Освітні програми театрального відділення

by dhmadm · 27 Жовтня, 2025

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор Конотопської дитячої школи мистецтв Конотопської міської ради Сумської області

Наказ від 01.06.2022 № 35-ОД

Євгенія МИЩИШИНА

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПІДРІВНЯ

ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

ТЕАТРАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ

Конотопської дитячої школи мистецтв

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою Конотопської дитячої школи мистецтв

Конотопської міської ради Сумської області

протокол від 31.05.2022 №4

КОНОТОП – 2022

І. Загальні положення

Освітня програма елементарного підрівня театрального відділення Конотопської дитячої школи мистецтв розроблена на основі Типової освітньої програми елементарного підрівня початкової мистецької освіти, затвердженої Наказом міністерства культури України від 24.04.2019 № 352.

Основною даної Програми є введення учнів у світ театрального мистецтва, виявлення та розвиток їх творчих здібностей і талантів, у тому числі, з раннього віку, формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії у сфері театрального мистецтва.

Освітня програма – це основний документ дитячої школи мистецтв, який визначає загальний нормативний зміст та основні засади й підходи до організації навчання на елементарному підрівні музичного відділення. Програма визначає мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття здобувачами обов’язкових результатів навчання.

Опанування програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності в своєму повсякденному житті, а також, продовжити здобуття початкової мистецької освіти на базовому (середньому) підрівні початкової мистецької освіти загально-мистецького або початкового професійного спрямування.

Освітня програма розроблена на виконання статті 21 Закону України «Про освіту», статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту», Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 №1433 та наказу від 16.07.2018 №633 «Про затвердження методичних рекомендацій з розроблення освітніх програм мистецьких шкіл» для забезпечення освітнього процесу дитячої школи мистецтв. Нормативний зміст початкової мистецької освіти, визначений цією освітньою програмою, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової театральної освіти елементарного підрівня музичного відділення і не може бути скорочений або зменшений.

Нормативний обсяг навчального навантаження на одного учня/ученицю, як загальний, так і за освітніми компонентами, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової театральної елементарного підрівня і не може бути скорочений або зменшений, окрім таких випадків: зарахування на навчання за освітньою програмою учня/учениці старшого/-ої від 6 (7) років (перший клас початкової загальноосвітньої школи), коли його початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі (навчання за скороченою програмою – скорочення року (років) опанування освітньої програми елементарного підрівня). У такому разі частина передбачених стандартною освітньою програмою годин з вивільненого року навчання може бути спрямована на ліквідування «розриву» в знаннях учня/учениці з учнями його/її віку, які опановують стандартну освітню програму, зокрема, з навчальної дисципліни «Основи акторської майстерності» та «Основи сценічного руху» (з урахуванням психофізичної готовності учня/учениці до опанування програми в інтенсивному режимі); зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці з числа дорослих, коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі. Рішення про скорочення нормативного терміну здобуття початкової мистецької освіти та обсягу опанування освітньої програми на початковому етапі приймається узгоджено викладачем з предметів «Основи акторської майстерності», «Основи сценічного руху», «Основи сценічної мови», батьками, іншими законними представниками учня/учениці (для учнів шкільного віку) або з самим учнем/ученицею (для дорослих) та педагогічною радою дитячої школи мистецтв. Скорочення строку опанування освітньої програми та зменшення обсягу годин на вивчення окремих дисциплін для учнів, які потребують звичайного темпу навчання, не допускається.

Дана освітня програма, містить передбачений типовою освітньою програмою нормативний зміст (освітні компоненти), обсяг, компетентності та результати навчання.

Освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання. Освітня програма театрального відділення Конотопської дитячої школи мистецтв конкретизує зазначені позиції з урахуванням регіональних особливостей та потреб і можливостей учнів.

Складником освітньої програми школи мистецтв є навчальний план, який складається на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Мета освітньої програми – узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

– узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;

– доступності та практичної спрямованості змісту навчання;

– наступності і перспективності навчання;

– логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних мистецьких компетентностей (результатів навчання);

– надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми – формування в учнів початкових теоретичних, теоретико-практичних, практичних, виконавських компетентностей з театрального мистецтва, розвиток уяви, уваги, фантазії, естетичного сприйняття та позитивного ставлення до різних видів мистецтва через долучення до кращих зразків національної та світової мистецької спадщини, виявлення та створення умов для розвитку творчих здібностей учнів з раннього віку, мотивування до продовження здобуття мистецької освіти.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

формування початкових професійних компетентностей з театрального мистецтва, практичних навичок з акторської майстерності, техніки мовлення та словесної дії, сценічних рухів;

– формування творчих здібностей учнів у процесі оволодіння основами акторської майстерності, сценічного мовлення, сприяння розвитку здатності до творчого самовираження за допомогою здобутих навичок та вмінь, заохочення прагнення учня\учениці до навчання і самореалізації засобами театрального мистецтва;

– розвиток естетичних почуттів, смаків, емоційно-чуттєвої сфери, виховання емоційно-вольових засад особистості, позитивних якостей характеру, сприяння розвитку творчої особистості та індивідуальних здібностей на основі зразків національного та світового театрального мистецтва;

– формування здатності до гармонійної взаємодії у творчому колективі;

формування здатності учня\учениці до концентрації уваги, виконання завдання за допомогою початкових практичних навичок, створення цілісних образів із застосуванням уяви та фантазії;

– вироблення мотивації до самостійного навчання, творчого розвитку учня/учениці шляхом залучення до вивчення літературних творів, перегляду та участі в дитячих виставах;

– формування необхідних компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), що забезпечують можливість продовжувати навчання за освітньою програмою театралього відділення дитячої школи мистецтв базового (середнього) підрівня загальномистецького або початкового професійного спрямування, або за спорідненим видом мистецтва (музично-інструментальне мистецтво, театральне мистецтво, сольний спів, музичний театр тощо).

Зміст навчання за даною освітньою програмою базується на запровадженні сучасної та ефективної системи навчання театральному мистецтву, дитиноцентризмі (людиноцентризмі), що виявляється в можливості врахування та задоволення індивідуальних потреб кожного/кожної учня/учениці в загальному процесі навчання, створенні умов для професійної художньо-творчої самореалізації особистості учня/учениці, модернізації змісту початкової мистецької освіти, а також академічних свобод учасників освітнього процесу.

Нормативний строк навчання за освітньою програмою становить 4 роки для учнів, які розпочали навчання у 6-7 років (перший клас початкової загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (інших законних представників). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової театральної освіти елементарного підрівня за цією освітньою програмою з будь-якого віку.

Тривалість опанування освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття початкової театральної освіти за цією освітньою програмою є очна форма. Враховуючи санітарно-епідемічну ситуацію, правовий режим (військовий стан), можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається організація навчання за іншими формами навчання – домашньою, дистанційною, очно-дистанційною або екстернатною.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою. Розпочати навчання за освітньою програмою театрального відділення на елементарному підрівні може особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє виконання (спів) пісні за власним вибором, повторює за екзаменатором нескладний ритм, нескладну мелодію.

Загальний мінімальний нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання на елементарному підрівні (4 роки) на музичному відділенні дитячої школи мистецтв становить 840 годин на одного учня/ученицю з розрахунку 35 навчальних тижнів на рік:

Роки навчання	Середня кількість навчальних годин на тиждень	Кількість годин протягом навчального року (в середньому 35 тижнів)
на 1 та 2-му роках навчання	5	350
на 3 та 4-му роках навчання	7	490
Загальний обсяг навчального навантаження на одного учня/ученицю на весь строк навчання за освітньою програмою(4 роки)	х	840

Основною формою організації освітнього процесу є урок – індивідуальний або груповий. У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано використовувати різні форми і методи навчання – мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, уроки-семінари, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, перегляд (наживо чи в запису) вистав, виставок, відвідування концертів тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених освітньою програмою (стандартом).

Форми і методи навчання викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить:

«Основи акторської майстерності», «Основи сценічного руху», «Виготовлення ляльок», «Обряди народностей України» – 12-15 учнів;

«Сценічна практика» – від 2 до 15 учнів

У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20 %. У разі значного перевищення контингенту (понад 20 %) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх досягнення з досягненнями інших учнів. Виставлення оцінок у балах учням шкільного віку на першому або другому роках навчання не передбачено.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставлення та їх корекції. Завдання оцінювання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти – розкрити потенціал кожного/кожної учня/учениці, підтримувати та надихати його/її до подальшого навчання та музикування.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес в опанування дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу, а не за результатами порівняння його/її досягнень, складності опанованого репертуару тощо з досягненнями іншого/іншої учня/учениці.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається протягом навчального року за підсумками роботи під час навчальних занять у формі опитувань або прослуховувань (модульних та семестрових). Поточний контроль здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та корегування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов’язкових результатів навчання.

Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

«Акторська майстерність», «Сценічна практика», «Сценічний рух», «Сценічне мовлення» – у формі підсумкового публічного виступу (вистави).
«Обряди народностей України» – у формі співбесіди з виконанням творчого завдання відповідно до навчальної програми дисципліни.

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених освітньою програмою театрального відділення дитячої школи мистецтв, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня.

Для оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання елементарного підрівня почткової мистецької освіти застосовується:

вербальне (формувальне) оцінювання, яке передбачає діагностику досягнутих результатів та надання вербальної (усної та письмової) характеристики;
бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання для здобувачів шкільного віку на першому і другому роках навчання не застосовується.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівня: 1.Початковий (1-3 бали) ;

2.Середній (4-6 бали) ;

3.Достатній (7-9 балів) ;

4.Високий (10-12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою школи мистецтв та навчальними програмами дисциплін.

Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначених освітньою програмою можуть бути рекомендованими до навчання на наступному підрівні за загально-мистецьким або початковим професійним спрямуванням.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою Конотопська дитяча школа мистецтв укомплектована необхідними обов’язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 № 475 (зі змінами).

ІІ. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за освітньою програмою передбачає досягнення таких обов’язкових результатів навчання:

Вид компетентності	Зміст (цілі) навчання	Очікувані результати навчання
1. Загальна інтегрована компетентність	Самостійне опановування нескладного музичного матеріалу. Об’єктивне самооцінювання та самостійний пошук інформації. Здатність до подальшого навчання мистецтву та мистецьких практик.	Самостійно виконує навчальні завдання, у тому числі самостійно розбирає та вчить програмні літературні твори. Об’єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності. З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання. Використовує для самоосвіти різні джерела інформації (наприклад, самостійно вибирає для вивчення твір). Готовий до продовження навчання за освітньою програмою з театрального мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування або за освітніми програмами споріднених мистецтв.
2. Мистецько-теоретична компетентність	Знання та розуміння поняття «мистецтво», видів та жанрів мистецтв, основних естетичних категорій, різновидів творів мистецтва. Знання і здатність до розуміння проявів культурного розмаїття. Здатність до спілкування на теми мистецтва державною мовою.	Демонструє розуміння, поняття «мистецтво», основних естетичних категорій. Висловлює особисте ставлення до творів мистецтва та пояснює його. Називає види мистецтв та жанри мистецьких творів. Виявляє розуміння культурного розмаїття та розпізнає в межах навчальної програми зразки творів народного мистецтва. Проявляє любов до українського театрального мистецтва. Спілкується в групі, колективі, з викладачем державною мовою.
3. Теоретично-практична компетентність в театральному мистецтві	Види, жанри, стилі, напрямки театрального мистецтва, різновиди та форми театральних творів. Епохи розвитку театрального мистецтва, їх характерні риси. Базова театральна термінологія. Засоби театральної виразності, їх характерні риси та відмінності.	Розуміє поняття «театральна етика». Знає правила поведінки в театрі під час вистави. Пояснює значення допоміжних елементів акторської майстерності для виховання юного актора. Розуміє поняття : темп, ритм, метр, такт. Орієнтується в поняттях: сценічна свобода, театральний «затиск», сценічна віра та правда, темпоритм, мізансцена, ракурс, словесна дія, пристосування, ідея, тема, конфлікт.
4. Театрально-виконавська компетентність	Театрально-сценічна діяльність, основи акторської майстерності (базовими елементами техніки актора), сценічної мови , сценічного руху, ритміки. Техніки мовлення та словесної дії. Основи сценічної поведінки, засвоєння елементів сценічної дії; техніки сценічних рухів. Створення простих сценічних образів в заданих мізансценах. Здатність існувати в атмосфері спектаклю та створювати її. Виконання програмних творів на сцені.	Виконує тренінг на розвиток сценічної уяви та фантазії, вправи на вдосконалення уваги та пам’яті, взаємодії партнерів на сцені, тренінги на розвиток сценічної дії. Вміє: – виконувати одиночні, парні, масові етюди; – працює у ви городках; – існувати в умовах мізансцени; – робити ідейно – тематичний аналіз твору. Проявляє любов до українського театрального мистецтва.
5. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві	Взаємодія з іншими учасниками колективу під час репетицій та створення художнього образу за колективним задумом у творчій групі. Усвідомлення ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату. Культура сценічної етики та вміння демонструвати образ персонажа в процесі театральної дії в публічному показі. Вміння управляти своїм настроєм під час публічного виступу, перевтілюватися у необхідний образ, амплуа. Здатність відрізнятися емоційністю, володіти мімікою та жестами у сценічній практиці. Набуття досвіду дотримання власної ролі.	Виконує заздалегідь підготовлену програму сценічного показу. Взаємодіє з іншими учасниками колективу (прилаштовується, працює партнером у заданому темпоритмі, імпровізує), створюючи художній образ за колективним задумом у творчій групі. Розуміє роль та відповідальність кожного учасника колективу у творчому театральному ансамблі (трупі) в досягненні спільного результату.
6. Компетентність з публічного виступу	Культура публічного мистецького виступу, охайний зовнішній вигляд, настрій. Сміливість та готовність виступати перед аудиторією (публікою).	Володіє культурою сценічної етики та демонструє образ персонажа в процесі театральної дії в публічному показі. Вміє управляти своїм настроєм під час публічного виступу, перевтілюватися у необхідний образ, амплуа. Виступає публічно із задоволенням, не губиться, продовжує виступ, не втрачає контроль над ситуацією, відрізняється емоційністю, демонструє артистичну свободу. Набуває досвіду дотримання власної ролі під час театрального виступу. Має гарний зовнішній сценічний вигляд.

Конкретні очікувані результати навчання учнів за окремими освітніми компонентами визначаються навчальними програмами дисциплін.

ІІІ. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти

Нормативний зміст освітньої програми театрального відділення дитячої школи мистецтв складається з інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов’язковими для включення до програми навчання учня/учениці та становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання.

Інваріантний складник змісту початкової освіти елементарного підрівня – це мінімальний нормативний складник, який не може бути меншим встановленого обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

– запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших видів мистецтва. У такому випадку зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін, факультативів, видів діяльності за вибором учня/учениці та викладача, враховуючи можливості школи мистецтв;

– підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;

– репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо. Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою мистецької школи і відображається в робочому навчальному плані.

Рішення про такий розподіл годин приймається з урахуванням профільного спрямування, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази школи, а також бажання учнів. Варіативність змісту реалізується також через запровадження в навчальних програмах дисциплін резервного часу, що створює простір для забезпечення умов щодо здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості з урахуванням психофізичного розвитку учня/учениці та допустимого навантаження для різних вікових категорій.

Для елементарного підрівня початкової театральної освіти театрального відділення Конотопської дитячої школи мистецтв є обов’язковими такі освітні компоненти:

Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	Кількість навчальних годин на тиждень (усього годин) за роками навчання				*Усього годин****	Форма підсумкового контролю на завершення навчання за програмою
Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	*Усього годин****
*Інваріативний складник***
Основи акторської майстерності	1	1	2	2	*210*	Підсумковий публічний виступ
Основи сценічного руху	1	1	1	1	*140*	Підсумковий публічний виступ
Основи сценічної мови	0	0	1	1	70	Підсумковий публічний виступ
Сценічна практика	1	1	1	1	*140*	Підсумковий публічний виступ
Виготовлення ляльок	1	1	1	0	*105*	х
Обряди народностей України	0	0	0	1	35	х
*Варіативний складник*
*Навчальна дисципліна за вибором та/або інші форми роботи Основи сценічної мови Сольний спів/ Музичний інструмент	1 0	1 0	0 1	0 1	*140*	Відповідно до навчальних програм
*Усього годин на тиждень*	5	5	7	7	х	х
*Усього годин на навчальний рік*	*175*	*175*	*245*	*245*	*840*	х

*Навчальні дисципліни за вибором: «Сценічне мовлення», «Сольний спів», «Музичний інструмент», «Ритміка», «Пантоміма», «Музична грамота та слухання музики», «Грим / мистецтво віражу», «Сценічне фехтування», «Костюм» тощо.

**Інші форми роботи: репетиції, постановка вистав, постановка концертних номерів, тощо.

***Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного освітньою програмою, зменшення якого не допускається. Кількість годин навчального навантаження, визначених власною освітньою програмою школи мистецтв, є основою для розрахунку концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітнього процесу.

*Зазначена кількість навчальних годин встановлена на кожного/кожну учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою, з розрахунку 35 навчальних тижнів на навчальний рік і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного типовою освітньою програмою.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

не більше 100% годин аудиторних індивідуальних занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожного/кожну учня/ученицю) та у випадках, передбачених навчальною програмою;

не більше 100% годин аудиторних групових занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожну групу учнів);

не більше 100% годин, передбачених для вивчення навчальних дисциплін варіативного складника: ритміка, сольний спів, постановка музичних номерів та вистав.

Планування та організація освітнього процесу.

На основі навчального плану дитяча школа мистецтв складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання власної освітньої програми школи мистецтв.

Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін. Повноцінність початкової мистецької освіти елементарного підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією освітньою програмою.

Планування та організація освітнього процесу за робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

При складенні розкладу занять (уроків) для учнів з числа дітей 6-7 років або осіб з особливими потребами рекомендується рівномірно розподіляти навчальне навантаження кожного/кожної учня/учениці протягом тижня з розрахунку не 13 більше 2-3 заняття (уроки) на день. Для більш ефективного опанування навчальних дисциплін інваріантного складника проведення індивідуальних занять (уроків) має плануватися двічі на тиждень по 0,5 академічної години.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника освітньої програми здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів школи мистецтв щодо організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) Запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: постановка музичних номерів, сценічне мовлення, сольний спів, музичний інструмент, ритміка, постановка вистав, пантоміма, музична грамота та слухання музики, грим / мистецтво візажу, обряди народностей України, сценічне фехтування, костюм тощо.

Обсяг годин на вивчення та послідовність викладання факультативів і навчальних дисциплін за вибором визначається з урахуванням доцільності та забезпечення досягнення учнем/ученицею необхідних додаткових навчальних результатів.

2) Планування щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку на підготовку до конкурсів, фестивалів, постановок, інших публічних виступів тощо. При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором мистецької школи.

При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності. Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором дитячої школи мистецтв. Для цього всі навчальні дисципліни варіативного складника конкретизуються в лівому стовпці «Навчальні дисципліни» з визначенням відповідної кількості годин на їх вивчення.

Якщо години варіативного складника розподіляються для підсилення навчальної дисципліни інваріантного складника, то ці години додаються до нормативної кількості годин, передбачених навчальним планом для відповідної дисципліни.

Якщо певний обсяг навчального навантаження спрямовується на репетиції, підготовку до конкурсів тощо і планується сукупно (раз на місяць чи на півроку), то цей обсяг вказується в крайньому правому стовпці навчального плану «Усього годин».

ІV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецької освіти

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти елементарного підрівня передбачають у школі мистецтв здійснення таких процедур і заходів:

– удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;

– оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчальнометодичних матеріалів, бібліотечних фондів школи мистецтв;

– контроль за виконанням освітньої програми школи мистецтв та робочих навчальних планів, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;

– щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;

– збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;

– створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

– забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;

– забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність школи мистецтв;

– моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища школи мистецтв (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня/учениці в організації і забезпеченні освітнього процесу);

– створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників школи та учнів;

– інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у школі мистецтв покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) або вищу освіту зі сценічного/музичного мистецтва, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків, тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних, навчальнометодичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів, обладнаних класів (аудиторій) для колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів. Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти елементарного підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості надання освітніх послуг школою мистецтв.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти елементарного підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в школі мистецтв.

Школа мистецтв оприлюднює свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті: https://dshm.osvita-konotop.gov.ua/category/osvitni-programi

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор Конотопської дитячої школи мистецтв

Конотопської міської ради Сумської області

Наказ від 01.06.2022 № 35-ОД

Євгенія МИЩИШИНА

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти

ТЕАТРАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ

Конотопської дитячої школи мистецтв

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою Конотопської дитячої школи мистецтв

Конотопської міської ради Сумської області

протокол від 31.05.2022 №4

КОНОТОП – 2022

І. Загальні положення

Освітня програма середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти театрального відділення Конотопської дитячої школи мистецтв є документом, який визначає загальний нормативний зміст, основні засади й підходи до організації освітнього процесу, мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг навчального навантаження, що забезпечує набуття учнями обов’язкових результатів навчання (компетентностей) з театрального мистецтва на театральному відділенні Конотопської дитячої школи мистецтв.

Освітня програма розроблена на виконання частини сьомої статті 21, частини третьої статті 33 Закону України «Про освіту», статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту», Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20 грудня 2017 № 1433 та на основі Типової освітньої програми середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з театрального мистецтва початкового професійного спрямування, клас театру, клас музичного театру (мюзиклу), затвердженої Наказом Міністерства культури України

від 23 липня 2019 року № 562.

Опанування програми дає можливість:

– продовжити подальше здобуття мистецької освіти професійного спрямування з театрального мистецтва, сценічного чи візуальних мистецтв в системі фахової передвищої освіти або на поглибленому підрівні початкової мистецької освіти.

– застосовувати набуті в процесі навчання компетентності (знання, вміння, навички, розуміння, ставлення) у повсякденному житті для забезпечення естетичних потреб особистості, у тому числі через індивідуальну мистецько-творчу діяльність.

Освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання. Складником освітньої програми школи мистецтв є навчальний план, який розробляється на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Мета освітньої програми – узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями, визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;
доступності та практичної спрямованості змісту навчання;
наступності і перспективності навчання;
логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями, нормативних мистецьких компетентностей (результатів навчання);
надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми – формування теоретичних, теоретико-практичних та виконавських компетентностей в галузі театрального мистецтва, здатності до створення образів у театральних виставах, мотивування до продовження здобуття мистецької освіти за фахом на наступному рівні/підрівні, а також набуття особистого художньо-творчого досвіду.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

формування початкових професійних компетентностей з театрального мистецтва, практичних навичок з акторської майстерності, техніки мовлення та словесної дії, сценічних рухів;
формування здатності до аналізу видатних творів відомих представників світового та українського театрального мистецтва; усвідомлення ролі, місця і значення драматургічної основи театрального мистецтва, особливостей її створення; формування власного ставлення до них та висловлення особистих вражень;
розвиток художньо-творчого мислення як способу застосування мови музично-театрального мистецтва;
формування здатності гармонійної взаємодії у творчій театральній групі під час творчого процесу щодо створення драматичних вистав / мюзиклів;
вироблення мотивації та заохочення до самостійного продуктивного навчання, творчого пошуку, позитивного ставлення до творчої діяльності та здобуття подальшої мистецької освіти.

Нормативний строк навчання за типовою освітньою програмою становить 5 років для вступників віком 10-11 років. Молодші учні можуть розпочинати навчання за цим напрямком з будь-якого віку. Учні, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося 10 років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (або інших законних представників).

У разі зарахування на навчання за освітньою програмою учнів старшого віку, ніж 10-11 років (п’ятий клас середньої загальноосвітньої школи), тривалість (в роках) опанування освітньої програми (нормативний строк здобуття освіти) може бути зменшена не більше як на 2 роки, якщо це обумовлено необхідністю подальшого вступу до закладу фахової передвищої освіти.

Особи з особливими освітніми потребами також можуть здобувати початкову мистецьку освіту середнього (базового) підрівня за цією освітньою програмою. Тривалість опанування освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття початкової мистецької освіти за цією типовою освітньою програмою є очна форма. Враховуючи санітарно-епідемічну ситуацію, правовий режим (військовий стан), можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається організація навчання за іншими формами навчання – домашньою, дистанційною, очно-дистанційною або екстернатною.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання. Розпочати навчання за освітньою програмою з театрального мистецтва на середньому (базовому) підрівні театрального відділення дитячої школи мистецтв може особа, яка при вступі демонструє наявність компетентностей елементарного підрівня з театрального мистецтва.

Основною формою організації освітнього процесу є урок – індивідуальний або груповий. Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених типовою освітньою програмою. Форми і методи навчання, види уроків та іншої навчальної діяльності викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить 6-8 учнів. У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або перевищенням кількості учнів відносно зазначених нормативів допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20%. У разі значного перевищення контингенту (понад 20%) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх з досягненнями інших учнів.

Упродовж навчання учні шкільного віку за підтримки викладачів розвивають компетентності самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє утвердженню розуміння власної відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставленні та їх корекції.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється як за одиничні завдання, так і за прогрес в опануванні дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу.

Поточний контроль здійснюється кожним викладачем упродовж навчального року за підсумками опанування модулів кожної навчальної дисципліни з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та коригування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач. Періодичність та строки поточного контролю визначаються робочою програмою з навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов’язкових результатів навчання.

Наприкінці п’ятого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

«Акторська майстерність», «Сценічна практика», «Сценічний рух», «Сценічне мовлення» – у формі підсумкового публічного виступу (вистави).
«Початковий курс історії театрального мистецтва» – у формі співбесіди з виконанням творчого завдання відповідно до навчальної програми дисципліни.

За результатами підсумкового контролю на п’ятому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених освітньою програмою школи мистецтв, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту середнього (базового) підрівня початкового професійного спрямування.

Для визначення міри досягнення учнями результатів навчання середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти застосовується бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівня:

Початковий (1-3 бали);
Середній (4-6 бали);
Достатній (7-9 балів);
Високий (10-12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових та робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на п’ятому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними власною освітньою програмою мистецької школи та навчальними програмами дисциплін, які опановував/опанувала учень/учениця.

Учні, які досягли результатів навчання, визначених освітньою програмою школи мистецтв, можуть бути рекомендовані до подальшого здобуття мистецької освіти в системі фахової передвищої освіти або на поглибленому підрівні початкової мистецької освіти (за наявності).

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою школа мистецтв укомплектована необхідними обов’язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 № 475 (зі змінами).

ІІ. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за типовою освітньою програмою передбачає досягнення таких обов’язкових результатів навчання:

Вид компетентності

Зміст (цілі) навчання

Очікувані результати навчання

1.Загальна інтегрована компетентність

Удосконалення навичок самостійної творчої роботи, мотивація до подальшого навчання мистецтву.

Використання набутих компетентностей у власній мистецько-творчій діяльності.

Самостійно виконує навчальні завдання.

Об’єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності.

З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання.

Готовий до здобуття фахової передвищої мистецької освіти або продовження навчання за освітньою програмою на поглибленому підрівні початкової мистецької освіти за фахом або спорідненими видами мистецтв.

2. Мистецько-теоретична компетентність в театральному мистецтві

Види, жанри, стилі, напрямки театрального мистецтва, різновиди та форми театральних творів.

Епохи розвитку театрального мистецтва, їх характерні риси.

Найбільш яскраві представники театрального мистецтва, їх доробок та внесок у розвиток українського, загальноєвропейського та світового театрального мистецтва.

Базова театральна термінологія.

Засоби театральної та музичної виразності, їх характерні риси та відмінності.

Аналіз сценічного матеріалу для роботи над драматичним та музичним спектаклем .

Знає та розрізняє види, жанри, стилі, напрямки театрального мистецтва, різновиди та форми театральних творів.

Називає епохи розвитку театрального мистецтва, їх характерні риси, найбільш яскравих представників, знає їх твори, аналізує їх мистецький доробок та внесок у розвиток українського, загальноєвропейського та світового театрального мистецтва.

Використовує базову театральну термінологію.

Розуміє та пояснює значення понять «театр», «вистава»,

«п’єса», «образ», «сценічна дія», «жанр», «сюжет», «мізансцена», «композиція» тощо.

Розуміється на засобах виразності в театральному мистецтві (символ, метафора, алегорія, гіпербола), аналізує їх характерні риси та відмінності.

Висловлює особисте ставлення до творів мистецтва, демонструє самостійність мислення під час обговорення прочитаних книг та переглянутих театральних та музичних вистав.

Спілкується на театральну та музичну тематику державною мовою.

3. Виконавські компетентності

Театрально-сценічна діяльність, основи акторської майстерності (базовими елементами техніки актора/музичного актора), сценічної мови / вокалу, сценічного руху, ритміки.

Техніки мовлення та словесної дії.

Основи сценічної поведінки, засвоєння елементів сценічної дії; техніки сценічних рухів.

Створення простих сценічних образів в заданих мізансценах.

Здатність існувати в атмосфері спектаклю та створювати її.

Володіє виконавськими вміннями та навичками з основ майстерності актора, демонструє художнє втілення драматичного і музичного твору.

Демонструє вправи акторського тренінгу у присутності сторонньої людини.

Володіє базовими елементами техніки актора (орієнтується в просторі, виконує дії з уявними предметами) /музичного актора (володіння голосом, вокальним музикуванням сольного співу).

Застосовує мовні засоби виразності, комплекс артикуляційної гімнастики, дикцію. Вміє будувати діалог з партнером на задану тему, імпровізувати, чітко вимовляти слова, аналізувати мовні ситуації та словесні дії для забезпечення виразного, технічно й художньо досконалого донесення змісту постановки.

Володіє основами сценічної поведінки, елементами внутрішньої психотехніки; техніками сценічних рухів, спеціальних вправ та етюдів.

Може самостійно створити біографію персонажів, придумати у загальних рисах пластику заданого образу.

Відтворює прості сценічні образи за допомогою виразних пластичних рухів і музикальності, почуття ритму й координації, міміки і жестів, слова і фізичної дії в заданих мізансценах.

Здатний запропонувати декілька варіантів «вирішення» заданої ролі або сцени, існувати в атмосфері спектаклю та створювати її.

Вміє та постійно контролює стан власного голосового та

артикуляційного апаратів.

Демонструє виразність, яскравість, глибину, жвавість і щирість переживання під час показу вистави.

4. Компетентність колективної взаємодії та публічного виступу

Виконання програмних творів на сцені.

Взаємодія з іншими учасниками колективу під час репетицій та створення художнього образу за колективним задумом у творчій групі.

Усвідомлення ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.

Культура сценічної етики та вміння демонструвати образ персонажа в процесі театральної дії в публічному показі.

Вміння управляти своїм настроєм під час публічного виступу, перевтілюватися у необхідний образ, амплуа.

Здатність відрізнятися емоційністю, володіти мімікою та жестами у сценічній практиці.

Набуття досвіду дотримання власної ролі.

Виконує заздалегідь підготовлену програму сценічного показу.

Взаємодіє з іншими учасниками колективу (прилаштовується, працює партнером у заданому темпоритмі, імпровізує), створюючи художній образ за колективним задумом у творчій групі.

Розуміє роль та відповідальність кожного учасника колективу у творчому театральному ансамблі (трупі) в досягненні спільного результату.

Володіє культурою сценічної етики та демонструє образ персонажа в процесі театральної дії в публічному показі.

Вміє управляти своїм настроєм під час публічного виступу, перевтілюватися у необхідний образ, амплуа.

Виступає публічно із задоволенням, не губиться, продовжує виступ, не втрачає контроль над ситуацією, відрізняється емоційністю, демонструє артистичну свободу.

Набуває досвіду дотримання власної ролі під час театрального / музичного виступу.

Конкретні очікувані результати навчання учнів за окремими освітніми компонентами визначаються навчальними програмами дисциплін (предметів).

ІІІ. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти

Нормативний зміст освітньої програми поєднує освітні компоненти інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов’язковими для включення до програми навчання учня/учениці і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання.

Інваріантний складник змісту початкової освіти середнього (базового) підрівня – це мінімальний нормативний складник, який не може бути скороченим і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом;
підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;
підготовки до конкурсів, репетицій, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою дитячої школи мистецтв і відображається в робочому навчальному плані.

Для середнього (базового) підрівня початкової театральної освіти є обов’язковими такі освітні компоненти:

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання, годин*
*Інваріантний складник*
Основи акторської майстерності	350
Основи сценічного руху	175
Основи сценічної мови	175
Ритміка і танець	175
Початковий курс історії театрального мистецтва	175
Сценічна практика	245
Грим	105
*Варіативний складник*	175
Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання за типовою освітньою програмою (5 років), усього	1575

Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	Кількість навчальних годин на тиждень (усього годин) за роками навчання					*Усього годин*	Форма підсумкового контролю на завершення навчання за програмою
Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік	*Усього годин*
*Інваріативний складник***
Основи акторської майстерності	2	2	2	2	2	350	Підсумковий публічний виступ – іспит
Основи сценічного руху	1	1	1	1	1	175	Підсумковий публічний виступ – іспит
Основи сценічної мови	1	1	1	1	1	175	Підсумковий публічний виступ – іспит
Сценічна практика	1	1	1	2	2	245	Підсумковий публічний виступ – іспит
Ритміка і танець	1	1	1	1	1	175	х
Початковий курс історії театрального мистецтва	1	1	1	1	1	175	Співбесіда з виконанням творчого завдання
Грим	1	1	1	0	0	105	х
*Варіативний складник*
Навчальна дисципліна за вибором* та/або інші форми роботи**	1	1	1	1	1	*175*	Відповідно до навчальних програм
*Усього годин на тиждень*	9	9	9	9	9	х	х
*Усього годин на навчальний рік*	*315*	*315*	*315*	*315*	*315*	*1575*	х

*Навчальні дисципліни за вибором: «Сольний спів», «Музичний інструмент», «Постановка вистав», «Постановка музичних номерів», «Грим», «Мистецтво візажу», «Пантоміма», «Музична грамота та слухання музики», «Обряди народностей України», «Сценічне фехтування», «Сценічний костюм» тощо.

**Інші форми роботи: підготовка до конкурсів, фестивалів, постановок, інших публічних виступів тощо.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

не більше 100% годин, передбачених для вивчення навчальних дисциплін варіативного складника: постановка музичних номерів та вистав.

Рекомендації щодо планування та організація освітнього процесу.

Нормативний зміст освітньої програми конкретизується в навчальному плані, який деталізує зміст і структуру освітнього процесу. У навчальному плані зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану дитяча школа мистецтв складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних годин і ставок, необхідних для виконання освітньої програми школи мистецтв. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін. У робочому навчальному плані зазначаються дисципліни як інваріантного, так і варіативного складників за спільним рішенням відповідних учасників освітнього процесу.

Повноцінність початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією освітньою програмою.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника освітньої програми здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів мистецької школи щодо організації освітнього процесу в наступний спосіб:

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: постановка музичних номерів, постановка вистав, пантоміма, музична грамота та слухання музики, грим / мистецтво візажу, обряди народностей України, сценічне фехтування, костюм тощо.

ІV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня передбачають у мистецьких школах здійснення таких процедур і заходів:

удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;
оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів та засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів мистецької школи;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною (предметом) учнем/ученицею, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;
збереження, а при можливості збільшення контингенту учнів, поліпшення їх якісного складу на середньому (базовому) підрівні початкового професійного спрямування початкової мистецької освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;
забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за типовою освітньою програмою, власною освітньою програмою;
забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність мистецької школи;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу мистецької освіти (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);
створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату в навчально-методичних, наукових роботах викладачів мистецьких закладів і учнів початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня початкового професійного спрямування;
інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності – в основу формування системи підбору педагогічних кадрів у школі мистецтв покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітніх програм, навчального плану, робочого плану, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних посібників, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фото- та відео-хрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін), методик та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, обладнаних класів (театральних майстерень), які забезпечені навчальними меблями, комп’ютерною технікою, акустичною системою, театральним реквізитом, бутафорією, сценою зі спеціалізованим світловим і звуковим обладнанням, фонотеки, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, матеріальної бази для створення костюмів, реквізиту та декорацій, використання мережі Інтернет, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення масових заходів, урочистостей, оформлення наочності в навчальних класах у школі мистецтв державною мовою.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – це безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями знань, що сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, використання завдань, тестів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності закладів початкової мистецької освіти та/або якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту освітньої програми та підвищення якості надання освітніх послуг.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учня/учениці до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня в мистецькій школі.

Школа мистецтв оприлюднює свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті https://dshm.osvita-konotop.gov.ua/category/osvitni-programi