальне
та художнє фото. 34
Виражальні засоби
кіномистецтва (кадр,
монтаж, зміна
планів, комбіновані
зйомки).
Поєднання в кіно
різних видів
мистецтв.
Комп’ютерні
технології в кіно
(використання
комп’ютерної
графіки,
спецефектів,
елементів анімації).
Перші мультфільми.
Розвиток
мультиплікації,
комп’ютерна
анімація.
Особливості музики
в мультиплікаційних
фільмах та кіно.
Називає виражальні засоби
кіномистецтва.
Розуміє, що мистецтво кіно
є синтетичним.
Наводить приклади комп’ютерних
технологій у кіно.
Розрізняє мультиплікацію
(графічну, мальовану, лялькову
та об’ємну) та комп’ютерну
анімацію.
Розуміє значення музики
в мультиплікаційних фільмах та
кіно.
9.7. Взаємодія
різних видів
мистецтв:
архітектура,
музика,
образотворче
мистецтво,
театр,
хореографія тощо.
Поєднання різних
видів мистецтва:
архітектури, музики,
хореографії,
образотворчого
мистецтва тощо (на
прикладі творів
різних часів).
Органічний зв’язок
хореографічного та
пісенного мистецтва.
Зображення танцю
в сюжетах творів
образотворчого
мистецтва.
Значення
образотворчого
мистецтва в театрі та
цирку: відомі
художники – автори
3 Називає та описує приклади
художніх образів, які
розкриваються мовою різних видів
мистецтв (театр та образотворче
мистецтво; танець та образотворче
мистецтво, музика та хореографія
тощо).
Наводить 2-3 приклади танців, що
поєднують у собі хореографічне та
пісенне мистецтво.
Називає твори образотворчого
мистецтва та видатних художників
(за вибором учнів), у роботах яких
відображено мистецтво танцю.
Знає видатних художників –
авторів ескізів театральних та
циркових декорацій та костюмів. 35
ескізів декорацій та
костюмів.
Образи літературних
героїв, відтворені у
творах музичного,
хореографічного,
циркового та
образотворчого
мистецтв.
Культова
архітектура та
духовна музика.
Танець як частина
розвитку драматургії
театральної вистави.
Танцювальні рухи як
складова
виражальних засобів
циркового
мистецтва.
Використання
в танцях
акробатичних
елементів.
Танець як один
з виражальних
засобів
кіномистецтва та
мультиплікації.
Правила поведінки
на культурних
заходах (концерті,
виставі, виставці,
кінотеатрі тощо).
Називає образи літературних
героїв, відтворених у творах
музичного, хореографічного,
циркового та образотворчого
мистецтв.
Наводить приклади культової
архітектури та творів духовної
музики.
Пояснює роль танців у драматургії
театральних вистав.
Пояснює як танцювальні рухи
збагачують художній образ
циркового номеру.
Називає види хореографії, в яких
використовуються акробатичні
елементи.
Розуміє значення танцю
в мультиплікаційних фільмах та
кіно.
Наводить 2-3 приклади
мультфільмів та/або кіно, де
використовується танець як
виражальний засіб.
Знає та виконує правила поведінки
на культурних заходах та
в закладах культури. 36
Нормативний зміст модуля 9
для шкіл мистецтва або багатопрофільних груп
Модуль 9.
Мови та жанри за
різними видами
мистецтва:
Зміст навчання
Середня
кількість
годин Результати навчання
27
9.1. Образотворче
мистецтво.
Мова
образотворчого
мистецтва.
Живопис, графіка,
скульптура.
Колір як головний
засіб художньої
виразності
в живописі.
Графіка та її
виражальна мова:
крапка, лінія, пляма,
штрих (ілюстрація
як різновид графіки).
Форма та об’єм як
виражальні засоби
скульптури.
Жанри
образотворчого
мистецтва.
Жанри
образотворчого
мистецтва за
предметом
зображення:
портрет, інтер’єр,
пейзаж, натюрморт.
Сюжетно-тематичне
зображення
(побутове,
історичне, батальне,
анімалістичне,
міфологічне).
Народна картина
«Козак Мамай».
7 Розуміє, що навколишній світ
можна представити в художніх
образах.
Знає та називає види
образотворчого мистецтва.
Розрізняє виражальні засоби
образотворчого мистецтва
(зокрема, живопису, графіки,
скульптури).
Знає і розрізняє жанри
образотворчого мистецтва:
портрет, інтер’єр, пейзаж,
натюрморт.
Називає приклади творів різних
жанрів образотворчого мистецтва.
Розрізняє зображення за сюжетами
і темами.
Знає легенду про козака Мамая як
етносимвол української культури,
відображеного у творах
образотворчого мистецтва.
9.2. Мистецтво
архітектури.
Архітектура: її
призначення та види
(містобудування,
архітектура
2 Розрізняє види архітектури
за призначенням. 37
об’ємних споруд,
ландшафтна
архітектура).
Засоби виразності
візуальнопросторового
мистецтва
архітектури
(композиція,
тектоніка як
конструкція
споруди, масштаб,
ритм, пропорція,
пластика об’ємів,
фактура, колір
поверхні).
Традиційне народне
житло.
Українська хата.
Знає засоби виразності
архітектури як візуальнопросторового мистецтва.
Наводить приклади архітектурних
споруд.
Розуміє значення географічних
умов, клімату та національних рис
під час побудови традиційного
народного житла.
9.3. Музичне
мистецтво.
Мова музики.
Ознайомлення
з основними
елементами
музичної мови:
мелодією,
метроритмом, ладом,
тембром, гармонією
(на прикладах
музичних творів).
Створення
художнього образу
за допомогою
музичних
виражальних
засобів.
Музичні
інструменти та їх
групи (за
звукоутворенням):
духові, струнні,
ударні.
Вокал. Вокальні
жанри.
Пісня як найбільш
поширений
вокальний жанр.
Куплетна форма.
7
Знає та розрізняє основні елементи
музичної мови (мелодія,
метроритм, лад, тембр, гармонія).
Розуміє роль музичних
виражальних засобів для
створення художнього образу.
Розуміє роль музики як складової
свята.
Знає основні групи музичних
інструментів.
Знає і розуміє, що таке вокал.
Демонструє розуміння
особливостей жанрів вокальної
музики.
Визначає куплет, заспів та приспів
у пісні. 38
Багатство та
розмаїття
українських
народних пісень.
Сольний спів та
вокальні ансамблі
(дуети, тріо та ін.).
Хорова музика,
різновиди хорів.
Жанри
інструментальної
музики.
Інструментальна
музика.
Сольне виконання,
інструментальні
ансамблі та
оркестри.
Маршова
і танцювальна
музика.
Жанр
інструментальної
мініатюри.
Відтворює 2-3 українські народні
пісні.
Вирізняє види вокальних
ансамблів за кількістю учасників.
Розрізняє типи хорів за
виконавським складом (мішані,
однорідні).
Знає і розуміє, що таке
інструментальна музика.
Розрізняє сольне інструментальне,
ансамблеве та оркестрове
виконання.
Наводить приклади сольних
та ансамблевих музичних творів.
Знає відмінності між пісенною,
маршовою та танцювальною
музикою.
Знає і розуміє, що таке мініатюра
в інструментальній музиці.
9.4. Хореографічне
мистецтво.
Мова танцю.
Танець як мистецтво
створення
художнього образу
за допомогою руху.
Балетна вистава.
Види
хореографічного
мистецтва:
народний,
класичний, бальний
та сучасний танці
(спільні риси
й відмінності).
Українські народні
танці.
2
Знає, що можна створити
художній образ за допомогою
танцювальних рухів, міміки
та жестів.
Знає, що таке балетна вистава.
Наводить 2-3 приклади
найвідоміших балетних вистав.
Знає та розрізняє види
хореографічного мистецтва,
їх спільні риси та особливості.
Знає найбільш відомі українські
танці. 39
9.5. Театральне
мистецтво.
Мова театру.
Різновиди театру.
Актор – творець
сценічних образів.
Основні елементи
образної мови
театру: сценічна дія,
перевдягання,
монолог/діалог.
Структура
театральної вистави
(дія, картина, сцена).
Роль костюма в
театрі.
Ляльковий театр як
особливий вид
театру.
Театральні жанри.
Основні театральні
жанри: комедія,
трагедія, драма.
Роль музики в театрі.
Опера як музичнотеатральний вид
мистецтва.
Мюзикл як один
з найпопулярніших
сучасних
театральних жанрів.
2
Знає та розрізняє різновиди
театру.
Розуміє значення актора для
створення художнього образу
в театрі (голос, пластика,
характерність).
Демонструє знання з основних
елементів образної мови театру
(сценічна дія, перевдягання,
монолог/діалог).
Називає складові театральної
вистави (дія, картина, сцена).
Розуміє роль театрального
костюма.
Знає характерні риси лялькового
театру.
Знає та розрізняє основні
театральні жанри.
Розуміє значення музики в театрі.
Розрізняє драматичну та музичну
виставу.
Виокремлює оперу та мюзикл
серед інших музично-театральних
видів мистецтва.
9.6. Циркове
мистецтво.
Цирк як видовищне
мистецтво.
Походження цирку.
Жанри циркового
мистецтва.
Трюк та
ексцентричність як
засоби створення
художнього образу
в цирковому
мистецтві.
Музика, танець та
театралізація
в цирковому
мистецтві.
2 Знає і розуміє, що таке цирк.
Розрізняє жанри циркового
мистецтва (циркова гімнастика,
клоунада, жонглювання,
еквілібристика, ілюзія та
маніпуляція тощо).
Знає і розуміє, що таке трюк
ексцентричність, цирковий номер.
Розрізняє різні види мистецтва, що
поєднані в цирковій виставі. 40
9.7. Фотомистецтво,
мистецтво кіно
та
мультиплікації.
Виникнення
фотографії,
мистецтва кіно та
мультиплікації.
Засоби виразності
фотографії (ракурс,
розподіл світла,
світлотінь, мить
зйомки).
Документальне та
художнє фото.
Виражальні засоби
кіномистецтва (кадр,
монтаж, зміна
планів, комбіновані
зйомки).
Поєднання в кіно
різних видів
мистецтв.
Комп’ютерні
технології в кіно
(використання
комп’ютерної
графіки,
спецефектів,
елементів анімації).
Перші мультфільми.
Розвиток
мультиплікації,
комп’ютерна
анімація.
Особливості музики
в мультиплікаційних
фільмах та кіно.
2 Знає про походження фотографії,
мистецтва кіно та мультиплікації.
Знає засоби виразності фотографії.
Розрізняє документальне
та художнє фото.
Називає виражальні засоби
кіномистецтва.
Розуміє, що мистецтво кіно
є синтетичним.
Наводить приклади комп’ютерних
технологій у кіно.
Розрізняє мультиплікацію
(графічну, мальовану, лялькову та
об’ємну) та комп’ютерну
анімацію.
Розуміє значення музики
в мультиплікаційних фільмах та
кіно.
9.8. Взаємодія
різних видів
мистецтв:
архітектура,
музика,
образотворче
мистецтво,
театр,
хореографія тощо.
Поєднання різних
видів мистецтва:
архітектури, музики,
хореографії,
образотворчого
мистецтва тощо (на
прикладі творів
різних часів).
Зображення танцю
мовою
образотворчого
мистецтва.
3 Називає та описує приклади
художніх образів, які
розкриваються мовою різних видів
мистецтв (театр та образотворче
мистецтво; танець та образотворче
мистецтво, музика та хореографія
тощо).
Знає твори видатних художників,
які зображали мистецтво танцю. 41
Значення
образотворчого
мистецтва в театрі та
цирку: відомі
художники – автори
ескізів декорацій та
костюмів.
Образи літературних
героїв, відтворені у
творах музичного,
вокального,
хореографічного,
циркового та
образотворчого
мистецтв.
Культова
архітектура та
духовна музика.
Правила поведінки
на культурних
заходах (концерті,
виставі, виставці,
кінотеатрі тощо).
Знає видатних художників –
авторів ескізів театральних та
циркових декорацій та костюмів.
Називає образи літературних
героїв, відтворених у творах
музичного, вокального,
хореографічного, циркового та
образотворчого мистецтв.
Наводить приклади культової
архітектури та творів духовної
музики.
Знає та виконує правила поведінки
на культурних заходах та
в закладах культури. 42
6. Список інформаційних джерел
1. Барб-Галль Ф. Як розмовляти з дітьми про мистецтво. Львів :
Видавництво Старого Лева, 2018. 172 с.
2. Бьорд М. Зоряна ніч Ван Гога. Історія мистецтва для дітей. Київ : Nebo
Booklab Publishing, 2018. 336 с.
3. Василенко К. Ю. Український танець: підручник. Київ : ІПКПК, 1997. 282 с.
4. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. Київ : АВПТ
«Оберіг», 1993. 592 с.
5. Гізер А. Знайомство з мистецтвом для дітей. Харків : Vivat, 2019. 96 с.
6. Гукова В. В. Світова музична література: навч. посіб. для ДМШ. Київ :
Мелосвіт, 2006. 172 с.
7. Давыдов В. Г., Савиных Р. И., Мальцева А. А. Начальный курс истории
искусств: программа. Киев : МАД ДЭВ, 1992. 93 с.
8. Дзиґа. Українські дитячі й молодечі народні ігри та розваги / композиція
П. Г. Черемського / уклад. В. І. Семеренський, П. Г. Черемський. Харків : Друк,
1999. 528 с.
9. Житнік Т. С. Навчальна програма для нульового класу ДХШ (художнє
відділення) з дисципліни «Історія мистецтва» (молодша вікова група 6-7 років.
Термін навчання – 2 роки. Проєкт). Запоріжжя : Комунальна установа «Обласний
методичний центр культури і мистецтва» Запорізької обласної ради, 2016. 20 с.
10. Зосім О. Л., Копилковська І. В., Левенець В. С. Розминка з предметів
«Музична література» та «Історія образотворчого мистецтва» у початкових
спеціалізованих мистецьких навчальних закладах: дидактичні матеріали для
слухачів Інституту публічного управління та кадрової політики: навч. видання.
Київ : НАКККіМ, 2016. 68 с.
11. Інтерактивний навчальний додаток «Інструменти симфонічного
оркестру» / уклад. Л. С. Соколова. Харків : 2019. URL:
https://www.thinglink.com/scene/1183310800916316162 (дата звернення:
25.12.2019).
12. Інтерактивний навчальний додаток «Танці народів світу»: частина І –
«Танці Європи» / уклад. Л. С. Соколова. Харків, 2020. URL:
https://www.thinglink.com/scene/1284156210714509313 (дата звернення:
15.10.2019).
13. Інтерактивний навчальний додаток «Танці народів світу»: частина ІІ –
«Танці Північної та Південної Америки» / уклад. Л. С. Соколова. Харків, 2020.
URL: https://www.thinglink.com/scene/1285190157372227585 (дата звернення:
15.12.2019).
14. Інтерактивний навчальний додаток «Українські народні музичні
інструменти» / уклад. Л. С. Соколова. Харків : 2019. URL:
https://www.thinglink.com/scene/1181276285846945794 (дата звернення:
15.12.2019).
15. Кияновська Л. Українська музична література: підручник. Львів : Тріада
плюс, 2009. 355 с. 43
16. Комаровська О. А. Початковий курс історії хореографічного мистецтва:
програма. Київ : ДМЦНЗКіМУ, 2012. 60 с.
17. Корнакова Т. М. Початковий курс історії мистецтв : навч. посіб. Зошити
1–4. Київ : ДАКККіМ, 2005. 135 с.
18. Корнакова Т. М. Початковий курс історії мистецтв : навч. посіб. Зошити
5–6. Київ : ДАКККіМ, 2007. 113 с.
19. Майстри живопису: ілюстрована енциклопедія / уклад. О. М. Галей.
Київ : ДВ «Преса України», 2013. 383 с.
20. Манько В. Українська народна писанка. Львів : Свічадо, 2017. 41 с.
21. Методично-програмне забезпечення комплексу музично-історичних
дисциплін: Слухання музики. Музична література. Українське музичне
мистецтво. Світове музичне мистецтво / Назар Л. та ін., ред.-упоряд. Л. Й. Назар.
Київ : Мелосвіт, 2018. 354 с.
22. Мілюкова І. В. Золотарьова О. С. Мультимедійний навчальний посібник
«Українська та зарубіжна музичні літератури» (перший рік навчання, перший
розділ: Музика в нашому житті) : CD. Харків, 2012.
23. Мілюкова І. В., Нікітіна А. А., Олежко О. С. Мультимедійний
навчальний посібник «Українська та зарубіжна музичні літератури» (перший рік
навчання, другий розділ: Зміст музичних творів) : CD. Харків, 2014.
24. Муха А. Композитори України та української діаспори: довідник. Київ :
Музична Україна, 2004. 351 с.
25. Найден О.С. Українська народна лялька. Київ : Стилос, 2007. 239 с.
26. Нова радість стала : зб. колядок та щедрівок для дітей / упоряд.
та передмова І. Малковича. Київ : Веселка, 1991. 32 с.
27. Пустовит М. Сам ты Гендель. Киев : «Мелосвіт», 2019. 192 с.
28. Театр і кіно : дитяча енциклопедія / уклад. О. Є. Балазанова. Харків :
Фоліо, 2015. 316 с.
29. Українська минувшина : ілюстрований етнографічний довідник /
ред. А. П. Пономарьов та ін. Вид. 2-ге. Київ : Либідь, 1994. 256 с.
30. Українська народна музична творчість : навч. посіб. / упоряд.
Л. С. Соколова. Харків : Друкарня МАДРИД, 2019. 126 с. URL: http://artslibrary.com.ua/xmlui/handle/123456789/290 (дата звернення: 05.02.2020).
31. Українська та зарубіжна музичні літератури: програма / уклад.
Я. А. Бодак та ін. Київ : ДМЦНЗКіМУ, 2008. 229 с.
32. Ходж А. Н. Історія мистецтва: живопис від Джотто до наших днів.
Харків : Фактор, 2012. 208 с.
33. Шевчук О. Від бабусиної скрині до шафи-купе (Народний одяг: традиції
й сучасність). Вип. І. Одеса : Одеський обласний центр української культури,
2009. 33 с. 44
ДОДАТКИ
Додаток 1
Критерії оцінювання рівня досягнення результатів навчання
Метою оцінювання є визначення рівня навчальних досягнень учня/учениці
в оволодінні змістом, визначеним цією типовою навчальною програмою на
кожному з етапів навчання.
Оцінювання має бути систематичним і послідовним, спрямованим на
підтримку учнів в їх навчальних успіхах, розуміння ними власного прогресу
навчання й формування бажання досягати навчальних результатів за типовою
навчальною програмою; не передбачає порівняння з досягненнями інших учнів
та не залежить від складності опанованого матеріалу, темпу набуття
компетентностей тощо.
Завданнями оцінювання навчальних результатів учня/учениці є:
формування в нього/неї позитивної самооцінки, впевненості у власних
можливостях і здібностях;
виховання ставлення до власних помилок як до підґрунтя для подальшого
розвитку та вдосконалення;
мотивування до досягнення максимально можливих результатів навчання.
Оцінювання досягнень учня/учениці рекомендовано здійснювати
у формах вербального (формуючого) та бального оцінювання (виставлення
оцінки в цифровому виразі).
Рекомендована система для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів
Рівень навчальних
досягнень учня/учениці
Опис результатів
навчальних досягнень
У разі застосування
12-бальної шкали
Початковий Потребує значної
допомоги 1-3 бали
Середній Досягає результату з
допомогою викладача 4-6 балів
Достатній Демонструє помітний
прогрес 7-9 балів
Високий Має значні успіхи 10-12 балів
Інформація щодо оцінювання результатів навчання учнів є конфіденційною.
Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей викладача
з учнем/ученицею та його/її батьками або консультацій з фахівцями, які беруть участь
у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня/учениці.
Оцінювання в процесі поточного контролю здійснюється відносно рівня
досягнення учнем/ученицею нормативних результатів навчання кожного уроку (у разі
встановлення робочою навчальною програмою) та за кожним модулем.
Оцінювання в процесі щорічного підсумкового контролю здійснюється
відносно рівня досягнення учнем/ученицею нормативних результатів навчання,
передбачених типовою навчальною програмою на завершення кожного навчального
року.
Оцінювання в процесі підсумкового контролю здійснюється за результатами
опанування типової навчальної програми в повному обсязі та передбачає перевірку
набутих фахових компетентностей за показниками, що відповідають нормативним
результатам навчання, визначеним типовою навчальною програмою. 45
Додаток 2
Рекомендований список демонстраційного матеріалу
для першого року навчання
Роз’яснення щодо використання демонстраційного матеріалу
Складений та систематизований список демонстраційного матеріалу (перелік
творів різних видів мистецтв) містить значну кількість прикладів. Перелік
побудовано відповідно до психофізичних особливостей учнів зазначеної вікової
категорії, що допомагає сприйняттю тем та запропонованих мистецьких творів,
а також надає можливості висловити особисте ставлення до них.
Перелік прикладів творів має, як правило, таку послідовність:
музичні твори;
твори образотворчого мистецтва;
твори архітектури;
літературні твори;
хореографічні твори;
твори театрального мистецтва;
твори кіно та мультиплікації;
твори циркового мистецтва.
Представлені в додатках приклади дають можливість долучитися до світу
мистецтва через ознайомлення з: різножанровістю, відмінностями стилів,
строкатістю течій, багатоманітністю естетичних напрямів, панорамою
мистецьких шкіл різних країн та багатством культури України. Під час створення
переліку були враховані прояви культурно-мистецького розмаїття, що
відображено в широкому охопленні географічного та часового простору, а також
багатій палітри поглядів і смаків.
Пропонований перелік сприяє вибору необхідних демонстраційних
матеріалів за кожним з модулів. Викладач може скористатися зазначеними
матеріалами (визначивши оптимальну кількість прикладів) або самостійно
скласти перелік творів за власним вибором. Деякі приклади мистецьких творів
повторюються в різних модулях, оскільки можуть бути використані під час
вивчення різних тем.
Відповідно до концепції сучасної мистецької освіти вік учнів у навчальній
аудиторії може бути дуже різним. Тому викладач самостійно добирає приклади,
спираючись на вікову специфіку контингенту учнів.
Викладачам рекомендовано:
використовувати оптимальну кількість прикладів з наданого переліку
творів усіх видів мистецтв;
додавати до такого переліку твори за власним вибором.
Для збереження оптимального обсягу типової навчальної програми
та забезпечення зручності користування переліком демонстраційних матеріалів
кожен з прикладів представлено в черговому порядку зі змінами написання
«прямим» шрифтом та «курсивом». 46
У Модулі 1 «Розмаїття світу мистецтва» пропонується такий перелік
демонстраційних матеріалів:
► музичні твори: В. А. Моцарт, Соната Ля мажор, ІІІ частина; Е. Ґріґ,
концерт для фортепіано з оркестром, І частина; Ж. Бізе, фарандола з музики
до драми А. Доде «Арлезіанка»; Ф. Мендельсон, «Пісня венеціанського
гондольєра»; Р. Шуман, «Дитячі сцени»; К. Дебюссі, «Місячне сяйво»;
Дж. Гершвін, «Рапсодія в блюзових тонах» (фрагмент); П. Чайковський,
«Неаполітанська пісня»; неаполітанська народна пісня «Санта Лючія»;
С. Борткевич, ф-но цикл «Маленький мандрівник» («У Польщі», «Іспанія»;
Я. Степовий, прелюд op. 7 № 4; українська народна пісня «Щедрик» в обробці
М. Леонтовича у викон.: «Щедрик» (Національний заслужений академічний
український народний хор України імені Григорія Верьовки); «Щедрик» (хор
хлопчиків «Libera»); «Щедрик» (хор «Bel Сanto Choir Vilnius»); «Carol of the
Bells» (група «Pentatonix»); Ж. Колодуб, п’єси з циклу «Снігова королева»;
В. Кикта, концертна симфонія для арфи з оркестром «Фрески Софії Київської»,
частина І «Орнаменти»; Леся Дичко, «Замок Шамбор» з циклу «Французькі
фрески», «Сонячний струм», «Пори року» («Веснянка»); муз. К. Меладзе,
сл. Д. Гольде, пісня «Квітка–душа»;
► твори образотворчого мистецтва: Катерина Білокур, картини «Царколос», «Квіти за тином», «Натюрморт з колоссям та глечиком»; Є. Лещенко,
картини з «Тваринно–байкарського світу», автопортрети; Анна СобачкоШостак, картини «Птах серед квітів», «Декоративне панно», цикл панно «Квіти
України»; І. Левітан, картини «Березовий гай», «Весна в Італії»; М. Нестеров,
картини «Мовчання», «Лисичка», «Осінній пейзаж»; А. Куїнджі, картини
«Плями місячного світла в лісі. Зима», «Українська ніч», «Вечір на Україні»;
П. Левченко, картини «Млин», «Сільський пейзаж»; С. Васильківський, картини
«Козача левада», «Весняний день на Україні», «Козаки у степу»; Хоакін Соролья
і Бастіда, «Арагонська Хота»; Ж. Коро, «Венеція»; Ф. Мендельсон, акварелі «Вид
Флоренції», «Затока з яхтами поблизу м. Амальфі»; А. Брендеїс, «Понте Вєккьо,
Флоренція»; Д. Вепхвадзе, «Флоренція»; А. Фонвізін, акварельні портрети
Юдифі Глізер, Алли Богуславської, Майї Плісецької;
► архітектурні твори: Луцький замок; Хотинська фортеця; СвятоТроїцький собор (Новомосковськ); Собор Святого Юра (Львів); Андріївська
церква (Київ); Оперний театр (Одеса); Собор Сан–Марко, Палац дожів, Великий
канал та міст Ріальто (Венеція, Італія); Собор Санта Марія дель Фьоре
(Флоренція, Італія); замок Сант–Ельмо, площа Плебісциту (Неаполь, Італія);
Ейфелева вежа, Собор Паризької Богоматері, Лувр, Тріумфальна арка, палац
Гранд-Палє (Париж, Франція); Кельнський собор, Вормський собор (Німеччина);
► літературні твори: Е. Т. А. Гофман, казка «Лускунчик та Мишачий
король»;
► хореографічні твори: Й. Штраус, вальс з балету «Віденський вальс»
(Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка);
Лео Деліб, вальс з балету «Коппелія» (Київський муніципальний академічний
театр опери і балету для дітей та юнацтва з 21.25 хв.); П. Чайковський: вальс
з балету «Спляча красуня» (Дніпропетровський академічний театр опери та 47
балету); вальс з балету «Лускунчик» (New York City Ballet); вальс з балету
«Лебедине озеро» (Національний академічний театр опери та балету України
імені Т. Г. Шевченка);
Традиційний японський танець «The Plover Song» у виконанні Сузуріо
Йошіянагі; індійський танець «Танець Одіссі» у виконанні Маріам Шакіба;
народні танці сільських жителів Руанди; Хавьер Малагійа, вистава «Полум’я
Фламенко»; грузинський танець «Мохевурі» (Державний академічний ансамбль
пісні и танцю Грузії «Руставі»); «Ми з України» (Національний заслужений
академічний ансамбль танцю України імені Павла Вірського);
► театральні вистави: «Полліанна» (Київський академічний театр юного
глядача на Липках, реж. В. Гирич, 2007 р.);
► твори кіно та мультиплікації: Ліндсі Стерлінг (США, кліп на тему
української народної пісні «Щедрик» в обробці М. Леонтовича); музичний фільм
«Американець у Парижі» (1951 р., реж. В. Міннеллі, США, https://t.ly/Txzw,
https://t.ly/DZPW, https://t.ly/zR6w, https://t.ly/h6Bt); «Лускунчик та Мишачий
король» (2015 р., реж. Ф. Стойе); мультиплікаційний серіал «Полліанна» (1986 р.,
реж. Козо Кузуха, Японія); м/ф «Лускунчик» (1973 р., реж. Б. Степанцев, СРСР).
► циркові номери: «Цирк дю Солей» (Канада) – виступи повітряних
гімнастів (https://t.ly/eYyo).
У Модулі 2 «Творці художніх образів» пропонується такий перелік
демонстраційних матеріалів:
► музичні твори: В. А. Моцарт, арія Папагено з опери «Чарівна флейта»;
Р. Шуман, «П’єро» та «Арлекін» з фортепіанного циклу «Карнавал»;
М. Римський-Корсаков , третя пісня Леля з опери «Снігуронька»; С. Прокоф’єв,
«Джульєтта дівчинка» з балету «Ромео і Джульєтта»; Б. Фільц, «Бабусина
казка»; муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка «Пісня про вчительку»;
► твори образотворчого мистецтва: Донателло, кінна статуя кондот’єра
Гаттамелати; Є. Дега, скульптура «Чотирнадцятирічна танцівниця»; Ліна По,
скульптури «Танцювальна сюїта», «Балерина. Пірует»; О. Архипенко,
скульптури «Танок», «Крокуюча постать»; А. Джокометті «Павук»; Джакомо
Манцу, скульптура «Дівчинка на стільці»; Марія Приймаченко (або
Примаченко), картини «Українські танцюристки», «Соняхи з бджолами»,
«Фантастичний звір», керамічні вироби «Керамічна ваза», «Крокодил»;
Іван Марчук, цикл картин «Голос моєї душі»: «Скажи мені правду»,
«Пробудження», «Місяць у степу»; Є. Лещенко, картина «Котик, що харчується
травичкою та овочами»; Ван Гог, картини «Пара черевиків», «Соняхи»;
П. Сезанн, «Автопортрет», «Гора Сент-Віктуар», «Дама в блакитному»; Марк
Шагал, «Прогулянка»; Атанас Мацурєв, акварелі «Портрет матері», «Куртка»,
«Крісло»;
► архітектурні твори: храм Амона-Ра (Карнак, Єгипет); Софійський
собор (Київ); Е. Брадтман, будинок «Дім вдови, що плаче»; В. Городецький,
«Будинок з химерами» (Київ); С. Гальперсон, прибутковий будинок;
В. Домбровський, Ф. Троупянський, будинок Антона Гаєвського (Одеса);
В. Кричевський, будинок Полтавського земства; Антоніо Гауді, Будинок Міла, 48
Будинок Бальо (Барселона, Іспанія); Ле Корбуз’є, будівля Національного музею
західного мистецтва (Токіо, Японія); Ф. Сахба, Храм Лотоса (Нью–Делі, Індія);
Заха Хадид, Політехнічний університет (Гонконг, Кітай); Б. Голдберг, комплекс
Марина Сіті (Чикаго, США); Е. Сміт, хмарочос «Бурдж Халіфа» (Дубай, ОАЕ);
► літературні твори: Дж. К. Роулінг, «Гаррі Поттер»; Марк Твен,
«Пригоди Тома Сойєра та Гекльберрі Фінна»;
► хореографічні твори: Д. Талбот, балет «Аліса в країні чудес» (New York
State Ballet, образ дівчинки Аліси з 7 хв.); Б. Павловський, балет «Білосніжка та
семеро гномів» (сцена зустрічі Білосніжки з гномами, 47 хв., Український
балетний театр «Прем’єра»); Ц. Пуні варіація золотих рибок з балету «Коникгорбоконик» (викон. У. Чуканова та В. Нестерова); П. П. Вірський,
хореографічна картина «Чумацькі радощі»; «Вербиченька»; реж. Т. Міленіна,
фільм «Павло Вірський, такий як є»;
► театральні твори: П. Бомарше, п’єси із театральної трилогії
«Севільський цирульник» та «Шалений день або весілля Фігаро»;
► твори кіно та мультиплікації: х/ф «Гаррі Поттер та філософський
камінь» (2001 р., реж. К. Коламбус, США); х/ф «Пригоди Тома Сойєра та
Гекльберрі Фінна» (1936 р. реж. Л. Френкель, СРСР та 1981 р., реж.
С. Говорухін, СРСР); м/ф «Том Сойєр» (2000 р., реж. Ф. Мендес, П. Сабелла,
США, персонажі – антропоморфні тварини).
У Модулі 3 «Художні образи в народному мистецтві» пропонується
такий перелік демонстраційних матеріалів:
Модуль 3.1. Декоративне мистецтво.
► музичні твори: О. Козаренко, фортепіанний цикл «Писанки»;
П. Майборода, сл. А. Малишка «Пісня про рушник»;
► твори образотворчого мистецтва: В. Тропінін, картини «Подільська
вишиванка», «Подолянка», «Українець»; А. Ждаха, серія поштових листівок на
тему українських народних пісень; І. Гончар, малюнки «Перед святом»,
«Молодиця-вишивальниця», «Біля мисника».
► декоративні твори в техніці витинанки: М. Теліженко витинанки
«Дерево життя», «Човен предків»;
► декоративні твори в техніці вишивки на рушниках: рушники з колекції
Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» та інших
музеїв народного мистецтва;
► декоративні твори в техніці гончарства:
Опішня – поливаний мальований та зооморфний керамічний посуд;
свистунці Ольги Шиян;
Косів – П. Цвілик, «Баран. Підзвончик»; О. Кабін, «Бочківка»;
Гавареччина – чорнодимлена лощена кераміка; І. Луковський, керамічний
посуд, горнятка, свічники, баняки, молочники, глеки, макітри;
Бубнівка – А. Гончар, полив’яні миски, полумиски, тарілки, баклаги,
куманці, глечики, гладущики;
► декоративні твори в техніці художнього розпису: 49
Петриківський розпис – Я. Пилипенко, комплект листівок
«Петриківський розпис» (Київ : Мистецтво, 1983 р.); Т. Вакуленко, панно
«Півень», «Диво–птах»; О. Вакуленко, картина «Мамай»; Н. Статива–Жарко,
скриня з петриківським розписом «Сині квіти»;
► літературні твори: Т. Шевченко, «Зацвіла в долині червона калина»;
► хореографічні твори: «Віночок» (у виконанні Анжели Круц);
«Вишивальниці» (Національний заслужений академічний ансамбль танцю України
імені Павла Вірського); «Петриківські візерунки» (Зразковий ансамбль народного
танцю «Щасливе дитинство»);
► твори кіно та мультиплікації: к/ф «Тіні забутих предків» (1964 р., реж.
С. Параджанов, СРСР; композитор М. Скорик); к/ф «Пропала грамота» (1972 р.,
реж. Б. Івченко, СРСР);
навчальні відео: «Декоративно-ужиткове мистецтво»; «Дерево–життя»;
відеоматеріали: Музей народної архітектури та побуту України – Пирогів;
Інтерактивна екскурсія в музеї Гончара; «Палітра», «Витинанка. Іщук Олеся»;
Українській центр культурних досліджень «Опішнянська кераміка»;
«Гуцульські історії: Єдиний в світі Музей писанкового розпису»; «Різьблення по
дереву Дмитро Сивак»; «Символіка українського орнаменту»; «Символіка
українського орнаменту»; «Українська народна вишивка».
Модуль 3.2. Народна іграшка та її художній образ у різних видах
мистецтва
► музичні твори: І. Брамс, пісня «Петрушка»; Е. Вілла–Лобос,
«Полішинель» (із сюїти для фортепіано «Сім’я малюка»); Б. Мартину,
«Коломбіна танцює» з циклу «Маріонетки»; П. Чайковський, «Марш дерев’яних
солдатиків», «Гра в коника», «Хвороба ляльки», «Нова лялька» (з фортепіанного
циклу «Дитячий альбом»); С. Губайдуліна, фортепіанний цикл «Музичні
іграшки»; В. Косенко, «Петрушка» (із циклу «24 дитячі п’єси для фортепіано»);
М. Степаненко, «Ляльковий танець»; Л. Колодуб, «Лялька співає» (з циклу
«Альбом для дітей» для фортепіано); Б. Фільц, твори для дітей «Веселий
коник», «Колиска для ляльки», «Зозулька»;
► твори образотворчого мистецтва: Л. Соломаткін, «Петрушка»;
Едуард Мане, «Полішинель»; Ф. Гойя, «Солом’яна лялька»; П. Сезанн, «Пьєро
і Арлекін»; А. Руссо, «Дитина з лялькою»; лялька–мотанка: Берегиня, Немовля,
Наречена (Україна); Ф. Куркчі, «Лялька-мотанка» (з листя кукурудзи);
М. Матійчук, сирна іграшка «Курочка», «Коник», «Вершник»; Н. Симоненко,
солом’яна іграшка «Кінь», «Баранчик»; М. Кульбака, глиняна іграшка
«Баранець», «Коник», «Козлик»; І. Приходько, дерев’яна іграшка «Коник
з візком», «Ведмеді-ковалі», «Каталки»;
► хореографічні твори: Й. Байер варіація з балету «Фея ляльок» (викон.
Калі Клеймен, Канада), сцена прощання іграшок з феєю ляльок (викон. Flato
Markham Theatre, Канада, з 5.56 хв.); «Ляльки» (Національний заслужений
академічний ансамбль танцю України імені Павла Вірського); «Мотанка»
(Зразковий дитячий хореографічний ансамбль «Перлинка»); 50
► твори кіно та мультиплікації: відео/ф: «Сирні коники з села Космач»;
навчальні відео: проєкт Ukrainer «Повернення дерев’яної іграшки»; Музей
іграшок у Львові.
Модуль 3.3. Образи казкових персонажів у мистецтві.
► музичні твори: Е. Ґріґ, «Хода гномів», «Ранок», «У печері гірського
короля» (м/ф «Гноми і гірський король», реж. І. Ковалевська, 1993 р., Росія);
М. Мусоргський, «Хатинка на курячих ніжках» (з фортепіанного циклу
«Картинки з виставки»); М. Римський-Корсаков, «Політ джмеля» та «Три дива»
(з «Казки про царя Салтана»), «Море та Синдбадів корабель» (з симфонічної
сюїти «Шехеразада»); П. Чайковський, «Баба–Яга» (з фортепіанного циклу
«Дитячий альбом; А. Лядов, симфонічні картини «Баба-Яга», «Кікімора»;
С. Прокоф’єв, «Казочка»; Б. Барток, «Казка про маленьку муху» (збірка
«Мікрокосмос», VI ч., № 142); Е. Вілла–Лобос, «Ельфи» (із сюїти «Елегія»);
І. Стравінський, балет «Жар-птиця» (фрагменти); С. Майкапар, фортепіанний
цикл «Бирюльки»: «Семимильні чоботи», «Маленька казочка»; М. Лисенко,
дитячі опери «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна»; К. Стеценко,
дитячі опери «Лисичка, Котик і Півник», «Івасик–Телесик»; В. Косенко, «Казка»
(із циклу «24 дитячі п’єси для фортепіано»); Л. Ревуцький, «Я коза ярая»
(з вокального циклу «Сонечко»); Ж. Колодуб, «Троль» та інші п’єси
з фортепіанного циклу «Снігова королева»; М. Дремлюга, «Казочка»
(з фортепіанного альбому, присвяченого доньці Марічці); В. Ракочі,
фортепіанний цикл «Казки крізь призму емоцій»;
► твори образотворчого мистецтва: В. Васнєцов, картини «ЦарівнаЖаба», «Іван-Царевич на сірому вовку», «Альонушка», «Килим-самоліт»,
«Кощій Безсмертний»; І. Рєпін, «Садко»; П. Холодний-старший, «Казка про
дівчину і паву»; Марія Приймаченко (або Примаченко), картини «Під тим дубом
криниця стояла…», «Ведмеді на пасіці», «Галя і козак», «Соняшник життя»,
«Молодий ведмідь по лісу ходить»; І. Білібін, ілюстрації до «Казки про царя
Салтана»; К. Штанко, ілюстрації «Гуси–лебеді», «Золоті черевички», «Яйцерайце», «Кривенька качечка»; Іван-Валентин Задорожний, ілюстрації «Кирило
Кожум’яка»; В. Голозубів, ілюстрації «Два півники», «Сорока–білобока»;
В. Легкобит, ілюстрації «Дід Оксеник», «Українські народні скоромовки»,
«Солом’яний бичок»; В. Мельниченко, ілюстрація «Рукавичка», «Реве віл на сто
гір»; К. Лавро, ілюстрації до казок «Пан Коцький», «Котик та півник» та марки
«Українське подвір’я», «Сірко», «Котигорошко», «Коза-дереза», «Лисичка та
журавель», «Лисичка-сестричка»; М. Михайлошина, картини–ілюстрації до
українських народних казок; Т. Кудіш, ілюстрації «Колобок»; М. Врубель,
картини «Царівна–Лебідь», «Пан»; М. Стороженко, ілюстрації «Українські
казки»; І. Сулима, ілюстрації «Котигорошко», «Шустрик»;
► твори скульптури: С. Кошелев, «Івасик-Телесик»; В. Ройок, «БабаЯга»; О. Рябо, скульптури «Баба-Яга», «Змій Горинич» (Горішні Плавні); «БабаЯга», парк кованих скульптур (Донецьк); В. Примаков, «Котигорошко» (Київ);
М. Галенко, «Кирило Кожум’яка» (Київ); О. Шамшура, «Царівна-жаба» (Київ); 51
► архітектурні твори: Хатинка на курячих лапках, Поляна казок (Ялта);
В. Родрігес, будинок–камінь (Гімарайнш, Португалія); Хоббітон (Нова Зеландія,
Роторуа);
► літературні твори: народна українська казка «Івасик-Телесик»;
французька народна казка «Учень чарівника»; шотландська народна казка
«Два скрипалі зі Стартспі»;
► хореографічні твори: Коза-дереза» (у викон. О. Синкевич); балетна
вистава «Колобок на новий лад» (студенти Львівського національного
університету імені Івана Франка);
► театральні твори: інсценізація О. Кузьмина веснянка-фантазія
«Івасик-Телесик» за мотивами української народної казки, афіша;
► твори кіно та мультиплікації: м/ф «Лисичка з Качалкою» – українські
казки; м/ф «Гноми та гірський король» (1993 р., реж. І. Ковалевська, Росія); м/ф:
«Картинки з виставки» (1984 р., реж. І. Ковалевська, СРСР); м/ф «Казка про
Царя Салтана» (1984 р., реж. І. Іванов–Вано, Л. Мільчин, СРСР); м/ф «ІвасикТелесик» (1968 р., реж. Л. Зарубін, СРСР); м/ф «Валидуб», м/ф «Іванко і вороній
цар»; відеоматеріали: казкові будиночки м. Хоббітон (Нова Зеландія).
Модуль 3.4. Музичний фольклор.
► музичні твори: українська народна пісня «Ой, сивая зозуленька», обр.
М. Леонтовича (викон. Національний заслужений академічний український
народний хор України імені Григорія Верьовки); колядка «По всьому світу
стала новина»; колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю»; колядка «Тиха
ніч»; українська народна пісня «Коза», обробка М. Леонтовича; українська
народна пісня «Щедрик», обробка М. Леонтовича; дитяча пісня-дражнилка «Іде,
іде дід», обробка А. Наумової; колядка «Дивная новина», обробка А. Наумової;
колискова «Котику сіренький»; колискова «Ой, ходить сон»; «Вийди, вийди,
сонечко»; «Іди, іди, дощику» та «Птахів закликаю», фрагменти музичного відео
«Ми лугами йдем» дитячої фольклорної студії «Жайворонки»; гаївка
«Подоляночка»;
► твори образотворчого мистецтва: В. Шаталін, картини «Пісня
бандуриста»; Т. Шевченко, малюнок олівцем «Козацький бенкет», ілюстрації
до поеми «Сліпий»; О. Сластіон, картини «Кобзар Михайло Кравченко і його
думи», «Козак-бандурист»; Д. Безперчий, «Кобзар»; І. Гончар, малюнки «Дума
про Чигирин», «Купало», «Гаївки біля церкви»;
► літературні твори: В. Легкобит, добірка скоромовок «Перепеличка
мала-невеличка»; книжки–картинки творчої студії «Аґрафка» (Романа
Романишина та Андрія Лесіва) «Зірки та макові зернята», «Лічилка»;
► хореографічні твори: вокально-хореографічна композиція «На
гулянці», «Веснянка» (Національний заслужений академічний український
народний хор України імені Григорія Верьовки), «Подоляночка», «Дев’ятка»
(Національний заслужений академічний ансамбль танцю України
імені Павла Вірського); «Івана Купала» (Зразковий театр танцю «Слов’янське
коло»); «Муха–зеленуха», «Конопелюшко», «Ой зацвіли фіалочки» (фольклорний
ансамбль «Зернятко»); «Підківочки» (Народний ансамбль танцю «Горлиця»); 52
► твори кіно та мультиплікації: «Щедрик. Перпетуум мобіле Леонтовича»
(реж. О. Хмирова, П. Мироненко, 2012 р., Україна, історія написання та популяризації
на світових просторах пісні «Щедрик»); «Ми лугами йдем», фольклорна студія
Т. Ціхоцької «Жайворонки».
Модуль 3.5. Українське театралізоване дійство. Вертеп.
► музичні твори: колядка «Нова радість стала»; духовний кант «Ангели
знижайтеся»; щедрівка «Го-го-го Коза», обробка А. Наумової; Ляльковий
вертеп Майстерні «Мистецький простір»;
► твори образотворчого мистецтва: В. Петров-Кирилов, «Різдво»;
Т. Зеленченко, «Меланка (Новий Рік)»; Є. Миронова, «Різдвяний вечір»;
зображення скриньки Сокиринського вертепу і ляльок; у межах проекту
«Атмосфера Різдва на картинах українських художників» («Різдво на картинах
українських художників»), твори: С. Герасименко, «Різдво»; Ю. Герц,
«Різдвяний мотив»; К. Головін, «Різдво»; І. Горобчук, «Колядки», «Вертеп»;
Г. Галімова, «Колядки»; Г. Зорик, «Колядки»; Ю. Гуменний, «Різдво»;
Ф. Гуменюк, «Коляда»; Д. Гунц, картини «Різдво», «Свято в Карпатах»;
Т. Данилич, «Вертеп»; І. Дацюк, «Коляда»; Н. Дерев’янко, картини «Коляда»,
«Різдво»; В. Жмак, картини «Колядники», «Різдво», «Свято»; Н. Дігтяр,
«Різдво»; І. Фартух, «Різдво»; К. Лавро, ілюстрації до твору М. Гоголя «Ніч
перед Різдвом»;
► літературні твори: текст вертепного дійства, вистави «Коза» та
«Парубоча Маланка»;
► хореографічні твори: «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» (х/ф
1961 р., з 30 хв. 30 сек. до 31 хв.); «Сорочинський ярмарок» (х/ф 1938 р., з 15 хв.
50 сек. до 17 хв., епізод «Вертепне дійство»); танець «Водіння кози» (вертепфест у Харкові); Чернігівська коза і школа танців з Т. Компаніченком (від 7 хв.
30 сек.); Різдвяний концерт ансамблю Славутич, частина 1, частина 2, частина 3
(Академічний фольклорно-хореографічний ансамбль «Славутич», Дніпро);
► твори кіно та мультиплікації: х/ф «Сорочинський ярмарок» (1938 р.,
реж. М. Екк, СРСР, епізод «Вертепне дійство»); «Зимові свята. Святвечір»,
(реж. Є. Камінський, 2005 р.); «Зимові свята. Різдво. Колядки. Щедрівки»,
(реж. Є. Камінський, 2005 р.); «Зимові свята. Різдво. Вертеп» (реж. Є. Камінський,
2006 р.); «Зимові свята. Свято Маланки та Василя» (реж. Є. Камінський, 2006 р.).
У Модулі 4 «Пори року. Рослинний та тваринний світи в мистецтві»
пропонується такий перелік демонстраційних матеріалів:
► музичні твори:
пори року – А. Вівальді, концерти з циклу «Пори року» з віршами
(за вибором); Е. Ґріґ, «Навесні»; П. Чайковський, цикл «Пори року»
(за вибором); Г. Свиридов, «Альбом п’єс для дітей»; Я. Барткевич, «Осіння
елегія»; В. Косенко, «Дощик»; народні пісні «Подоляночка», «Кривий танець»,
«Вийшли в поле косарі» тощо; В. Ракочі, цикл «Очима дитини. Світ природи»;
В. Ребіков, «Осіннє листя»;
час доби – А. Вівальді, концерт «Ніч» для флейти; Й. Гайдн, фрагменти з
симфоній «Ранок», «Полудень», «Вечір»; Е. Ґріґ, «Ранок»; К. Дебюссі «Місячне 53
сяйво» (з циклу «24 прелюдії для фортепіано»); П. Чайковський, «Зимовий
ранок» з «Дитячого альбому»; М. Мусоргський, опера «Сорочинський ярмарок»,
вступ «Спекотний день в Україні»; С. Прокоф’єв, цикл «Дитяча музика»
(«Ранок», «Вечір», «Дощик і веселка»); С. Майкапар, «Біля моря вночі»;
М. Степаненко, «Вечірня мелодія»; К. Стеценко, «Колискова», сл. В. Самійленка
«Вечірня пісня»; Т. Ростімашенко, «Сутінки»; А. Караманов, «Біля моря»;
В. Сильвестров, цикл «Дитяча музика» («Ранковий птах», «Ранкова пісня»);
світ тварин – Ж.-Ф. Рамо, «Перекликання птахів»; Р. Шуман, «Зозуляневидимка» (збірка «Альбом для юнацтва»); К. Сен-Санс, «Зоологічна фантазія
для інструментального ансамблю «Карнавал тварин» (номери за вибором);
М. Степаненко, «Маленька сюїта для фортепіано «Про звірів»; В. Барвінський,
«Телятко», «Лелека», «Жаб’ячий вальс», «Горобчик», «Зайчик», «Мишка та
ведмідь»; М. Дремлюга, «Ведмедик у лісі» (з фортепіанного альбому,
присвяченого дочці Марічці); Ю. Щуровський, «Танець маленьких жабенят»;
О. Білаш, сл. М. Ткача «Ластівка»;
► твори образотворчого мистецтва:
зображення пір року – Т. Яблонська, картини «Вечір. Стара Флоренція»,
«Весняний етюд», «Наш чудовий Київ»; С. Васильківський, картини «Весняний
день на Україні», «Птахи повертаються»; П. Єськов, «Проліски»; Г. Мясоєдов,
«Гаряча пора. Косарі»; І. Сколоздра, картини «Подоляночка», «Гаївка»;
В. Орловський, «Хати в літній день»; Г. Попінова, «Свято врожаю. Обжинки»;
М. Пимоненко, картини «Сінокос»; «Жнива на Україні»; Т. Зеленченко,
«Жнива»; А. Багров, «Болдинська осінь»; Клод Моне, картини «Осіння ріка»,
«Осінь», «Поля навесні»; І. Левітан, «Золота осінь»; І. Шишкін, «Зима»;
С. Жуковський, «Зима»; П. Левченко, картини «Хати. Зима», «Село взимку»;
Є. Лещенко, картини «Зимові хащі», «Осіннє мереживо»;
зображення часу доби – Ван Гог, «Зоряна ніч»; І. Айвазовський, «Ніч.
Блакитна хвиля», «Хата і млин в місячному сяйві»; Клод Моне, «Враження. Схід
сонця»; І. Шишкін, «Ранок»; Ф. К. Давид, «Ранок»; С. Васильківський, картини
«Ранок на хуторі»; «Спекотний полудень»; М. Пимоненко, «Жнива»;
А. Куїнджі, картини «Вечір в Малоросії», «Місячна ніч»; К. Крижицький, «Вечір
на Україні»; М. Дубовський, «Вечір на Україні»;
зображення тварин – О. Ренуар, «Голова собаки»; П. Пікассо, «Хлопчик
із собакою»; К. Брюллов, «Вершниця»; М. Сар’ян, «Спека. Собака, що біжить»;
Ж. Сера, «Пейзаж із конем»; Поль Гоген, «Кінь на дорозі. Таїті»; Теодор Жеріко,
«Сірий в яблуках кінь»; Ежен Делакруа, «Араб, який сідлає коня»; І. Рєпін, «Кінь
для збору каміння у Велі»; В. Сєров, «Купання коня»;
зображення природи – Ж. Сера, «Веселка»; К. Піссарро, «Оперний проїзд
у Парижі»; У. Тернер, «Арундельський палац із веселкою»; Поль Гоген,
«Таїтянський пейзаж»; Клод Моне, картини «Ставок із ліліями», «Тополі»,
«Макове поле»; А. Модільяні, «Кипариси та будинки»; Ван Гог, картини
«Пшеничне поле з кипарисами», «Іриси», «Гілка квітучого мигдалю»; А. Сіслей,
«Море–сюр–Луен»; А. Куїнджи, «Після дощу. Веселка»; О. Саврасов, «Пейзаж
з веселкою»; В. Татлін, картини «Торговець рибою», «Море з гори Арарат»;
М. Врубель, картини «Одеський порт. Беріг моря», «Бузок»; І. Левітан, «Біля 54
озера»; М. Сар’ян, картини «Квіти Калаки», «Хутор»; І. Рєпін, «Українська
хата»; І. Айвазовський, картини «Дев’ятий вал», «Льодові гори»; Л. Медвідь
«Село Верещиця»; А. Антонюк, картини «Наш край – то рай!», «Весна»;
В. Гонтарєв, картини «Золота Україна», «Слобожанський пейзаж», «Початок
зими»; Ю. Єгоров, картини «Човен на лимані», «Море»; Ф. Гуменюк, картини
«Мій край», «Моя Україно»; Іван Марчук «Українські пейзажі»;
Я. Гніздовський, графіка, «Зимовий пейзаж», «Тюльпани»; К. Костанді,
картини «На дачі», «Рання весна»; В. Басанець, «Міській пейзаж»;
► літературні твори: О. Олесь, «Все навколо зеленіє»; Н. Забіла,
«Квітень»; О. Пушкін, «Унылая пора, очей очарованье»; Д. Павличко, «Осінь»;
В. Сосюра, «Зима»; М. Гоголь, «Сорочинський ярмарок»; В. Самійленко,
«Вечірня пісня»;
► хореографічні твори:
зображення пір року – А. Вівальді, «Зима» (концерт учнів Львівської
державної хореографічної школи з 2.53 хв.); С. Прокоф’єв, балет «Попелюшка»,
сцени феї Весни, Літа, Осені, Зими; П. Чайковський, вальс сніжинок з балету
«Лускунчик» (Національний академічний театр опери та балету України імені
Т. Г. Шевченка); П. Вірський, «Зимова казка» (постановка С. Макарова);
«Веснянка» (Національний заслужений академічний український народний хор
України імені Григорія Верьовки); «Метелиця», «Веснянка» (Зразковий
ансамбль народного танцю «Щасливе дитинство»); «Різдвяні розваги» (Театр
хореографічних мініатюр «Цвіт папороті»);
зображення тварин – П. Чайковський, балет «Лебедине озеро», «Танець
маленьких лебедів»; М. Фокін, хореографічний номер «Лебідь, що помирає»
на музику К. Сен–Санса (у викон. Ніно Ананіашвілі); «Романтичний танець
павича» (Ян Ліпінг); Р. Щедрин, танець золотих рибок з балету «Коник
Горбоконик»; «Журавка» (Народний ансамбль танцю «Барвінок»); «Муха–цокотуха»
(музичний театр «Браво»); П. Чайковський, балет «Дюймовочка», варіації Жаби,
Ластівки, Павучихи;
зображення природи – П. Чайковський, «Вальс квітів» з балету «Спляча
красуня»; П. Вірський, «Хміль» (Національний заслужений академічний
ансамбль танцю України імені Павла Вірського); «Осінній хоровод» (Державний
академічний хореографічний ансамбль «Берізка» імені Н. С. Надєждіної);
«Ходить гарбуз по городу» (Народний ансамбль танцю «Барвінок»);
«На Баштані» (Зразковий хореографічний ансамбль «Барвінок»);
► твори кіно та мультиплікації: фільм-фантазія «Карнавал тварин»
на музику К. Сен-Санса (Camera Lucida, Франція, 2010 р.); «Чарівна флейта»
(збірка м/ф за творами класичної музики, 2008 р., реж. К. Урбаньські, Польща);
К. Дебюссі «Місячне сяйво»; Елгар, Урочисті й церемоніальні марші («Ноїв
ковчег» з м/ф «Фантазія–2000»); Е. Х. Пламб, музика до м/ф «Бембі»;
Ю. Шевченко, музика до м/ф «Кривенька качечка»; В. Гомоляка, музика до
м/ф «Золоторогий олень»; А. Вівальді, «Пори року»: «Зима», «Осінь», «Літо»,
«Весна»; М. Мусоргський, «Балет пташенят, що не вилупилися» (м/ф «Картинки
із виставки»); І. Карабиць, музика до м/ф «Дощику, припусти». 55
У Модулі 5 «Емоції, настрій та почуття в мистецтві» пропонується
такий перелік демонстраційних матеріалів:
► музичні твори: Т. Альбіноні, «Адажіо»; Л. Бетховен, рондо «Лють
через загублений гріш», «Весело–сумно»; Н. Паганіні, «Каприc № 24»; Р. Шуман,
«Мрії», «Перша втрата»; Ф. Ліст, п’єса «Мрії кохання»; М. Мусоргський,
«Сльоза»; П. Чайковський, «Хвороба ляльки», «Нова лялька», «Ранкова
молитва» з «Дитячого альбому»; Г. Фрід, «Сумно»; С. Майкапар, «Весняна
пісня»; В. Косенко, «Не хочуть купити ведмедика», «Купили ведмедика» з циклу
«24 дитячі п’єси для фортепіано»;
► твори образотворчого мистецтва: Пітер Брейгель-старший, «Танок
селян»; Тиціан, «Святий Себастьян»; Ж. Сера, «Хлопчики купаються»;
Марі Касат, «Купання»; А. Дюрер, «Малюк танцює та музичить»; Ван Гог,
«Автопортрет»; Е. Делакруа, «Портрет Паганіні»; Ж. Д. Енгр, «Портрет
Паганіні»; Ліна По, «Ніколо Паганіні»; С. Коньонков, «Бюст Паганіні»;
Г. Клімт, «Аура поцілунку»; Е. Мунк, «Крик»; А. Модільяні, картини «Дівчина
у блакитному», «Подружжя», «Дівчина у жовтій сукні»; В. Гартман, картини
«Хатинка на курячих ніжках», «Катакомби», «Ліможський ринок»,
«Богатирські ворота», «Гном»; В. Сєров, «Сашко Сєров»; К. Брюллов,
«Лаццароні та діти»; О. Іванов, «Діти, які пускають мильні кульки»;
В. Гонтарів, «Свята ніч»; Л. Медвідь «Золоте яйце»; А. Антонюк, «Поклоніння
Землі та Водам»; В. Ярич, скульптура «Повернення блудного сина»,
«Гімнасти»;
► архітектурні твори: Тадж-Махал (Агра, Індія); А. Гауді, Храм Святого
Сімейства (Барселона, Іспанія);
► літературні твори: Кетрін Ласкі, серія книг «Легенди нічної варти»;
► хореографічні твори: Р. Дриго, па-де-де Арлекіна та Коломбіни
з балету «Арлекінада» (викон. Б. Беріос та Б. Кесслер, США); «Як Настя теля
пасла» (викон. А. Пирогова та В. Плєхов); жартівливий український танець
(Ансамбль народного танцю «Суднобудівник», Миколаїв);
► твори кіно та мультиплікації: х/ф «Анна Павлова» (реж. Е. Лотяну,
1986 р., СРСР; фрагменти: танок «Політ валькірій», створення та виконання
хореографічного номеру «Лебідь»); м/ф «Легенди нічної варти. Сови Га Хула»
(реж. Зак Снайдер, 2010 р., США, Австралія, фрагменти на вибір);
відеоматеріал «Політ валькірій».
У Модулі 6 «Людина й родина в мистецтві» пропонується такий перелік
демонстраційних матеріалів:
► музичні твори: Р. Шуман, фортепіанний цикл «Альбом для юнацтва»
(«Сміливий вершник», «Незнайомець», «Бідний сирітка», «Дід Мороз»);
П. Чайковський, «Дитячий альбом» («Мама», «Хвороба ляльки», «Нова лялька»,
«Гра в коники», «Ранкова молитва»); С. Майкапар, «Сирітка»; К. Дебюссі,
«Дівчина з волоссям кольору льону» (з циклу «24 прелюдії для фортепіано»);
С. Прокоф’єв, цикл «Дитяча музика» («Балакунка», сл. А. Барто); Дж. Гершвін,
опера «Поргі і Бесс», «Колискова Клари»; Д. Кабалевський, «Впертий»,
«Плаксій», «Пустунка»; М. Раков, цикл «Сім портретів» («Задирака», 56
«Пустун»); Г. Свиридов, «Стрибунець»; Є. Крилатов, сл. Ю. Яковлєва
«Колискова Ведмедиці» (з м/ф «Умка», реж. В. Пекар, В. Попов, 1969 р., СРСР);
В. Гаврилін, сл. А. Шульгіної «Мама»; К. Стеценко, «Вечірня пісня»;
В. Барвінський, «Заколисна пісня»; В. Косенко, «Колискова пісня»;
П. Майборода, пісня на сл. А. Малишка «Пісня про рушник» («Рідна мати моя»);
В. Сильвестров, «Дитяча музика» («Колискова»); М. Скорик, «Лірник»
(з «Дитячого альбому»); В. Івасюк, пісні «Водограй», «Пригадаю ті волошки»;
українські народні пісні «Котику сіренький», «Ой, ходить сон», «Ой, є в лісі
калина»; пісня Івана Сірка «Ой, чого ти, дубе»;
► твори образотворчого мистецтва: Сандро Боттічеллі, «Портрет
Сімонети Веспуччі»; Мікеланджело Караваджо, «Лютніст»; Леонардо да Вінчі,
«Мона Ліза»; Пітер Рубенс, «Танок селян»; Ф. Шарден, «Молитва перед обідом»;
П’єр Огюст Ренуар, картини «Дівчата за фортепіано», «Жанна Самарі»,
«Танцівниця з кастаньєтами»; А. Модільяні, картини «Дівчина у блакитному»,
«Подружжя»; Анрі Матісс, «Танок»; Б. Моризо, картини «Колиска», «Сестри»,
«Ежен Мане з донькою»; Поль Гоген, «Танок дівчат із Бретані»; Ренато Гуттузо,
«Рокко з патефоном»; Едуард Мане, картини «Лола з Валенсії», «Іспанський
балет»; П. Пікассо, картини «Портрет жінки», «Танок із вуаллю»; Т. Шевченко,
«Селянська родина»; О. Мурашко, «Селянська родина»; Б. Кустодієв, «На
терасі»; З. Серебрякова, «За сніданком»; Ф. Буше, «Сніданок»; М. Пимоненко,
картини «Свати», «Святочне ворожіння»; К. Трутовський, «Одягають вінок»;
Т. Яблонська, картини «Весілля», «Літо»; К. Похвальський, «Лірник перед
хатою»; Дієго Веласкес, «Вишивальниця»; К. Коровін, «Танцівниця»; Т. Філь,
«Світле свято Воскресіння. Великдень»; А. Антонюк, картини «Друзі»,
«Підростай наш сину»;
► твори скульптури: Гейлорд Хо, «Материнство»; В. Ярич,
«Материнство», «Мадонна з дитям»; Миколай Мазур, Богдан Мазур, монумент
«Віра Надія та Любов»; М. Степанів, «Родина»; Ф. Гуменюк, «Іван Мазепа»;
► хореографічні твори: П. Чайковський, балет «Лускунчик», сцени
«Прикрашання та запалювання ялинки» (фільм-балет, 1993 р., у постановці
Джорджа Баланчина), «Дитячий галоп і вихід батьків» (Національний
академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка); «Весілля на
Україні» (Національний заслужений академічний ансамбль танцю України
імені Павла Вірського); «Мелодія життя» (академічний ансамбль танцю
«Сонечко», Житомир); С. Шалапа, хореографічна композиція «Материнська
надія» (Зразковий ансамбль народного танцю «Росток»);
► твори кіно та мультиплікації: м/ф «Дитячий альбом»
(реж. І. Ковалевська, 1976 р., СРСР); м/ф «Українська колискова», співає
Н. Матвієнко (музика Б. Янівського, 1984 р., УРСР).
У Модулі 7 «Види мистецтва та їх походження» пропонується такий
перелік демонстраційних матеріалів:
► музичні твори: Л. Ревуцький, вокальний цикл обробок українських
дитячих народних пісень «Сонечко» («Вийди, вийди, сонечко», «Ой, вийся, хмелю»,
«Подоляночка», «Павук сірий», «Прийди, прийди, сонечко», «Горобчику», 57
«Ой, я рак-неборак», «Прилетіла перепілонька», «Ой, ходить сон», «Ой, є в лісі
калина», «Я коза ярая», «Ой, дзвони дзвонять»); колядка «Прилетіли ангелята»;
запис звучання інструментів Мізинського «палеолітичного оркестру»;
► твори образотворчого мистецтва: зображення рук у «Печері рук»
(Південна Аргентина); розписи печер «Полювання на оленів» (Іспанія); розпис
«Жертвопринесення» (Індія); розпис «Полювання на страусів», (Південна
Африка); план-реконструкція житлових будинків трипільського поселення в селі
Майданецьке на Черкащині; реконструкція поселення «Тальянки»; кераміка
трипільської культури: грушоподібні амфори, біноклевидні ритуальні кубки,
орнаментований посуд («вуж», «спіраль», концентричні кола); глиняна
пластика: жіночі фігурки («Трипільські Венери»); столики-вівтарі; виробничий
інвентар: кам’яні сокири з кремнію; с. Буша (Вінницька обл.), скальний рельєф
«Олень»;
► архітектурні твори: менгіри (Франція); дольмен Пулнаброн (Ірландія);
кромлех Стоунхендж (Великобританія); модель Трипільського храму;
► хореографічні твори: відеоролик «Історія балету»; етнічні африканські
танці; африканські танці; танець епохи Ренесансу; «Павана»; танець «Квітка»
зі зброєю; «Івана Купала» (Зразковий театр танцю «Слов’янське коло»); «Відгук
Трипілля» (хореографічний колектив «Молодощі»);
► театральні твори: М. Соболь, театралізовані сюїти «Весілля на
Україні», «Запорозькі козаки», «Українські дівочі хороводи»;
► твори кіно та мультиплікації: х/ф «Мільйон років до нашої ери»
(1966 р., реж. Д. Чеффі, США); навчальне відео «Трипільське диво» Фільм 6;
відеоматеріал «Трипільська культура: кераміка і артефакти (V тисячоліття до
н.е.)». 58
Додаток 3
Рекомендований список демонстраційного матеріалу
для шкіл мистецтва та багатопрофільних груп
Роз’яснення щодо використання демонстраційного матеріалу
відповідно до змісту другого року навчання
Викладачам рекомендовано:
використовувати оптимальну кількість прикладів з наданого переліку
творів усіх видів мистецтв;
додавати до такого переліку твори за власним вибором.
Для збереження оптимального обсягу типової навчальної програми та
забезпечення зручності користування переліком демонстраційних матеріалів
кожен з прикладів надано в черговому порядку зі змінами написання «прямим»
шрифтом та «курсивом».
У Модулі 8 «Мови та жанри мистецтва» пропонується такий перелік
демонстраційних матеріалів:
► музичні твори: Й. Гайдн, «Дитяча симфонія»; Л. Бетховен, пісня
«Бабак»; Є. Адамцевич, «Запорізький марш»; українська народна колискова «Аа, кицю»; М. Леонтович, обробка для хору «Щедрик»; Ю. Ланюк, «Щедрик» для
симфонічного оркестру; дитяча пісня «Іде-іде дід-дід» (відеокліп, обробка
А. Наумової); «Жили у бабусі два веселі гуси»;
► твори образотворчого мистецтва (розписи печер): «Бики» (печера
Альтаміра, Іспанія); «Олені» (печера Фон–де–Гом, Франція); «Битва», «Збирання
меду» (Іспанія); «Рибальство» (Південна Африка);
► хореографічні твори: Ф. Шопен, балет «Шопеніана» (хореографія М. Фокіна,
вальс № 7); П. Чайковський, адажіо з балету «Лускунчик» (Королівський балет
Великобританії); «Повзунець» (Національний заслужений академічний ансамбль
танцю України імені Павла Вірського); «Сіверська старшина» (Народний ансамбль
народного танцю «Горлиця»);
► твори кіно та мультиплікації: «Чарівна флейта» (опера В. А. Моцарта,
частина 1); Е. Гріг, «Пер Гюнт. В печері гірського короля»; Ф. Шопен, «Вальс ля
мінор»; Л. Бетховен, «До Елізи»; К. Дебюссі, «Рух».
Демонстраційний матеріал відповідно до змісту модуля 9
для вивчення в школах мистецтв та багатопрофільних групах
Демонстраційний матеріал висвітлює специфіку семи видів мистецтва
і варіанти взаємодії між ними. Послідовність наведення прикладів починається з
огляду визначеного виду мистецтва (музичного, образотворчого,
хореографічного, циркового тощо).
Візуалізація будь-якого елемента демонстраційного матеріалу щодо
визначеного виду мистецтва може відбуватися із застосуванням прикладів
з іншого виду мистецтва (зокрема, культові архітектурні споруди 59
демонструються під супровід творів духовної музики; портрет видатного
композитора презентується під супровід найвідоміших фрагментів його творів;
інструментальна музика лунає на фоні картин, де зображені саме ці музичні
інструменти; презентація музеїв декоративного мистецтва супроводжується
виконанням музичних фольклорних творів; вивчення окремих хореографічних
елементів відбувається під час демонстрації кінофільмів, мультиплікаційних
фільмів та циркових номерів; споруди відомих оперних театрів розглядаються
під супровід популярних оперних арій тощо).
Викладач самостійно використовує пропонований демонстраційний
матеріал у довільній комбінації на власний розсуд.
У Модулі 9 «Мови та жанри за різними видами мистецтва»
пропонується такий перелік демонстраційних матеріалів:
Модуль 9.1. Образотворче мистецтво.
► види образотворчого мистецтва:
живопис – І. Труш, картини «Гуцулки біля церкви», «Гуцулка з дитиною»;
Ян Станіславський, «Мальви на сонці»; І. Левітан, «Над вічним спокоєм»;
Ель Греко, «Толедо у грозу»; Клод Моне, картини «Стоги», «Міст в Аржантеї»;
І. Грабар, картини «Лютнева блакить», «Неприбраний стіл»; Д. Сарджент,
акварелі «Фонтан», «Портрет дівчини в білому», «Алігатори»; Ларс Лерін,
акварелі «Місто вночі», «В театрі», «Зима. Ніч», «Зимове дерево»; О. Базанова,
картини «Натюрморт з гарбузами», «Апельсини в пакеті», «Натюрморт
з ромашками»; Джозеф Збуквич, акварелі «Морський пейзаж», «Сільський
пейзаж з вівцями», «На площі»; Альваро Кастагнет, акварелі «На кухні»,
«Міські пейзажі»; О. Воцмуш, акварелі «Човни біля набережної», «Хвиля»,
«Місто біля моря», «Тролейбус»; І. Мосійчук, акварелі «Граки понад шляхом»,
«Сутінки», «Осінній мотив»;
графіка – А. Дюрер, гравюра «Носоріг»; Рембрандт, гравюра «Три
дерева», графічні автопортрети; А. Матіс, малюнки «Жінка з розпущеним
волоссям», «Натюрморт з арабським глечиком», «Жіночий портрет. Слов’янська
блузка»; Е. Дега, «Блакитні танцюристки»; М. Жук, гравюра «Озеро», акварелі
«Квіти», «Іриси», обкладинка до книжки «Три глечики»; В. Кричевський, ескізи
тризубу; О. Давидова, ліногравюра «Натюрморт»; В. Сєров, картини «Портрет
Ф. Шаляпіна», «Портрет Генрієтти Гіршман», ілюстрації до байок І. Крилова
«Квартет», «Мавпа та окуляри»; Л. Левицький, гравюра «Після роботи»;
М. Дерегус, «Козак»; Г. Кузнєцов, ілюстрації до повісті Р. Кіплінга «Мауглі»;
Г. Нарбут, ілюстрація до «Енеїди», українська абетка, ілюстрації до байки
І. Крилова «Бабка та мурашка», ілюстрації до казки Г. Х. Андерсена «Соловей»,
заставка до журналу «Мистецтво» («Поезія»), банкнота в 100 грн;
О. Кульчицька, лінотипи «Гуцул-ґазда», «Гуцульська Мати» з циклу
«Гуцульщина»; М. Фешин, серія графічних портретів;
скульптура – монументальні скульптури Рамзеса ІІ; Скопас, фрагмент
фризу Галікарнаського мавзолею; скульптура «Ніка Самофракійська»;
скульптурна композиція «Лаокоон»; Мірон, скульптура «Дискобол»; 60
«Три нерозумні діви» (Магдебургський собор); А. Верокьо, статуя «Давид»;
Донателло, статуя «Давид»; Мікеланджело, статуя «Давид», скульптура
«П’єта»; О. Роден, скульптура «Мислитель», «Громадяни Кале»; Бартольді,
«Статуя свободи»; А. Джакометті, скульптура «Крокуюча людина»;
Джакомо Манцу, скульптури «Дівчинка на стільці», «Стілець з фруктами»;
Кеті Гриннан, «Міраж»; Мехмет Алі Уйсаль, «Літак»; Адріан Арлео,
скульптура «Ручна дитина»; Е. Тресольді, скульптура з дротової сітки «Чоловік,
що сидить»; Маріно Маріні, скульптура «Кінь і вершник»; А. Голубкіна, ваза
«Туман», рельєф «Хвиля»; О. Архипенко, скульптура «Жінка, що вкладає
волосся», «Гондольєр», В. Бородай, пам’ятник «Засновники Києва», пам’ятник
Тарасу Шевченку, пам’ятник Лесі Українці; М. Кікоть, скульптурна композиція
«Біля вориння»; О. Лідаговський, скульптура «Паперова скульптура», «Дівчина,
що приміряє хмари»; В. Щур, В. Сивко, пам’ятник Проні Прокопівні та
Голохвастову; В. Коновал, скульптура «Сидяча», «На гойдалці», «Танок»;
► музичні твори, що були створені під враженням від творів
образотворчого мистецтва: Ф. Ліст, фортепіанний цикл «Роки мандрів» (збірка
п’єс «Рік другий. Італія» за творами епохи Відродження: «Заручини» («Заручини
Діви Марії»), Рафаель; «Мислитель» (статуя Лоренцо Мєдічі, Капелла Мєдічі),
Мікеланджело); О. Респігі, «Триптих Боттічеллі» («Весна», щодо твору
живопису), «Фонтани Риму» (щодо твору архітектури); М. Чюрльоніс,
«Симфонія моря» (фрагмент);
► жанри образотворчого мистецтва:
портрет: бюст Нефертіті; Д. Веласкес, «Кінний портрет принца
Балтазара Карлоса»; Ян ван Ейк, «Портрет подружжя Арнольфіні»; Тіціан,
«Портрет чоловіка в одязі з блакитним рукавом»; Рубенс, картини
«Автопортрет з Ізабеллою Брант», «Портрет камеристки інфанти Ізабелли»,
«Портрет Олени Фоурман з дітьми»; Ф. Хальс, картини «Циганка», «Груповий
портрет офіцерів стрілецької роти Св. Георгія», «Хлопчик, що сміється»;
Ж. Ліотар, «Прекрасна шоколадниця»; Ф. Буше, «Портрет мадам де
Помпадур»; О. Ренуар, «Портрет Жанни Самарі»; Ян Вермер Дельфській,
«Дівчина з перлинною сережкою»; П. Пікассо, «Портрет Марі-Терез Вальтер»;
В. Тропінін, картини «Автопортрет», «Портрет О. С. Пушкіна», «Пряля»,
«Дівчина–українка, яка збирає сливи», «Український селянин», «Дівчина
з Поділля»; М. Врубель, «Портрет Сави Мамонтова»; О. Мурашко, картини
«Автопортрет», «На кормі. Портрет Жоржа Мурашко», «Сонячні плями.
Олександра та Жорж Мурашко», «Селянська родина»; З. Серебрякова,
«Автопортрет»; П. Ганжа, скульптура «Я і моя жінка»; Я. Гніздовський,
графіка «Автопортрет»; В. І. Задорожний, «Настя Лісовська»; Л. Медвідь,
картини «Портрет Франка», «Портрет Лесі Українки»;
пейзаж: К. Піссарро, «Бульвар Монмартр»; Ван Гог, «Вид моря поблизу Ле
Сент–Марі–де–ла–Мер»; Поль Сіньяк, «Гавань у Марселі»; Кацусіка Хокусай,
гравюра «Велика хвиля у Канагаві»; Клод Моне, картини «Маки», «Тополі»,
«Біле латаття», «Японський місточок», «Руанський Собор»; Каміль Піссарро,
картини «Бульвар Монмартр», «Червоні дахи»; Рокуел Кент, «Гора Ассінібойн.
Канадські скелясті гори»; А. Каналетто, картини «Площа Святого Марка», 61
«Палац Дожей»; М. Чюрльоніс, картина «Соната пірамід. Алегро»; П. Левченко,
«Зима», «Українські хати», «Подвір’ячко»; І. Левітан, картини «У виру», «Весна
в Італії»; Іван Марчук, картина «Канівські пейзажі»; А. Куїнджі, картини «Вечір
на Україні», «Березовий гай»; І. Труш, картини «Кримський берег», «Пейзаж з
коровами та стогами»; Я. Станіславський, картини «Тополі», «Дніпро під
Києвом»; І. Шишкін, «На півночі дикій…»; О. Шовкуненко, «Конча Заспа»;
С. Васильківський, «Весняний день на Україні»; К. Ломикін, «Крани»;
натюрморт: П. Пікассо, «Натюрморт з тюльпанами»; Поль Сезанн,
картини «Натюрморт з драпіруванням», «Персики і груші»; Поль Гоген, картини
«Натюрморт з трьома цуциками», «Натюрморт з мандоліною»; Ф. Снейдерс,
картини «Натюрморт з тарілкою фруктів», «Фруктова лавка», «Рибна лавка»,
«Корзина з виноградом»; Віллєм де Портер, «Натюрморт зі зброєю і прапорами»;
В. Хеда, «Натюрморт з крабом»; П. Клас, «Натюрморт з музичними
інструментами»; Ян Давідс де Хем, «Ванітас. Натюрморт з черепом, книгою
і трояндами»; В. Кальф, «Натюрморт з китайською супницею»; А. де Гріф,
«Мисливський натюрморт з фруктами»; Ж.–Б. Удрі, «Натюрморт зі скрипкою,
книгами, нотами, персиками і виноградом»; Ф. Ботеро, скульптура «Натюрморт
з кавуном»; Ж.–Б. С. Шарден, картини «Груші, волоські горіхи та склянка з вином»,
«Натюрморт з люлькою і глечиком», «Натюрморт зі скляною пляшкою
і фруктами», «Натюрморт зі сливами», «Натюрморт з люлькою», «Атрибути
мистецтва»; Т. Яблонська, картини «Вікно», «Зимове вікно», «Яблука», «Осіннє
листя»; К. Петров–Водкін, «Оселедець»;
сюжетно–тематичне зображення: Джотто, фреска «Поцілунок Іуди»;
П. Уччелло, серія картин «Битва при Сан–Романо»; Рембрандт, «Повернення
блудного сина»; Д. Веласкес, картини «Меніни», «Прялі. Міф про Арахну»;
Едуард Мане, «Сніданок на траві»; О. Ренуар, картини «Гойдалки», «У саду»,
«Парасольки», «Танок у місті», «Жабуриння»; П. Пікассо, «Герніка»;
Пітер Брейгель, «Селянський танок»; У. Барро, «Сірий і гнідий коні та
шотландський хорт»; Жан Міллє, «Збирачки колосся»; А. Дюрер, картини
«Зайчик», «Лелека», «Білочка»; скіфський золотий гребінь із зображенням битви
(курган Солоха); К. Брюллов, «Останній день Помпеї»; В. Сєров, «Викрадення
Європи»; М. Івасюк, «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва»; А. Коцка,
картини «На Гуцульщині», «Недільний день на Верховині», «Дівчата»; І. Труш,
«Гагілки»; І. Рєпін, «Запорожці пишуть листа турецькому султану»;
О. Мурашко, картини «Квіткарки», «Парижанки. Біля кав’ярні», «Праля»;
М. Пимоненко, «Суперниці»; Мирко Ханак, акварелі;
інтер’єр: Ван Гог, картина «Спальня в Арлє»; П. Левченко, картини
«На веранді», «Інтер’єр з роялем», «Вітальня»; Г. Сорока, картини «Диванна»,
«Вітальня», «Кабінет панського будинку в садибі Островки»; Д. Мітрохін,
графіка «Інтер’єр. Моє робоче місце»;
► музичні твори (з умовним поділом за жанрами образотворчого
мистецтва):
музичний пейзаж – Ф. Ліст, етюд «Шум лісу»; К. Дебюссі, з циклу «24
прелюдії для фортепіано» («Місячне сяйво», «Кроки на снігу»), симфонічний
триптих «Море» («Гра хвиль»); М. Равель, «Гра води»; 62
М. Чюрльоніс, «Симфонія моря»; С. Майкапар, «Біля моря вночі»;
В. Сильвестров, цикл «Дитяча музика» («Біля озера»); І. Шамо, фортепіанний
цикл «Картини російських живописців» (на вибір);
музичний портрет – Р. Шуман, Фортепіанний цикл «Альбом для
юнацтва» («Сміливий вершник», «Незнайомець», «Бідний сирітка»); К. Дебюссі,
«Дівчина з волоссям кольору льону» (з циклу «24 прелюдії для фортепіано»);
Д. Кабалевський, «Впертий», «Плаксій», «Пустунка»; М. Скорик, «Лірник»
(з «Дитячого альбому»);
сюжетні твори/картина – М. Мусоргський, вокальний цикл «Дитяча»,
«В кутку», «З нянею»; С. Прокоф’єв, «Балакунка»;
► народна картина «Козак Мамай»: 160 автентичних «Мамаїв»;
невідомий художник, «Козак–бандурист», «Козак Мамай», «Сидить козак під
вербою», «Козак Мамай і гайдамаки»; П. Рибка «Козак Мамай»; Д. Бурлюк
«Козак Мамай»; Ф. Стовбуненко «Козак-бандурист»;
► козак Мамай, як джерело творчості сучасних митців: Орест Скоп,
цикл творів «Козак Мамай» (200 картин); В.–І. Задорожний, «Козак Мамай»;
К. Косьяненко, цикл творів «Мамаї та Мамаївни»; О. Антонюк, «Козакбандурист»; Л. Тафійчук, картини «Козак Мамай», «Бандуро моя золота»;
В. Корнєв, «Козак Мамай»; В. Наконечний, скульптура, «Козак Мамай»;
Н. Зноба та В. Зноба, пам’ятник козаку Мамаю (майдан Незалежності, Київ);
М. Степанів, скульптура, «Предок»; О. Саєнко, декоративне панно «Козак
Мамай»; П. Ганжа, таріль «Козак Мамай»;
► твори кіно та мультиплікації: х/ф «Мамай» (реж. О. Санін, 2003 р.,
Україна); м/ф «Пластилінова ворона» (реж. О. Татарський, 1981 р., Частина 1
«Про картини», СРСР).
Модуль 9.2. Мистецтво архітектури.
► архітектурні твори: Піраміда Хеопса, Пантеон Богів (Єгипет);
Афінській Акрополь: Парфенон, Ерехтейон (Греція); Колізей (Рим, Італія);
Нотр–Дам де Парі (Париж, Франція); Антоніо Гауді, Парк Гуель, Храм Святого
Сімейства (Барселона, Іспанія); Л. Метцель, Софієвський парк (Умань);
В. Кричевський, Будинок Полтавського губернського земства (Полтава);
С. Серафімов, будинок Держпрому (Державної промисловості, Харків);
Генрік Гай, Бессарабський ринок (Київ); О. Вагнер, Павільйон станції
«Карлсплац», «Майоліковий» будинок (Відень, Австрія); Й. Утзон, Оперний
театр (Сідней, Австралія); Ле Корбюзьє, Виставковий павільйон (Центр Ле
Корбюзье, Цюріх), Палац Асамблеї (Чандігарх, Індія), капела Нотр–Дам–дю–О
(Роншам, Франція), Національний музей Western Art (Токіо, Японія);
Дж. Рьоблінг, Бруклінський міст (Нью-Йорк, США); Х. Джонс, Тауерський міст
(Лондон, Великобританія); П. Парлерж, Карлов міст (Прага, Чехія); Золотий
міст (Дананг, В’єтнам); Х. Дотан, Скляний міст над безодньою (Чжанцзяцзе,
Кітай); Захи Дадід, аеропорт «Дасін» (Пекін, Китай); Ф. Л. Райт, Будинок над
водоспадом, Музей Соломона Гуггенхейма (Нью-Йорк, США); Алвар Аалто,
Виборгська міська бібліотека (Росія); Ф. Вассер, Готель «Рогнер Бад Блюмау»
(Бад-Блюмау, Австрія), Віденський будинок мистецтв (Австрія); 63
Хав’єр Сеносьяйн, будинок «Наутілус» (Наукальпан–де–Хуарес, Мексика);
Сантьяго Калатрава, Кручений хмарочос (або Закручений торс) (Мальме,
Швеція), Художній музей Мілуокі – павільон Квадраччі «Сонячний бриз» («Brise
Solei») (Мілуокі, США); Н. Грімшоу, Оранжерейний комплекс «Едем» (містечко
Сент–Остелл у Корнуолі, Великобританія); австралійська компанія «PTW
Architects», міжнародна мережа компаній «Arup international engineering group»,
китайська корпорація China State Construction Engineering Corporation та
Шанхайська фірма China Construction Design International – «Водяний куб»
(Пекін, Китай); Норман Фостер, Вежа–хмарочос Мері–Екс 30 або Сент–Мері
Екс 30 (Лондон, Великобританія); Проектний інститут цивільного будівництва
і архітектури DUT – Музей мушлів (Далянь, Китай);
українські хати: Поділля (хата з села Луги, хата з села Зелене, хата з села
Виноградне); Полісся (хата з села Дідьковичи), Етнографічний комплекс
«Українське село»; Південна Україна, Наддніпрянщина (хата з села Хрещатик);
Гуцульщина (хата з села Шепіт); Національний музей народної архітектури та
побуту України (Пирогів, Київ); Слобожанщина; Бойківщина; Лемківщина (хатамузей Лемківська садиба), село Зарічево, Перечинського району; Закарпаття;
Буковина;
► твори образотворчого мистецтва: С. Васильківський, «Українська хата»;
В. Орловський, «Хати в літній день»; І. Рєпін, «Українська хата»; І. Гончар, малюнок
«Весняний краєвид на село Хотів біля Києва»;
► відеоматеріали: Закарпатський музей народної архітектури і побуту
(Ужгород); Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького
(Шевченківський гай, Львів); Національний музей народної архітектури та побуту
України (Пирогів, Київ); Музей Івана Гончара (Київ, фото).
Модуль 9.3. Музичне мистецтво.
► музичні твори: Й. С. Бах, «Жарт» (з оркестрової сюїти сі мінор);
Л. Бетховен, «Весело–сумно»; Ф. Шопен, «Прелюдія мі мінор №4»; Н. Паганіні,
концерт «Вічний рух» для скрипки з оркестром»; Р. Шуман, «Солдатський
марш»; Ж. Бізе – Р. Щедрін, «Кармен–сюїта»; А. Дворжак, «Гумореска»;
Й. Штраус (батько), «Радецькі–марш»; Й. Штраус (син), «Полька trick-truck»;
Е. Ґріґ, «У печері гірського короля» (з музики до драми Г. Ібсена «Пер Ґюнт»);
М. Римський-Корсаков, тема Шехеразади, тема Царевича (з симфонічної сюїти
«Шехеразада»), «Політ джмеля», «Три дива» з опери «Казка про царя Салтана»
з м/ф; П. Чайковський, «Танець маленьких лебедів», «Неаполітанський танець»
(з балету «Лебедине озер»), симфонія № 5, ІІ ч., «Масляна» з циклу «Пори року»;
І. Стравінський, «Сцени народних гулянь» з балету «Петрушка» (1 та 4 картини);
С. Рахманінов, «Вокаліз»; С. Прокоф’єв, «Дощ та веселка»; Д. Кабалевський,
«Клоуни», «Їжачок»; М. Березовський «Соната для скрипки та клавесина», 2
частина; С. Людкевич, «Гумореска»; С. Борткевич, фортепіанний цикл
«Маленький мандрівник» («Іспанія»; «Норвегія»; «Венеція. Пісня гондольєра»);
В. Барвінський, «Сонечко», «Зайчик», «Дощик», «Півники молотять»;
Л. Ревуцький, вокальний цикл «Сонечко» («Вийди, вийди, сонечко»,
«Подоляночка», «Іди, іди, дощику»); Г. Гаврилець, музично–сценічне дійство 64
«Золотий камінь посіємо» № 4, 7, 8, 10, 11; Леся Дичко, Камерна кантата
«Чотири пори року», 2 ч.; Є. Станкович, фольк–опера «Коли цвіте папороть»
(фрагменти); М. Сільванський, «Ярмарок»; М. Скорик, «Мелодія»; «Ой, ходить
сон» – колискова пісня; українські народні пісні «Подоляночка», «Ой на Іванечка,
на Купала»;
► музичні вокальні твори:
сольний спів – Ф. Шуберт, «Ave Maria» у виконанні Л. Паваротті;
М. Глінка, сл. В. Забіли «Не щебечи, соловейку»; Ж. Оффенбах, арія ляльки
Олімпії з опери «Казки Гофмана»; сл. та муз. С. Климовського «Їхав козак за
Дунай» (український романс);
ансамблеве виконання – Дж. Россіні, «Дует котів» (у викон. дитячого
хору; у викон. Chinwe Enu та Adrienne Webster); С. Людкевич на сл.
В. Пачовського «Українська баркарола» (у викон. тріо сестер Байко); українська
народна пісня «Туман яром» (у викон. гурту «Пікардійська терція»);
хорове виконання – Г. Ф. Гендель, Хор «Алилуя» з ораторії «Месія»;
українська народна пісня «Туман яром» (у викон. Національного заслуженого
академічного народного хору імені Григорія Верьовки); М. Леонтович,
«Щедрик» (https://t.ly/neT0, https://t.ly/DKSv);
► музичні інструментальні твори:
інструментальна мініатюра – Ф. Шуберт, «Музичний момент» фа мінор;
Ф. Шопен, «Прелюдія Ля мажор»; А. Дворжак, «Гумореска» (у викон. ансамблю
скрипалів); М. Лисенко, «Елегія»;
жанри симфонічної музики – В. А. Моцарт, «Маленька нічна серенада»
№ 13 Соль мажор, ч.1; Ф. Мендельсон, «Весільний марш»; В. Монті, «Чардаш»;
фільм–фантазія за музикою Каміля Сен–Санса «Карнавал тварин», (2010 р., Франція);
Й. Брамс, «Угорський танець №5»; Й. Штраус, вальс «Казки Віденського лісу»;
Є. Адамцевич, «Запорізький марш»; М. Скорик, «Карпатська рапсодія»;
► твори образотворчого мистецтва: зображення на давньогрецькій
кераміці «Гра на авлосі», «Урок музики»; скульптура «Пан навчає Дафніса»;
рельєф «Змагання Аполлона і Марсія»; А. Караваджо, «Музиканти»;
Ф. Толстой, «Муза»; Б. Кустодієв, «Масляна»; О. Саврасов, картини «Літо»,
«Пейзаж з веселкою»; А. Куїнджі, «Веселка»; О. Бенуа, ескізи декорацій та
костюмів до балету І. Стравінського «Петрушка»; Г. Терпиловський «Стоїть
явір»; О. Поліщук, «Цвіт папороті знайдеш на Купайла – і будеш ощасливлений
навік»; І. Гончар, малюнки «Дівчина з Лебедина», «Ой у полі вітер віє»;
М. Кузнєцов, «Портрет композитора Петра Ілліча Чайковського»;
► твори кіно і мультиплікації: м/ф «Петрик і Вовк», (реж. А. Каранович,
1958 р., СРСР; редакція зазначеного м/ф з коментарями щодо музичних
інструментів, 1976 р.); м/ф «Петрик і Вовк» The Walt Disney Company
англійською мовою, 1946 р.; «Музична країна» (реж. У. Джексон, The Walt
Disney Company, США, 1935 р.);
► музика українських композиторів до мультфільмів. 65
Модуль 9.4. Хореографічне мистецтво.
► хореографічні твори:
фрагменти з балетів: П. І. Чайковський, балети: «Лускунчик», сцена біля
ялинки (Національний академічний театр опери та балету України імені
Т. Г. Шевченка, з 19.40 хв.), «Спляча красуня», сцена балу (Одеський національний
академічний театр опери та балету, з 22.27 хв.); С. Прокоф’єв, балети:
«Попелюшка», сцена Попелюшки та принцу (Національний академічний театр
опери та балету України імені Т. Г. Шевченка, з 3.15 хв.), «Петрик і Вовк»
(Королівська балетна школа, Великобританія); хореографічна композиція
«Весілля на Україні» (фрагмент з українського балету Є. Досенка «Сезони життя»);
види хореографічного мистецтва: класичні танці: П Чайковський,
адажіо з балету «Лускунчик» (Королівський балет Великобританії); Ф. Шопен,
балет «Шопеніана», (хореографія М. Фокіна, вальс №7); народно–сценічні танці:
«Повзунець», «Карпати» (Національний заслужений академічний ансамбль
танцю України імені Павла Вірського); «Гопак» (академічний ансамбль
«Сонечко», Житомир); «Сіверська старшина» (Народний ансамбль народного
танцю «Горлиця»); сучасні танці: «Глибина», «Крилата квітка» (студія джазмодерн танцю «Рух»); сontemporary (викон. Василь Дипчиков); бальні танці
«Віденський вальс», «Танго», «Самба», «Машинка Зінгер» (Олексій Чалов та
Олеся Селіверстова);
українські народні танці у сценічному виконанні – «Київські парубки»,
«Козацький танець», «Гопак», «Аркан», «Подоляночка», «Повзунець»,
«Карпати», «Козачок», «Ми з України», «Волинська полька», «Березнянка»,
«Дев’ятка» (Національний заслужений академічний ансамбль танцю України
імені Павла Вірського); «Гопак» (академічний ансамбль «Сонечко», Житомир);
«Буковинський увиванець» (Буковинський ансамбль пісні і танцю); «Аркан»
(Заслужений вокально–хореографічний ансамбль «Галичина»); «Слобожанська
полька» (Народний ансамбль танцю «Радість»);
танці народів світу в сценічному виконанні: молдавський танець
«Сербеторяска», «Сюїта грецьких танців» (Національний заслужений
академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки);
грузинський танець «Цдо» (Національний балет Грузії «Сухішвілі»); «Циганська
сюїта» (Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені
Павла Вірського); «Словацька полька», «Сицилійська Тарантела» (Державний
академічний ансамбль народного танцю імені Ігоря Мойсеєва); іспанський
танець «Фламенко» (викон. Sara Jiménez); ірландський танець «Riverdance with
Padraic Moyles»; узбекський танець «Сім красунь» (Ташкентська державна вища
школа національного танцю та хореографії);
► музичні твори в танцювальних жанрах: Й. С. Бах, «Алеманда»
і «Куранта» з Французької сюїти №2; Ф. Шопен, «Вальс» №7; Й. Штраус, вальси
(на вибір); полька «Анна»; П. Чайковський, танцювальні п’єси з фортепіанного
циклу «Дитячий альбом»; В. Косенко, танцювальні п’єси з циклу «24 дитячі
п’єси для фортепіано»;
► твори образотворчого мистецтва: зображення Трипільської доби;
Мартинівський скарб (фігурки танцівників); «Терпсихора» (давньоримська 66
статуя ІІ ст.); «Терпсихора навчає дівчинку» (скульптура на фасаді Одеського
національного академічного театру опери та балету); Софія Київська, фреска
із зображенням скоморохів; О. Збруцька, «Коломийка», «Гаївка»; А. Матісс,
«Танець»; О. Ренуар, «Танець у місті», «Танець у селі»; А. Тулуз–Лотрек,
«Танець у Мулен Руж»; Поль Гоген, «Танець бретонських дівчат»;
Ф. фон Штук, «Веселий хоровод»; Кунде Ванг, «Танець з ліхтариками»;
А. Мокрицький «Тарантела»; Н. Папірна, «Танець»; А. Ждаха, «Гопак»;
О. Кулаков, «Січовий гопак»; І. Гончар, малюнок «Кривий танець»; І. Репін,
картина «Гопак».
Модуль 9.5. Театральне мистецтво.
► театральні твори: Елеонор Портер, «Поліанна» (оптимістична драма
на 2 дії; Київський академічний театр юного глядача на Липках; 2007 р., реж.
В. Гирич); Г. К. Андерсен, «Казкові мандри» (музична казка на 2 дії; Київський
академічний театр юного глядача на Липках; 2013 р., реж. М. Михайліченко);
А. Ліндгрен, «Чарівна Пеппі» (мюзикл на 2 дії; Київський академічний театр
юного глядача на Липках; 1998 р., реж. В. Гирич); «Троє поросят» (Київський
академічний театр ляльок, фрагменти відео про театр та виставу); «Кіт у
чоботях» (Київський академічний театр ляльок, фрагменти відео про театр та
виставу); М. Кармінський, музична вистава «Робін Гуд»; Р. Смоляр, опера
«Червона шапочка»; Наталія Май, новорічний мюзикл «БременSHOW»;
С. Бедусенко, блюз з мюзиклу за п’єсою С. Я. Маршака «Кицин Дім»;
Б. Павловський, балет «Білосніжка та семеро гномів»; М. Лисенко, опера
«Коза-Дереза»; М. Меєрович, мультфільм–опера «Три ведмеді» (реж.
А. Зяблікова, 1984 р., СРСР); П. Чайковський, балети: «Лускунчик», «Лебедине
озеро», «Спляча красуня» (фрагменти); М. Глінка, опера «Руслан і Людмила»
(фрагменти); О. Білаш, мюзикл «Пригоди Буратіно»; театр тіней «VERBA
SHADOW», тіньова інтерпретація роману Дж. К. Роулінг «Гаррі Поттер»;
► музичні твори: Е. Ґріґ, музика до драми Г. Ібсена «Пер Ґюнт» (збірка
м/ф «Чарівна флейта» за творами класичної музики); Р. Шуман, «Карнавал»,
«Відлуння театру», «Дитячі сцени»;
► твори образотворчого мистецтва: зображення давньогрецького
театру; статуї Мельпомени і Талії; схема театральної зали; віртуальні подорожі
до театрів;
► фотографії: фотографія античного театру в Афінах (Театр Діоніса);
Королівський театр Ковент–Гарден (Лондон); театр Ла Скала (Мілан);
Сіднейський оперний театр (Австралія); Гранд Опера (Париж); Віденська
державна опера; Одеський національний академічний театр опери та балету;
Національний академічний театр опери та балету України імені
Т. Г. Шевченка; Харківський національний театр опери та балету імені
Миколи Лисенка; Театр одного актора «Крик» (Дніпро); Київський державний
академічний театр ляльок; Національний академічний драматичний театр імені
Івана Франка; Київський національний академічний театр оперети; Київський
академічний театр юного глядача на Липках; Запорізький дитячий театр
«СВІЯ»; Національний академічний український драматичний театр імені 67
Марії Заньковецької; Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса;
Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва та
музей ляльок; Харківський академічний театр музичної комедії; Харківський
театр для дітей та юнацтва; фотографії театральних ляльок різних країн.
Модуль 9.6. Циркове мистецтво.
► циркові номери: приклади циркових номерів різних жанрів
(Національний цирк України); «Цирк дю Солей» (Канада);
► музичні твори: І. Дунаєвський, марш з х/ф «Цирк»; О. Фельцман,
сл. Ю. Нікуліна «Товариш цирк»; О. Фельцман, сл. Р. Рождественського «Пісня
про цирк»; А. Живцов, Вступ до сюїти «У цирку»;
► твори образотворчого мистецтва: Едгар Дега, «Міс Лала у цирку
Фернандо»; О. Ренуар, картини «Акробати цирку Фернандо», «Клоун у цирку»,
«Клоун»; Анрі де Тулуз-Лотрек, «Цирк Фернандо»; Ж. Сера, «Цирк»; Ван Гог,
«Арена в Арлі»; Марк Шагал, «Цирк»; Б. Йогансон, «На арені цирку»;
Пабло Пікассо, «Дівчинка на кулі»; Р. Френц, «Цирк»; Орест Верейский, «Юрій
Дуров і слониха Ліля»;
► твори кіно і мультиплікації: м/ф «Бременські музиканти»
(реж. І. Ковалевська, муз. Г. Гладкова, 1969 р., СРСР); екранізація оперети
І. Кальмана «Принцеса цирку» (х/ф «Містер Ікс», реж. Ю. Хмельницький,
1958 р., СРСР); х/ф «Принцеса цирку», реж. С. Дружиніна, 1982 р., СРСР);
х/ф «Цирк» (реж. Г. Александров, муз. І. Дунаєвського, 1936 р., СРСР);
х/ф «Цирк» (реж. Чарлі Чаплін, 1928 р., США);
► хореографічні твори: танець гімнастів; акробатичний танець; танець
клоунів.
Модуль 9.7. Фотомистецтво, мистецтво кіно та мультиплікації.
► перші фотографії: фото Жозефа Нісефор Ньєпс (1826 р., перша
фотографія); фото Луї Дагер (1838 р., перша фотографія іншої людини);
Генрі Піч Робінсон (1858 р., перший фотомонтаж); Джеймс Клерк Максвелл
(1861 р., перша кольорова фотографія); Метью Бреді (1875 р., перший фото
автопортрет); Юліус Нойброннер (1903 р., перші фотографії, виконані
у повітрі); Уїльям Лонглі (1926 р. перша кольорова фотографія, виконана під
водою); перша фотографія, виконана з космосу ракетою V-2 США в 1946 році;
фотографія Землі, зроблена 7 грудня 1972 року командою космічного апарату
«Аполлон-17» (Блакитна іграшкова куля, англійською «The Blue Marble»);
► твори кіномистецтва: д/ф «Прибуття потягу» (реж. Брати Люм’єр,
1896 р., Франція); х/ф «Политий поливальник» (реж. Брати Люм’єр, 1895 р.,
Франція); д/ф «Одна історія. Як брати Люм’єр винайшли кіно і створили перший
фільм» (реж. І. Шишак, 2018 р., Україна); х/ф «Людина з Бульвару Капуцинів»
(реж. А. Сурікова, муз. Г. Гладкова, 1987 р., СРСР), фрагмент з демонстрацією
перших кінокадрів; х/ф «Подорож на Місяць» (реж. Жорж Мельєс, 1902 р.,
Франція); х/ф «Малюк» (реж. Чарлі Чаплін, 1921 р., США); х/ф «Золота
лихоманка» (реж. Чарлі Чаплін, 1925 р., США); х/ф «Яблучко» (реж.
І. Никитченко, В. Никитченко, 1946 р., СРСР); х/ф «Сторожева застава» (реж.
Ю. Ковальов, 2017 р., Україна). 68
► мультфільми: «Комічні фази кумедних облич» (реж. Дж. Блектон,
1906 р., США); «Чарівна Люканіда або Війна вусачів з рогачами»
(реж. В. Старевич, 1912 р., Російська імперія); «Пароплав Віллі»
(реж. Уолт Дісней, Аб Айверкс, 1928 р., США); «Квіти та дерева»
(реж. Берт Джиллетт, 1932 р., США); «Білосніжка та сім гномів»
(реж. Девід Хенд, 1937 р., США); «Мауглі» (реж. Роман Давидов,
муз. С. Губайдуліної, 1967–1971 рр., СРСР); «Історія іграшок»
(реж. Джон Лассетер, 1995 р., США); «Як Петрик П’яточкін слоників рахував»
(реж. О. Вікен, 1984 р., УРСР); «Пригоди Котигорошка та його друзів»
(реж. Ярослава Руденко-Шведова, 2013 р., Україна);
► мультиплікаційні твори з різних матеріалів: «Конфлікт» (з сірників,
реж. Гаррі Бардін,1983 р., СРСР); «Тяп–ляп, маляри» (з пластиліну,
реж. Гаррі Бардін, 1984 р., СРСР); «Брек!» (з пластиліну, реж. Гаррі Бардін,
1985р., СРСР); «Брак» (з мотузок, реж. Гарр Бардін, 1987 р., СРСР);
«Викрутаси» (з дротів, реж. Гаррі Бардін, 1987 р., СРСР).
► музика для мультфільмів та кінофільмів: м/ф «Казка про місячне
світло» (реж. І. Гурвич, муз. Лесі Дичко, 1968 р., УРСР); м/ф «Як їжачок
і ведмедик зустрічали Новий рік» (реж. А. Грачова, муз. Лесі Дичко, 1975 р.,
УРСР); м/ф «Як козаки куліш варили» (реж. В. Дахно, муз. М. Скорика, 1967 р.,
УРСР); саундтрек до 3–D м/ф «Мавка. Лісова пісня» (реж. О. Рубан, муз. етногурту «ДахаБраха», 2019 р., Україна); фільм-мюзикл «Звуки музики» (реж.
Р. Вайз, муз. Р. Роджерса, 1965 р., США), м/ф «Капітошка» (реж. Б. Храневич,
муз. Г. Сасько, 1980 р., СРСР), м/ф «Як Петрик П’яточкин слоників рахував»
(реж. О. Вікен, муз. В. Бистрякова, 1984 р., СРСР), пісні: «So Long, Farewell»,
«Edelweiss», «Do-Re-Mi»;
Модуль 9.8. Взаємодія різних видів мистецтв: архітектура, музика,
образотворче мистецтво, театр, хореографія тощо.
► музичні твори: Г. Ф. Гендель, «Кончерто гроссо» g-moll; Дж. Россіні,
опера «Попелюшка» (фільм–опера, 1981 рік); С. Рахманінов, «Полька» для
фортепіано; Леся Дичко, цикл «Писанки»; Ю. Щуровський, «Після перегляду
Куїнджі»; С. Борткевич, фортепіанний цикл «Казки Андерсена» («Метелик»);
фортепіанний цикл «Маріонетки» («Циганочка»; «Сеньйор»); М. Любарський,
«Танцювальна»; О. Козаренко, фортепіанний цикл «Писанки»;
► твори образотворчого мистецтва: О. Рейпольський, ілюстрації до
казки «Попелюшка»; Кінуко Краф, ілюстрації до казки «Попелюшка»;
М. Бичков, ілюстрації до казки «Попелюшка»; В. Конашевич, ілюстрації до
казки «Попелюшка»; А. Ждаха, ілюстрації до українських народних пісень «Ой
не світи місяченьку», «Чорнобривець», «Ой на горі вогонь горить», «Три
сестри»; Т. Мавріна, ілюстрації «Казка про мертву царівну та сімох богатирів»;
В. Єрко, ілюстрації до казки «Снігова королева»; В. Перевальський, ілюстрація
до книги «Українські народні пісні» у записах В. Гнатюка;
► архітектурні твори із внутрішнім оздобленням: замки Монберн, Арку,
абатство Паре-ле-Моніаль (Франція); замок Бодіам (Англія); замок Карфіллі
(Великобританія); Графський замок (Гент, Бельгія); Вормський Собор, Абатство 69
Марії Лаах (Німеччина); Україна: Старий замок (Кам’янець–Подільський),
Аккерманська фортеця (Білгород–Дністровський), Хотинська фортеця,
Меджибізький замок–фортеця, Замок Любарта (Луцьк); Покровська церква
(Сутківці);
► твори декоративного мистецтва: українські писанки (споруда музею
«Писанка», Коломия; відеофільм про Лемківську писанку);
► скульптурні твори: рельєфи Собору Сен-Лазар (Франція); пам’ятник
Попелюшці в Брюсселі (парк Жозафат, Бельгія); пам’ятник Попелюшці (Монако);
► літературні твори: Шарль Перро, «Попелюшка»; М. Реріх, лібрето
балету «Весна священна»; Сказка Люцина Легут, «Музичний магазин»;
О. Островський, п’єса «Снігуронька»;
► хореографічні твори: П. Чайковський, балет «Лускунчик» (за мотивами
однойменної казки Е. Гофмана); П. Чайковський «Снігова королева»
(за мотивами однойменної казки Г. Х. Андерсена); О. Петрова, І. Цислюкевич,
А. Микита, балет «Гидке каченя» (за мотивами однойменної казки
Г. Х. Андерсена в постановці І. Гордійчук); П. Чайковський, балет «Спляча
красуня» (за мотивами однойменної казки Ш. Перо, хореографія М. Петіпа); Лео
Деліб, балет «Коппелія» (Королівський балет Великобританії); О. Ходоско, балет
«Дюймовочка» (Балетна школа «Вежновець», Мінськ); танець епохи бароко;
танець епохи бароко (ансамбль танців епохи бароко «Племінники Рамо»);
світлове лазерне танцювальне шоу; Lord of the Dance (у постановці М. Флетлі);
фільм «Сорочинський ярмарок» (реж. М. Екк, 1938 р., масовий танець з 1 год. 16
хв.);
► театральні твори: театр тіней «VERBA SHADOW», тіньова
інтерпретація казки «Попелюшка»; 3D шоу тіней «Попелюшка»; театр тіней
Delight 3D шоу тіней «Попелюшка»;
► циркові твори: цирковий номер «Рояль» у програмі «Шоу велетенських
фонтанів»; «Акробатичне тріо на льоду»; цирк на воді.
► твори кіно та мультиплікації: х/ф «Снігуронька» (реж. П. Кадочніков,
1968 р., СРСР); м/ф «Снігуронька» (реж. І. Іванов–Вано, 1952 р., СРСР);
х/ф «Попелюшка» (реж. Г. Шепотіннік, 1947 р., СРСР); м/ф «Попелюшка»
(The Walt Disney Company, 1950 р., США); м/ф «Попелюшка» (реж. І. Аксенчук,
1979 р., СРСР); м/ф «Снігова Королева» (1957 р., реж. Л. Атаманов, СРСР; та
2012 р., реж. М. Свєшніков, В. Барбе, Росія); м/ф «Петрик та Вовк» (екранізація
симфонічної казки С. Прокоф’єва, реж. А. Каранович, 1958 р., СРСР); м/ф
«Петрик та Вовк» (за мотивами музичної симфонічної казки С. Прокоф’єва,
The Walt Disney Company, 1946 р., США); м/ф «Чарівна флейта» (збірка
мультфільмів за творами класичної музики, 2008 р., реж. К. Урбаньські, Польща,
https://t.ly/5ZfG); м/ф «Лускунчик» (1973 р., реж. Б. Степанцев, СРСР);
м/ф «Фантазія-2000» (2000 р., реж. Е. Голдберг, фрагмент з симфонічним скерцо
П. Дюка, «Учень чарівника», США); відеоматеріал про світлове шоу, артінсталяцію іспанських сучасних художників, які застосували найкращі
комп’ютерні розробки, щоб донести задум християнських фресок Церкви Сан
Клементе де Тауль (Іспанія); 70
► відеоматеріал: «Сонячний живопис Говарда Беренса» на музику
Е. Колтазар «SecretsOfMyHeart» для фортепіано з оркестром.
Зображення танцю мовою образотворчого мистецтва: Е. Дега,
«Танцівниці»; А. Матісс, «Танець»; фрески «Танцюристка», «Музики»
з гробниць Левиць та Триклінія (Тарквінія); Роман і Надія Федишин, серія
«Гуцульський танець»; А. Канова, скульптура «Танцівниця».
Значення образотворчого мистецтва в театрі та цирку: В. Гартман,
ескізи до костюмів балету Ю. Гербера «Трільбі»; В. Васнєцов та М. Реріх, ескізи
костюмів та декорацій до опери М. Римського–Корсакова «Снігуронька»;
М. Врубель, «Іспанія» (під враженням від опери Ж. Бізе «Кармен»); В. Сєров,
«Гастрольна афіша Анни Павлової у Парижі»; А. Тулуз-Лотрек, «Цирк
Фернандо»; Ж. Сера, «Цирк».
Хореографічні елементи в цирковому номері: цирковий номер «Рука до
руки»; Танцювально–циркове шоу Братів Чернових (з 30 хв.); танцювальноцирковий номер зі скакалками «Скакалки», «Антипод», «Ремені» (Цирк «СуперСкок»); акробатичний танець; танець циркових гімнастів;
Образи літературних героїв, відтворені в творах музичного, вокального,
хореографічного, циркового та образотворчого мистецтва:
► музичні твори: М. Римський-Корсаков, опери «Казка про царя
Салтана», «Снігуронька» (хороводи, «Масляна», фрагмент арії Снігуроньки –
сцена танення);
► твори образотворчого мистецтва: І. Рєпін «Запорожці пишуть листа
турецькому султанові»; І. Білібін, ілюстрації до «Казки про царя Салтана»;
М. Врубель, картини «Царівна-Лебідь», «Снігуронька»; В. Васнєцов,
«Снігуронька»; М. Реріх, «Снігуронька та Лель»; О. Кошель, ілюстрації до
збірки поезій та пісень «Чи я в лузі не калина була»;
► хореографічні твори: балет Крістофера Уілдона на музику Джоні
Талбота «Пригоди Аліси в Країні Див» (Королівський балет Великобританії).
Образотворче мистецтво та мистецтво архітектури мовою музики:
Леся Дичко, «Карпатські фрески» у семи частинах для фортепіано; Ю. Кикта,
Цикл «Фрески Софії Київської» (фрагменти); І. Карабиць, «Київські фрески»;
Г. Сасько, «Відгомін століть».
Культова архітектура та духовна музика:
► музичні твори: Д. Бортнянський, «Херувимська пісня № 7»;
М. Лисенко, «Боже великий єдиний»; А. Ведель «Христос Воскрес»;
► архітектурні твори: Собор Святого Миколая Чудотворця (Ніжин);
Спасо–Преображенський собор, Катерининська церква (Чернігів); СпасоПреображенська церква (Великі Сорочинці); Собор Різдва Богородиці
(Козелець); Покровський Cобор (Харків); Преображенський Собор (Ізюм);
Свято-Троїцький Собор (Новомосковськ); Петропавлівська церква (Густиня);
Іллінська церква (Суботів); Володимирський Собор (Київ), Андріївська церква
(Київ); Собор Святого Юра (Львів). 71
Додаток 4
Приклади творів української музики для дітей
(для однопрофільних музичних шкіл або груп)
Твори українських композиторів:
1. Авдієвський А. «Місяць яснесенький».
2. Барвінський В. «Гумореска», «Жаб’ячий вальс», «Заколисна пісня»,
«Комарик», «Сонечко» (https://t.ly/61zr).
3. Бібік В. Цикл «Музика для дітей».
4. Винокуров А. «Балада», «Жартівлива» (MaxLeria), «На вулицях Риму»
(фокстрот), «Спогади про Астора П’яццолу», «Тарантела», Фантазія на тему
Клауса Бадельта «Пірати Карибського морю».
5. Гайденко І. «Carol» (різдвяна пісня).
6. Горова Л. Колядки та новорічні пісні, Пісні для дітей.
7. Грабовський Л. «Жартівливий вальс-шарманка».
8. Дробязгіна В. «Лісова Майстерня».
9. Завалішина М. Симфонічна сюїта «Іграшки».
10. Колодуб Ж. «Веселе негренятко», Старосвітські награвання.
11. Косенко В. «Дощик», https://t.ly/fgDT.
12. Лисенко М. Опера «Коза-Дереза».
13. Людкевич С. «Старовинна пісня», «Гагілка».
14. Нижанківський Н. «Коломийка».
15. Остапчук О. «Лісова криничка».
16. Птушкін В. «Великий малюк Гулівер»: казка-мюзикл, «Вічний рух»,
«Карусель», «Піднесене та земне», «Старовинна французька пісенька» з циклу «По
сторінках «Дитячого альбому» П. Чайковського», «Театральний калейдоскоп», сюїта
«Гулівер», частина з сюїти «Віндзорські пустунки»: «Брендфордськи відьми».
17. Ревуцький Л. «Пісня», вокальний цикл «Сонечко» https://t.ly/BssV.
18. Сильванський М. «Вночі на річці», «Метелиця».
19. Сільвестров В. Цикл «Дитяча музика» № 1, Цикл «Дитяча музика» № 2.
20. Скорик М. «Лірник», «Народний танець» (https://t.ly/Z0qJ),
«Простенька мелодія».
21. Соляников В. «Адажіо», «Вокаліз» для скрипки і фортепіано зі збірки
«П’ять п’єс для соло інструменту і фортепіано», «Елегія», «Златовласка» для
скрипки і фортепіано зі збірки «П’ять п’єс для соло інструменту і фортепіано»,
«Клоуни», «Ноктюрн», «Сліди на піску» для саксофону і фортепіано зі збірки
«Сліди на піску: п’єси для соло інструменту і фортепіано», «Тарантела» для
альта і фортепіано зі збірки «П’ять п’єс для соло інструменту і фортепіано»,
«Садок вишневий коло хати» (сл. Т. Г. Шевченка), «Зоре моя вечірняя»
(сл. Т. Г. Шевченка), новорічний мюзикл «Кришталева фантазія»
(сл. Т. Ганусової): пісні з мюзиклу «Місто дитинства», «Пісня фей».
22. Степовий Я. «Місяць яснесенький».
23. Стеценко К. «Вечірня пісня», Опера «Лисичка, котик і півник».
24. Фільц Б. «Бабусина казка», «Берізки по коліна у воді» (сл. Л. Костенко),
«Вербові сережки» (сл. Л. Костенко), «Весняне рондо», «Весняний вітер» (сл. О. 72
Олеся), «Дощі» (сл. Л. Костенко), «Жменька сонця» (сл. Й. Фиштика),
«Закарпатські новелети» – 10 мініатюр, «Зацвіла в долині червона калина» (сл.
Т. Шевченка), «Зелений явір» (сл. І. Франка), «Калейдоскоп настроїв», «Пісняроздум», «Коломийка», «Фантазія контрастів», «Київський триптих», «На
зеленому горбочку» (сл. Л. Українки), «Новелета», «Польові дзвіночки», 3 п’єси
для фортепіано на теми лемківських пісень – до модуля 3.1 програми, Вокальний
цикл «Калина міряє коралі» (сл. Л. Костенко), опера-казка «Лісова школа», пісня
лісових мешканців з опери-казки «Лісова школа», фільм «Пригоди у лісовій
школі» (за мотивами книги В. Нестайка).
25. Шинкаренко Ю. Твори з циклу «Подорож до Африці»: «Зебра», «Змія».
26. Шукайло Л. на нар. сл. «Як діждемо літа», «Ave Maria» для хору і
фортепіано, «Гумореска», «Карусель», «Клоуни» з сюїти «Цирк», «Марш»,
«Дресирувальниця голубів» з сюїти «Цирк», «Поні», «Вечірнє сонце, дякую за
день!» (сл. Л. Костенко), кантата «Пори року» (сл. укр. нар. пісень).
27. Щуровський Ю. «Зимовий ліс», «Падає сніжок» з сюїти «Зима», «Після
перегляду Куїнджі», «Ранок», «Шарманка».
Музика українських композиторів до мультфільмів:
«Як песик і кошеня підлогу мили», муз. М. Скорика, 1977.
«Ходить гарбуз по городу»: м/ф, муз. О. Киви, 1979.
«Українські народні казки» («Солом’яний бичок», «Колобок», «Колосок»,
«Котик і півник», «Коза-Дереза»), муз. М. Чемберджі.
«Музичні малюнки»: м/ф, муз.А. Коломійцяза мотивами циклу Л.Ревуцького «Сонечко», 1968.
«Грицеві писанки»: м/ф за мотивами казки О. Олеся, муз. Л. Етінгера, Україна, 1995.
«День Святого Миколая»: пісня-мультфільм, муз. Л. Бебешко.
«Дощику, дощику, припусти»: м/ф, муз. І. Карабиця, 1982.
«Золоторогий олень»: м/ф, муз. В. Гомоляки, 1979.
«Івасик-Телесик»: м/ф, муз. Ю. Шевченка, 1989.
Імпровізація на весняні заклички (фрагм. з концерту Зразкового дитячого хору
«Радуниця»).
«Історія про дівчинку, яка наступила на хліб»: м/ф, муз. Ю. Шевченка, 1986.
«Казка про Жадібність»: м/ф, муз. Г. Саська, 1976.
«Колискова», співає Н. Матвієнко: м/ф, муз. Б. Янівського, 1984.
«Сонячний коровай»: м/ф, муз. Б.-Ю. Янівського, 1981.
«Різдвяна казка», м/ф за мотивами казки Марка Черемшини, муз. І. Карабиця,
Україна, 1993; https://youtu.be/kNEhaBPG8Go.
«Козлик та його горе», муз. М. Скорика, 1976.
«Як козаки куліш варили», муз. М. Скорика, 1967.
«Лис Микита», муз. М. Скорика, 2007.
«Пригоди козака Енея», муз. М. Скорика, 1968.
«Про всіх на світі»: м/ф, муз. О. Осадчого, 1984.
«Нікудишко»: м/ф, муз. М. Скорика, 1977.
«Пані Метелиця»: аудіо-казка.
«Подарунок»: м/ф, муз. М. Скорика, 1968.
«Маруся Богуславка»: м/ф, муз. Л. Колодуба, 1966. 73
Додаток 5
Перелік демонстраційних матеріалів для поглибленого вивчення
окремих тем в однопрофільних художніх школах або групах
Модуль 9.3. «Ткацтво та килимарство. Народний костюм».
► музичні твори: П. Майборода, сл. А. Малишка «Пісня про рушник»;
О. Білаш, сл. Д. Павличка, пісня «Два кольори»; Леся Дичко, поліфонічні варіації
для фортепіано «Українські писанки»;
► твори образотворчого мистецтва: Йост Амман, гравюра «Ткач
килимар»; М. Рачков, «Українка»; О. Кульчицька, серія малюнків народного
одягу з альбому малюнків національного одягу українців західних областей
«Народний одяг», кольорові лінотипи «Гуцул, що танцює», «Гуцулка»,
«Гуцульська Мадонна»; М. Самокиш, замальовки з орнаментів українських
народних вишиванок XVII-XVIII ст.; І. Гончар, малюнки «Гуцул з Ворохти»,
«Вишивала милому сорочку», «Молодий і молода з Південного Поділля»,
«Ой пряла я куделицю»; «Подоляни»; Кость Лавро, поштові марки.
► декоративні твори в техніці витинанки: О. Харченко, «Ку-ку-ріку»;
В. Співак, «Трипільське мереживо»; А. Пушкарьов, «Лети, як птиця, козацька
шабля»;
► декоративні твори в техніці решетилівських килимів: О. Пілюгіна,
килими «Гетьманський», «Родинне гніздо», «Розквіт»;
► декоративні твори в техніці вишивки на рушниках: реконструкція
традиційного убранства української хати в Черкаському музеї українського
рушника (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького);
► твори кіно та мультиплікації: відеоматеріали: Аrtе-факти. Чарівна
палітра «Декоративно-ужиткове мистецтво»; А. Кос–Анатольський,
сл. В. Ладижця, пісня «Кептарик»; українська народна пісня «Килим» у
виконанні ансамблю «Аркан»; Українській центр культурних досліджень
«Традиція рослинного килимарства селища Решетилівка»; Проєкт Ukrainer
«Решетилівка. Відновлення килимарства»; FILM.UA, проєкт «СПАДОК»,
2016 р., цикл фолк-роликів, присвячених українському костюму; Проєкт Vogue
UA «100 років моди: Україна, чоловічий костюм»; Проєкт Vogue UA «100 років
моди: 7 образів України».
Модуль 9.4. «Мистецтво розпису. Декоративні розписи України».
► твори образотворчого мистецтва: Є. Комаров, ескіз поштової марки
«Опішнянська кераміка»; К. Штанко, ескіз поштової марки «Свищик»;
В. Глущенко, ескіз блоку поштових марок «Півень у квітах»;
петриківський розпис – П. Павленко, мальовка «Пташки»; Н. Білокінь,
мальовки «Колодязь у садку», «Засватана дівчина», «Дві молодиці», «Роман та
Оксана», «Весільний поїзд», «Панно з Жар–птицею»; Т. Пата, панно «Зозуля на
калині», «Два павичі»; П. Власенко, «Декоративне панно»; М. Тимченко,
«Чорний птах»; В. Соколенко, панно «Павич та калина», «Одуд», «І коня я мав,
і стежку я знав…», «Весілля», «Півень», «Зозуля у квітах»; Ф. Панко, панно
«Білий Танок», «Павичі»; Н. Турчин, ваза «Мальви»; А. Пікуш, хрестовидна 74
таріль «Козак Мамай»; Г. Самарська, картини «Весніє», «Провесінь», «Гарна
пава», «Світанок», «Соняшники», «Птах у калині», «Сині квіти», «Два птахи»,
«Птах і метелик», «Птах і метелик»;
самчиківський розпис – В. Раковський, «Цибуляни»; В. Радочина,
картини «Вітряк», «Різдвяна зірка», «Святковий дідух», «Квіти», «Тризуб»,
«Християнське дерево», «Горіхове дерево квітне»; О. Пажимський, картини
«Юрій-заступник», «На виданні»; Я. Власенко–Бернацька, «Паморозь»;
М. Юзвук, «Півник»;
► декоративні твори з глини:
Опішня – М. Пошивайло, керамічні композиції «Козак на коні», «Ой, чия
то молодиця», «На ярмарок у Сорочинці», «Вершник», «На ярмарку», «Хор
гончарів»; Ю. Пошивайло, декоративні скульптури «Рибалка», Музики»,
«Бій півнів», «Лисичка»; О. Селюченко, керамічні скульптурки «Бариня
з чортом», «Бариня»; В. Поросний, статуетка «Т. Г. Шевченко»; М. Китриш,
декоративна скульптура «Кінь»; В. Омеляненко, керамічна скульптура «Козак»;
Л. Сморж, декоративні скульптури «Вій», «Хома», «Пацюк», «Солоха й Чорт»,
«Гегемон», «Одарка і Карась»; Тр. Демченко, декоративна скульптура «Баран»;
В. Омеляненко, декоративні скульптури «Лев», «Бик», «Баран», «Козел»;
В. Біляк, декоративна скульптура «Лев»; І. Білик, декоративні скульптури
«Баран», «Бик», «Лев», «Кінь», «Їжак»; В. Білик, декоративна скульптура
«Жаба»;
Косів – Н. Козак, «Глечик з оленем»; Н. Вербівська, «Глечик
із зображенням пари, яка танцює», У. Якибчук, «Білий кінь»; М. Гринюк,
композиції «Татові яблука», «Янгол мій», «Софія у каштанах», «Косівські
ворони»; І. Барвінок, кахля «Вершник»; О. Бахматюк, кахлі «Святий Микола»,
«Пан та кучер», «Півень»; М. Ковбасенник, «Поставник»;
Гавареччина (чорнодимлена лощена кераміка) – Б. Бакусевич, посуд,
гаварецькі філіжанки, сувеніри, чанашниці, чорнодимлена лощена кераміка;
М. Гавришків, керамічний посуд, горнятка, свічники, баняки, молочники, глеки,
макітри;
Бубнівка – Яків та Яким Герасименки, керамічні глеки, миски, чайники,
чашки, супниці, куманці, предмети сервізів; Фросина Міщенко, півники,
свистульки, баранці, горнятка, макітри, гладущечки; Т. Дмитренко (миски,
горнятка, іграшки, кухолі); Т. Шпак, миски, тарелі, глечики; куманці, коники,
баранці, півники, леви; В. Живко, керамічний посуд, півники, баранці, коники;
Бар – П. Самолович, миски із зображенням вершників, Тареля;
П. Лукашенко, керамічний посуд, баньки, корчаги;
► твори кіно та мультиплікації: відеоматеріали: Проєкт Ukrainer
«Косівська кераміка»; «Косівська кераміка гуцулів»; Проєкт Ukrainer
«Всесвітньо невідома Петриківка»; «Петриківський розпис від Ольги
Машевської»; серія «Художники України», «Самчиківський розпис»; KOZA
MEDIA «Віктор Раковський про самчиківський розпис»; «Гончарство України»;
Мандри. «Опішня – музей гончарства, виробництво на гончарному кругу,
технологія випалу»; Проєкт Ukrainer «Опішня: народження з глини»; Проєкт
Ukrainer «Гаварецька кераміка»; Проєкт «Назустріч сонцю», онлайн-реаліті 75
«Ремесло, яке розвиває територію» (Гаварецька кераміка, Іван Луковський);
Мандрівка Україною «Гавареччина»; Українській центр культурних досліджень
«Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки»; «Бубнівська
тарілка» (майстер–клас з виготовлення керамічного посуду).
Модуль 9.5. «Музеї народної архітектури та побуту в Україні».
► музеї народної архітектури та побуту: Національний музей народної
архітектури та побуту України (Пирогів, Київ); Косівський музей народного
мистецтва і побуту Гуцульщини (Косів); Музей народної архітектури і побуту
імені Климентія Шептицького (Шевченківський гай, Львів); Музей архітектури
та побуту Середньої Наддніпрянщини (Переяслав–Хмельницький); Музей
народного побуту «Світлиця» (Херсон); Національний центр народної культури
«Музей Івана Гончара» (Київ); Закарпатський музей народної архітектури та
побуту (Ужгород); Національний музей–заповідник українського гончарства
в Опішні (Опішня);
► відеоматеріали: «Прогулянка по Пирогів» (Київ); Музей народної
архітектури та побуту міста Ужгород (Скансен); «Музей гончарного
мистецтва в селищі Опішня».