Начальні програми хореографічного відділення базового (середнього) підрівня

by dhmadm · 2 Жовтня, 2025

Навчальна програма з навчальної дисципліни

«КЛАСИЧНИЙ ТАНЕЦЬ»

середнього (базового) підрівня

початкової мистецької освіти

хореографічного відділення

Конотопської дитячої школи мистецтв

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Типова навчальна програма з навчальної дисципліни «Класичний танець» (далі – типова навчальна програма) розроблена з урахуванням вимог до обсягу та результатів навчання, передбачених Типовою освітньою програмою середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва початкового професійного спрямування, клас класичного танцю (наказ Міністерства культури України від 23.07.2019 №562), містить загальний нормативний зміст, обсяг та нормативні результати навчання з хореографічного мистецтва, а також окреслює рекомендовані підходи до планування й організації освітнього процесу в класі класичного танцю.

Типова навчальна програма зорієнтована на здобуття базових навичок з хореографічного мистецтва класичного танцю в мистецьких школах (хореографічних відділеннях шкіл мистецтв, а також може бути використана іншими суб’єктами освітньої діяльності, які реалізують програми позашкільної освіти за мистецьким напрямом).

Типова навчальна програма може бути основою для розроблення викладачем робочої навчальної програми з навчальної дисципліни «Класичний танець», в якій деталізується, конкретизується та адаптується нормативний зміст дисципліни, відповідно до місцевих умов і потреб учня (учениці), визначаються організаційні форми проведення та види навчальних занять, комплекс художньо-педагогічних технологій та методів викладання, необхідне методичне забезпечення, форми та засоби контролю якості знань учнів з урахуванням індивідуального підходу. Також викладач може реалізувати власний алгоритм викладання шляхом перерозподілу нормативного змісту навчання та зміни послідовності навчального матеріалу дисципліни за модулями, уточнення додаткових обсягів та результатів навчання понад визначених типовою навчальною програмою.

Мета вивчення дисципліни орієнтована на формування в учнів теоретико-практичних і виконавських навичок, опанування та удосконалення техніки класичного танцю з належним ступенем емоційної, художньо-пластичної виразності; ознайомлення з культурою різних народів світу засобами класичної хореографії; збагачення/формування емоційно естетичного досвіду, мотивації подальшого навчання на поглибленому підрівні початкової мистецької освіти або в закладах фахової перед вищої освіти.

Опанування нормативного змісту типової навчальної програми забезпечить учням можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності для творчої самореалізації.

Нормативний зміст навчальної дисципліни розподілений за роками навчання та модулями, містить визначені результати навчання, як має продемонструвати учень (учениця) на різних етапах вивчення дисципліни. У разі збільшення, відповідно до освітньої програми закладу, кількості годин на вивчення цієї навчальної дисципліни, робоча навчальна програма має передбачити ширші за змістом та більш високі за рівнем складності, ніж описані в типовій навчальній програмі, нормативні результати навчання.

Опанування нормативного змісту навчання за типовою навчальною програмою розраховано на мінімальну нормативну кількість навчальних тижнів – 34 тижнів на рік (без урахування канікулярних періодів) та мінімальний нормативний обсяг часу на опанування програми, який становить для першого – п’ятого років навчання – 760 годин на рік (4 годин на тиждень).

Основною формою організації занять є груповий урок.

Навчання проводиться за модулями. Кожен модуль передбачає формування певної частини компетентностей, що стають основою для подальшого навчання та досягнення нормативних навчальних результатів після завершення опанування типової навчальної програми.

З метою реалізації індивідуального підходу до кожного/кожної учня/учениці та відповідно до принципів модульної системи навчання в робочій навчальній програмі рекомендовано на розсуд викладача загальну кількість навчальних годин розподіляти на: поглиблення та вдосконалення набутих навичок та вмінь учня або збільшення часу на вивчення окремих модулів у зв’язку з індивідуальною потребою учня/учениці; повторення/закріплення пройденого матеріалу; репетиції та підготовку до контрольних заходів та/або публічних виступів; планування та проведення інших форм роботи (відвідування культурно-мистецьких заходів, пов’язаних зі змістом мистецької освіти тощо); відпрацювання нормативного змісту навчання через непередбачувані обставини (карантин, хвороба учня/учениці тощо).

Програмний матеріал з навчальної дисципліни «Класичний танець» формується викладачем самостійно з урахуванням індивідуальних здібностей та розвитку учнів. Розробляючи робочу програму, викладач має врахувати вимоги до модульного та підсумкового контролю.

Освітній процес з навчальної дисципліни «Класичний танець» здійснюється у формі навчальних занять, а також заходів поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль здійснюється: під час навчальних занять (поурочний контроль); за підсумками кожного модуля (модульний контроль) у формі контрольних уроків, переглядів, заліків. Головною вимогою до модульного контролю є: показ вправ біля станка, на середині залу, рухів adagio та двох стрибкових комбінацій із вивчених груп allegro. У разі опанування основного матеріалу модуля за більш короткий термін, його виконавський план може бути збільшено.

Підсумковий річний контроль здійснюється після завершення кожного року навчання у формі річного практичного показу, що включає результати навчання за типовою навчальною програмою відповідного року.

Наприкінці п’ятого року навчання проводиться підсумковий контроль за результатами опанування навчальної програми у формі практичного показу.

Зміст проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в робочій навчальній програмі викладача.

Оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти передбачає оцінювання через виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі за поділом на 4 рівні: початковий (1 – 3 бали), середній (4 – 6 балів), достатній (7 – 9 балів), високий (10 – 12 балів). Метою оцінювання є визначення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом, визначеним цією типовою навчальною програмою на кожному з етапів навчання (Додаток).

Оцінювання має бути систематичним і послідовним, спрямованим на підтримку учнів в їхніх навчальних успіхах, розуміння ними власного прогресу навчання й формування бажання досягати навчальних результатів за типовою навчальною програмою; воно не передбачає порівняння з досягненнями інших учнів, темпом набуття компетентностей тощо. Оцінювання в процесі підсумкового контролю здійснюється результатами опанування типової навчальної програми в повному обсязі та передбачає перевірку набутих фахових компетентностей за показниками, що відповідають нормативним результатам навчання, визначеним типовою навчальною програмою.

НОРМАТИВНИЙ ЗМІСТ. ОБСЯГ ТА РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

Перший рік навчання. Завдання: повторення та розвиток навичок четвертого року навчання; ускладнення техніки виконання вправ; подальша робота над постановою корпуса, рук, ніг, голови в усіх частинах уроку; відпрацювання координації рухів; розвиток сили; еластичність м’язів всіх частин тіла, рухливості суглобів під час виконання рухів; удосконалення художньої виразності і розвиток артистичності та індивідуальних здібностей учня.

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль I

Удосконалення та ускладнення техніки виконання вправ біля станка та на середині зали. Правила та основні принципи виконання вивчених рухів та стрибків. Закріплення та удосконалення вивченого матеріалу через художню виразність та артистизм.

1.Екзерсіс біля станка:

1. Relevѐ на п/п з IV позиції з demi pliѐ.

2. Battement tendu в маленьких позах croissѐ, efface.

3. Battement jetѐ в маленьких позах croissѐ, efface в комбінації з balancoir.

4. Rond de jambe parter en dehors, en dedans на 45⸰.

5. Battement fondus в усіх напрямках на 45⸰.

6. Battement frappe et double, battement frappe в усіх напрямках на 45⸰.

7. Petit battement sur le cou-de-pied з акцентом.

8. Rond de jambe en l`air на 45⸰.

9. Battement tendu pliѐ soutenu cou-de-pied з підйомом на п/п.

10. Battement relevѐ lent на 90⸰ в усіх напрямках з I позиції.

11. Battement developpѐ на 90⸰ в усіх напрямках з I позиції.

12.Grand battement jetѐ pointe в усіх напрямках.

13. Priparation дo tour cou-de-pied з V позиції en dehors, en dedans.

14. Поворот на soutenu.

2.Екзерсіс на середині зали:

1. IV port de bras.

2. Battement tendu з demi в маленьких позах croissѐ, efface з одинарним та подвійним double при виконанні в сторону.

3. Rond de jambe parter en tournent en dehors, en dedans на 1/8 кола.

4. Battement fondus на 25⸰ в усіх напрямках з V позиції.

5. Battement frappѐ та double battement frappѐ з V позиції в усіх напрямках на 25⸰.

6. Petit battement sur le cou-de-pied з акцентом з V позиції.

7. Battement relevѐ lent з V позиції в усіх напрямках на 45⸰.

8. Battement developpѐ з V позиції в усіх напрямках.

9. Grand battement jetѐ на 45⸰ з V позиції в сторону.

10. III arabesque носком в підлогу.

11. Priparation дo tour cou-de-pied з IV та V позиціях en dehors.

12. Pas balance з поворотом на soutenu.

13. Танцювальні класичні комбінації.

3.Allegro

1. Temps soutѐ з V позиції з просуванням.

2. Chanjement de pied з просуванням.

3. Pas echappѐ у II, IV позицію із закінченням на одну ногу, друга в положенні cou-de-pied.

4. Sisson simple вперед, назад.

5. Pas glissade в усіх напрямках.

136

1.Вивченно виконує рухи біля станка та на середині зали.

2.Дотримання принципів класичного танцю відповідно до музичного супроводу.

3.Утримує вагу корпуса на опорній нозі під час виконання у всіх напрямках.

4.Контролює рівновагу, демонструє підтягнутість корпусу, виворотність ніг.

5.Виконує одночасний поштовх та посил корпуса, координацію рук, ніг та голови в напрямку просування у стрибках.

Під час виконання програми підсумкового річного контролю учень/учениця:

Виконує пози класичного танцю у всіх розділах уроку; групах «Allegro» з зупинкою та рівновагою на опорній нозі, дотримуючись їх характерних особливостей (геометрії, погляду); володіє базовим рівнем техніки piroutte en dehors, en dedans з відповідною узгодженістю всього тіла; виконує швидкі повороти (tour chene, tour pique) у просуванні по діагоналі заданому темпі; розвиває музикальність та формує виконавську манеру.

Другий рік навчання. Завдання: технічне ускладнення та розробка вправ біля станка з частковими підніманням на п/п опорної ноги та з відкриттям робочої ноги на 45⸰, вправи en face, epaulement на середині зали поєднуються разом, спочатку не більше двох; продовжується засвоєння основних елементів класичного танцю для вироблення стійкості та сили м’язів стопи, робота над правильною формою руху, танцювальністю, пластичністю при переході з пози в позу; музичний супровід набуває різноманітних ритмічних малюнків і загального прискорення темпу, що дозволяє вдосконалювати техніку виконання вправ. Змінюється кількість долей такту, на які виконується один рух.

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль II

Оберти біля станка та на середині зали. Участь рук при поворотах. Побудова та характер основних поз класичного танцю. Поза ecartѐ вперед, назад. Стрибки en tournent на 1/4 кола.

1. Екзерсіс біля станка:

1. Demi та grand pliѐ з I, II, III port de bras.

2. Battement tendu в позі II arabesque.

3. Rond de jambe en l`air на 90⸰.

4. Double battement fondus в сторону.

5. Petit battement sur le cou-de-pied на п/п.

6. Battement frappѐ та double battement frappѐ в маленьких позах croissѐ, efface на носок та з demi pliѐ.

7. Petit temps relevѐ на стопі en dehors, en dedans.

8. Battement relevѐ lent на 90⸰ в усіх напрямках з V позиції.

9. Battement developpѐ на 90⸰ в усіх напрямках з V позиції.

10. Battement tendu soutenu на 90⸰ в усіх напрямках з V позиції.

11. Grand battement jetѐ з pointѐ в усіх напрямках на 90⸰ з V позиції.

12. Пози attitude, tour-bochan en face.

13. Обертання із зміною ніг в V позицію з витягнутих ніг та на demi pliѐ.

14. Маленькі adajio.

2.Екзерсіс на середині зали:

1.IV arabesque.

2. Battement tendu en tournent en dehors, en dedans на 1/4 кола.

3. Battement tendu jetѐ en tournent en dehors, en dedans на 1/4 кола.

4. Rond de jambe parter en tournent en dehors, en dedans на 1/4 кола.

5. Rond de jambe parter en dehors, en dedans на demi pliѐ на 1/4 кола.

6. Double battement fondus носком в підлогу в сторону.

7. Пози ecartѐ вперед, назад.

8. I, II, III arabesque на 45⸰.

9. Tour en dehors по IV, V позиціях.

10. Priparation дo tour en dedans по IV, V позиціях.

11. Chenѐ.

12. Priparation дo tour pique en dehors.

13. Маленькі класичні комбінації.

3.Allegro

1. Chanjement de pied en tournent на 1/8, 1/4 кола.

2. Pas echappѐ en tournent у II, IV позиціям на 1/8, 1/4 кола.

3. Pas glissad у позах croissѐ, efface.

4. Повороти на soutenu.

136

1.Демонструє правильне положення та запас сили рук (force) перед обертом.

2.Координаційні прийоми рук та голови при обертах.

3.Демонструє уміння фіксувати погляд на точці, в яку закінчується рух корпуса в обертах.

4.Тримає міцність спини під час та в момент завершення повороту.

5.Розподіляє вагу та відстань між стопами в IV позиції, верхню, середню виворотність ніг по IV позиції.

6.Тримає pliѐ перед та після стрибка.

7.Тримає п’ятки на підлозі й відштовхується від підлоги цією ступнею.

8.Демонструє позу та положення в повітрі, прийнятті на підлозі з максимально натягнутими ногами (має зафіксувати положення у верхній точці стрибка).

9.Дихання: рот має бути закритим, м’язи обличчя, шиї, голови, плечей – вільними від напруги.

Під час виконання програми підсумкового річного контролю учень/учениця:

виконує передбачені програмою рухи; методично правильно їх виконує, працює над розвитком міцності та стійкості ніг; будує пози croissѐ, efface, ecartѐ вперед, назад, I, II, III arabesque, знає їх відмінності;
володіє базовим рівнем стрибкового прийому: з двох ніг на дві, з двох ніг на одну та з однієї ноги на іншу.

Третій рік навчання. Завдання: удосконалення техніки виконання вправ біля станка в більш швидкому темпі; розвиток сили стопи при виконанні вправ на п/п, розвиток стійкості, розвиток сили ніг шляхом збільшення кількості вивчених вправ з використанням поз; вправи en face, epaulement біля станка та на середині зали поєднуються разом, спочатку не більше двох; освоєння рухів exercice є відпрацьовування поворотів, переходів з однієї пози в іншу, ускладнення вправ за рахунок зміни опорної ноги; формування сценічної культури та художньо-образного мислення.

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль III

Екзерсіс біля станка та на середині зали в більш швидкому темпі.

1.Екзерсіс біля станка:

1. Battement tendu та його різновиди в позах ѐcartѐ вперед, назад.

2. Rond de jambe parter на 45⸰ на п/п.

3. Battement fondus в усіх напрямках на п/п.

4. Battement frappѐ, double battement frappѐ в усіх напрямках на п/п.

5. Battement developpѐ pliѐ-relevѐ на 45⸰ в сторону.

6. Напівоберт en dehors, en dedans з витягнутою ногою вперед та назад на 45⸰.

7. Demi rond de jambe developpѐ.

8. Grand battement jetѐ з passѐ.

2.Екзерсіс на середині зали:

1. Battement tendu en tournent на 1/2 кола en dehors, en dedans.

2. Battement jetѐ en tournent на 1/2 кола en dehors, en dedans.

3. Battement fondus з pliѐ-relevѐ.

4. Rond de jambe en l`air на 90⸰ en dehors, en dedans.

5. Battement fondus та double battement fondus в маленьких позах croissѐ, efface.

6. Battement frappѐ та double battement frappѐ в маленьких позах croissѐ, efface.

7. Battement relevѐ lent на 90⸰ у позах I, II arabesque.

8. Battement developpѐ на 90⸰ у позах I, II arabesque.

9. Battement developpѐ passѐ в усіх напрямках.

10. Pirouette en dedans з II, IV, V позиції.

11. Grand battement jetѐ з pointѐ в маленьких позах croissѐ, efface.

12. Комбінації класичного танцю на вивчених рухах.

3.Allegro

1. Pas emboittѐ вперед з ногами в положенні cou-de-pied.

2. Sisson simple в позах croissѐ, efface.

3. Розвиток танцювальності. Етюдна робота.

136

1. Демонструє виворотність ніг, підтягнутість корпуса, рівність плечей і стоп, положення стопи опорної ноги на підлозі в позах croissѐ, efface, ѐcartѐ.

2. Виконує правильну побудову кожної пози та її характер.

3. Демонструє виворотність п’ятки опорної ноги, підтягнутість корпуса, рівність плечей і стегон на високих п/п у підготовчих вправ до обертань.

4. Узгоджує виконання вправ з відповідним музичним темпом, ритмом.

5. Демонструє синхронну роботу всіх частин тіла в елементарних рухах в повороті en tournent (плечі, тазостегновий пояс і ноги знаходяться на одній лінії).

6. Виконує утримання центру ваги на опорній нозі з підтягнутим та строго вертикальним корпусом в обертаннях.

Під час виконання програми підсумкового річного контролю учень/учениця:

виконує pirouette en dehors, en dedans у різноманітних рухових сполученнях;
показує базовий рівень рухомості кінцівок (ніг, рук, голови) під час виконання double; в групах «Allegro» технічно виконує передбачені програмою рухи;
удосконалює виконавську техніку танцювальних комбінацій; працює над образністю танцю; розвиває самостійне танцювальне мислення; володіє здатністю знаходити та виправляти помилки технічного характеру технічного характеру у власному виконанні.

Четвертий рік навчання. Завдання: засвоєння техніки обертальних вправ: pirouette en dehors, en dedans; вивчення та відпрацьовування ускладнених форм rond та grand battement jetѐ; відпрацьовування координації рухів і розвитку сили ніг; виразності поз; розвиток рухливості нижніх кінцівок під час виконання рухів double; відпрацьовування комбінацій, в яких поєднується кілька рухів; вправи на самоаналіз та взаємоаналіз виконання.

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль IV

Ускладнення вправ та удосконалення техніки виконання вправ у всіх розділах уроку, комбінування рухів та прискорення темпу.

1.Екзерсіс біля станка:

1. Demi pliѐ та grand pliѐ в комбінації з розтяжками.

2. Battement tendu та його різновиди у великих позах croissѐ, efface.

3. Battement jetѐ та його різновиди у великих позах croissѐ, efface.

4. Rond de jambe parter на 90⸰ та з demi pliѐ.

5. Double battement fondus в усіх напрямках на п/п.

6. Battement relevѐ lent у великих позах croissѐ, efface.

7. Battement developpѐ з повільним поворотом en dehors, en dedans з ногою відкритою вперед, назад.

8. Pirouettѐ sur le cou-de-pied з II, IV, V позиції en dehors, en dedans.

9. Розтяжка на станку.

2.Екзерсіс на середині зали:

1. Маленьке adajio.

2. Rond de jambe parter en dehors, en dedans на 45⸰ на demi pliѐ.

3. III port de bras з ногою витягнутою на носок вперед, назад з розтяжкою, з переходом з опорної ноги.

4. Grand battement jetѐ у великих позах croissѐ, efface.

5. Tour pique en dehors.

6. Класичні комбінації на вивчених рухах.

3.Allegro

1. Pas emboittѐ на 45⸰ на місці, з просуванням вперед.

2. Pas assamble вперед, назад.

3. Sisson ferme в позах croissѐ, efface.

4. Pas de basque вперед, назад.

136

1. Демонструє координацію рук у pirouette.

2. Демонструє сильну спину, підтягнутість, вертикальний корпус у поворотах.

3. Володіє відповідними координаційними прийомами в обертах.

4. Демонструє рівень і виворотність верхньої частини ноги.

5. Демонструє закріплене і нерухоме стегно працюючої ноги.

6. Демонструє рухливість та спритність ніг в колінному суглобі.

7. Виконує та бере однакову участь обох виворотних сильних та витягнутих ніг в підготовчих вправах battu.

8. Бере активну участь в розкриванні і занесенні ніг від стегна строго в напрямку II позиції одночасно з стрибком.

9. Виконує координовану роботу корпуса і ноги в рівномірних відхиленнях вперед і назад із збереженням прямої, підтягнутої спини.

Під час виконання програми підсумкового річного контролю учень/учениця:

володіє термінологією класичного танцю (знає назви рухів французькою мовою, їх переклад, значення);
тримає баланс на пряму поставу корпуса впродовж всього року;
координує рухи ніг, голови та рук у заданих танцювальних положеннях з музичним супроводом;
розпочинає preparation та закінчує (на два акорди) вправи в обсязі програми;
виконує пози класичного танцю.

П’ятий рік навчання. Завдання: вивчення великих стрибків; здійснюється перехід до вивчення вправ великого allegro з поворотом 180⸰; продовжується робота над розвитком виразності виконавської культури; опановують ся різноманітні підходи та прийоми виконання технічно складних елементів; ведеться профорієнтація та підготовка до кваліфікаційних іспитів. Exercice біля станка стає більш стислим, використовується темп його виконання; відпрацьовуються комбінації, у яких поєднується кілька рухів. Центральне місце в exercice на середині займає велике adajio, в якому поєднуються різноманітні рухи і пози при максимальній пластичності та музикальності виконання. Збільшується кількість комбінацій allegro, прискорюється темп їх виконання.

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль V

Exercice на п/п у великі пози на epaulement. Adajio та allegro як основа танцювальності.

1.Екзерсіс біля станка:

1. Rond en l`air із закінченням в demi pliѐ.

2. Grand rond de jambe par terre en dehors, en dedans.

3. Relevѐ на п/п, працююча нога відкрита в будь-якому напрямку на 90⸰.

4. Battement relevѐ lent на п/п.

5. Battement fondus, double battement fondus на 90⸰ на п/п.

6. Battement frappѐ та double battement frappѐ на п/п, з поворотом на 1/4, 1/2 кола.

7. Battement developpѐ з підйомом на п/п, в позах ecartѐ вперед, назад.

8. Grand rond de jambe jetѐ en dehors, en dedans.

9. Коротке balance на 90⸰.

10. Battement battu.

11. Поворот fouttѐ на 90⸰.

12. Pirouette sur le cou-de-pied з II, V, IV позицій.

2.Екзерсіс на середині зали:

1. Велике adajio.

2. Battement tendu en tournent на 360⁰.

3. Battement tendu jetѐ en tournent на 360⸰.

4. Rond de jambe en l`air на 45-90⸰ на п/п.

5. Battement relevѐ lent у великих позах croissѐ, efface, ecarte вперед, назад.

6. Battement developpѐ у великих позах croissѐ, efface, ecarte вперед, назад.

7. Temps liѐ на 45⁰ вперед, назад.

8. Pas de bourre dessus – dessus en tournent.

9. Поворот fouette на 45⸰ en dehors, en dedans.

10. Tour lent із пози в позу.

11. Pirouette sur le cou-de-pied з II, IV, V позицій.

12. Tour pique en dehors, en dedans по діагоналі, колу.

13. Класичні комбінації на вивчених рухах.

3.Allegro

1. Emboittѐ на passѐ на місці, рухаючись вперед.

2. Pas assamble назад.

3. Sisson ferme вперед, назад.

4. Pas de basque.

5. Pas de cha.

6. Pas jetѐ з просуванням вперед в позах I, II, III arabesque.

7. Petit pas jetѐ.

8. Перехідне jetѐ.

136

1. Демонструє геометрію поз та висоту робочої ноги на 90⸰.

2. Демонструє підвищення робочої ноги перед зняттям висоти.

3. Демонструє координацію рук, ніг, голови перед та під час pirouette, tour en dehors, en dedans.

3. Демонструє координацію в стрибках (робота рук, корпусу, голови), чітку координацію рук, ніг при виконанні exercice, adajio і з зв’язуючими допоміжними pas.

4. Виконує емоційну виразність, пластичність та технічність виконання.

Очікувані результати за період навчання

Під час виконання програми підсумкового річного контролю за весь період навчання учень/учениця:

володіє термінологією класичного танцю (знає назви рухів французькою мовою, їх переклад та значення) у межах навчального матеріалу середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти;
знає та володіє всією структурою exercice класичного танцю (біля станка, на середині зали та allegro);
демонструє: засоби виразності, координаційність прийомів у вивчених формах port de bras, позах у межах навчальної програми; технічний рівень, індивідуальну виконавську майстерність, артистичність та художню виразність;
володіє стильовими особливостями виконання комбінацій, залежно від характеру музики;
готовий до здобуття фахової мистецької освіти або продовження навчання за освітньою програмою на поглибленому підрівні початкової мистецької освіти за фахом або спорідненими видами мистецтв.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

Рівні компетенції	Бали	Характеристика навчальних досягнень учнів
Початковий	1-3	Учень/учениця здатний/а відтворити незначну частину вправ біля станка та комплекс рухів на середині залу. Допускає значні технічні помилки у виконанні танцювальних рухів, здатний виправляти їх тільки за допомогою викладача. Виконує всі частини уроку без дотримання музично-ритмічної структури, неемоційно, маловиразно.
Середній	4-6	Учень/учениця здатний/а відтворити не в повному обсязі вправи біля станка та комплекс рухів на середині залу. Допускає значні помилки у виконанні навчального матеріалу, але виправляє їх самостійно. Не завжди дотримується музично-ритмічної структури, маловиразно, без відповідної манери виконання рухів.
Достатній	7-9	Учень/учениця в повному обсязі засвоїв/ла навчальний матеріал. Вірно виконує технічні вправи, допускаючи незначні помилки в деяких ускладнених рухах. Правильно в заданому характері, манері та з дотриманням музично-ритмічної структури виконує вправи, рухи, комбінації, але припускає незначні недоліки.
Високий	10-12	Учень/учениця швидко засвоює весь навчальний матеріал, вправи виконує чітко, технічно, скоординовано в заданому характері та з дотриманням музично-ритмічної структури. Демонструє артистичність та індивідуальність виконання.

Навчальна програма з навчальної дисципліни

«НАРОДНО-СЦЕНІЧНИЙ ТАНЕЦЬ»

середнього (базового) підрівня

початкової мистецької освіти

хореографічного відділення

5 років навчання

Автори (розробники):

Райденко О.П. –викладач хореографічного відділення, Конотопської дитячої школи мистецтв;

Рецензент:

Мищишина Євгенія Зіновіївна – директор Конотопської дитячої школи мистецтв.

Народно- сценічний танець

Пояснювальна записка

Типова навчальна програма з навчальної дисципліни «Народно- сценічний танець» (далі – типова навчальна програма) розроблена з урахуванням вимог до обсягу та результатів навчання, передбачених Типовою освітньою програмою середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва початкового професійного спрямування, клас народно-сценічного танцю (наказ Міністерства культури України від 23.07.2019 р. № 562) та містить загальний нормативний зміст, обсяг та нормативні результати навчання з хореографічного мистецтва, а також окреслює рекомендовані підходи до планування й організації освітнього процесу в класі народно-сценічного танцю.

Типова навчальна програма зорієнтована на здобуття базових навичок з хореографічного мистецтва народно-сценічного танцю в мистецьких школах (хореографічних відділеннях шкіл мистецтв, а також може бути використана іншими суб’єктами освітньої діяльності, які реалізують програми позашкільної освіти за мистецьким напрямом).

Типова навчальна програма може бути основою для розроблення викладачем робочої навчальної програми з навчальної дисципліни «Народно- сценічний танець», в якій деталізується, конкретизується та адаптується нормативний зміст дисципліни, відповідно до місцевих умов і потреб учня/учениці, визначаються організаційні форми проведення та види навчальних занять, комплекс художньо-педагогічних технологій та методів викладання, необхідне методичне забезпечення, форми та засоби контролю якості знань учнів з урахуванням індивідуального підходу. Також викладач може реалізувати власний алгоритм викладання шляхом перерозподілу нормативного змісту навчання та зміни послідовності навчального матеріалу дисципліни за модулями, уточнення додаткових обсягів та результатів навчання понад визначених типовою навчальною програмою.

Основна мета дисципліни

Мета вивчення дисципліни орієнтована на формування в учнів теоретико-практичних і виконавських навичок, опанування та вдосконалення техніки народно-сценічного танцю з належним ступенем емоційної, художньо-пластичної виразності; ознайомлення з культурою різних народів світу засобами народної хореографії; збагачення/формування емоційно- естетичного досвіду, мотивації подальшого навчання на поглибленому підрівні початкової мистецької освіти або у навчальних закладах фахової передвищої освіти.

Загальна характеристика освітнього процесу

Нормативний зміст навчальної дисципліни розподілений за роками навчання та модулями, містить визначені результати навчання, які має продемонструвати учень/учениця на різних етапах вивчення дисципліни. У разі збільшення, відповідно до освітньої програми закладу, кількості годин на вивчення цієї навчальної дисципліни, робоча навчальна програма має

передбачати ширші за змістом та більш високі за рівнем складності, ніж описані в типовій навчальній програмі, нормативні результати навчання.

Опанування нормативного змісту навчання за типовою навчальною програмою розраховано на мінімальну нормативну кількість навчальних тижнів 35 тижнів на рік (без урахування канікулярних періодів). Основною формою організації занять є груповий урок.

З метою реалізації індивідуального підходу до кожного/кожної учня/учениці та відповідно до принципів модульної системи навчання в робочій навчальній програмі рекомендовано на розсуд викладача загальну кількість навчальних годин розподіляти на: поглиблення та вдосконалення набутих навичок та вмінь учнів або збільшення часу на вивчення окремих модулів у зв’язку з індивідуальною потребою учня/учениці; повторення/закріплення пройденого матеріалу; репетиції та підготовку до контрольних заходів та/або публічних виступів; планування та проведення інших форм роботи (відвідування культурно-мистецьких заходів, пов’язаних зі змістом мистецької освіти тощо); відпрацювання нормативного змісту навчання через непередбачувані обставини (карантин, хвороба учня/учениці тощо).

Програмний матеріал з навчальної дисципліни «Народно-сценічний танець» формується викладачем самостійно з урахуванням індивідуальних здібностей та розвитку учнів. Розробляючи робочу навчальну програму, викладач має врахувати вимоги до модульного та підсумкового контролю.

Освітній процес з навчальної дисципліни «Народно-сценічний танець» здійснюється у формі навчальних занять, а також заходів поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль здійснюється: під час навчальних занять (поурочний контроль); за підсумками кожного модуля (модульний контроль) у формі контрольних уроків, переглядів, заліків. Головною вимогою до модульного контролю є: показ вправ біля станка, на середині залу та двох етюдів (один з яких обов’язково в характері танців регіонів України).

Наприкінці п’ятого року навчання проводиться підсумковий контроль за результатами опанування навчальної програми у формі практичного показу.

Оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти передбачає оцінювання

шляхом виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі за поділом на 4 рівні: початковий (1 – 3 бали), середній (4 – 6 балів), достатній (7 – 9 балів), високий (10 – 12 балів). Метою оцінювання є визначення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом, визначеним цією типовою навчальною програмою на кожному з етапів навчання (Додаток).

Оцінювання має бути систематичним і послідовним, спрямованим на підтримку учнів в їхніх навчальних успіхах, розуміння ними власного прогресу навчання й формування бажання досягати навчальних результатів за типовою навчальною програмою; воно не передбачає порівняння з досягненнями інших учнів, темпом набуття компетентностей тощо. Оцінювання в процесі підсумкового контролю здійснюється за результатами опанування типової навчальної програми в повному обсязі та передбачає перевірку набутих фахових компетентностей за показниками, що відповідають нормативним результатам навчання, визначеним типовою навчальною програмою.

Розподіл змісту навчальної програми за модулями

першого року навчання

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль 1

Координація вправ біля станка з роботою рук, корпуса та голови. Танці

регіонів України танці Білорусії та Італії

І. Тренувальні вправи біля станка:

1. Присідання за прямими позиціями з поворотом ніг.

2. Наскрізні маленькі кидки вперед-назад через І виворітну позицію.

3. Каблучна вправа з мазком подушечкою ступні по підлозі. Battement tendu № 6

4. М’які розвороти ноги на 90º. Вattements fondus.

5. Підготовка до вірьовочки. Ковзання стопою працюючої ноги по опорній у відкритому положенні з наступним поворотом і закриванням працюючої ноги послідовно – до станка і від станка з закриттям у V позицію

8. Подвійні великі кидки з чітким ударом носком.

ІІ. Основні елементи танців Італії:

1. Характерні особливості танців Італії.

2. Положення рук, ніг, голови, корпуса (соло, у парі).

Рухи рук:

· переведення рук з тамбурином, з ударами долоні;

· з дрібними рухами кисті

– тремтіння тамбурином. 3.Основні рухи танцю «Тарантела»: Кроки:

· з наступним ударом носком по підлозі – pas pique (різновиди);

· з почерговим ударом на ребро каблука по підлозі;

· крок убік з наступними переступаннями за ІІІ вільною позицією – pas balance.

Біги:

· підскоки;

· підскоки з наступними двома простими бігами.

Рухи:

· рухи з тамбурином (різновиди);

· зіскок у ІІ відкриту позицію ніг на всю ступню в напівприсіданні;

· маленькі кидки ніг вперед у відкритому положенні

tire-bouchon тощо;

· оберти з тамбурином (руки у ІІ позиції) з

піднятою ногою уперед;

оберт з підскоками на опорній нозі з одночасним виведенням вперед на 45º зігнутої в коліні робочої ноги.

1. Координує роботу рук, корпуса, голови та чіткий напрямок руху ноги під час виконання вправ біля станка.

2. Передає манеру та характер відповідної народності під час виконання вправ біля станка.

3. Вміє тримати напругу в м’язах, не розслабляючи їх протягом усієї

комбінації.

5. Знає і демонструє особливості виконання вивчених рухів танців регіонів України та Білорусії

Перший рік навчання.

Завдання: опанування вправами біля станка в поєднанні з координацією рук; відтворення манери та характеру певної народності, вміння працювати в парі; вивчення рухів у характері танців регіонів України (Поділля, Гуцульщини, Покуття), Білорусії, Італії.

Під час виконання програми підсумкового річного контролю 1-го року навчання учень/учениця:

володіє термінологією народно-сценічного танцю;

виконує тренувальні вправи біля станка в характері вивчених країн; демонструє:

основні положення рук, ніг, голови, корпуса в характері танців регіонів України (Центрального, Гуцульщини ), Білорусії, Італії.
рухи, комбінації в характері танців регіонів України (Поділля або Гуцульщини), Білорусії або Італії.
рухи на розвиток технічної майстерності;
етюд/етюди (за вибором викладача) у характері танців регіонів України (Поділля або Гуцульщини ), Білорусії або Італії (двох або більше країн на вибір викладача).

Розподіл змісту навчальної програми за модулями

другого року навчання

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль 2. Комбінації вправ біля станка з

перегинанням корпуса.

Танці регіонів України

(Закарпаття), Білорусії, Італії, Молдови.

І. Тренувальні вправи біля станка:

1. Глибоке присідання за І, ІІ та V позиціями з перегинанням корпуса.

2. Наскрізні маленькі кидки вперед-назад через І

позицію з підскоком на опорній нозі. Battements tendus jetes balancoir.

3. Виведення працюючої ноги на п’ятку з наступним переступанням на обох ногах. Battement tendu №7.

4. Вправа з ненапруженою ступнею. Flic-flaс за першою прямою позицією з переступанням.

5. М’які розвороти ноги на 90º з перегинанням корпуса. Вattements fondus.

6. Ковзання стопою працюючої ноги по опорній у відкритому положенні з зустрічним проковзуванням на опорній нозі внапівприсіданні.

7. Виведення працюючої ноги на 90º з підніманням на високі півпальці опорної.

8. Великі кидки з опусканням на коліно робочої ноги.

ІІ. Основні елементи танців Молдови:

1. Характерні особливості танців Молдови.

2. Положення рук, ніг, голови, корпуса (соло, у парі).

3. Кроки, ходи та біги:

· простий боковий ;

· з підскоками;

· боковий перехресний;

· біг уперед з почерговою зміною зігнутих ніг назад;

· біг з однієї ноги зі стрибком.

4. Рухи:

· основні рухи танців

«Хора», «Молдовеняска»,

«Жок»;

· кроки з каблука в парі;

· парні переходи на підскоках;

стрибки з піджатими ногами;

1. Володіє різними положеннями корпуса під час виконання вправ/комбінацій.

2. Володіє прийомом м’якого,

безперервного, злитого руху під час виконання м’яких переведень ноги.

3. Передає художній образ, відповідно до музичного матеріалу виражальними засобами народно- сценічної

хореографії.

4. Знає і демонструє особливості виконання вивчених рухів танців регіонів України (Закарпаття), Білорусїі, Італії.

5. Демонструє синхронне виконання з дотриманням

заданого малюнку в етюдах.

Другий рік навчання.

Завдання: вивчення комбінації вправ біля станка в поєднанні з перегинанням корпусу; оволодіння синхронним виконанням рухів та етюдів; вивчення рухів у характері танців регіонів України (Закарпаття, Буковини), Білорусії, Італії, Молдови.

Під час виконання програми підсумкового річного контролю 2-го року навчання учень/учениця:

володіє термінологією народно-сценічного танцю;

виконує тренувальні вправи біля станка в характері танців вивчених країн; демонструє :

основні положення рук, ніг, голови, корпуса в характері танців регіонів України (Полісся або Волині), країн Західної Європи, Росії, Молдови (двох або більше країн на вибір викладача);
рухи, комбінації в характері танців регіонів України (Полісся або Волині), країн Білорусії, Італії, Молдови (двох або більше країн на вибір викладача);
рухи на розвиток технічної майстерності;
етюд/етюди (за вибором викладача) у характері танців регіонів України (Полісся або Закарпаття), Білорусії, Італії, Молдови (двох або більше країн на вибір викладача).

Розподіл змісту навчальної програми за модулями

третього року навчання

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль 3. Комбінації вправ біля станка в характері

народностей, які вивчили/ вивчаються. Танці регіонів України (Гуцульщини

або Полісся), Білорусії, Італії, Молдови або Угорщини.

І. Тренувальні вправи біля станка:

1. Наскрізні маленькі кидки вперед-назад через

І виворітну позицію з ударом п’яти опорної ноги.

Battements tendus jetes balancoir.

2. Колообертальний рух працюючою ногою в повітрі на 45º зі скороченим

підйомом із зупинкою вбік.

3. Вправа з ненапруженою ступнею (Double flic).

4. Підготовка до вірьовочки (з підніманням на півпальці опорної ноги).

5. Великі наскрізні кидки робочої ноги (Grand battement jete balancoir).

ІІ. Основні елементи танців Угорщини:

1. Характерні особливості танців Угорщини.

2.Положення рук, ніг,

голови, корпуса (соло, у парі).

3. Ходи і рухи угорського танцю:

· хід з виведенням ноги прийомом developpe на 90° уперед з наступними трьома кроками;

· хід з каблука тощо.

4. Голубці в характері угорського танцю (різновиди).

5. Ключі:

· одинарний;

· подвійний тощо.

6. Вірьовочки:

· на місці;

· з просуванням назад;

· синкопована тощо.

7. Оплески та плескачі в угорському танці (різновиди).

ІІІ. Технічні вправи:

1. Для дівчат:

· різновиди обертів у просуванні по колу. 2.Для юнаків:

· різновид присядок

3. Технічні рухи в характері танців Закарпаття (за

вибором викладача).

Технічні рухи в характері танців Білорусії, Італії, Молдови (за вибором викладача).

102

1. Демонструє чіткий, гострий рух ноги, утримує висоту ноги на 45°, 90° відповідно до заданої

вправи/комбінації.

2. Вміє тримати та знімати напругу

м’язів стільки, скільки триває рахунок (або звук ноти), під час виконання різних рухів: кидок ноги, мазок, поштовх або

жим.

3. Демонструє

точність ритмічного малюнку під час виконання дрібних вистукувань.

4. Знає і демонструє особливості виконання вивчених рухів танців України (Гуцульщини або Полісся), Білорусії, Італії або Молдови.

Третій рік навчання.

Завдання: опанування вправами біля станка в поєднанні з координацією рук; відтворення манери та характеру певної народності, вміння працювати в парі; вивчення рухів у характері танців регіонів України (Поділля, Гуцульщини), Білорусії, Молдови, Угорщини.

Під час виконання програми підсумкового річного контролю 3-го року навчання учень/учениця:

володіє термінологією народно-сценічного танцю;

виконує тренувальні вправи біля станка в характері танців вивчених країн; демонструє:

основні положення рук, ніг, голови, корпуса в характері танців Угорщини.
рухи, комбінації в характері танців регіонів України (Закарпаття або Поділля),Білорусії, Італії, Молдови, Угорщини (двох або більше країн на вибір викладача);
рухи на розвиток технічної майстерності;
етюд/етюди (за вибором викладача) у характері танців регіонів України (Закарпаття або Полісся), Білорусії, Італії, Молдови, Угорщини (двох або більше країн на вибір викладача).

Розподіл змісту навчальної програми за модулями

четвертого року навчання

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль 4 Комбінації вправ біля станка з

перегинанням корпуса.

Танці регіонів України, Білорусії, Італії, Молдови, Угорщини, Іспанії.

І. Тренувальні вправи біля станка:

9. Глибоке присідання за І, ІІ та V позиціями з перегинанням корпуса.

10. Наскрізні маленькі кидки вперед-назад через І позицію з підскоком на опорній нозі. Battements tendus jetes balancoir.

11. Виведення працюючої ноги на п’ятку з наступним переступанням на обох ногах. Battement tendu №7.

12. Вправа з ненапруженою ступнею. Flic-flaс за першою прямою позицією з переступанням.

13. М’які розвороти ноги на 90º з перегинанням корпуса. Вattements fondus.

14. Ковзання стопою працюючої ноги по опорній у відкритому положенні з зустрічним проковзуванням на опорній нозі в

напівприсіданні.

15. Виведення працюючої ноги на 90º з підніманням на високі півпальці опорної.

16. Великі кидки з опусканням на коліно робочої ноги.

136

1. Володіє різними положеннями корпуса під час виконання вправ/комбінацій.

2.Володіє прийомом м’якого,

безперервного, злитого руху під час виконання м’яких переведень ноги.

3.Передає художній образ, відповідно до музичного матеріалу виражальними засобами народно- сценічної хореографії.

4.Знає і демонструє особливості виконання вивчених рухів танців регіонів України (Закарпаття), Угорщини, Грузії, Молдови, Іспанії тощо

5.Демонструє синхронне виконання з дотриманням заданого малюнку в етюдах.

ІІ. Рухи на середині залу в характері танців Іспанії:

1. Характерні особливості танців Іспанії.

2. Положення рук, ніг, голови, корпуса (соло, у парі).

· особливості роботи плечей: м’які і різкі;

· робота з віялом та/або з кастаньєтами.

3. Основні рухи танцю

«Хота»:

· рas de bacque;

· balance у позах;

· різновиди ковирялочки;

· стрибки у tire-bouchon з перегинанням корпуса назад;

· хід з виведенням ноги у tire-bouchon.

4. Кроки сценічного характерного танцю:

· повільний крок (пасо ленто);

· довгий крок (пасо ларго);

· крок випад;

· вистукування zapateado;

зіскоки;

ІІІ. Рухи на розвиток технічної майстерності:

1. Для дівчат:

· різновиди обертів на місці та їх комбінування.

2. Для юнаків:

· різноманітні низові ускладнені рухи та їх комбінування.

3. Технічні рухи в характері танців України (за

вибором викладача).

4. Технічні рухи в характері танців Молдови, Італії (за вибором викладача)

ІV. Етюди за вибором викладача на основі вивчених рухів танців різних народностей.

5. Демонструє стиль, характер та локальні особливості рухів танців різних регіонів України та інших країн.

Четвертий рік навчання.

Завдання: розвинення та вдосконалення техніки виконання вправ біля станка; формування навичок контролю рівномірного дихання, водночас володіння емоційною виразністю під час фізичного навантаження усього уроку; виконання рухів в характері танців України, Білорусії, Італії, Молдови, Угорщини, Грузії.

Під час виконання програми підсумкового річного контролю 4-го року навчання учень/учениця:

володіє термінологією народно-сценічного танцю;

виконує тренувальні вправи біля станка в характері танців вивчених країн; демонструє:

основні положення рук, ніг, голови, корпуса в характері Грузинського танцю.
рухи, комбінації в характері танців регіонів України (Закарпаття або Полісся),Білорусії, Італії, Молдови, Угорщини, Іспанії (двох або більше країн на вибір викладача);
рухи на розвиток технічної майстерності;
етюд/етюди (за вибором викладача) у характері танців регіонів України (Закарпаття або Полісся), Білорусії, Італії, Молдови ,Угорщини Грузії (двох або більше країн на вибір викладача).

Модульно-тематичний план

базовий (середній) підрівень

5-й рік навчання (8-й клас)

34 години на рік (1 година на тиждень)

Розподіл змісту навчальної програми за модулями

п’ятого року навчання

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль 5. Удосконалення техніки

виконання комбінацій вправ біля станка.

Танці регіонів України Білорусії, Італії, Молдови,Угорщини, Грузії, Іспанії.

І. Тренувальні вправи біля станка в характері танців вивчених країн за вибором викладача.

Рухи на середині залу в характері танців Грузії:

1. Характерні особливості танців Грузії.

2. Положення рук, ніг, голови, корпуса (соло, у парі).

3. Ходи та рухи:

· «Свла» – ковзний хід (різновиди);

· «Гасма» – рух з почерговим

проковзуванням ніг вперед на носок;

· «Чаквра» – удари ногою об підлогу п’ятою, носком, з підскоком на опорній нозі;

· рухи на колінах (різновиди);

· «Бруні» – повороти на одній нозі, або на двох ногах на пальцях і на пів пальцях.

ІІІ.Рухи на розвиток технічної майстерності:

1. Удосконалення техніки виконання обертів та стрибків.

2. Технічні рухи в характері танців України або Білорусії (за вибором викладача).

3. Технічні рухи в характері танців Іспанії або Грузії (за вибором викладача).

V. Підготовка до випускного іспиту (тренувальні вправи біля станка, рухи на розвиток технічної майстерності, комбінації; етюди в характері танців регіонів України та народів світу за вибором викладача).

1. Демонструє

технічну майстерність під час виконання рухів в прискореному темпі.

2. Виконує вправи

біля станка в заданому темпі, відтворюючи сильну і слабку частки акцентування.

3. Демонструє прийом елевації під час виконання стрибків.

4. Знає і демонструє особливості виконання вивчених

рухів танців різних народностей.

5. Знає і виконує всі частини уроку.

6.Демонструє чітке та легке виконання технічних вправ.

П’ятий рік навчання.

Завдання: розвинення та вдосконалення техніки виконання вправ біля станка; формування навичок контролю рівномірного дихання, водночас володіння емоційною виразністю під час фізичного навантаження усього уроку; виконання рухів в характері танців України Білорусії, Італії, Молдови, Угорщини, Іспанії, Грузії. Підготовка до випускного іспиту.

Під час виконання програми підсумкового контролю за весь період навчання учень/учениця:

знає послідовність уроку з народно-сценічного танцю;

виконує тренувальні вправи біля станка в характері вивчених країн; демонструє на вибір викладача:

комбінації в характері двох або більше країн;
рухи на розвиток технічної майстерності;
етюд/етюди в характері танців двох або більше країн.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ДОСЯГНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий	1–3	Учень/учениця здатний/а відтворити незначну частину вправ біля станка та комплекс рухів на середині залу. Допускає значні технічні помилки у виконанні танцювальних рухів, здатний виправляти їх тільки з допомогою викладача. Виконує всі частини уроку без дотримання музично-ритмічної структури, не емоційно, маловиразно, без відповідної манери виконання рухів (регіональні особливості).
Середній	4–6	Учень/учениця здатний/а відтворити не в повному обсязі вправи біля станка та комплекс рухів на середині залу. Допускає значні помилки у виконанні навчального матеріалу, але виправляє їх самостійно. Виконує етюди з дотриманням музично-ритмічної структури, але маловиразно, без відповідної манери виконання рухів (регіональні особливості).
Достатній	7–9	Правильно в заданому характері, манері та з дотриманням музично-ритмічної структури виконує вправи, рухи, комбінації та етюди, але припускає незначні недоліки. У повному обсязі засвоїв навчальний матеріал. Вірно виконує технічні вправи, допускаючи незначні помилки в деяких ускладнених рухах.
Високий	10–12	Вправи біля станка виконуються чітко, технічно, скоординовано в заданому характері, з дотриманням відповідної музично- ритмічної структури та характерних особливостей. Технічно, у характері та манері виконує танцювальні рухи в комбінаціях та етюдах танців народів світу. Швидко засвоює весь навчальний матеріал, володіє виконанням вивченої віртуозної техніки, удосконалює її виконання.

Навчальна програма з навчальної дисципліни

«СУЧАСНИЙ ТАНЕЦЬ»

Середнього (базового) підрівня

початкової мистецької освіти

хореографічного відділення

Конотопської дитячої школи мистецтв

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Характеристика навчального предмета, його місце і роль в освітній програмі

Програма навчального предмета «Сучасний танець» розроблена на основі «Методичних рекомендацій щодо розробки освітніх програм» спрямованих протоколом засідання Науково-методичної ради №2 від 23.02.2021 р. Міністерства освіти і науки України, з урахуванням сучасних тенденцій в області хореографічного мистецтва. А також особливостей освітнього процесу в КДШМ.

Хореографічне мистецтво – одне з універсальних засобів всебічного розвитку особистості. Його специфіка визначається багатогранним впливом на людину, так як хореографія є синтетичним мистецтвом і поєднує музику, рух і театр.

Удосконалюючи тіло людини, впливаючи на становлення емоційної сфери, виховуючи через музику духовно, хореографія сприяє розкриттю творчого і пізнавального потенціалу, дає імпульс до самовдосконалення, постійного особистісного росту.

Хореографічне мистецтво відображає і перетворює сучасні тенденції у світовій танцювальній культурі. Сучасний танець в програмі представлений двома основними напрямками сучасного хореографічного мистецтва – «Хіп-хоп» та джазовий танець – їх популярність зростає, а форми освоєння – оновлюються і розширюються.

Художня особливість сучасного танцю – це повна свобода рухів танцюриста при його крайній емоційній напруженості, граничній «самовіддачі», це нова мова руху. Причому «емоції більшою мірою залежать не від ідеї або сюжету, а від тілесних відчуттів танцівника», від сприйняття музики і ритмів.

Навчальний предмет «Сучасний танець» викликає активний інтерес у дітей і батьків, спрямований на виховання інтересу і любові до танцю і мистецтва в цілому, на оволодіння основами виконання сучасного танцю, на ефективний індивідуально-особистісний розвиток дитини і розкриття його творчих здібностей, а також на зміцнення здоров’я учнів, на формування у них почуття прекрасного і інших естетичних категорій, на розвиток емоційної сприйнятливості та рухової виразності.

Навчальний предмет «Сучасний танець» орієнтований на розвиток фізичних даних учнів, на придбання початкових базових знань, умінь і технічних навичок в області сучасної хореографії. Освоєння змісту предмета сприяє формуванню художньо-естетичної культури учнів, забезпечує розвиток мотивації до пізнавальної і творчої діяльності.

Програма навчального предмета «Сучасний танець» розроблена з урахуванням фізичних, психологічних і вікових особливостей дітей і побудована за принципом «від простого до складного». Фізичне навантаження збільшується поступово, ускладнюються творчі завдання, рівень складності рухів наростає поетапно і послідовно і так само цілеспрямовано зростає рівень відповідальності дітей. Навчально-виховний процес орієнтований на особистість дитини, її індивідуальні схильності, здібності і особливості, що дозволяє вибудувати в колективі особливу атмосферу співпраці, взаємодії та зацікавленості у творчій активності кожного учня.

Програма розроблена з урахуванням факторів зберігаючих здоров’я. Основа навчання хореографії – хореографічний екзерсис – сприяє не тільки збереженню і зміцненню здоров’я, але і має можливість виправляти вже наявні невеликі відхилення, такі, як сколіоз, остеохондроз, хвороби суглобів, слабкий м’язовий тонус і ін.

Мета і завдання навчального предмета «Сучасний танець»

Метою навчального предмета є розкриття творчих здібностей дітей, створення умов для гармонійного розвитку і успішної особистісної реалізації за допомогою навчання сучасного танцю.

Матеріал програми – це цілісна система навчання дітей основам сучасного танцю, освоєння різноманітних стилів (hip-hop, джаз) і пропонує вирішення наступних завдань:

1) Навчальні завдання:

дати уявлення про техніку хіп-хоп та джаз танцю;
навчити:
необхідним руховим умінням і навичкам в області сучасного танцю;
якісно і усвідомлено виконувати вимоги педагога;
самостійно працювати над помилками.

2) Виховні завдання:

виховати:
прагнення до здорового способу життя;
почуття відповідальності і дисципліну;
самостійність, цілеспрямованість, ініціативність;
терпіння і силу волі для досягнення результатів;
усвідомлене ставлення до цінностей культури;
художній смак, емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва;

– сформувати дружний колектив і сприяти виникненню поважних відносин між учнями.

3) Розвивальні завдання:

розвивати фізичні якості і спеціальні навички:
координацію,
спритність,
силу,
витривалість,
гнучкість,
крок,
стрибок,
вісь обертання;
розвивати особистісні якості:
аналітичне і просторове мислення;
образне мислення;
музичні здібності;
зорову пам’ять і специфічні види пам’яті: моторну, слухову і образну;
емоційну виразність;
комунікативні якості;
загальний рівень культури;
зміцнювати здоров’я, формувати м’язовий корсет і поставу;
розширювати танцювальний кругозір шляхом відвідування концертів хореографічних колективів, участі в конкурсах і фестивалях хореографічного мистецтва.

Обґрунтування структури програми

Програма навчального предмета «Сучасний танець» містить:

відомості про витрати навчального часу, передбаченого на освоєння навчального предмета;
розподіл навчального матеріалу за роками навчання;
опис дидактичних одиниць навчального предмета;
вимоги до рівня підготовки учнів;
методичне забезпечення навчального процесу.

Методи навчання

Організація і сам процес здійснення навчально-пізнавальної діяльності припускають передачу, сприйняття, осмислення, запам’ятовування навчальної інформації та практичне застосування одержуваних при цьому знань і умінь. Виходячи з цього, основними методами навчання є:

метод словесної передачі навчальної інформації (розповідь, пояснення, бесіда та ін.);
методи наочної передачі та зорового сприйняття навчальної інформації (ілюстрація, демонстрація, показ і ін.);
методи передачі навчальної інформації за допомогою практичних дій. Практичні методи застосовуються в тісному поєднанні зі словесними та наочними методами навчання, так як практичну роботу з виконання вправи має передувати інструктивний пояснення педагога. Словесні пояснення і показ ілюстрацій зазвичай супроводжують і сам процес виконання вправ, а також завершують аналіз його результатів;
проблемно-пошукові методи навчання. Педагог створює проблемну ситуацію, організовує колективне обговорення можливих підходів до її вирішення. Учні, ґрунтуючись на колишньому досвіді і знаннях, вибирають найбільш раціональний варіант вирішення проблемної ситуації. Пошукові методи більшою мірою сприяють самостійного і осмисленого оволодіння інформацією;
методи емоційного сприйняття. Підбір асоціацій, образів, створення художніх вражень. Опора на власний фонд емоційних переживань кожного учня;
методи контролю навчання (опитування, контрольні уроки, заліки та іспити і т.д.).

Термін реалізації навчального предмета

Термін реалізації навчального предмета – 5років.

Програма призначена для дітей від 11-12 років, що мають початкову хореографічну підготовку, отриману в початкових групах дитячих шкіл мистецтв.

Обсяг навчального часу і форма проведення занять, передбачені на реалізацію навчального предмета

Максимальне навчальне навантаження по предмету «Сучасний танець» становить 1 годину на тиждень.

Основною формою навчальної роботи є групове заняття – урок (групова форма проведення занять, наповнюваність групи від 6 осіб). Групи формуються за віковим принципом: в одну групу можуть бути об’єднані діти, приблизно, одного віку (з різницею в один – два роки), з урахуванням віку, психологічних особливостей та їх фізичних даних. Відбір до групи першого року навчання за певними критеріями в хореографії не ведеться, з метою оптимального виявлення здібностей дитини протягом навчального процесу та реалізації можливості кожної дитини проявити себе в хореографії. Рекомендована тривалість уроку – 45 хвилин. Навчально-тематичний план кожного року навчання розрахований на 34 тижні. Загальний обсяг аудиторного навантаження за весь період навчання становить 204 години.

Види занять: теоретичні, практичні, виховні, концерти, змагання та ін.

Періодичність занять, канікул, режим занять встановлюються календарно-тематичним планом, який щороку затверджується наказом директора.

У канікулярні періоди робота за програмою здійснюється в формі виховних заходів, відвідування концертів, участі в конкурсах, фестивалях тощо.

Основні форми контрольних заходів та орієнтовні терміни їх проведення

Класи	Форма контролю	I семестр	Форма контролю	II семестр
5-й	Контрольний урок	Грудень	Контрольний урок	Травень
6-й	Контрольний урок	Грудень	Контрольний урок	Травень
7-й	Контрольний урок	Грудень	Контрольний урок	Травень
8-й	Контрольний урок	Грудень	Контрольний урок	Травень
9-й	Контрольний урок	Грудень	Контрольний урок	Травень

Перевірка знань (контроль успішності навчальних досягнень учнів) дозволяє:

констатувати якість засвоєння учнями навчального матеріалу;
з’ясовувати динаміку успішності, проблемні ділянки в роботі;
аналізувати та корегувати зміст навчального матеріалу.

Підсумковий контроль передбачає перевірку і визначання оптимального рівня оволодіння учнями навчального матеріалу.

Основним контрольним заходом при вивченні предмета «Сучасний танець» з 5-го по 9-й класи включно є перегляд (можливо публічний) навчальних робіт у формі контрольного уроку. Умовами цих контрольних заходів передбачено виконання окремих танцювальних рухів (елементів) навчальних завдань і вправ, комплексу танцювальних рухів і вправ у тематичних навчальних завданнях та/ або в творчих навчальних завданнях.

Учнів необхідно заздалегідь поставити до відома про форму проведення контрольного заходу, його тему, тривалість, дату і час.

Контрольний урок

Для учнів 5–8-х класів передбачається перевірка виконання ними окремих танцювальних рухів (елементів) і вправ, які були засвоєні протягом семестру та навчального року.
Для учнів 9-х класів обов’язковою є перевірка виконання ними як окремих танцювальних рухів (елементів) і вправ, так і комплексу танцювальних рухів і вправ, які вони засвоїли протягом навчання. Це комплексна перевірка знань, практичних умінь, творчих навичок, які отримано протягом навчального року, а саме:
виконання технічних вправ;
виконання танцювальних етюдів на основі вивченого матеріалу;

Організація обліку успішності

та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Поточний контроль успішності, проміжна і підсумкова атестація учнів.

Як засоби поточного контролю успішності можуть використовуватися контрольні уроки, заліки. Поточний контроль успішності учнів проводиться в рахунок аудиторного часу, передбаченого на навчальний предмет.

Проміжна атестація проводиться у формі контрольних уроків, заліків та іспитів.

Вимоги до проміжної атестації

Контрольні уроки і заліки в рамках проміжної атестації проводяться на завершальних півріччя навчальних заняттях в рахунок аудиторного часу, передбаченого на навчальний предмет.

По завершенні вивчення навчальних предметів за підсумками проміжної атестації учням виставляється оцінка, яка заноситься в свідоцтво про закінчення навчального закладу.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання за 12-бальною системою, затверджених наказом Міністерства культури і мистецтв України від 27.08.2001 р. № 554.

Наведені нижче критерії оцінювання були розроблені на основі критеріїв навчальних досягнень учнів з предмета «Класичний танець».

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів шкіл мистецтв з предмету «Сучасний танець»

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень, не координуючи рухи, не здатний виконати вправи
	2	Учень виконує правильно лише окремі елементи
	3	Учень виконує правильно лише окрему частину вправ
II. Середній	4	Учень, маючи добрі професійні та зовнішні дані, не координує рухи, у зв’язку з чим не в повному обсязі виконує правильно вправи
	5	Учень має посередні професійні та зовнішні дані, але завдяки природній координації, музичності та акторській виразності добре справляється з програмним матеріалом
	6	Учень має добрі професійні дані, рухається координовано, але через можливі побічні причини не виконує в повному обсязі вправ
III. Достатній	7	Учень володіє основами музичної грамоти, але не може відтворювати вправи у повному обсязі в окремих танцювальних елементах, у комбінаціях танцювальних елементів, заданих викладачем
	8	Учень, володіючи основами музичної грамоти, відтворює певну його частину, але не в повному обсязі виконує танцювальні етюди
	9	Учень вміє відтворювати правильно елементи всіх розділів уроку, але припускається незначних неточностей у виконанні деяких технічних вправ
IV. Високий	10	Учень вміє виконувати вправи всіх розділів уроку, припускаючись незначних неточностей у положеннях рук, тіла, що не заважає виконанню комбінацій, танцювальних етюдів, заданих викладачем
	11	Учень правильно відтворює елементи всіх розділів уроку, швидко засвоює танцювальні етюди, задані викладачем, правильно виконує технічні вправи, підвищує техніку виконання
	12	Учень бездоганно виконує елементи всіх розділів уроку, швидко засвоює танцювальні етюди, задані викладачем, вміє самостійно реалізувати набуті знання й уміння, відрізняється виконавською манерою, музичністю, емоційністю, натхненністю під час виконання заданих викладачем композицій

Мистецька педагогіка як складова загальної педагогіки визначає такі види оцінювання навчальних досягнень учнів:

поточне оцінювання;
тематичне оцінювання;
підсумкове оцінювання.

Поточне оцінювання здійснюється під час поурочної навчальної діяльності учнів. Цей вид оцінювання надає можливість викладачу виявляти, як відбувається процес опанування нових знань, умінь і навичок.

Тематичне оцінювання спрямоване на виявлення рівня навчальних досягнень учнів у засвоєнні певного тематичного розділу або окремої теми.

Підсумкове оцінювання здійснюється за тиждень до закінчення семестру (семестрове оцінювання) та навчального року (оцінка за рік).

Семестрове оцінювання здійснюється за результатами поточного і тематичного оцінювання за даний період з урахуванням позитивної чи негативної динаміки навчальних досягнень учнів.

Оцінка за рік узагальнює досягнення учнів за поточний навчальний рік і є підсумковою, якщо не проводиться іспит. Виставляється викладачем на основі семестрових оцінок із обов’язковим урахуванням оцінок за контрольні заходи.

Підсумкова оцінка в кінці 6-го року навчання (середній бал за рік у сумі з балом за іспит) вноситься у Додаток до Документа про позашкільну освіту.

Система оцінок

Оцінки виставляються по закінченні чверті і півріч навчального року.

При проведенні проміжної атестації необхідно враховувати:

1) оцінку, яку учень отримав на академічному концерті;

2) результати поточного контролю успішності;

3) творчі досягнення учня за навчальний рік.

Вимоги до контрольного уроку

вміти виконувати комплекси вправ
володіти вивченими танцювальними комбінаціями сучасного танцю.

Вимоги до рівня підготовки учнів

Після закінчення навчання за даною програмою, учні повинні:

ЗНАТИ:
спеціальну термінологію джазового танцю та танцю в стилі хіп-хоп в рамках запропонованої програми,
принципи освоєння танцювального руху,
особливості постановки корпусу, рук, ніг і голови,
основні елементи і руху джазового та хіп-хоп танцю.
ВМІТИ:
рухатися в техніці джазового танцю та танцю в стилі хіп-хоп,
виконувати основні елементи і руху джаз-танцю та танцю в стилі хіп-хоп,
орієнтуватися на сценічному майданчику,
працювати самостійно і в колективі.
В УЧНІВ СФОРМОВАНІ:
хороша хореографічна форма,
розвинена мускулатура (м’язова сила і витривалість),
навички сценічних виступів,
готовність подальшого саморозвитку,
почуття відповідальності, самостійність, цілеспрямованість, ініціативність, сила волі для досягнення результатів,
художній смак, емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва.

Опис матеріально-технічних умов реалізації навчального предмета

Мінімально необхідний для реалізації програми «Сучасний танець» перелік навчальних аудиторій, спеціалізованих кабінетів і матеріально-технічного забезпечення включає в себе:

хореографічні зали, що мають придатне для танцю підлогове покриття (дерев’яна підлога або спеціалізоване пластикове (ліноліумне) покриття), балетні верстати (палиці), дзеркала;
наявність музичного інструменту (рояля / фортепіано) в балетному класі, аудіоапаратури для забезпечення звучання фонограми;
приміщення для роботи зі спеціалізованими матеріалами (фонотеку, відеотеку, фільмотеку, переглядовий відеозал);
гардеробної, що розташовує необхідною кількістю костюмів для навчальних занять, репетиційного процесу, сценічних виступів;
роздягальні для учнів і викладачів.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Характеристика структури курсу

№п\п	Назва розділів	Кількість годин на рік
№п\п	Назва розділів	1 рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік
1.	Вступне заняття	1	1	1	1	1
2.	Ритміка,тренувальні вправи, гімнастичні вправи	9	9	15	9	–
3.	Танцювальні елементи в стилі Hip-hop	15	15	–	–	8
4.	Трюкові елементи	2	2	2	2	–
5.	Танцювальні комбінації та етюди	5	5	5	5	15
6.	Танцювальні елементи в стилі Jazz	–	–	9	–	–
7.	Танцювальні елементи в стилі Jazz modern	–	–	–	15	8
8.	Контрольний урок	2	2	2	2	2
Всього		34	34	34	34	34

Перший рік навчання

(34 год)

НОРМАТИВНИЙ ЗМІСТ, ОБСЯГ ТА РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

Перший рік навчання. Завдання: Розвинути елементарні слухові, ритмічні уявлення, сприяти формуванню початкових навичок координації рухів, навчити елементарним рухам і крокам. Виявити індивідуальні танцювальні здібності дитини і розвивати їх. Викликати інтерес і бажання спілкуватися зі світом танцю.

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль 1

Тренувальні та гімнастичні вправи, танцювальні елементи Hip-hop. Трюкові елементи. Танцювальні комбінації та етюди.

І. Вступне заняття

1.Ознайомлення дітей з предметом сучасний танець»

2.Уклін як складова організації уроку

ІІ. Тренувальні та гімнастичні вправи:

– вправи на розвиток м’язів та суглобів;

– вправи, що розвивають координацію рухів;

– вправи, що розвивають швидкість та силу рухів;

-вправи для голови, плечей, грудної клітини, рук, стегон, ніг;

– кругові рухи руками від плеча, від ліктя;

– кругові рухи з зупинкою внизу, зверху;

– рухи руками з оплесками;

– перехрещення рук;

-почергове відкривання сильних рук у різних напрямах.

ІІІ. Танцювальні елементи в стилі Hip-hop

– база голови (вправи для голови (лінійні та колові)

– нахили і повороти, вперед, назад, в сторону)

– База плечей (вправи для плечей – лінійні та колові)

– База грудної клітини

– База стегон

– База рук (вправи для рук, тулубу з оплесками – лінійні та колові)

– База ніг (вправи для колін, стопи – колові рухи колінами та стопою, скорочення та натягування стопи, «пружина» в колінах)

– «Groove» (переклад – «кач»): вертикальний, горизонтальний, діагональний

– «Step» (крок з переносом ваги тіла з опорної на робочу ногу) вперед, назад, вбік

– «Step touch» (крок без переносу ваги тіла з опорної на робочу ногу з подальшим поверненням у вихідне положення) вперед, назад, вбік

– «Кik» вперед, назад, в сторону – викид ноги в сторону через раssе

– «Кik touch» – викид ноги в сторону через раssе з наступним кроком «touch» опорною ногою

– Зіскоки по VI поз., по II поз.

– «Criss-Cross» (рух з перехрещуванням ніг)

ІV. Трюкові елементи

V.Танцювальні комбінації та етюди

VІ. Контрольний урок

1.Діти Володіють різними положеннями корпуса під час виконання вправ/комбінацій

2.Чітко і грамотно виконують базові вправи Hip-hop

3.демонструють танцювальні комбінації та етюди.

Під час виконання програми підсумкового річного контролю 1-го року навчання учень/учениця:

володіє термінологією сучасного танцю
чітко і грамотно виконують базові вправи Hip-hop
демонструє танцювальні комбінації та етюди.

2-ий рік навчання

(34 год)

НОРМАТИВНИЙ ЗМІСТ, ОБСЯГ ТА РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

Другий рік навчання. Завдання: Розвинути танцювальні, слухові навички та вміння учня. Сприяти розвитку навичок координації рухів, навчити рухам і крокам в стилі Hip-hop. Розширювати практичну сферу застосування умінь і навичок. Виховувати і розвивати навички самостійного мислення і пам’яті.

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль 2

Танцювальні та гімнастичні вправи, танцювальні елементи Hip-hop. Трюкові елементи. Танцювальні комбінації та етюди.

І. Танцювальні та гімнастичні вправи:

– вправи на розвиток м’язів та суглобів;

– вправи, що розвивають координацію рухів;

– вправи, що розвивають швидкість та силу рухів

ІІ. Танцювальні елементи в стилі Hip-hop

– Groove» (переклад – «кач»): вертикальний, горизонтальний, діагональний

– «Step» (крок з переносом ваги тіла з опорної на робочу ногу) вперед, назад, вбік

– «Step touch»

– «Кik»

– «Кik & step»

– «Criss-Cross»

– «Slide»

– «Running men» step з наступним ковзним рухом на опорній нозі (на місці, просуваючись вперед, назад, вбік)

– Pas de boure у швидкому темпі з руками через пружинку

– «Prep» (ритмічний рух стопою з напівприсіданням, руками та тулубом)

– «Cabbage patch» (3 підскоки на місці в стилі «Hip-hop», чередуючи рух вперед-назад, в комбінації з pas de boure з руками та тулубом)

– «Waving» (перев. – «хвиля») – хвиля рук, хвиля тіла

– Рух з викидом ноги в сторону зі скороченою ступнею, на місці та просуваючись.

ІІІ.Трюкові елементи

– «Бочка»

– «Колесо» на місці, на одній руці

ІV.Танцювальні комбінації та етюди

V. Контрольний урок

1.Учні оволоділи технікою та манерою виконання вправ та комбінацій в стилі Хіп-хоп

2. вивчили та оволоділи трюкові вправи

3. засвоїли методику виконання предмету

4. оволоділи спеціальною технічною термінологією сучасного танцю

5. виконують залікові танцювальні комбінації та етюди

Під час виконання програми підсумкового річного контролю 2-го року навчання учень/учениця:

володіє технікою та манерою виконання вправ та комбінацій в стилі Хіп-хоп
засвоїли методику виконання предмету
вивчили та оволоділи трюкові вправи
оволоділи спеціальною технічною термінологією сучасного танцю
виконують залікові танцювальні комбінації та етюди

3-ій рік навчання

(34 год)

НОРМАТИВНИЙ ЗМІСТ, ОБСЯГ ТА РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

Третій рік навчання. Завдання: Розвинути рухові навички, координацію, музичность, танцювальну виразність, орієнтацію в просторі. Познайомити учнів з танцювальними рухами в стилі Виховувати і розвивати навички самостійного мислення і пам’яті, художній смак емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва.

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль 3

Танцювальні елементи в стилі Jazz танцю.

Партер. Трюкові елементи. Танцювальні комбінації та етюди.

І. Тренувальні вправи на основі пластики в стилі Jazz.

– голова

– плечовий пояс

– грудна клітина

– вправи для рук

– вправи для ніг

-свінгове розгойдування з боку в бік і вперед – назад.

– рlie і releve в різних позиціях і з переходом з позиції в позицію

– вrush – носком в підлогу на 45˚, на 90˚

– flex коліна і стопи (на 45˚, 90˚).

– кick вперед, в сторону і назад

– flat back

– cтрибки

ІІ. Партер

-вправи stretch характеру

-вивчення contraction і relies в положенні сидячи

-лежачи на спині підняти Пелвіс при опорі на руки, плечі і стопи; зробити twist

-Frog-position в поєднанні з pulse корпусом

-розтяжка по другій позиції сидячи на підлозі в поєднанні з twist корпусу

– Developpe з положення лежачи на спині і лежачи на боці

-Кидки вгору з положення лежачи на спині в поєднанні з passé

ІІІ. Трюкові елементи

– Перекати (з боку в бік, через плече на 2 коліна та на одне коліно)

– Стойка на лопатках («берізка») з фіксацією ніг на поперечному та продольному шпагаті

ІV.Танцювальні комбінації та етюди

V. Контрольний урок

1.володіють технікою та манерою виконання вправ та комбінацій в стилі Jazz танцю

2.вивчили та оволоділи трюкові вправи та партер

3.засвоїли методику виконання предмету

4.оволоділи спеціальною технічною термінологією сучасного танцю

5.виконують залікові танцювальні комбінації та етюди

Під час виконання програми підсумкового річного контролю 3-го року навчання учень/учениця:

володіють технікою та манерою виконання вправ та комбінацій в стилі Jazz танцю
засвоїли методику виконання предмету
вивчили та оволоділи трюкові вправи та партер
оволоділи спеціальною технічною термінологією сучасного танцю
виконують залікові танцювальні комбінації та етюди

4-ий рік навчання

(34 год)

НОРМАТИВНИЙ ЗМІСТ, ОБСЯГ ТА РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

Четвертий рік навчання. Завдання: Розвинути рухові навички, координацію, музичность, танцювальну виразність, орієнтацію в просторі. Познайомити учнів з танцювальними рухами в стилі Виховувати і розвивати навички самостійного мислення і пам’яті, художній смак емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва. Розширити практичну сферу застосування умінь і навичок.

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль4

Танцювальні елементи Jazz modern танцю. Партер.

Трюкові елементи. Танцювальні комбінації та етюди

І. Тренувальні вправи на основі пластики в стилі Jazz modern танцю

– голова

– плечовий пояс

– грудна клітина

– стегна (Hip lift – підйом вгору одного стегна)

– руки

– ноги

– IV позиція ніг

– основні позиції рук: L-позиція, S-позиція, позиція «фараон».

– flat back вперед:

– на півпальцях.

– крос

– Кроки (grand battements вперед на 90^о, pas de bourre en tournent)

– Стрибки (jump: під час зльоту arch торса, hop: робоча нога приймає положення passé, в корпусі спіраль)

– Обертання (chene, preparation до piruette).

ІІ. Партер

-Вправи stretch характеру

– Contraction і relies

-Frog-position в поєднанні з pulse корпусом

– Developpe з положення лежачи на спині і лежачи на боці

– Grand battement вгору з положення лежачи на спині в поєднанні з passé

ІІІ. Трюкові елементи

– Перекати (з боку в бік, через плече на 2 коліна та на одне коліно)

– Стойка на лопатках («берізка») з фіксацією ніг на поперечному та продольному шпагаті

ІV.Танцювальні комбінації та етюди

– plie – releve

– battement tendu (на plie, перехід рук з позиції в позицію під час руху)

– battement tendu jeté ( положення flex / point стопи)

– rond de jambe par terre по I out і паралельній позиції по розкладці – en dehors і en dedans

– grand battements на 90^о у всіх напрямках

– relevé lent на 90^о у всіх напрямках по I паралельній і out позиції

V. Контрольний урок

1.володіють технікою та манерою виконання вправ та комбінацій в стилі Jazz modern танцю

2.вивчили та оволоділи трюкові вправи та партер

3.засвоїли методику виконання предмету

4.виконують залікові танцювальні комбінації та етюди

Під час виконання програми підсумкового річного контролю 4-го року навчання учень/учениця:

володіють технікою та манерою виконання вправ та комбінацій в стилі Jazz modern танцю
засвоїли методику виконання предмету
вивчили та оволоділи трюкові вправи та партер
виконують залікові танцювальні комбінації та етюди

5-ий рік навчання

(34 год)

НОРМАТИВНИЙ ЗМІСТ, ОБСЯГ ТА РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

Пятий рік навчання. Завдання: Розвинути рухові навички, координацію, музичность, танцювальну виразність, орієнтацію в просторі. Вивчення нових рухів в стилі Jazz modern та Hip-hop танцю. Виховувати і розвивати навички самостійного мислення і пам’яті, художній смак емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва. Розширити практичну сферу застосування умінь і навичок. Підготуватися до випускного іспиту з предмету. Постановка екзаменаційних комбінацій та етюдів.

Навчальні модулі

Зміст навчання

Орієнтовна кількість годин

Результати навчання

Модуль 5

Танцювальні елементи в стилі Hip-hop. Танцювальні елементи Jazz modern танцю. Танцювальні комбінації та етюди.

І. Танцювальні елементи в стилі Hip-hop

– повторення трюкових елементів в стилі в стилі Hip-hop вивчених в 1-4 класах

– комбінації рухів з кутка в стилі Hip-hop

– «Кik & step» з руками та тулубом

– «Criss-Cross» з руками та тулубом

– «Running men» (в просуванні вперед, назад і вбік)

– виконання трюкових елементів з кутка

ІІ. Танцювальні елементи Jazz modern танцю

-комбінації рухів з кутка в стилі Jazz modern

-кроки (relevé lent на 90^о, grand battements en tournent вперед, назад, вбік на 90^о, pas de bourre en tournent з piruette)

– стрибки (jump)

-обертання (chene на plie та на повній стопі, tour pique, compass-tour та їх комбінації

-виконання трюкових елементів кутка

ІІІ. Танцювальні комбінації

– plie – releve

– battement tendu (в координації з arch, сontraction / release, спіралями в корпусі)

– battement tendu jeté (положення flex / point коліна і стопи, в координації з arch, сontraction / release, спіралями в корпусі)

– комбінація rond de jambe par terre ( на plie, «вісімка»).

– комбінація battement fondu.

ІV.Танцювальний етюд в стилі Hip-hop

V. Танцювальна етюд в стилі Jazz modern танцю

VІ. Контрольний урок

1.володіють технікою та манерою виконання вправ та комбінацій в стилі Hip-hop та Jazz modern танцю

2.вивчили та оволоділи трюкові вправи та партер

3.засвоїли методику виконання предмету

4.оволоділи спеціальною технічною термінологією сучасного танцю

5.виконують екзаменаційні танцювальні комбінації та етюди

Під час виконання програми підсумкового річного контролю 5-го року навчання учень/учениця:

володіють технікою та манерою виконання вправ та комбінацій в стилі Hip-hop та Jazz modern танцю
засвоїли методику виконання предмету
оволоділи спеціальною технічною термінологією сучасного танцю
вивчили та оволоділи трюкові вправи та партер
виконують екзаменаційні танцювальні комбінації та етюди

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Виховна діяльність ґрунтується на плануванні, яке є підсумком аналітичної роботи колективу, здійснюються – моніторинг, рефлексія, діагностика, прогнозування і т.д., де пріоритетними стають запити дітей, батьків, педагога.

Виховна робота освоєна на наступних ціннісних орієнтаціях:

– морально – гуманітарні цінності (краса, добро, патріотизм, любов, дружба, культурна спадщина);

– раціонально – пізнавальні цінності (знання, розум, наука);

– соціально – значущі цінності (свобода, гідність, унікальність, творчість).

Програма художньої спрямованості виховує потребу творчого творення, дбайливе ставлення до праці власного або оточуючих, розуміння різних морально-естетичних категорій. Так само, підтримують активну виховну діяльність є масові плановані заходи, через які доступні, в ненав’язливій формі до вихованців доносяться морально-естетичні категорії і норми поведінки в суспільстві.

Організація навчально-допоміжного процесу побудована на комбінованій формі поєднання теорії та практики.

Принципи методичного забезпечення програми:

єдина педагогічна система в організації освітнього процесу
складання календарно-тематичних планів, поурочних планів на основі робочої програми «Сучасний танець»
послідовне вивчення матеріалу, поступове наростання труднощів при його освоєнні і постійному закріпленні досліджуваного матеріалу.

Форми організації навчально-виховного процесу: групове заняття, що складається з теоретичних і практичних прийомів. В ході заняття застосовуються індивідуальні та групові методи навчання. Методи навчання: словесний, ігровий, наочний (метод-показ).

Загально-розвиваючі вправи:

Музичний рух.

Характерна виразність кожного руху залежить від того, як і в якому співвідношенні в ньому використовуються прийоми. Тому паралельно з досліджуваним матеріалом однієї теми дається матеріал і інших тем в яких доводиться користуватися тим чи іншим прийомом руху. Так розвивається вміння дітей природно користуватися прийомами, працюючи над зміною характеру руху.

Для того щоб розучувати різноманітні види руху потрібно виховати у дітей основні технічні навички:

Перший – вміння починати рухатися з початком музики.

Другий – вміння надавати руху потрібну динамічну виразність.

Третій – вміння закінчувати рух точно з закінченням музичного твору (або його частини) – технічно пов’язаний з другим: діти повинні зменшити (гальмувати) спрямованість свого руху при наближенні ускладення музичної думки.

Прийоми музично-рухової виразності.

Діти опановують три прийоми руху – пружинні, махові та плавні, що дають їм в подальшому можливість висловити рухом характер і виразність, властиві різноманітним музично-руховим образам.

Освоєння пружинних рухів для стилю Хіп-хоп.

Прийом пружинного руху освоюється в рухах ніг, рук і корпусу. Діти повинні навчитися розрізняти сильну і слабку фазу руху.

«Пружинки» – основна вправа для ніг. Розвиває пружинне рух ніг, як в колінному суглобі, так і в ступні; підсилює і закріплює емоційно-рухову реакцію на зміну сили звучання музики.

Освоєння махових рухів.

Прийом махового руху використовується при роботі над музикою з широкою, яскраво акцентованою мелодією, побудованою на великих інтервалах. Має дві фази – слабку і сильну.

Освоєння головних рухів.

Використовуються вправи «Туга гумка (плавне напівприсідання), «плавні руки» (плавний рух рук – тобто між рухом вниз і вгору або вперед і назад зупинок не робиться).

Прийоми пластичних рухів

Діти виконують спеціальний розігрів хребта вправою «Ролик». Знайомляться з такими поняттями і вправами, як: «Вісь» (вісь хребта – один кінець йде в небо, інший в землю), «Квітка» (квітки, що розпускається – розкриття і закриття грудної клітини).

Основним прийомом пластичного руху є пластична «хвиля» всім тілом.

Після вивчення тем цього розділу, діти набувають навик пластичної «хвилі». Успішність виконання цього руху залежить від добре розвиненою координації руху н гнучкості і пружності хребта. Ці властивості хребта розвивалися в спеціальних вправах, робота над якими триває і на другому році навчання.

Танцювальна азбука

Вправи спрямовані на:

Покращення рухливості в суглобах.
Розвиток гнучкості.
Розвиток еластичності м’язів і зв’язок.
Розвиток підйому стопи, стрибучості.
Розвиток виворотності, кроку вперед, в сторону, назад (шпагати).
Вправи на розвиток спини м’язів спини і преса.

Вправи для голови, шиї і плечового пояса:

нахили голови вперед, назад і в сторони
повороти голови вправо і вліво
кругові рухи головою по півколу і по всьому світу
витягування шиї вперед і в сторони
підйом і опускання шиї вгору, вниз, разом і по черзі
кругові рухи течами вперед і назад, двома разом і по черзі

Вправи для рук:

підйом і опускання вгору-вниз
розведення в сторони
згинання рук в ліктях
кругові рухи «млин»
кругові махи однією рукою і двома разом
відведення зігнутих в ліктях рук в сторони

Для кистей рук:

згинання кистей вниз, вгору
відведення вправо, вліво
обертання кистей назовні, всередину

Вправи для корпуса:

нахили вперед, в сторони
перегини назад; повороти корпусу
кругові рухи в поясі
зміщення корпусу від талії в сторони
розслаблення і напруження м’язів корпусу

Вправи для ніг:

напівприсідання
підйом на півпальці
підйом зігнутої в коліні ноги
розгинання і згинання ноги в колінному суглобі вперед, в сторону, то ж з присіданням
відведення ноги, випади вперед і в сторони: розворот зігнутою в коліні ноги

Для ступень ніг:

згинання та розгинання ноги в гомілковостопному суглобі
відведення стопи назовні і всередину
кругові рухи стопою

стрибки:

на обох ногах
на одній (по два, чотири, вісім на кожній)
стрибок з просвітом
переходи з однієї ноги на іншу з відведенням працюючої ноги на носок або п’яту вперед і в сторони
підскіки
легкий біг

партерна гімнастика

Партерна гімнастика для дітей-це прекрасний спосіб поліпшити гнучкість, знайти грацію, красиву поставу і здорові суглоби. Комплекс проводиться в партері – сидячи на підлозі, що дозволяє зняти навантаження з хребта і більш ефективно впливати на нього, м’язи і зв’язки.
Початкове положення: лежачи на спині. Піднімайте прямі ноги на видих до прямого кута 20 разів, при цьому, не торкаючись підлоги протягом усього вправи.
Початкове положення: сидячи на підлозі, руками упираючись за собою. На видиху виконуйте «ножиці» – спочатку 20 махів вертикально, потім стільки ж – горизонтально.
Початкове положення: сидячи на підлозі, руками упираючись за собою. Зігніть ноги, підтягніть до грудей і випрямити. Повторіть 20 разів, не торкаючись підлоги ногами по ходу виконання.
Початкове положення: лежачи на спині, руки за головою. Підводячись, тягніться правим ліктем до лівого коліна, а потім – лівим ліктем до правого коліна. Повторіть 20 разів в кожну сторону.
Початкове положення: лежачи на животі, руки витягнуті вгору. З цього положення виконуйте ногами ножиці – всього 20 махів.

Hip-Hop Old School [Party Dance]

Найстарший жанр хіп-хопу. Соціальні танці, різновидом яких є partydance – одна з форм соціалізації, що передбачає танець з партнером (синхрон) або в групі. Його фундамент – американська танцювальна культура, звідки беруть початок всі сучасні танцювальні напрямки. Танцювальні рухи, що зародилися на вечірках і в клубах, що виконувалися колективно, вони увійшли в хіп-хоп танець як базова, на якій будується вміння імпровізувати. Знання основних рухів partydance- прабатьків стилів хіп-хопу – це танцювальна грамотність сучасного танцполу.

Waving – заснований на створення ефекту проходження хвилі по тілу: рукам, ногам, шиї, корпусу. Концепція стилю полягає в відчутті того, що тіло стає водою. Це відчуття є ключем до імпровізації в стилі waving, представляючи себе водою і рухаючись під музику легко створити свої власні руху і свій індивідуальний стиль.

Gliding – ковзання стопами по підлозі, що створює ефект ковзання по повітрю, за рахунок перекочування стопи з носка на п’яту. Найзнаменитіший рух в стилі glide – «back glide» або ж «місячна хода».

Базові рухи в стилі хіп хоп.

Groove. Існує три види кача: колінами, тазом і корпусом.

Step (крок). Поєднує кроки з основними видами кача.

Running men (біжить). Цей елемент дуже енергійний і простий у вивченні. Для того, щоб легше було запам’ятовувати необхідно його розділити на дві частини і повільно вивчати. Виконується дуже легко: на рахунок раз ви повинні підняти ногу, а на рахунок два опустити. Коли ви ногу опускаєте її необхідно поставити трохи далі початкового положення. Людина, що біжить змусить вас виглядати ефектно і енергійно.

Criss-cross. Цей рух дуже добре виглядає, якщо його виконувати динамічно під музику. Для того щоб цей елемент добре запам’ятати його необхідно розучувати під рахунок. Ставите ноги на ширині плечей і під рахунок робите стрибок і ставите ноги навхрест, під рахунок два робите знову стрибок і ставите ноги в початкове положення. У вченні по відео уроку це рух просте, але його потрібно добре тренувати.

Роджер Реббит. Цей рух буде трохи складніша попередніх. У положенні стоячи потрібно підняти ліву ногу в коліно, завести її назад і вирівняти в пряму лінію з тілом. Цією ж лівою ногою необхідно як би підбити праву ногу і стати і початкове положення. Далі рух так і триває від однієї ноги до іншої

Мonsteгу. У положенні стоячи, по невеликій траєкторії потрібно пристукував шкарпеток в підлогу, під час торкання шкарпеток статі необхідно виконати кач колінами на обох ногах. Після торкання потрібно зробити на кшталт відскоку і з цієї ж траєкторії повернутися назад і зробити те ж саме і з іншою ногою.

Prep. Необхідно поставити перед обличчям долоні і ритмічно, при цьому роблячи нахили корпусу вперед і назад, піднімаєте руки по черзі вгору, лікті не розгинаючи, а тримати їх в початковому положенні.

Kik. Кидок ноги від коліна – в підлогу, на 45^о та вище

Slide. Ковзний рух по підлозі

Словник термінів Джа-модерн

Arabesque – робоча нога відкривається назад на будь-яку висоту.

Arch – легкий прогин торса назад.

Attitude – робоча нога піднята на будь-яку висоту і трохи зігнута в коліні.

Battement developpe – відкриття робочої ноги через passe.

Battement releve lent – підйом робочої ноги, не згинаючи коліна.

Battement tendu – робоча нога відкривається вперед, в сторону або назад носком в підлогу.

Battement tendu jete – робоча нога активно відкривається вперед, в сторону або назад на 45^о.

Body roll – хвиля корпусом.

Chaіnes – обертання на двох ногах з пересуванням.

Contraction – стиснення діафрагми.

Deep body bend – глибокий нахил корпусу з прямим хребтом.

Demi plie – полуприседание, п’яти не відриваються від підлоги.

Flat back – «рівна спина», нахил на 90^о, голова і руки продовжують лінію спини.

Flex – скорочена стопа, кисть або коліна.

Fouette – поворот тіла танцівника до зафіксованої в певному положенні нозі.

Grand battement – кидок ноги на 90^о в будь-якому напрямку.

Hop – стрибок з однієї ноги на ту ж ногу.

Jump – стрибок з двох ніг на дві.

Lay out – в положенні flat back нога піднята на 90^о.

Leap – стрибок з однієї ноги на іншу.

Pas de bourre – чергування трьох переступань з однієї ноги на іншу з закінченням на demi plie.

Passe – робоча нога стопою стосується коліна опорної ноги.

Point – витягнуте положення стопи.

Preparation – підготовче рух.

Press-position – зігнуті в ліктях руки стосуються стегон.

Release – положення зворотне contraction, вдих і розкриття діафрагми.

Releve – підйом на півпальці.

Roll down – закручування корпусу вниз, починаючи з голови по одному хребця до кінця хребта.

Roll up – розкручування корпусу знизу вгору по одному хребця.

Rond de jambe par terre – коло ногою по підлозі.

Side stretch – бічне розтягування корпусу.

Side walk – просування боком.

Stretch – витягування, розтяжка.

Twist – закручування корпуса в горизонтальній площині, починаючи з плечей.

Міністерство культури та інформаційної політики України
Державний науково–методичний центр
змісту культурно–мистецької освіти
«СХВАЛЕНО»
Науково-методичною радою
Державного науково-методичного центру
змісту культурно-мистецької освіти
Протокол № 4
від «15» серпня 2022 р.
Типова навчальна програма з навчальної дисципліни
«ІСТОРІЯ ТАНЦЮ»
середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти
з хореографічного мистецтва початкового професійного спрямування,
класи народно-сценічного танцю, бального танцю,
класичного танцю, сучасного танцю тощо
Київ
2022
Типова навчальна програма з навчальної дисципліни «ІСТОРІЯ ТАНЦЮ»
середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного
мистецтва початкового професійного спрямування, класи народно-сценічного
танцю, бального танцю, класичного танцю, сучасного танцю тощо. Київ, 2022. 50 с.
Укладачі: Комаровська О. А., завідувач лабораторії естетичного
виховання та мистецької освіти Інституту проблем виховання
Національної академії педагогічних наук України; викладач
Київської дитячої школи мистецтв імені М. І. Вериківського
№ 2; доктор педагогічних наук, професор; спеціаліст вищої
категорії, викладач-методист, координатор групи;
Корнакова Т. М., викладач, завідувач музично-теоретичного
відділу Дитячої школи мистецтв (м. Славутич, Київська обл.),
викладач Дитячої школи мистецтв № 6 ім. Г. Л. Жуковського
(м. Київ), спеціаліст вищої категорії, викладач-методист;
Ничкало С. А., науковий співробітник лабораторії естетичного
виховання та мистецької освіти Інституту проблем виховання
Національної академії педагогічних наук України,
мистецтвознавець.
Рецензенти: Борисенко Т. В., голова циклової комісії хореографічних
дисциплін, викладач Академії мистецтв імені Павла Чубинського
(м. Київ), спеціаліст вищої категорії, викладач-методист;
Назар Л. Й., викладач Львівського державного музичного ліцею
імені С. Крушельницької, спеціаліст вищої категорії, викладачметодист, доцент кафедри історії музики Львівської національної
музичної академії імені М. Лисенка, кандидат мистецтвознавства;
Цебенко І. В., керівник літературно-драматургічної частини
Київського муніципального академічного театру опери і балету
для дітей та юнацтва, театрознавець. 3
ЗМІСТ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.……………………………………………………………….. 4
СТУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ЗМІСТУ ТИПОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ
ПРОГРАМИ……………………………………………………………………………………………….. 7
НОРМАТИВНИЙ ЗМІСТ, ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ТА
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ……………………………………………….. 9
Перший рік. Танець як вид мистецтва…………………………………………………………. 9
Другий рік. Зарубіжне танцювальне мистецтво: від витоків до кінця
ХІХ ст………………………………………………………………………………………………………….. 13
Третій рік. Зарубіжне танцювальне мистецтво (продовження). Танець та
інші музично–сценічні і музичні жанри ………………………………………………………… 20
Четвертий рік. Українське танцювальне мистецтво в європейському
просторі: від витоків до сьогодення.……………………………………………………….. 23
П’ятий рік. Експерименти і новації в мистецтві танцю ХХ – поч. ХХI ст.
Україна і світ ………………………………………………………………………………………………. 30
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ…………………. 36
Додаток 1. Критерії оцінювання результатів навчання…………………………… 40
Додаток 2. Орієнтовний ілюстративний матеріал……………………………………. 41
СКОРОЧЕННЯ В ТЕКСТІ ПРОГРАМИ:
ТМ – танцювальне мистецтво
ММ – музичне мистецтво
ОМ – образотворче мистецтво
МА – мистецтво архітектури 4
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Типова навчальна програма з навчальної дисципліни «Історія танцю»
середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного
мистецтва початкового професійного спрямування, класи народно-сценічного
танцю, бального танцю, класичного танцю, сучасного танцю тощо (далі – типова
навчальна програма) розроблена з урахуванням вимог до обсягу та результатів
навчання, визначених відповідною Типовою освітньою програмою середнього
(базового) підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва
початкового професійного спрямування, класи народно-сценічного танцю,
бального танцю, класичного танцю, сучасного танцю тощо (наказ Міністерства
культури України від 23.07.2019 № 562). У типовій навчальній програмі окреслено
мету навчання історії танцювального мистецтва; виокремлено завдання та способи
їхньої реалізації; нормативний зміст та очікувані результати навчання, які
подаються в динаміці за роками; окреслюються особливості організації освітнього
процесу; форми і засоби поточного та підсумкового контролю.
Метою навчальної дисципліни «Історія танцю» є виховання
в учнів / учениць ціннісного ставлення до мистецтва танцю, усвідомлення ними
причинно-наслідкових зв’язків танцювальних явищ із загальноісторичними
культурними процесами, формування цілісного художнього світогляду через
встановлення у свідомості зв’язків мистецтва танцю з іншими видами мистецтва,
зв’язків між різновидами танцювального мистецтва, а також між пізнанням історії
танцю з практичним його опануванням.
Завдання типової навчальної програми:
– створити інформаційно-методичне підґрунтя для інтегрального
оволодіння учнями / ученицями системою ключових і предметних
компетентностей через освоєння історії танцювального мистецтва;
– систематизувати інформативний навчальний матеріал з історії різних
видів танцювального мистецтва в логічній послідовності розгортання історикокультурних процесів та в контексті інших видів мистецтва;
– виокремити в танцювальному мистецтві різних епох та художніх стилів
домінантні явища для опрацювання з учнями / ученицями;
– визначити доцільні очікувані результати навчання відповідно
до можливостей учнів / учениць в їхньому віковому становленні.
Реалізація завдань типової навчальної програми передбачає, що після її
опанування учні / учениці:
– володітимуть системними знаннями та вміннями інтерпретувати та
оцінювати різні явища танцювального мистецтва, усвідомлюватимуть
і обґрунтовуватимуть власне ставлення до них, вільно і переконливо
застосовуючи понятійний апарат;
– усвідомлюватимуть і шануватимуть досягнення вітчизняного
танцювального мистецтва в багатокультурному світі;
– будуть компетентно орієнтуватися в інформаційному просторі;
– виявлятимуть мотивацію долучатися до сучасних мистецьких процесів,
використовуючи набуті знання та уміння. 5
Педагогічними інструментами досягнення мети і реалізації завдань
типової навчальної програми є розвиток в учнів / учениць:
емоційної сфери в єдності з аналітичними вміннями;
мистецької ерудиції та поліхудожнього мислення;
комунікативних здібностей та вмінь критично працювати з медіаджерелами,
зокрема в цифровому просторі;
долучення до віртуальної художньої комунікації.
Особливості організації освітнього процесу, форми контролю. Типова
навчальна програма розрахована на п’ять років вивчення навчальної дисципліни
на базовому підрівні з розрахунку 35 навчальних годин на рік – 1 година на
тиждень (разом – 175 годин за весь період опанування дисципліни).
Освітній процес здійснюється у формі навчальних занять та заходів
поточного та підсумкового контролю.
Основною формою організації освітнього процесу є груповий урок.
Пізнання історії танцю учнями / ученицями відбувається на підґрунті
емоційного проживання ними явищ та їхнього осмислення. Важливо створювати
педагогічні умови для цілісного сприймання танцювальних феноменів, що сприяє
перетворенню їх на особистісні цінності кожного учня / учениці. Рекомендовано
якнайширше залучати учнів / учениць до творчого освоєння інформативного
матеріалу через різного типу завдання, які спонукають до пізнавальної активності.
Пріоритетними можуть бути такі активності: перегляди творів, що
супроводжуються обміном вражень, дискусіями; практичні творчі завдання
(пластичні інтонування музичного матеріалу танців, відтворення та імпровізації
сюжетів, рухів; виконання «професійних ролей» постановників танцювальних
номерів тощо); самостійна або з допомогою викладача пошукова робота і робота
з інформацією, зокрема з мережі Інтернет; вербальні презентації та створення
цифрових презентацій (слайд-шоу, відео, фоторепортажів тощо) для
оприлюднення результатів пошуку; комунікація в групах під час виконання
творчих (навчальних) проєктів тощо. Наведений перелік активностей
учнів / учениць є орієнтовним; він має на меті допомогти викладачу застосовувати
власний методичний досвід, пропонувати варіанти за доцільністю і відповідно до
етапу вікового становлення учнів.
Поточний контроль має на меті виявляти динаміку навчальних здобутків
учнів / учениць і робить можливим своєчасне коригування темпів і способів
індивідуальної траєкторії досягнення результатів відповідно до типової
навчальної програми; суттєву роль у мотивації учнів / учениць до вивчення
дисципліни відіграє формувальне оцінювання, спонукання до самооцінювання.
Форми і методи поточного контролю визначаються викладачем (контрольний
урок, тест, усне опитування, творча робота тощо). Поточний контроль враховує
поурочний, модульний або семестровий алгоритми.
Підсумковий контроль здійснюється за підсумками навчального року
(підсумковий річний контроль) у формі контрольних заходів – тестів, відеота / або аудіовікторин, захисту індивідуальних або колективних проєктів тощо.
Наприкінці всього періоду вивчення дисципліни (наприкінці п’ятого року)
здійснюється підсумковий (випускний) контроль, форма якого також 6
визначається викладачем (захист творчого проєкту, тест, експрес-опитування,
дискусія тощо, комплекс різних контрольних завдань).
Визначення рівня досягнення учнями результатів навчання середнього
(базового) підрівня початкової мистецької освіти передбачає оцінювання через
виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі за поділом на 4 рівні:
початковий (1 – 3 бали), середній (4 – 6 балів), достатній (7 – 9 балів), високий
(10 – 12 балів). Метою оцінювання є визначення рівня навчальних досягнень
учня / учениці в оволодінні змістом, визначеним цією типовою навчальною
програмою на кожному з етапів навчання (додаток 1).
Змістова структура типової навчальної програми:
загальні методичні позиції
Типова навчальна програма містить орієнтовний навчальний зміст, який
умовно структуровано за тематичними розділами, що відповідають рокам
вивчення дисципліни (тема року).
Для зручності планування освітнього процесу тема кожного року об’єднує
чотири підтеми (тематичні кластери), що складають змістові модулі. Кожен
тематичний кластер доповнений художнім матеріалом для опрацювання
учнями / ученицями (додаток 2). Художній матеріал складається з переліку творів
мистецтва танцю, через сприймання та інтерпретацію яких досягаються очікувані
результати; а також із орієнтовного переліку творів інших видів мистецтва
(музичного, сценічних, образотворчого, мистецтва архітектури, декоративноужиткового, екранних мистецтв, цирку тощо). Із переліку викладач може обирати
приклади самостійно або орієнтуватись на нього під час власного добору
матеріалу. Ціль ознайомлення учнів / учениць із творами інших видів мистецтва –
допомога в усвідомленні мистецтва танцю як невід’ємного складника цілісної
палітри мистецтв. Пропонується орієнтовна кількість годин для опанування
кожної теми. До кожної підтеми / кластеру визначено очікувані результати, яких
досягає учень / учениця в процесі засвоєння змісту.
Тема першого року вивчення дисципліни – «Танець як вид мистецтва».
Зміст тематичного розділу апелює до змісту відповідного модуля дисципліни
«Бесіди про мистецтво» (9.1. «Мова танцю та види хореографічного мистецтва»
для однопрофільних хореографічних шкіл або груп; 9.4 «Хореографічне
мистецтво» для шкіл мистецтв або багатопрофільних груп) і призначений
актуалізувати набутий учнями первинний досвід стосовно мистецтва хореографії,
зокрема різновидів танцю (народного і народно-сценічного, класичного, бального,
сучасного), уявлень про найбільш відомі українські танці й танці народів світу.
Зміст тематичного розділу націлює учнів / учениць на поглиблення набутих знань;
у ньому розширюється спектр виражальних засобів танцювального мистецтва;
мова танцю зіставляється з мовою інших видів мистецтва; розширюється зміст
щодо вітчизняного танцювального мистецтва та танців народів світу; введено
тематичний підрозділ про балет як різновид музично-театрального мистецтва
тощо. Матеріал подається не в хронологічній послідовності, а за змістовими
блоками, розкриває особливості різновидів танцювального мистецтва і балету як
театрально-сценічного дійства. 7
Тематичні розділи другого–третього років вивчення дисципліни присвячені
зарубіжному танцювальному мистецтву від витоків до ХХ ст. Матеріал подається
в хронологічній послідовності розгортання історико-культурних процесів і появи
художніх стилів; висвітлюються домінантні, етапні явища танцювального
мистецтва.
Принциповою позицією типової навчальної програми в перший–третій
роки вивчення дисципліни є послідовне апелювання до мистецькохореографічних явищ України, під час якого в учнів / учениць накопичується
емпіричний досвід у сфері вітчизняного танцювального мистецтва, пропедевтично
формується уявлення про непересічну роль українського танцювального
мистецтва в контексті світового.
Тематику четвертого року вивчення дисципліни сконцентровано власне на
вітчизняному танцювальному мистецтві від витоків до сьогодення. Навчальний
матеріал подається в хронологічній послідовності та зіставленні з танцювальним
мистецтвом зарубіжжя; привертається увага до багатоманіття танцювальних
традицій регіонів і етносів України.
Тематика п’ятого року вивчення дисципліни присвячена стильовому
розмаїттю сучасного танцю і балетному театру як складнику світового мистецтва
кінця ХХ – початку ХХI ст. Окрема підтема розкриває сучасні явища
танцювального мистецтва України.
СТУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ЗМІСТУ
ТИПОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
№ модуля /
теми
Зміст навчання К-ть
годин
1 РІК
ТАНЕЦЬ ЯК ВИД МИСТЕЦТВА 35
1 семестр
Танець у палітрі мистецтв. Різновиди танцю 16
1 Танець як вид мистецтва 8 1.1. Художній образ у танцювальному мистецтві 2 1.2. Танцювальний простір та особливості його використання 1 1.3. Сценографічне оформлення танцювального образу 1 1.4. Народний автентичний і народно-сценічний танець 4
2 Історико–побутовий і бальний танець 8 2.1. Старовинні європейські танці (історико-побутові, придворні, бальні) 4 2.2. Сучасні бальні танці. Спортивні бальні танці 4
№ модуля /
теми
2 семестр
Класичний балет. Сучасний танець 19
3 Класичний танець як основа балетного театру 10 3.1. Балет як різновид музичного театру 5 3.2. Виражальні засоби і форми класичного балету 5
4 Виражальні можливості сучасного танцювального мистецтва 9
Рік
навчання
2 РІК
ЗАРУБІЖНЕ ТАНЦЮВАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО:
ВІД ВИТОКІВ ДО КІНЦЯ ХІХ СТ.
35
№ модуля /
теми
1 семестр
Зарубіжне танцювальне мистецтво. Танець від витоків до XVIII ст. 16
1 Танець у первісному суспільстві та стародавніх цивілізаціях 8 8 1.1. Витоки танцювального мистецтва 1 1.2. Танець у стародавніх цивілізаціях 4 1.3. Танець античності в контексті мистецтв 3
2 Танець від Середньовіччя до епохи Класицизму 8 2.1. Мистецтво танцю в культурі Середньовіччя і Ренесансу 3 2.2. «Золота доба» класичного балету (придворний і професійний балет
у Франції другої пол. XVII – XVIII ст. 5
№ модуля /
теми
2 семестр
Доба Романтизму в танцювальному мистецтві (Західна Європа) 19
3 Романтизм в європейському мистецтві 10 3.1. Етапні явища на шляху до романтичного балету («Марна
пересторога»). Балетний театр доби Романтизму 6 3.2. Романтизм у різних видах мистецтва: суголосність із танцювальним
мистецтвом 4
4 Видатні імена та постановки романтичного балету (продовження) 9 4.1. Творчі портрети виконавців і балетмейстерів XIX ст. 6 4.2. Сучасні інтерпретації романтичних балетів на українських сценах 3
Рік
навчання
3 РІК
ЗАРУБІЖНЕ ТАНЦЮВАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО (продовження).
ТАНЕЦЬ ТА ІНШІ МУЗИЧНО-СЦЕНІЧНІ І МУЗИЧНІ ЖАНРИ
35
№ модуля /
теми
1 семестр
Зарубіжне танцювальне мистецтво ХІХ ст. (Російська імперія) 16
1 Балетний театр у першій пол. XIX ст. 8 1.1. Танець «до Петіпа». Творчість Ш.-Л. Дідло, Ж.-Ж. Перро 2 1.2. Постановки А. Сен-Леона в Петербурзі: значення для розвитку
танцювального мистецтва 6
2 Балетний театр у другій пол. ХІХ ст. 8 2.1. «Доба Петіпа» у балетному театрі кінця XIX ст. Балетний академізм 4 2.2. Реформаторські новації М. Петіпа 4
№ модуля /
теми
2 семестр
Танець та інші музично–сценічні й музичні жанри 19
3 Балет у театрально–музичних виставах 10 3.1. Танцювальні сцени в операх 3 3.2. Танець в опереті та мюзиклі 3 3.3. Опера-балет 4
4 Хореографічні інтерпретації симфонічних, вокальноінструментальних творів 9
Рік
навчання
4 РІК
УКРАЇНСЬКЕ ТАНЦЮВАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО
В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПРОСТОРІ:
ВІД ВИТОКІВ ДО СЬОГОДЕННЯ
35
№ модуля /
теми
1 семестр
Український танець:
від витоків до народження професійного танцю
16
1 Фольклорні і професійні джерела мистецтва танцю 8 1.1. Фольклорні джерела українського танцю 3 1.2. Професійні джерела мистецтва танцю 3 1.3. Український танець у мистецтві другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст. 2
2 Український танець як мистецький феномен ХХ ст. 8 2.1. Народно-сценічний танець як явище мистецтва ХХ ст. 3 2.2 Український танець на світових обріях: митці української діаспори 2 9 2.3. Український балетний театр у першій пол. ХХ ст.
Пошуки хореографічної виразності 3
№ модуля /
теми
2 семестр
Вітчизняне танцювальне мистецтво
другої пол. ХХ – поч. ХХI cт.
19
3 Видатні явища українського танцювального мистецтва другої
пол. ХХ – поч. ХХІ ст. 10 3.1. Український балетний театр другої пол. ХХ – поч. ХХI ст. 7 3.2. Танцювальне мистецтво мого регіону 3
4
Вітчизняний балет і мистецькі процеси країн радянського
/ пострадянського простору (ознайомлення з балетними
постановками)
9
Рік
навчання
5 РІК
ЕКСПЕРИМЕНТИ І НОВАЦІЇ В МИСТЕЦТВІ
ТАНЦЮ ХХ – ПОЧ. ХХІ СТ.: УКРАЇНА І СВІТ
35
№ модуля /
теми
1 семестр
Експерименти і новації в мистецтві танцю поч. ХХ ст. 16
1 Експериментаторський дух мистецтва танцю першої пол. ХХ ст. 8 1.1. Новаторські явища в танцювальному мистецтві першої пол. ХХ ст.:
напрями, постаті, постановки 5 1.2. Ідея руху та її втілення в різних видах мистецтва 3
2 Видатні постаті балетного театру першої пол. ХХ ст. 8 2.1. Балетна антреприза С. Дягілєва як художній феномен в Європі поч. XX ст. 3 2.2. Балети І. Стравінського: балетмейстери, виконавці, художники 3 2.3. Видатний киянин Серж Лифар: внесок у світовий балет ХХ ст. 2
№ модуля /
теми
2 семестр
Експериментаторський дух мистецтва танцю
від другої пол. ХХ ст. до поч. XXI ст.
19
3 Видатні явища в танцювальному мистецтві другої пол. ХХ –
поч. ХХI ст. 10 3.1. Зарубіжні балетні трупи, хореографи і танцівники другої пол. ХХ –
поч. ХХI ст. 6 3.2. Експерименти в українському балетному театрі кінця ХХ – поч.
ХХI ст. 4
4 Танець у сучасному житті 9 4.1. Форми побутування сучасного танцю 4 4.2. Танцювальний репертуар для дітей та юнацтва в сучасних
українських колективах 5
Разом: 175
НОРМАТИВНИЙ ЗМІСТ, ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ТА
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ
Перший рік вивчення дисципліни
Танець як вид мистецтва
Завдання: актуалізація та узагальнення попередньо набутого
учнями / ученицями емпіричного досвіду; ознайомлення з різновидами танцю
та з елементарними поняттями у сфері танцювального мистецтва; формування 10
уявлень про танець і балет як синтез мистецтв; розвиток емоційного сприймання
творів, формування умінь висловлювати враження.
1 семестр
Танець у палітрі мистецтв. Різновиди танцю
Навчальні
модулі
Зміст
навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати
навчання
Модуль 1.
Танець як
вид мистецтва
1.1. Художній
образ у танцювальному
мистецтві
1.2. Танцювальний
простір та
особливості
його
використання
1.3. Сценографічне
оформлення
танцювального
образу
1.4. Народний
автентичний
і народносценічний
танець
Танець як синтетичний
вид мистецтва.
Танець і хореографія.
Виражальні засоби
танцю. Інтонація музична
і пластична.
Музика в танцювальному
мистецтві.
Танцювальність
і танцювальні жанри
в музиці. Театр танцю.
Театральне приміщення
та його облаштування.
Найвизначніші театри і
театральні споруди світу.
Особливості сценічного
простору для танцю.
Єдність сценографії і
танцю в цілісному
художньому образі.
Специфіка костюма,
зачіски танцівників.
Реквізит, що
використовується
для створення
танцювального образу
Український танець.
Танець у народних іграх
і обрядових дійствах
України. Найвідоміші
українські танці,
характерні танцювальні
рухи.
Танці народів світу:
назви, сюжети,
8 (2) (1) (1) (4)
1. Висловлює враження
від творів танцювального
мистецтва різних жанрів.
2. Висловлює враження від
сприймання українських
народних / народно-сценічних
танців, танців народів світу.
3. Називає базові виражальні
засоби танцювального
мистецтва.
4. Характеризує музику
танців (настрій, виражальні
засоби, зокрема темп, ритм,
мелодику тощо).
5. Демонструє варіанти
пластичного вираження
різних емоцій людини.
6. Описує характерні рухи
танців вербально та/або
за допомогою показу.
7. Описує музичний
і пластичний складники танцю
(визначає настрій танцю,
характерні інтонації в музиці
та пластиці тощо).
8. Наводить приклади
виражальних засобів різних
видів мистецтва.
9. Здійснює пошук інформації
про театральні споруди світу,
зокрема в мережі Інтернет
з допомогою викладача або
інших осіб.
10. Наводить приклади
найвизначніших театральних
споруд світу. 11. Називає основні частини
театральної споруди (сцена, 11
характерні музичні
і пластичні інтонації,
костюми (на вибір).
глядацька зала, залаштункові
приміщення, приміщення для
глядачів тощо).
12. Пояснює особливості
організації сценічного
простору і сценічного костюму
для танцювального дійства.
Модуль 2.
Історикопобутовий
і бальний
танець
2.1. Старовинні
європейські
танці
(історикопобутові,
придворні,
бальні)
2.2. Сучасні
бальні танці.
Спортивні
бальні танці
Старовинна
танцювальна сюїта.
Значення терміну.
Народна основа історикопобутових танців.
Танці: алеманда, куранта,
сарабанда, жига (та ін. на
вибір). Характерні рухи.
Танцювальний етикет.
Партнерство в танці.
Історичні реконструкції
старовинних
європейських танців. *Додатково: мода
і костюм у старовинних
танцях. Танець у сюжетах
образотворчого мистецтва.
Музика танців і музичні
інструменти (на вибір).
Європейська програма
бального танцю.
Вальс (різновиди).
Фокстрот. Квікстеп.
Чарльстон. Танго.
Латиноамериканські
бальні танці. Самба,
ча-ча-ча, румба,
пасодобль, джайв.
Музика танців.
Характерні музичні
інструменти. Костюм
танцівників.
Бразильський карнавал.
Сальса, мамба, меренга,
бачата, аргентинське
танго тощо.
8 (4) (4)
1. Висловлює враження від
сприймання і пояснює своє
ставлення до старовинних
бальних танців.
2. Добирає і демонструє можливі
рухи (пластичні інтонації) до
музичних творів – старовинних
танців, пояснює свої дії.
3. Називає танці та вказує
на їхнє народне походження.
4. Пояснює, чому змінилися
рухи танцю бального
(придворного) у порівнянні
з його народним прототипом.
5. Описує характерні деталі
костюмів, зачісок виконавців
старовинних танців.
6. Демонструє окремі ситуації
танцювального етикету
(з допомогою викладача).
7. Називає танці сучасної
європейської і латиноамериканської бальної програми.
8. Висловлює і пояснює своє
ставлення до сучасних
бальних танців.
Разом за 1 семестр: 16 12
2 семестр
Класичний балет. Сучасний танець
Навчальні
модулі
Зміст
навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати
навчання
Модуль 3.
Класичний
танець як
основа
балетного
театру
3.1. Балет
як різновид
музичного
театру
3.2.
Виражальні
засоби
і форми
класичного
балету
Синтез мистецтв
у балетній виставі.
Творці балетної вистави
(професії в балеті).
Культура глядача.
Хореографія як основа
класичного балету.
Хореографічна лексика
і хореографічний текст.
Терміни класичного
танцю, їхнє походження.
Лексика класичного
танцю.
Основні музичнотанцювальні форми
класичного балету.
Танець і пантоміма.
Характерний танець. *Додатково:
«Іграшкові» сюжети
на балетній сцені.
10 (5) (5)
1. Пояснює різницю понять
«балет» і «танець».
2. Називає види мистецтва –
складові синтезу балетної
вистави.
3. Називає професії творців
балетної вистави.
4. Наводить приклади
балетних вистав, які були
переглянуті, називає
композиторів, постановників
та виконавців.
5. Висловлює враження від
сприймання із застосуванням
опанованої термінології.
6. Описує вербально або
демонструє в обраний спосіб
основні рухи класичного
танцю, розрізняє їх у балетних
виставах (фрагментах).
7. Пояснює виражальні
особливості хореографічної
лексики в постановках, які
запропоновані для сприймання.
8. Розуміє термін «пантоміма»
та наводить приклади з
переглянутих вистав.
9. Характеризує вимоги до
поведінки глядачів у театрі.
Модуль 4.
Виражальні
можливості
сучасного
танцювального
мистецтва
Поняття «сучасний
танець». Різновиди
і стилі сучасного танцю
Танець модерн. Джазмодерн та його різновиди.
Контемпорарі-денс.
Імпровізаційність у танці.
Сучасний танець як
форма самовираження
9 1. Орієнтується в назвах
сучасного танцювального
мистецтва.
2. Називає характерні ознаки
танцювальних явищ.
3. Висловлює ставлення до
різновидів сучасного танцю.
4. Висловлює думку стосовно
«сучасності» у танцювальному
мистецтв. 13
Стиль диско та його
різновиди.
Шафл (Hard dance),
степ, його регіональні
різновиди.
Гоу-гоу (стильове
різноманіття).
«Вуличні танці»: хіп-хоп
культура; брейк-данс
(брейкінг, бі-боїнг),
крамп, локінг, поппінг,
рейв, фанк, хаус та ін.
Аеробіка, її зв’язок
із сучасними стилями
танцю. *Додатково:
Танцювальні шоу;
танець на естраді,
у цирковому мистецтві.
Культура оформлення
танцю (звуковий
і світловий дизайн,
костюм тощо).
5. Характеризує місце
сучасної танцювальної
лексики у своєму житті.
Разом за 2 семестр: 19
Разом за рік: 35
За підсумками першого року навчання учень / учениця досягає таких
результатів:
– називає різновиди танцювального мистецтва і танці, які до них належать,
описує характерні особливості;
– наводить приклади українських народних танців і танців інших народів;
– орієнтується в поняттях «танець», «балет», «пантоміма», «характерний
танець», «хореографічна лексика»;
– називає види мистецтва – складові синтезу балетної вистави;
– вирізняє професії, необхідні для постановки балетної вистави;
– описує облаштування театральної споруди;
– визначає настрій танцю, описує характерні музичні і пластичні інтонації;
– висловлює елементарні враження від танців і вистав.
Другий рік вивчення дисципліни
Зарубіжне танцювальне мистецтво: від витоків до кінця ХІХ ст.
Завдання: ознайомлення з визначними явищами зарубіжного (країн
Сходу, Африки та Західної Європи) танцювального мистецтва різних епох
і стилів від витоків до кінця XІX ст.; збагачення досвіду цілісного емоційного
сприймання танців та балетних вистав як синтезу мистецтв; формування
інтерпретаційно-аналітичних умінь. 14
1 семестр
Зарубіжне танцювальне мистецтво. Танець від витоків до XVIII ст.
Навчальні
Модулі
Зміст
навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати
навчання
Модуль 1.
Танець
у первісному
суспільстві
та стародавніх
цивілізаціях
1.1. Витоки
танцювального
мистецтва
1.2. Танець
у стародавніх
цивілізаціях
Рухово–пластичний
складник обрядів
та магічних дійств
первісного суспільства.
Танці народів Африки:
злиття ритму і руху;
масовий характер танців;
танець як засіб
спілкування; ритуальний
зміст танців народів
Африки. Характерні рухи
і майстерність
танцівників. Маски та
атрибути африканських
танців. Музичні
інструменти,
які супроводжують танці.
Танець у культурі
Стародавнього Єгипту:
танцювальний ритуал у
священних культах;
підготовка професійних
храмових танцівників
і танцівниць; різновиди
танців; музичний супровід
танців. Костюм
давньоєгипетських
танцівників.
Давньоєгипетські боги –
покровителі танців,
музики та розваг.
Мистецтво танцю в
Індії: синтез музики, рухів,
поезії як характерна
ознака; символіка жестів
(мудри); стилі індійського
традиційного танцю.
8 (1) (4)
1. Описує рухово-пластичний
складник обрядів / магічних
дійств як прообраз
танцювального мистецтва.
2. Висловлює враження від
танців країн Африки,
Стародавнього Єгипту,
Індії, Далекого Сходу.
3. Характеризує виразність
танцювальних елементів
та музики танців.
4. Розрізняє національні
елементи в костюмах
танцівників.
5. Називає різновиди танців
античної Греції та Риму.
6. Розповідає про танець
в античних виставах.
7. Описує облаштування
сценічного простору античних
театральних споруд.
8. Висловлює думку стосовно
акторської пластики, міміки,
сценічного мовлення, музики,
сценографії в античних
виставах. 15
1.3. Танець
античності
в контексті
мистецтв
Мистецтво храмових
танцівниць Індії.
Танець у мистецтві країн
Далекого Сходу:
театралізований характер
японських танців;
мистецтво танцю «ніхонбуйо»; танці Кабукі; танці
Но. Атрибути японських
танців (віяла, парасолі,
маски та ін.).
Одяг танцівників (кімоно).
Символічний зміст
китайських танців.
Танець Дракона. Танець
Лева та ін. Танець у театрі.
Китайська опера. Зв’язок
танцю і бойових мистецтв.
Китайські ієрогліфи, що
означають «танець». *Додатково (пошукова
робота учнів – на вибір):
традиційні танці в культурі
інших країн Далекого
Сходу.
Танець в античній Греції.
Різновиди танцю в
античній Греції: ритуальні
танці, військові та
гімнастичні танці, побутові
танці, сценічні танці. Танці
священні, присвячені
богам античної міфології.
Античні музи. Терпсихора.
Танець в античних
виставах. Акторська
майстерність і пластика
актора античних вистав.
Сценічний простір.
Танець у видовищах
давнього Риму. (3)
Модуль 2.
Танець від
Середньовіччя
до епохи
Класицизму
2.1. Мистецтво
танцю в
Танці селянські,
міщанські, придворні.
8 (3)
1. Називає танці, які
є частинами старовинної
придворної танцювальної сюїти.
2. Демонструє
з допомогою викладача
особливості реверансів. 16
культурі
Середньовіччя
і Ренесансу
2.2 .«Золота
доба»
класичного
балету
(придворний
і професійний
балет
у Франції
другої пол.
XVII-XVIII ст.)
Танці хороводні й парні.
Лицарська культура
і розвиток парних танців.
Символіка і культура
жестів у танці.
Атрибути танцю.
Танцювальна сюїта доби
Середньовіччя та
Ренесансу.
Танці: (басданси, бранлі,
вольта, романеска,
фарандола, павана,
сарабанда, алеманда,
гальярда, куранта та ін.).
Манера виконання.
Етикет. Мода і костюм
танцівників.
Театралізовані
придворні видовища.
«Балет польських послів»
(1573), балет «Комедійний
балет Королеви, або
«Цирцея та її німфи»
(1581) (оглядово).
*Додатково:
Танцювальна
майстерність акторів
комедії дель арте.
Танець у Франції XVII –
XVIII ст. як утілення
стилю Класицизм.
Придворний етикет.
Реверанс. Уклін.
Відмінності реверансів
дами і кавалера.
Танці: менует, гавот,
жига, ригодон (та ін. на
вибір): походження,
характерні рухи, манера
виконання. Аксесуари
танців (капелюх, шлейф,
віяло, плащ, зброя тощо).
Сучасні реконструкції
старовинних танців,
зокрема в Україні.
Королівська академія
танцю. Творчість
Ж.-Б. Люллі, П. Бошана,
Ж.-Б. Мольєра. (5)
3. Описує танці (рухи,
пластику тіла, темпові
і ритмічні музичні
особливості тощо); за
бажанням демонструє рухи у
власному показі.
4. Пояснює терміни
«історико-побутові»
і «придворні» танці, їхній
зв’язок із народною
танцювальною культурою.
5. Називає імена
і пояснює внесок видатних
діячів балетного театру
в історію танцювального
мистецтва. 17
Ж.-Ж. Новерр – реформатор
балетного театру XVIII cт.
Створення балетної
термінології. Техніка
жіночого і чоловічого танцю.
Роль музики в танцювальних
дійствах.
*Додатково:
пошукова робота учнів
(на вибір). Видатні
особистості в мистецтві
танцю країн Західної
Європи (Дж. Вівер,
Ф. Гільфердінг,
Г. Анджоліні, С. Вігано,
Ш.- Л. Дідло – хореографи;
М. Камарго, М. Салле,
Г. Вестріс, О. Вестріс –
виконавці; Ж.-Б. Люллі –
композитор; бароко і
класицизм у різних видах
мистецтва (оглядово,
приклади на вибір).
«Марлезонський балет».
Пошукова робота учнів:
Приклади художніх стилів:
романського, готики,
бароко і класицизм у
творах різних видів
мистецтва.
Разом за 1 семестр: 16
2 семестр
Доба Романтизму в хореографії (Західна Європа)
Навчальні
модулі
Зміст
навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати
Навчання
Модуль 3.
Романтизм
в європейському мистецтві
танцю
3.1. Етапні
явища на
шляху до
романтичного
балету
(«Марна
пересторога»).
Балетний
Ж. Доберваль – творець
балетної комедії («Марна
пересторога»).
Особливості музичного
матеріалу (композитори
Л.-Ф. Герольд і П. Гертель).
Персонажі – сучасники
тогочасного глядача.
10 (6)
1. Цілісно охоплює увагою
балетну виставу під час
перегляду.
2. Аналізує балетні вистави,
встановлює зв’яок складових
балетного синтезу.
3. Описує танцювальну
техніку і лексику балетів,
притаманну добі Романтизму.
4. Наводить приклади
романтизму у творах різних
видів мистецтва, зокрема 18
театр доби
Романтизму
3.2. Романтизм
у різних видах
мистецтва:
суголосність із
танцювальним
мистецтвом
Художні образи
романтичного балету.
Мрії та реальність
у сприйнятті життя
романтиками (теми,
типові сюжети за
літературними творами).
Розвиток танцювальної
техніки й лексики.
Музична драматургія
балетів.
Балетна пачка. Пуанти.
Визначні балети та їхні
творці.
«Сильфіда» Ф. Тальоні
(муз. Ж. Шнейцхоффера)
– перший романтичний
балет. «Жізель» А. Адана,
хореогр. Ж.- Ж. Перро,
Ж. Кораллі – вершина
романтичного балету.
Постановки на
українських сценах.
Романтизм у живопису,
ландшафтній архітектурі.
Музичні твори
композиторів-романтиків
(на вибір). Танцювальні
жанри в музиці
композиторів-романтиків.
Зв’язок живопису
і ландшафтної архітектури
та сценографії балетів.
Літературні сюжети
романтиків. (4)
в музиці, живописі,
ландшафтній архітектурі.
5. Висловлює враження
від сприймання творів.
6. Називає музичні твори
з танцювальною основою.
7. Називає видатних
балетмейстерів та їхні
постановки
8. Стисло переповідає сюжети
балетних вистав, описує
характерні риси головних героїв.
Модуль 4.
Видатні імена
та постановки
романтичного
балету
(продовження)
4.1. Творчі
портрети
виконавців
і балетмейстерів XIX ст.
Сценічні образи, створені
Марією Тальоні,
Карлоттою Грізі, Люсіль
Гран, Фанні Черріто,
Фанні Ельслер,
Артуром Сен-Леоном та
ін. Жуль-Жозеф Перро –
танцівник і балетмейстер.
9 (6)
1. Цілісно охоплює увагою
виставу під час сприймання,
називає ключові драматургічні
моменти.
2. Упізнає балети
за відеозаписом.
3. Висловлює враження від
сприймання вистав усно або
письмово.
4. Називає авторів музики,
хореографії, виконавців
вистави, яку сприймає. 19
4.2. Сучасні
інтерпретації
романтичних
балетів на
українських
сценах
А. Бурнонвіль і його
«школа».
Балети:
«Па де катр» на муз.
Ц. Пуні (образи
«танцівниць»).
Ц. Пуні. «Есмеральда»
(реалістичність образів).
«Корсар» (музична
основа балету; А. Адан,
Ц. Пуні; сюжет; розвиток
техніки, сценографії).
Балет «Метелик»
М. Тальоні на музику
Ж. Оффенбаха,
Балет А. Бурнонвіля
«Фестиваль квітів у
Дженцано» на муз.
Е. Хельстеда,
Х.-С. Пауллі.
Постановка «Сильфіди»
А. Бурнонвіля на муз.
Х. Левенсхольда
(відмінності від
постановки Ф. Тальоні).
Романтичні балети
в репертуарі українських
театрів (пошукова
робота учнів / учениць):
хореографічні редакції,
видатні виконавці,
особливості сценографії
тощо. (3)
5. Пояснює зв’язок між
музикою та хореографічним
текстом, сценографією
у створенні образу.
6. Формулює думку щодо
майстерності виконавців.
7. Доцільно застосовує
балетну термінологію.
8. Називає вистави та
виконавців у репертуарі
вітчизняних театрів, які
вплинули на враження.
9. Описує постановки та
акторські роботи танцівників.
Разом за 2 семестр: 19
Разом за рік: 35
За підсумками другого року навчання учень / учениця досягає таких
результатів:
– пояснює роль рухово-пластичного складника стародавніх обрядових дійств;
– наводить приклади танців у стародавніх цивілізаціях і культурах та
пояснює їхні особливості (Африка, Єгипет, Індія, країни Далекого Сходу,
Античність);
– визначає національну приналежність історико-побутових та придворних
танців описує їхні характерні особливості;
– розуміє роль визначних особистостей у створенні балетного театру;
– називає і характеризує хореографічну лексику, техніку, музику
визначних постановок («Марна пересторога», «Сильфіда», «Жізель»,
«Есмеральда», «Корсар», «Па де катр»);
– пояснює роль композитора і балетмейстера в балетах XVIII – XIX ст.; 20
– описує вистави, які сприймає, визначаючи роль складових балетної
постановки в досягненні художньої цілісності; характеризує майстерність
виконавців;
– впізнає фрагменти вистав за відеозаписом;
– висловлює враження та пояснює власне ставлення до творів, які
сприймає, з використанням опанованої термінології.
Третій рік вивчення дисципліни
Зарубіжне танцювальне мистецтво (продовження).
Танець та інші музично–сценічні і музичні жанри
Завдання: ознайомлення з явищами танцювального мистецтва Східної
Європи XIX ст.; формування уявлень про жанр опери-балету, драматургічну
роль танцювальних сцен в операх, оперетах та про виражальні можливості
балетних інтерпретацій музичних творів різних жанрів; збагачення досвіду
цілісного емоційного сприймання танців та балетних вистав як синтезу
мистецтв; удосконалення інтерпретаційно-аналітичних умінь у процесі
висловлювання думок про танцювальне мистецтво та пояснень власного
ставлення; актуалізація зв’язків танцювального та образотворчого мистецтва
(передача динаміки руху); наповнення термінологічного тезаурусу.
1 семестр
Зарубіжне танцювальне мистецтво ХІХ ст. (Російська імперія)
Навчальні
модулі
Зміст
навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати
навчання
Модуль 1.
Балетний театр
у першій пол.
XIX ст.
1.1. Танець
«до Петіпа».
Творчість
Ш. –Л. Дідло,
Ж. –Ж. Перро
1.2. Постановки
А. Сен–Леона
в Петербурзі:
значення для
розвитку
танцювального
мистецтва
Вплив Ш. –Л. Дідло,
Ж.–Ж. Перро
на становлення
балетної школи.
Роль балетмейстерської
і педагогічної творчості
Ш.-Л. Дідло, Ж.-Ж. Перро
в розвитку виконавського
мистецтва і танцювальної
техніки; змістовність
балетів.
Роль А. Сен-Леона
в розвитку віртуозного
танцю. Балети А. СенЛеона «Маркитантка»,
«Горбоконик», «Коппелія»:
музична основа, сюжети;
віртуозність танцювальної
техніки; розважальність як
характерна риса
постановок А. Сен-Леона.
8 (2) (6)
1. Називає імена митців,
які вплинули на становлення
мистецтва танцю в Російській
імперії.
2. Сприймає балетні вистави
цілісно, зокрема, характеризує
зв’язок музики, хореографічного
рішення, танцювальну техніку
(балети «Горбоконик»,
«Коппелія»).
3. Висловлює враження від
сприймання балетних вистав.
4. Презентує інформацію про
сучасні постановки балетів,
зокрема в репертуарі
українських театрів. 21
Модуль 2.
Балетний
театр у другій
пол. ХІХ ст.
2.1. «Доба
Петіпа»
у балетному
театрі кінця
XIX ст.
Балетний
академізм
2.2. Реформаторські
новації
М. Петіпа
М. Петіпа – творець
балетного академізму.
Сутність поняття
«балетний академізм».
Класичний танець, його
сценічні форми.
Основні пози і рухи
класичного танцю
(актуалізація досвіду).
Балети М. Петіпа:
«Дочка фараона»;
«Дон-Кіхот»; «Баядерка»;
гран па з балету «Пахіта».
«Злиття» музики
і хореографії
в драматургії балетів.
Поняття симфонізації
в балеті. Лейтмотив
у танцювальній лексиці.
Балет П. ЧайковськогоМ. Петіпа «Спляча
красуня» (або ін. на вибір).
Вплив спадщини
М. Петіпа на світовий
балетний театр.
*Додатково:
«Арлекінада» (муз.
Р. Дріго) – балетне
втілення жанру італійської
комедії дель арте.
Е. Чеккетті – танцівник
і педагог.
Методика Чеккетті.
Танцювальні сюжети
в образотворчому
мистецтві: виражальні
засоби живопису,
скульптури, графіки
в передачі пластики тіла
танцівників.
Динаміка танцювальних
рухів у живопису,
графіці, скульптурі.
8 (4) (4)
1. Розкриває значення
творчості М. Петіпа для
світового балетного мистецтва.
2. Пояснює значення поняття
«балетний академізм».
3. Називає основні пози і па
класичного танцю, форми
класичного балету.
4. Цілісно сприймає вистави,
виокремлює ключові моменти
драматургії; характеризує
постановки з позиції
хореографічної лексики,
зв’язку хореографії і музичної
драматургії.
5. Впізнає балети за
відеозаписом.
6. Аналізує вистави з погляду
синтезу мистецтв, пояснює
роль сценографії в цілісному
образі вистави.
7. Розкриває сутність
новаторства балету ПетіпаЧайковського «Спляча
красуня».
8. Характеризує майстерність
виконавців. Виявляє
готовність до дискусії.
9. Наводить приклади
творчості митців та творів
різних видів мистецтва ХIX ст.
Разом за 1 семестр: 16 22
2 семестр
Танець та інші музично–сценічні й музичні жанри
Навчальні
модулі
Зміст
навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати
навчання
Модуль 3.
Балет
у театральномузичних
виставах
3.1.
Танцювальні
сцени в операх
3.2. Танець
в опереті
та мюзиклі
3.3. Операбалет
Танець як складова
сценічної дії в оперних
постановках: на прикладі
опер К.-В. Ґлюка, Ш. Гуно,
Дж. Верді, А. Понк’єллі
та ін. (на вибір).
Роль танцювального
мистецтва в оперетах
і мюзиклах. Вальс і
«вальсові» оперети
Й. Штрауса (сина).
Оперети Ж. Оффенбаха.
Майстерність артиста
оперети.
Театри оперети та їхній
репертуар в Україні.
Найвидатніші творці
оперети. Мюзикл: спільне
і відмінне від оперети.
Мюзикли Е. Л. Веббера.
Танцювальна складова
мюзиклів. «Кішки». *Додатково:
мюзикли на
українських сценах.
Жанр опери–балету.
Особливості виражальних
засобів і вимоги до
постановок (на прикладі:
Ж.-Ф. Рамо «Галантні
Індії»; М. Равель «Дитя
і чари»). Опера-балет
в українському музичному
театрі (В. Губаренко «Вій»). *Додатково:
хореографічна
інтерпретація Піни Бауш
опери К.-В. Ґлюка «Орфей
та Еврідіка».
10 (3) (3) (4)
1. Наводить приклади танців
і танцювальних сцен
в оперних виставах.
2. Називає оперети та їх
авторів. Характеризує
мистецтво танцівників
в опереті.
3. Наводить приклади опербалетів, називає авторів.
4. Висловлює думку стосовно
поєднання рис опери і балету
в єдиному цілому.
5. Висловлює думку
про виконавську майстерність
танцівників. 23
Модуль 4.
Хореографічні
інтерпретації
симфонічних,
вокальноінструментальних творів
Симфонічна музика як
основа хореографічного
образу.
Балети і танцювальні
номери на музику
Й. С. Баха, Т. Альбіноні
В. А. Моцарта, Г. Форе,
І. Стравінського та ін.
(на вибір). Хореографічні
інтерпретації сценічної
кантати К. Орфа «Карміна
Бурана». Роль сценографії
в хореографічних
інтерпретаціях музики. *Додатково:
анімаційні інтерпретації
музичних творів
(візуалізація музичних
образів; паралелі зі
сценічними хореографічними втіленнями).
9 1. Висловлює враження від
сприймання симфонічних
творів, які запропоновані
для сприймання.
2. Характеризує
хореографічне рішення
музики.
3. Висловлює свою думку про
майстерність танцівників.
Разом за 2 семестр: 19
Разом за рік: 35
За підсумками третього року навчання учень / учениця досягає таких
результатів:
– визначає роль видатних особистостей у становленні танцювального
мистецтва періоду, що вивчається;
– характеризує балети, які вивчаються, аналізує хореографічну складову,
значення інших складників синтезу у створенні образу;
– пояснює значення реформи Петіпа для історії балетного театру;
– розкриває сутність поняття «балетний академізм»;
– обґрунтовує своє ставлення до творів, які були запропоновані для
сприймання;
– порівнює сучасні постановки на сценах різних театрів та виконавські
особливості.
Четвертий рік вивчення дисципліни
Українське танцювальне мистецтво в європейському просторі:
від витоків до сьогодення
Завдання: ознайомлення з етапними явищами українського
танцювального мистецтва від витоків до виникнення професійних колективів
і національного репертуару; розуміння значущості вітчизняного надбання
у світовій танцювальній скарбниці; збагачення досвіду цілісного сприймання
танцювальних явищ; удосконалення оцінювальної діяльності та
комунікативних умінь; подальше наповнення термінологічного тезаурусу. 24
1 семестр
Український танець: від витоків до народження професійного танцю
Навчальні
модулі
Зміст
навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати навчання
Модуль 1.
Фольклорні
і професійні
джерела
мистецтва
танцю.
1.1.
Фольклорні
джерела
українського
танцю
1.2. Професійн
і джерела
мистецтва
танцю
Танець в календарнообрядових дійствах та
іграх.
Панорама українських
народних танців (назви,
характерні рухи, музична
основа).
Танці регіонів та
етносів України. Танці
мого регіону.
Використання атрибутів
у танцях. Використання
в постановках танців
елементів народного
костюму. *Додатково:
музичний інструментарій
(українські народні
інструменти). Розмаїття
декоративно-ужиткового
мистецтва. Український
танець в образотворчому
і декоративно-ужитковому
мистецтві.
Скоморохи – перші
професійні танцівники,
музиканти, актори.
Синтетичність мистецтва
скоморохів.
Фреска «Скоморохи»
у Софійському соборі
в Києві як джерело
пізнання мистецтва
скоморохів.
Танець у вертепі та
виставах шкільної
8 (3) (3)
1. Наводить приклади
і пояснює синтетичний
характер обрядових дійств та
ігор.
2. Називає українські народні
танці, описує типові рухи,
характеризує музику.
3. Висловлює думку стосовно
значення мистецтва
скоморохів для становлення
різних видів мистецтва.
4. Пояснює місце танців
у виставах шкільної драми та
вертепу.
5. Характеризує сюжети,
персонажів, сценографію
вистав вертепу і шкільної
драми.
6. Пояснює сутність
поняття «Театр корифеїв»,
називає його найвидатніших
діячів. 25
1.3.
Український
танець
у мистецтві
другої пол. ХІХ
– поч. ХХ ст.
драми (сюжети,
персонажі, музичний
складник). Становлення
сценографії в шкільному
театрі. *Додатково: український
танець в європейському
середовищі.
Танець у кріпацькому та
аматорському театрі XVIII
– XIX ст. Репертуар.
Універсальність освіти
акторів (танцівників).
Танець у драматичних
і музично–драматичних
виставах.
Народження професійного
театру в Україні.
Акторська гра. Акторський
талант М. Щепкіна:
початок театральної
реформи у співтворчості
з І. Котляревським.
Сценічна хореографія
у виставах «театру
корифеїв».
Танець і рух у театрі Леся
Курбаса. Співтворчість
із Б. Ніжинською.
Український танець як
драматургічний засіб
психологізації образу
персонажа. *Додатково:
визначні явища в
музичному, музичнотеатральному (оперному),
образотворчому
мистецтві, архітектурі
тощо.
М. Лисенко:
композиторська,
етнографічна,
просвітницька діяльність.
Історія створення
і репертуар Київської,
Харківської, Львівської,
Одеської опер. (2) 26
Модуль 2.
Український
танець як
мистецький
феномен ХХ ст.
2.1. Народносценічний
танець як
явище
мистецтва
ХХ ст.
2.2. Український
танець на
світових
обріях: митці
української
діаспори
Сценічні інтерпретації
народного танцю.
Картина «Козак» в опері
М. Аркаса «Катерина»
(хореогр. Х. Ніжинського,
реж. М. Кропивницький).
Значення постаті
В. Верховинця в історії
українського
хореографічного
мистецтва. Постановки.
«Весняночка».
В. Верховинець – перший
теоретик українського
народного танцю.
Творчість М. Соболя.
Творчість П. Вірського.
Національний
заслужений академічний
ансамбль танцю України
ім. П. Вірського.
Українські колективи
і виконавці народносценічного танцю. *Додатково:
видатні зарубіжні
колективи народносценічного танцю: спільне
і відмінне з вітчизняним
мистецтвом танцю.
Пошукова робота учнів:
«Енеїда» І. Котляревського
– «енциклопедія
українських танців».
Поезії про українські
танці (В. Герасим’юк,
Л. Костенко, О. Олесь,
О. Теліга та ін.).
Видатні хореографи
і виконавці української
діаспори.
«Батько українського
танцю» Василь Авраменко.
8 (3) (2)
1. Пояснює відмінності між
«народним танцем» і «народносценічним танцем»
2. Називає українські
танцювальні колективи.
3. Висловлює свої враження
від сприймання та уподобання
танців / танцювальних номерів з
репертуару колективів.
4. Наводить приклади танців
з різних регіонів України,
описує їхні особливості.
5. Створює вербальний
портрет Василя Авраменка,
пояснює роль митця в розвитку
традицій українського мистецтва
у світі.
6. Складає розповідь про
видатних діячів танцювального
мистецтва (на вибір),
характеризує їхню роль
у становленні балетного театру.
Називає імена визначних
виконавців.
7. Характеризує музику
і хореографію балетів
К. Данкевича «Лілея»,
М. Скорульського «Лісова
пісня»; виокремлює ключові
драматургічні моменти балетів.
8. Цілісно характеризує
сценічні образи персонажів
балету «Лісова пісня»
9. Впізнає фрагменти балетів
«Лілея», «Лісова пісня» за
відеозаписами. 27
2.3.
Український
балетний театр
у першій пол.
ХХ ст. Пошуки
хореографічної
виразності
Роль української діаспори
в популяризації та визнанні
українського мистецтва у
світі (О. Кошиць,
О. Архипенко та ін.) *Додатково:
творчі портрети:
Олена Ґердан-Заклинська,
Валентина Переяславець.
Рома Прийма-Богачевська
та ін. (на вибір).
Балети композиторки
Стефанії Туркевич.
Народження професійної
балетної школи.
Становлення професійних
балетних шкіл у Києві,
Харкові, Одесі, Львові.
Репертуар театрів
у найбільших культурних
центрах України.
Виконавська
майстерність артистів
балету. Видатні виконавці
і балетмейстери.
Творчі портрети (на
вибір). М. Вериківський
і його «Пан Каньовський»
– перший український
балет.
Літературна класика як
основа лібрето
українських балетів.
«Лілея» К. Данькевича
і «Лісова пісня»
М. Скорульського
(хореогр. В. Вронського) –
етапні явища
українського балетного
театру. Історія
постановок. Особливості
хореографічної лексики. *Додатково: видатні
особистості в різних
видах мистецтва України. (3)
Разом за 1 семестр: 16 28
2 семестр
Вітчизняне танцювальне мистецтво другої пол. ХХ ст. – поч. ХХI cт.
Навчальні
модулі
Зміст
навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати
навчання
Модуль 3.
Видатні явища
українського
танцювального
мистецтва
другої пол. ХХ
– поч. ХХІ ст.
3.1.Український
балетний
театр другої
пол. ХХ ст. –
поч. ХХI ст.
3.2.
Танцювальне
мистецтво
мого регіону
Визначні постановки
українського балетного
театру другої пол. ХХ ст. –
поч. ХХI ст.
Балети В. Гомоляки,
В. Губаренка,
Л. Дичко, Г. Жуковського,
В. Кирейка, А. КосАнатольського, О. Костіна,
А. Свєчникова,
Є. Станковича, Ю. Шевченка
Фольклорні мотиви в
класичній хореографії
і сучасному
танцювальному мистецтві.
Злиття фольклорної
і класичної лексики як
характерна ознака
національного репертуару.
Творчий портрет
А. Шекери. *Додатково: фолькопера
Є. Станковича
«Коли цвіте папороть».
Українська школа
сценографії.
Видатні українські
балетмейстери
і виконавці (творчі
портрети на вибір).
Пошукова робота учнів:
хореографічні колективи
різних стильових
напрямів. Репертуар.
Підготовка і презентація
10 (7) (3)
1. Наводить приклади
балетів. Упізнає балети
за відеозаписом.
2. Називає композиторів
і балетмейстерів вистав.
3. Цілісно сприймає балети
(охоплює увагою важливі
драматургічні моменти; засоби
різних мистецтв у створенні
сценічного образу).
4. Характеризує музику,
хореографію, сценографію,
доцільно застосовуючи
термінологію.
5. Складає розповідь
про виконавську майстерність
танцівників, доцільно
застосовуючи термінологію. 29
колективних проєктів. *Додатково:
професійна хореографічна
освіта.
Модуль 4.
Вітчизняний
балет і
мистецькі
процеси країн
радянського /
пострадянського
простору
(ознайомлення з
балетними
постановками)
Пошуки репертуару
і суголосних часу
виражальних засобів
танцю.
Балети С. Прокоф’єва,
А. Хачатуряна, А. КараКараєва, А. Мелікова.
Експерименти
К. Голейзовського
в Одеській опері.
«Хореодрама» як ознака
часу.
*Додатково:
тема урбанізації в танці.
Балет Д. Шостаковича
«Болт» (фрагменти).
Балет Р. Глієра
«Червоний мак»: сюжетна
основа, особливості
музики і хореографії
(оглядово, фрагменти).
Пошукова робота учнів:
балети В. Фемеліді
«Карманьола»
та Б. Яновського
«Ференджі» у контексті
мистецьких ідей 20-х рр.
ХХ ст.
9 1. Пояснює роль українського
балетного театру в контексті
балетного мистецтва
радянського періоду.
2. Наводить приклади
постановок, які справили
враження, пояснює своє
ставлення.
3. Називає імена видатних
українських виконавців.
Разом за 2 семестр: 19
Разом за рік: 35
За підсумками четвертого року навчання учень / учениця досягає таких
результатів:
– називає основні етапи і пояснює логіку становлення українського
танцювального мистецтва;
– виявляє обізнаність щодо етапних вітчизняних балетних постановок та
діяльності колективів народно-сценічного танцю, творчості видатних митців;
– розрізняє поняття «народний танець» і «народно-сценічний танець»,
пояснює різницю;
– орієнтується в назвах і характерних особливостях українських народних
танців, наводить приклади танців різних регіонів та етносів України, визначає
роль народно-сценічного танцю у вітчизняній культурі; 30
– орієнтується в балетному репертуарі українських театрів;
– упізнає за відеозаписом фрагменти вистав українського балетного
театру; називає авторів вистав;
– характеризує постановки з погляду цілісності художнього
висловлювання (музика, хореографічне втілення, сценографія, виконавські
роботи тощо);
– формулює власне ставлення до танцювальних явищ, запропонованих до
сприймання, аргументує думку.
П’ятий рік вивчення дисципліни
Експерименти і новації в мистецтві танцю ХХ – поч. ХХІ ст.:
Україна і світ
Завдання: ознайомлення учнів / учениць зі стильовим і жанровим
різноманіттям сучасного танцювального мистецтва, зокрема вітчизняним
у світовому контексті; розширення термінологічного тезаурусу з урахуванням
сучасних різностильових танцювальних феноменів; розвиток здатності розрізняти
художнє та антихудожнє в танцювальному мистецтві на основі опрацювання
інформації з різних медіаджерел; удосконалення комунікативної культури через
залучення до дискусій та оцінювання різноманітних танцювальних явищ.
1 семестр
Експерименти і новації в мистецтві танцю поч. ХХ ст.
Навчальні
модулі
Зміст
навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати
навчання
Модуль 1.
Експериментаторський дух
мистецтва
танцю першої
пол. ХХ ст.
1.1.
Новаторські
явища в танці
першої пол.
ХХ ст.:
напрями,
постаті,
постановки
Стильові різновиди
танцювального мистецтва
у першій пол. ХХ ст.
Авангардизм
у танцювальному
мистецтві. Танець модерн.
Неокласика в танці.
Видатні особистості:
Франсуа Дельсарт
(система рухів тіла
людини та її вплив на
танець модерн).
Евритміка Еміля-Жака
Далькроза.
Засновниця «вільного»
танцю Айседора Дункан.
Лої Фуллер та її внесок
8 (5)
1. Називає імена видатних
представників новітніх
стильових течій
у танцювальному мистецтві.
2. Пояснює значення творчості
митців для становлення
танцювального мистецтва.
3. Висловлює враження,
пояснює свої уподобання.
4. Наводить приклади творів
різних стилів поч. ХХ ст.
у різних видах мистецтва.
5. Пояснює своє ставлення
до мистецьких явищ. 31
1.2. Ідея руху
та її втілення
в різних видах
мистецтва
у становлення танцю
модерн. Школа «Денішоун».
Унікальна техніка Марти
Грем: розвиток танцю
модерн і вплив на
класичний танець.
Експресивний танець
Рудольфа фон Лабана та
Мері Вігман. Танцтеатр
Курта Йосса. «Школа
руху» Броніслави
Ніжинської в Києві.
Авангардистські течії
в різних видах
мистецтва поч. ХХ ст.
Прагнення синтезу
мистецтв як ознака часу.
Споруди В. Городецького
в Україні та ін. країнах.
Твори В. Кандинського,
К. Малевича, П. Пікассо;
Картини і музика
М. К. Чюрльоніса.
Можливості
кінематографа у фіксації
танцювального мистецтва.
Пластика акторів німого
кіно. Фільм «Механічний
балет» (музика
Дж. Антейла).
Естетика танцювальних
номерів у циркових
виставах. (3)
Модуль 2.
Видатні
постаті
балетного
театру першої
пол. ХХ ст.
2.1. Балетна
антреприза
С. Дягілєва
як художній
феномен
в Європі поч.
XX ст.
Європейські постановки
балетної трупи
С. Дягілєва.
Репертуар, балетмейстери
і виконавці.
Композитори балетних
постановок.
Художники і сценографія
вистав.
Співтворчість з
композиторами
французької «Шістки»
8 (3)
1. Складає розповідь про
значення творчості
С. Дягілєва для світового
театру (актуалізує знання).
2. Здійснює пошук інформації
щодо постановок на сценах
українських театрів,
презентує його результати в
обраний спосіб (усна
розповідь, відео, демонстрація
слайдів, реферат тощо).
3. Цілісно сприймає балетні
вистави (виокремлює ключові
драматургічні моменти,
характеризує синтез
мистецтв). 32
2.2. Балети
І.Стравинського:
балетмейстери,
виконавці,
художники
2.3. Видатний
киянин
Серж Лифар:
внесок у
світовий
балет ХХ ст. (оглядово).
Балети:
«Сильфіди» («Шопеніана»),
«Привид троянди»,
«Післяполудень фавна»,
«Карнавал» та ін. (на вибір).
Творчі портрети
(М. Фокін, Л. Мясін,
А. Павлова, Т. Карсавіна,
В. Ніжинський,
Б. Ніжинська та ін. (на
вибір).
Постановки балетів на
українських сценах.
*Додатково:
«Парад» на муз. Е. Саті,
«Трикутний капелюх» на
муз. М. де Фалья.
«Блакитний експрес» на
муз. Д. Мійо (хор-я
Б. Ніжинської).
Іда Рубінштейн –
танцівниця та актриса.
«Петрушка»,
«Жар Птиця»,
«Весна священна»,
«Поцілунок феї»,
«Аполлон Мусагет».
Вплив на світовий
балетний театр ХХ–
ХХІ ст.
Сучасні інтерпретації.
І. Стравінський
і Україна. *Додатково (проєктна
робота): музей
І. Стравінського в місті
Устилуг на Волині.
Творчий шлях і доля
Сержа Лифаря.
Роль митця в розвитку
хореографічного
мистецтва ХХ ст.
Балет «Ікар» на муз.
А. Онеггера.
«Сюїта в білому» на муз.
Е. Лало.
Вшанування пам’яті (3) (2)
4. Висловлює враження від
вистав.
5. Називає авторів
хореографії і сценографії
балетів І. Стравінського.
6. Характеризує майстерність
виконавців вистави, яка була
переглянута, з використанням
хореографічної термінології.
7. Розповідає про унікальність
долі й таланту Сержа Лифаря.
8. Здійснює інформаційний
пошук щодо увічнення
пам’яті митця у світі та в
Україні, презентує в обраний
спосіб.
9. Характеризує балет «Ікар». 33
митця.
*Додатково:
образотворчий та
літературний таланти
С. Лифаря.
Разом за 1 семестр: 16
2 семестр
Експериментаторський дух мистецтва танцю
від другої пол. ХХ до поч. XXI ст.
Навчальні
модулі
Зміст
навчання
Орієнтовна
кількість
годин
Результати
навчання
Модуль 3.
Видатні
явища в
танцювальному
мистецтві
другої пол. ХХ
– поч. ХХI ст.
3.1. Зарубіжні
балетні
трупи,
хореографи і
танцівники
другої пол. ХХ
– поч. ХХI ст.
3.2.
Експерименти
в українському
Індивідуальні
балетмейстерські стилі
митців у різних країнах
світу. Балетний репертуар.
Ставлення до балетної
класики. Стильове
багатоманіття та
«перехрестя».
Творчі портрети:
А. Алонсо, Ф. Астер,
Ф. Аштон, Дж. Баланчин,
П. Бауш, М. Бежар,
М. Борн, Б. Ейфман, М. Ек,
М. Каннінгем, І. Кіліан,
Дж. Кранко, К. Макміллан,
Х. Лімон, М. Марен,
Дж. Ноймайєр, Р. Петі,
Дж. Робінс, Л. Якобсон та ін. *Додатково:
пошукова робота учнів:
український хореограф
діаспори Джон Тарас
(Іван Тарасенко) у театрі
Дж. Баланчина «НьюЙорк Сіті балет».
«Київ Модерн балет» як
явище сучасного балету.
Постановки Р. Поклітару.
10 (6) (4)
1. Називає видатних митців
другої пол. ХХ – поч. ХХI ст.
2. Описує роль визначних
хореографів різних країн
у танцювальному мистецтві
3. Визначає місце танцю
в сучасній культурі,
аргументує свої уподобання.
4. Називає і описує
постановки українського
балетного театру. 34
балетному
театрі кінця
ХХ – поч. ХХI
ст.
Музична основа
постановок.
Театр сучасної
хореографії «Анікобалет». Постановки
В. Литвинова, А. Рубіної.
Огляд роботи митців –
лідерів сучасного танцю
в Україні (на вибір:
(Р. Баранов, О. Бусько,
Л. Венедиктова, С. Кон,
І. Мірошниченко,
К. Шишкарьова,
А. Шошин та ін.).
Імпровізація в танці.
Перформенс. Ставлення
сучасних митців до
класичної традиції
і фольклору. Фольк-балет.
Модуль 4.
Танець у
сучасному
житті
4.1. Форми
побутування
сучасного
танцю
Танець на українській
і зарубіжній естраді.
Танцювальні шоу як
масові видовища
розважального характеру.
Шоу-балет. Використання
сучасних технологій
у танці. Поняття «зірка
естради». Мода в танці.
Етноелементи в
танцювальному мистецтві.
Танець на екрані. Танець
і кіномистецтво.
Специфіка танцю на
телебаченні. Взаємодія
мови танцю та екрану.
Екранізації балетних
вистав. Фільм-балет.
Танець у молодіжній
субкультурі.
Танець як мистецтво
дозвілля і форма
самовираження.
Дитячо–юнацькі
хореографічні колективи
різного спрямування
9 (4)
1. Виявляє власне ставлення
до танцювального явища,
аргументує свою позицію.
2. Характеризує мистецькі
явища, які презентує, чітко
формулює судження.
3. Застосовує опановану
термінологію.
4. Називає вистави,
адресовані дитячій та
юнацькій аудиторії, зокрема в
театрах свого регіону. 35
4.2.
Танцювальний
репертуар
для дітей та
юнацтва
в сучасних
українських
колективах
в Україні і в моєму
регіоні. Репертуар. *Додатково:
найвизначніші конкурси
і фестивалі
танцювального
мистецтва. Українські
танцівники – лауреати
міжнародних змагань.
Світове визнання
українського
хореографічного
мистецтва.
Театри для дітей та
юнацтва в Україні.
Історія становлення.
Київський муніципальний
академічний театр опери
та балету для дітей та
юнацтва. Балетний
репертуар.
Балети для дитячоюнацької аудиторії
в Національній опері
України та оперних
театрах інших міст.
Дитячі мистецькі
хореографічні школи:
балетні постановки;
співдружність із
професійними оперними
театрами. Балети на
спеціально дібрану для
постановок музику різних
композиторів. *Додатково:
підготовка навчальних
проєктів за тематикою,
що узагальнює здобутий
під час вивчення курсу
досвід (на вибір). (5)
Разом за 2 семестр: 19
Разом за рік: 35 36
За підсумками п’ятого року навчання учень / учениця досягає таких
результатів:
– виявляє обізнаність у стильовому розмаїтті, виокремлює і називає
ознаки жанру, стилю, напряму, виконавської специфіки творів і явищ сучасного
танцювального мистецтва;
– цілісно характеризує твори, визначає зв’язок складників художнього
образу (різновид танцю, стильові особливості, зв’язок музичної і пластичної
складових, зорового оформлення тощо);
– встановлює асоціації танцю з іншими видами і формами сучасного
мистецтва, визначає його місце в сучасній культурі;
– критично оцінює та аргументує думку стосовно естетичних якостей
танцювальних явищ, зокрема на екрані, у молодіжному середовищі, у побуті;
– обґрунтовує власну позицію щодо сутності новацій у сучасному
танцювальному мистецтві;
– демонструє пізнавальну активність і навички самостійного пошуку
інформації про танцювальне мистецтво та комунікативні уміння презентації
результатів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ
Основні 1. Авраменко В. Українські національні танки, музика і стрій. Голівуд, 1947. 80 с. URL: https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=10369 (дата звернення: 25.07.2022). 2. Балет. Энциклопедия / под ред. Ю. Григоровича. М. : Сов. энциклопедия, 1981. 623 с. 3. Благова Т. О. Розвиток хореографічної освіти в Україні (XX– початок XXI ст.) : дис. … д-ра.
пед. наук : 13.00.04 / Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка.
Полтава, 2021. 595 с. 4. Борсук Н., Тараканова А. Танці в сучасних ритмах : нариси : навч.-метод. посіб.
Вінниця : Нова Книга, 2014. 52 с. 5. Василенко К. Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю. Вип. 1. Київ :
Мистецтво, 1990. 223 с. 6. Василенко К. Ю. Український танець. Київ : ІПК ПК, 1997. 282 с. 7. Вериківська І. М. Становлення української радянської сценографії. Київ : Наукова
думка, 1981. 208 с. 8. Верховинець В. М. Теорія українського народного танцю. Київ : Музична Україна, 2008. 150 с. 9. Видатні майстри хореографічного мистецтва : біографічний довідник / уклад.
Н. М. Корисько. Київ : ДАКККіМ, 2003. 18 с. 10. Дени Г., Дассвиль Ё. Все танцы / сокр. пер. с фр. Киев : Музична Україна, 1983. 342 с. 11. Загайкевич М. П. Драматургія балету. Київ : Наук. думка, 1978. 258 с. 12. Загайкевич М. П. «Лісова пісня» балет М. Скорульського. Київ : Державне
видавництво «Мистецтво», 1963. 50 с. 13. Ковтун В., Туркевич В. Балет. Українська радянська енциклопедія. Київ, 1984. Т. 11.
Кн. 2. С. 384–386. 14. Колногузенко Б. М. Види мистецтв та хореографії : метод. посіб. Харків : ХДАК, 2014. 140 с. 15.Коротков А., Тараканова А. Все про танець. Довідник. Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2005. 90 с. 16. Красовская В. М. Западноевропейский балетный театр. Очерки истории. М. :
Искусство, 1979. 295 с. ; 1981. 295 с.; 1983. 431 с. ; СПб: Лань, 2008. 512 с. 37 17. Майстри народно-сценічного танцю: біографічний довідник / уклад. О. Колосок. Київ :
ДАКККіМ, 2008. 116 с. 18. Мистецтво України. Енциклопедія : у 5 т. / відпов. ред. А. В. Кудрицький та ін. Київ :
«Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 1. 399 с. 19. Митці України. Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького Київ :
«Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. 848 с. 20. Неофіта М. М. Хореографічне мистецтво України : навч. метод. посіб. Дрогобич :
Коло, 2020. 108 с. 21. Новерр Ж. Ж. Письма о танце и балетах. Л. ; М. : Искусство, 1965. 376 с. 22. Плахотнюк О. А. Стилі та напрямки сучасного хореографічного мистецтва. Львів :
ЦТДЮГ, 2009. 80 с. 23. Погребняк М. М. Танець «модерн» ХХ ст. : витоки, стильова типологія, панорама
історичної ходи, еволюція : монографія. Полтава : ПНПУ ім. В. Г. Короленка, 2015. 312 с. 24. Реганццони Г., Росси М., Маджони А. Бальные танцы. Латиноамериканские танцы /
пер. с франц. М. : БММ АО, 2001. 192 с. 25. Слонимский Ю. И. Мастера балета. К. Дидло, Ж. Перро, А. Сен-Леон, Л. Иванов,
М. Петипа. Л. : Искусство, 1937. 286 с. 26. Станішевський Ю. Балетний театр України : 225 років історії. Київ : Муз. Україна, 2003. 440 с. 27. Сучасне хореографічне мистецтво : підґрунтя, тенденції, перспективи розвитку :
І частина : навч.-метод. посіб. / упор. О. Плахотнюк. Львів : СПОЛОМ, 2016. 240 с. 28. Сучасне хореографічне мистецтво: підґрунтя, тенденції, перспективи розвитку.
ІІ частина : навч.-метод. посіб. / упоряд. О. А. Плахотнюк. Львів : СПОЛОМ, 2018. 222 с. 29. Туркевич В. Хореографічне мистецтво України у персоналіях (біобібліографічний
довідник). Київ : Інтеграл, 1999. 223 с. 30. Українські народні танці / упоряд., авт. вступ. ст. і прим. А. І. Гуменюк, ред.
П. П. Вірський. Київ : Наукова думка, 1969. 610 c. 31. Фількевич Г. Танець та екранні мистецтва: започаткування і розвиток контекстів.
Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені
І. К. Карпенка–Карого. 2018. Вип. 22. С. 94–100. 32. Чепалов О. Хореографічний театр Західної Європи ХХ ст. Харків : ХДАК, 2007. 344 с. 33. Шариков Д. Класифікація сучасної хореографії. Київ : Вид. В. Карпенко, 2008. 168 с. 34. Ballet. THE DEFINITIVE ILLUSTRATED STORY Senior Editor Victoria Hey worthDunne. First American Edition, 2018. 362 с.
Додаткові 1. Базела Д. Д. Діяльність клубів спортивного бального танцю в Україні: сучасний стан і
перспективи розвитку. Культура і сучасність. 2019. № 2. С. 80–85. 2. Береза Р. Сергій Лифар. Біографія. Політ під крилом Ікара. Львів : Вид-во «Апріорі», 2021. 152 с. 3. Бернадська Д. Розвиток неокласичного балетного стилю в хореографії ХХ століття.
Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 8. 2014. С.77 – 82. 4. Білаш О. С. Балет «Марна пересторога» в історії українського балетного театру.
Культура і сучасність. 2019. № 2. С. 75–79. 5. Білаш О. Дитячі балети Генріха Майорова: до історії київського періоду творчості
балетмейстера (1972–1978 рр.). Вісник Національної академії керівних кадрів культури
і мистецтв. 2017. № 4. С. 122–126. 6. Васильева-Рождественская М. В. Историко-бытовой танец : учеб. пособ. М. : Искусство,
1987. 392 с. 7. Вірський Павло: життєвий і творчий шлях / упоряд. Ю. В. Вернигор, Є. І. Досенко.
Вінниця : Нова Книга, 2012. 320 с. 38 8. Гацелюк В. О. Становлення балетного стилю Дж. Баланчина в контексті історичного
розвитку художньої культури ХХ ст. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія:
Історичні науки. Т. 30 (69). 2019. № 1. С. 12–15. 9. Голдрич О. С. Барви Карпат: танці з репертуару народного ансамблю пісні і танцю
«Черемош» та народного ансамблю танцю «Полонина». Творчий зб. для керівників
танцювальних колективів. Львів : Сполом, 1999. 130 с. 10. Горбатова Н. О. Становлення хореографічної освіти в Україні (кінець XIX – початок
XX століття). Молодий вчений. 2017. № 7 (47) липень. С. 67–70. 11. Гузун Т., Гузун М. Здобутки українського хореографічного мистецтва в 30-70 рр. ХХ
століття. Вісник Житомирського державного університету. 2010. Вип. 52. С. 106–109. 12. Демків Д. Ярослав Чуперчук. Феномен гуцульської хореографії. Коломия :
Поліграфічне товариство «Вік», 2001. 168 с. 13. Диченко І. Євген Лисик. Київ : Мистецтво, 1978. 115 с. 14. Загайкевич М. П. Українська балетна музика. Київ : Музична Україна, 1969. 230 с. 15. Зінич О. Мова пластики Джорджа Баланчіна : від естетики авангардизму до балетної
неокласики. Студії мистецтвознавчі. 2012. № 3. С. 24–36. 16. Зінич О. Мова пластики в сучасному французькому балетному (пластичному) театрі :
метаморфози форм руху. Студії мистецтвознавчі. Київ : ІМФЕ НАН України, 2009. № 4 (28).
С. 80–89. 17. Кокуленко Б. Г. Там, де Ятрань… Кіровоград : Центральне Українське видавництво,
2006. 192 с. 18. Королева Э. Ранние формы танца. Кишинев : Штиинца, 1977. 216 с. 19. Красовская В. М. История русского балета: учеб. пособ. Л. : Искусство, 1978. 231 с. 20. Красовская В. М. Русский балетный театр начала ХХ века : в 2-х ч. Ч. 1. Хореографы;
Ч. 2.Танцовщики. Ленинград : Искусство, 1971, 1972. 21. Лифарь С. Танец. Основные течения академического танца. М. : ГИТИС, 2014. 232 с. 22. Милославський К., Івановський П., Штоль Г. Харківський державний академічний
театр опери і балету ім. М. В. Лисенка. Київ : Мистецтво, 1965. 132 с. 23. Мудренко А. Пісенно-танцювальний фольклор у виставах корифеїв українського
театру (друга половина ХІХ – перша третина ХХ ст.). Українська культура : минуле, сучасне,
шляхи розвитку. 2013. Т. 1. Вип. 19. С. 44–48. 24. Нариси до історії українського народного танцю / уклад. В. К. Купленник. Київ : ІЗМН
ВІПОЛ, 1997. 63 с. 25. Пастернакова М. Українська жінка в хореографії. Вінніпег – Едмонтон. 1963. 217 с. 26. Пилат В. Бойовий Гопак. Київ : СПОЛОМ. 2010. 336 с. 27. Станішевський Ю. Національний академічний театр опери та балету України імені
Т. Шевченка : історія і сучасність. Київ : Музична Україна, 2002. 734 с. 28. Стефанович М. П. Київський Державний ордена Леніна академічний театр опери та
балету УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Історичний нарис. Київ : Державне видавництво
образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1960. 210 с. 29. Тараканова А. П. Бесіди про танець: метод. розроб. на допомогу керівникам
хореографічних колективів шкіл і позашкільних установ. Київ : ІЗМН, 1996. 20 с. 30. Тенденции развития современной хореографии: материалы ІІ Междунар. науч.–
практ. семинара. Луганск, 27–28 нояб. 2010 г. Луганск : ЛГИКИ, 2010. 144 с. 31. Терещенко А. Львівський державний академічний театр опери та балету імені Івана
Франка. Київ : Музична Україна, 1989. 208 с. 32. Тодорюк Ю. І. Балети для дітей в Україні кінця ХХ – початку ХХI століття.
Мистецтвознавчі записки. 2018. Вип. 33. С. 360–367. 33. Узун Е. Раду Поклитару. Свободный танец. Кишинёв : ElanPoligraf, 2012. 157 с. 34. Федорова Л. Африканский танец. Обычаи, ритуалы, традиции. М : Наука, 1986. 128 с. 35. Фридериччиа А. Август Бурнонвиль. М.: Радуга, 1983. 272 с. 39 36. Хореографічна освіта і мистецтво України в контексті європейських та світових
тенденцій : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (упор. А. М. Підлипська, ред. Ю. В. Трач),
м. Київ. 21–22 квітня 2017 р. Київ : КНУКіМ, 2017. 244 с. 37. Цвєткова Л.Ю. Художньо-стилістичні особливості давньоєгипетських ритуальних
танців. Танцювальні студії. 2019. Т. 2. № 1. С.72–84. 38. Шабаліна О. Розвиток українського хореографічного мистецтва на початку ХХ ст.:
джерела та тенденції. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 28. С. 263–273. 39. Шалапа С.В. Нова стилістика в мистецтві хореографії: початок ХХ століття. Культура
і сучасність. 2017. № 1. С. 163–168. 40. Шариков Д. Балет XVII – XVIII століття: видатні майстри і виражальні засоби.
Актуальні питання гуманітарних наук. Вип.7. 2013. С.138–142. 41. Шариков Д. І. Естетична теорія сучасного танцю та балету. Актуальні проблеми
історії, теорії та практики художньої культури: зб. наук. прац. Вип. 30. Київ : НАКККіМ.
Міленіум. 2013. С. 232–238. 42. Шариков Д. І. Неокласицизм у хореографічній культурі: ґенеза і концепція балетного
театру. Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 304 с. 43. Шариков Д. Стилістика бальної хореографії: історія, форми і техніки. Актуальні
питання гуманітарних наук. Вип. 8. 2014. С.198–203. 44. Шариков Д. Хореографія Ренесансу: майстри танцю, перший балет і танцювальна
техніка. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 6. 2013. С.120–136. 45. Шевчук А. С. Дитяча хореографія: навч.-метод. посіб. Тернопіль : Мандрівець, 2016. 288 с. 46. Шкурєєв К. Балети харківських композиторів для дітей. Ідейно-художні та
філософські мотивації. Культура України. 2016. Вип. 53. C. 231–242. 47. Шкурєєв К. Становлення хореографічної освіти у Харкові (ХХ – початок ХХІ
століття) як чинник створення балетних вистав для дітей. Вісник Харківської державної академії
культури. 2016. №1. С. 143–148.
САЙТИ ТЕАТРІВ ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ В УКРАЇНІ: 1. Дніпропетровський академічний театр опери та балету: веб-сайт. URL: https://www.opera-ballet.com.ua/ (дата звернення: 15.06.2022). 2. Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва: вебсайт. URL: https://kyivoperatheatre.com.ua/ (дата звернення: 15.06.2022). 3. Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії
Крушельницької : веб-сайт. URL: https://opera.lviv.ua/ (дата звернення: 15.06.2022). 4. Національна опера України:веб-сайт. URL: https://opera.com.ua/ 5. Одеський національний академічний театр опери та балету: веб-сайт. URL:https://operahouse.od.ua/ (дата звернення: 15.06.2022). 6. Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М. В. Лисенка : вебсайт. URL: http://teatry.com.ua/harkiv/harkivskiy-nacionalniy-akademichniy-teatr-operi-ta-baletuim-m-v-lisenka (дата звернення: 15.06.2022). 7. Академічний театр «Київ Модерн-балет»: веб-сайт. URL: https://kyivmodernballet.com/
(дата звернення: 15.06.2022). 40
Додаток 1
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
Рівні
компетенції Характеристика навчальних досягнень Бали
Початковий
Учень / учениця вирізняє мову танцю серед інших видів мистецтва.
Обирає правильний варіант відповіді із запропонованих. Володіє
незначною частиною тематичного матеріалу і спеціальної термінології.
Характеризує твори хореографічного мистецтва простими короткими
реченнями. Не може аргументувати і робити висновки. Демонструє
слабко розвинену емоційність сприймання і недостатньо сформоване
художньо-образне мислення. Здатний /-на емоційно сприймати окремі
фрагменти хореографічних творів з конкретним образно-художнім
змістом. 1 – 3
Середній
Учень / учениця знає і розуміє основні положення навчального
матеріалу. З допомогою викладача відтворює основний зміст
навчальної теми, відповідаючи на запитання, має труднощі з
формулюванням власної думки. Відповідає недостатньо осмислено, має
обмежений словниковий запас. Задовільно застосовує спеціальну
термінологію, але його / її відповідь потребує уточнень і додаткових
запитань. Має слабко сформоване художнє мислення. З допомогою
викладача може аналізувати, порівнювати, робити висновки,
висловлювати оціночні судження. Ситуативно виявляє емоційність
сприймання хореографічних творів. 4 – 6
Достатній
Учень / учениця знає найважливіший тематичний матеріал, відповідає
логічно, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, які
може обґрунтувати, висловлює думку. Разом з тим допускає неточності
під час відповіді, виявляє стандартне мислення, ситуативно встановлює
асоціації та здійснює узагальнення. Трапляються деякі недоліки
у формулюваннях вражень щодо вивчених творів і несуттєві неточності
у використанні термінології. Досить повно характеризує художньообразний зміст твору, намагається встановити зв’язки між розвитком
мистецтва та історико-культурними процесами. 7 – 9
Високий
Учень / учениця впевнено володіє вивченим матеріалом у межах
програми, усвідомлено використовує набуті знання в нових завданнях,
вміє координувати їх з іншою інформацією про світ та мистецтво.
Розуміє місце танцю в контексті мистецьких течій певної епохи,
осмислює і обговорює вивчені твори. Вільно і усвідомлено
використовує спеціальну термінологію у висновках та узагальненнях.
Вміє самостійно користуватись різними джерелами інформації,
самостійно ставити пізнавальну мету, виявляє творчий підхід. 10 – 12 41
Додаток 2
ОРІЄНТОВНИЙ ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ
1 РІК
Танець як вид мистецтва
Модуль1.Танець як вид мистецтва
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво):нар. дит. ігри («Зайчик», «Шевчик», «Шум»,
«Подоляночка» та ін.); укр. нар. танці з репертуару професійних, аматорських, дитячих хореогр.
колективів (на вибір); танці етносів України (кримськотатарські та ін.); танці народів світу
(тарантела, лезгінка, ірландський рил, мазурка, танці африканських народів, турецькі, танці Індії,
танці Далекого Сходу та ін. на вибір); жига (фрагм. з балету «Марна пересторога»).
Супровідний (інші види мистецтва):
ТМ-ММ: «Ті, що походять від Сонця» (ансамбль «Дніпро»); народні пісні (на вибір), звучання
народних інструментів (українських та ін. етнонаціональних культур).
ОМ: Г. Якутович. Аркан; В. Кушнір. Аркан; Н. Папірна. Український танець; І. Гончар.
Веснянки; Гаївки біля церкви; Купало; Кривий танець; І. Рєпін. Вечорниці; Козачок; Гопак;
О. Кулаков. Січовий гопак; І. Сколоздра. Танцюристи; Коломийки; Гопак (народна картина);
В. Прцерва–Тотмайєр. Танці в корчмі; Т. Аксентович. Коломийка, 1895; П. Брейгель Старший.
Весільний танок, 1566; Селянський танець, 1566; А. Дюрер. Танець; А. Тенірс. Селянський танець,
XVІІ ст.; Д. Тенірс Молодший. Таверна з парою танцюристів (ригодон), 1645; Гальярда в Сієні,
Італія, XV ст.; П. П. Рубенс. Танець італійських селян (бергамаска); А. Ромако. Тарантела;
Л. Б. Перро. Тарантела, 1876; А. Мокрицький. Італійки на терасі (тарантела),1846; К. Шлегель.
Полонез під відкритим небом; В. Марстранд. Танець «Сальтарела» в таверні, 1869; Танець
румунських циганів, 1839; К. Маковський. Танцююча циганка; Ф. Гарді. Шотландський рил;
К. Бузонне-Стелла. Бранль, гравюра, XVІІ ст.; У. Кемп танцює джигу. Ілюстрація з книги
«Дев’ятиденне чудо Кемпа»,1600; Ф. Гойя. Танок на березі річки; П. Шассель. Фанданго, 1810–
і рр.; А. Камф. Танцівниця фламенко; Дж. Больдіні. Портрет А. де ла Фері. Іспанська танцівниця,
1900; Народний іспанський танок сегідилья, гравюра XVIII cт.; Х. Соролья. Арагонська хота;
Танцівниця в червоному; Д. Ґерхарц. Фламенко; П. Гоген. Хоровод маленьких бретонок,
1888; Т. Філмус. Єврейський парний танець; Ж.–Л. Жером. Танець дервіша, 1895; М. Сар’ян.
Вірменський танець, 1915; Дж. Леонарді. Танець гречанок у Константинополі, 1816; У. Кунісада
(Японія). Фестиваль танців; Дж. Ла Фарге. Японські танцівниця і музикант у церемоніальних
костюмах, 1887; Х. Айхі. Танці (триптих), 1791; К. Хокусай. Танець горобця; Й. Хельгуера
(Мексика). Весільний танець (La Bamba); А. Асберрі. Танці в пурпурі (Африка); П. Кане. Ритуальні
танці північних індіанців; Г. Ф. Келлі. Бірманський танець; Д. Чипарус. Тайський танок, 1925;
Танцівниця з Пальміри; Д. Робертс. Єгипетський танець; Ф. Фаббі. Танцівниця з тамбурином;
Невідомий художник школи Пахарі. Наближення весни, 1800; М. Бріско. Танцівниця на природі
(Індія).
МА: фотозображення: Театр Ла Скала (Мілан, Італія); Опера Гарньє, або Ґранд–Опера
(Париж, Франція); Віденська державна опера (Відень, Австрія); Королівський театр КовентҐарден (Лондон, Велика Британія); Баварська державна опера (Мюнхен, Баварія); Королівський
театр (Мадрид, Іспанія); Каїрська опера (Єгипет); Метрополітен–Опера (Нью–Йорк, США);
Сіднейський оперний театр (Сідней, Австралія); Національний центр виконавських мистецтв
(Пекін, Китай); Оперний театр Копенгагена (Данія); Аудиторіо–де–Тенерифе (Санта–Крус–деТенерифе, Іспанія); національні академічні театри опери та балету України (Київ, Львів, Одеса).
Додатковий ілюстративний матеріал: старовинний український жіночий одяг, традиційні
українські прикраси; класична балетна пачка; балетна пачка шопенівська; трико і колет; хітон;
сучасні балетні костюми; пуанти; різновиди балетного гриму (віковий, казковий, жанровий,
характерний, гротескний тощо); балетні зачіски; зображення театральної зали і балетних декорацій. 42
Модуль 2. Історико-побутовий і бальний танець
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): історичні реконструкції танців доби Середньовіччя, Ренесансу,
Бароко, Класицизму (алеманда, фарандола, бранль, павана та ін.); Сцени балу зк/ф «РомеоіДжульєтта
(реж. Ф.Дзефіреллі); Ж.–Б.Люллі. Гавот; Фрагм. відеозаписів віденських балів (Відень); танці
європейської бальної програми; танці латиноамериканської бальної програми; фрагм. (вальсові
сцени) з балету «Шопеніана»; відеозаписи щорічних карнавалів у Ріо–де–Жанейро.
Супровідний (інші види мистецтва):
ММ: Й. С. Бах. Французькі сюїти; Г. Ф. Гендель. Музика на воді; Й. Штраус. Вальси.
А. П’яццолла. Лібертанго.
ОМ: Бал при дворі короля Артура. Роман про Святий Грааль. Ілюмінований манускрипт,
бл. 1460; М. Пепейн. Придворний (весільний) бал, 1604; А. Босс. Бал, 1635; Я. Стен. Танці на
терасі, 1663;Х. Г. Рамос (Іспанія). Танець для священика; Е. О. Еббі. Павана; Фокстрот, афіша
1915 р.; Д. Чипарус. Танго.
Модуль 3. Класичний танець як основа балетного театру
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): Б. Павловський «Білосніжка та семеро гномів»
(у варіантах хореографії: Г. Майорова, І. Храмова); С. Прокоф’єв. «Петрик і Вовк»: хореогр.
інтерпретація симфонічної казки (Королівська школа балету, хореогр. М. Харт);
К. Хачатурян. «Чіполліно»; Дж.Талбот «Аліса в країні див» (хореогр. К. Вілдон. театр
Ковент–Гарден); приклади адажіо, па-де-де, па-де-труа, варіацій з класичних балетів (на
вибір); К. Сен–Санс. «Лебідь» (порівняння різних виконань на вибір).
Супровідний (інші види мистецтва):
ЕМ: Фільм-балет «Фея ляльок» (музика Й. Байєра, 1990 р.).
ОМ: З. Серебрякова. Сніжинки; Е. Дега. Урок танцю; Зірка; Балерини на поклонах;
Танцювальний клас; Лю Йі. Балерини (за вибором); Е. Шинн. Білий балет; П. Горенштейн
(Ліна По). Балерина. Пірует. 1937; П. Пікассо. Декорації до балету І. Стравінського
«Пульчінелла»; О. Бенуа. Ескізи декорацій до балету І. Стравинського «Петрушка».
Додатковий ілюстративний матеріал: зображення: позиції рук у класичному балеті;
позиції ніг в класичному балеті; основні балетні пози; зразки моди і балетні костюми XVІ ст.;
танцівники XVІІ ст.; жіночий балетний костюм XVІІІ ст.; костюми солістів і кордебалету.
Модуль 4. Виражальні можливості сучасного танцювального мистецтва
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): фрагм. з балету «Айседора», хореогр. М. Бежара
(Ф. Шуберт. «Музичний момент»); Сарабанда (хореогр. Р. Поклітару); приклади диско, хіпхоп, брейк-данс, фанк та ін. на вибір: фрагм. з програм «Євробачення»: «Дикі танці»
(Руслана), «Казка» (О. Рибак), «1944» (Джамала), «Шум» (гурт «Go_A»); приклади танців у
циркових програмах (Танець клоунів); Танці на муз. Ж.–Ф. Рамо з опери «Галантні Індії»;
Супровідний (інші види мистецтва):
ЕМ: фільм–балет «Чаплініана» (муз. Чарлі Чапліна, 1987 р.); фільм «Вуличні танці»
(2010, фінальний танець); «100 років за три хвилини – історія танцю»; відеофільм
«The Evolution of Dance – 1950 to 2019» by Ricardo Walker’s Crew; Шоу Майкла Джексона
(Майкл Джексон «Billie Jean», 1997; відеозаписи стилів вуличних танців.
2 РІК
Зарубіжне танцювальне мистецтво: від витоків до кінця ХІХ ст.
Модуль 1. Танець у первісному суспільстві та стародавніх цивілізаціях
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): І. Стравінський. Балет «Весна священна» (хореогр.
В. Ніжинського; хореогр. Л. Мясіна, фрагм.); Дж. Верді. Опера «Аїда» (Марш переможців
і танці); К. Дебюссі. «Післяполудень фавна»; М. Есамбаєв. «Золотий бог»; М. Теодоракіс.
Сіртакі (з к/ф «Грек Зорба», вик. André Rieu, Johann Strauss Orchestra); Єгипетський «Танець
змій» з балету А. Хачатуряна «Спартак»; Традиційні африканські танці; Китайський «Танець
дракона»; Традиційні японські танці; Класичний індійський танець; Арабський танець «Дабка»
(Іорданія); С. Слонімський. Балет «Ікар» (хореогр. В. Васильєва, фрагм.); Л. Мінкус. Балет
«Баядерка» (фрагм., хореогр. М. Петіпа, Київ). 43
Супровідний (інші види мистецтва):
ММ:звучання зурни; дудука; давньогрецька ліра;авлос; звучання оркестру гамелан; Індійська рага.
Ситар і тампура; зображення і звучання інструментів Мізинського «оркестру» (музичні кості).
ТМ: фрагм. з вистав театру «Кабукі»; Пекінської опери; японськітеатри «Но», «Бунраку».
ЕМ: Сіртаки (фрагм. з к/ф «Грек Зорба»); Індійські танці у фільмі «Навіки твоя».
ОМ: фігура чаклуна з печери Труа-Фрер / Трьох братів (Франція, верхній палеоліт);
Танцюючі жінки. Наскельний живопис. Тін Тазаріфт, Тассілі–н’Адджер (Алжир); Танець.
Наскельний живопис. Поблизу мису Доброї Надії; Ритуальний танець. Наскельне
зображення. Гобустан (Азербайджан); Египетський ієрогліф, що позначає танець;
Танцівниці. Рельєф з мастаба Ахетхетепа. Древнє царство, 5 династія (ХХV ст. до н. е.);
Танцівниці, що виконують акробатичний танець. Рельєф на пілоні храму в Карнаку. Нове
царство (ХV ст. до н. е.); Остракон із зображенням давньоєгипетської танцівниці (бл. 1200
р. до н. е.); «Музикантки й танцівниці». Фрагм. сцени бенкету з гробниці Небамона;
Танцюристи. Сцена з поховальної камери Антефокера; Фінікійське скульптурне зображення
танцівників; Арфіст. Рельєф на камені, Вавилонія; «Урський штандарт». Музикант з лірою;
Музикуючі жінки. Фрагм. мініатюри з манускрипту поеми Алішера Навої «Сім планет».
Бухара, 1553; Шах Аббас I приймає Валі Мухаммад-хана. Фреска в палаці Чехель Сутун,
Ісфахан, Іран (бл. 1650); А. Левні. «Танцівниця з кастаньєтами» (Стамбул, XVIII ст.);
А. Іллєскас. «Космічний танець» (танець дервішів); А. Преціозі. «Танець дервішів»; Танець
дервішів. Мініатюра XVI ст.; Небесна танцівниця Апсара (Камбоджа); Танцюючий Шива. Х–
ХІІІ ст. (Індія); Скульптури храму Шиви в Чідамбарамі («Місті бога космічного танцю»);
У. Кунійосі. Танець; К.Утагава. Фестиваль танців; «Ацтек, що грає на барабані». Кодекс
Мальябекіано; Ацтекський оркестр з вертикальним барабаном, дерев’яним гонгом і
декількома тріскачками (Флорентійський кодекс); танець ацтекських аристократів. Кодекс
Рамірес (Кодекс Товара); музиканти майя і актори в масках. Фреска в Бонампаку, Мексика;
Процесія з музикантами. Фреска з Кносського палацу; Танцівники–комасти.
Червонофігурний канфар, V ст. до н. е.; Танцююча вакханка. Ваза з теракоти, бл. 350 р. до
н. е. (Британський музей); Танець воїнів (корибантум). Давньогрецький барельєф. (Ватикан);
Танець сатира і менади. Червонофігурний кратер. ІV ст. до н. е.; Урок музики. Розпис на
давньогрецькій вазі; Давньогрецька танцівниця з кастаньєтами (Британський музей); Танець
у святилищі Діоніса. Аттична ваза. V ст. до н. е. (Неаполь); Музиканти і танцюристи.
Етруські фрески гробниці Триклініум. Тарквінія, Італія (V ст. до н. е.); Танцівниця. Фреска з
гробниці Жонглерів. Тарквінія (VI ст. до н. е.); Танцюристи. Гробниця Левиць, VI ст. до н. е.;
Терпсихора. Давньоримська скульптура за грецьким зразком, ІІІ – ІІ ст. до н. е. (Ермітаж);
Орфей зачаровує співом диких звірів. Давньоримська мозаїка, Крит; Сцена з театральної
вистави. Античний рельєф (Неаполь); Актори в театральному вбранні. Мозаїка, Помпеї;
Музиканти. Мозаїка, Помпеї; Д. Самоський. Вуличні музиканти. Мозаїка з вілли Ціцерона.
Помпеї (I ст. до н.е.); «Танцюючий воїн» з Мартинівського скарбу, Україна; Дж. Романо.
Танець Аполлона з музами, Палаццо Пітті, Флоренція, Італія, бл. 1540; Н. Пуссен. Танець під
музику часу (1638 – 1639); Л. Альма-Тадема. Піричний танець (танець воїнів), 1869;
Г. Семирадський. «Парнас». Завіса Львівського національного академічного театру опери та
балету імені Соломії Крушельницької, 1900; «Терпсихора навчає дівчинку». Скульптурна
група на фасаді Одеського оперного театру (Ф. Неталі, Ф. Фрідль, Л. Стріцкиус, Ф. Етель).
МА: Мастаба Ахетхотепа. Саккара, Єгипет; Карнакський храм, Єгипет; Луксорський храм,
Єгипет; Кносський палац, Крит, Греція; Руїни театру Діоніса в Афінах; Театр Діоніса.
Реконструкція; Театр Марцелла в Римі; Арена ді Верона (Італія); Помпеї. «Вулиця гробниць».
Малюнок В. Классовського, 1856; Помпеї. Малий театр (Одеон); Храм Шиви. Чідамбарам,
Індія; Палац Чехель Сотун. Ісфаган, Іран; Руїни міста Бонампак (Уккуль), Мексика.
Модуль 2. Танець від Середньовіччя до епохи Класицизму
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): балетні версії сценічної кантати К. Орфа
«Карміна Бурана»; Балет «Арлекінада» (муз Р. Дріго, хореогр. М. Петіпа); Балет «У двох
словах» (відеофільм); Хореографічна мініатюра «Вестріс» (муз. Г. Банщикова, хореогр.
Л. Якобсона, вик. М. Баришніков);Л. Бетховен. Балет «Творіння Прометея» (фрагм., хореогр.
С. Вігано); барокові танці: Лур; Менует; Жига; сучасні реконструкції історичних танців:
Алеманда XVI ст.; Куранта; Турдіон; Гальярда; Вольта XVI ст.; Куранта (муз. Г. Перселла);
Сарабанда XVIст. (муз. Г.Ф. Генделя); Менует (муз. Г.Ф. Генделя); Ж.-Б. Люллі.
Танцювальна сцена з опери «Атіс»; Ж.–Ф. Рамо, «Тамбурин». 44
Супровідний (інші види мистецтва):
ММ:Я. Аркадельт. Мадригал. Виконання на лютні; Дж. Б. Палестрина. Меса Папи
Марчелло; К. Монтеверді. Уривок з опери «Орфей»; Ж.–Ф. Рамо. «Дикуни» (з опери–балету
«Галантні Індії», виконання на клавесині); М. Лисенко. Українська сюїта у формі
старовинних танців: Куранта, Токата; В. Косенко «11 етюдів у формі старовинних танців».
ОМ: Акробатка-каріатида. Кафедральний собор в Руані, XIII ст. Скульптура в тимпані
порталу Сент-Жан; Італійський танець. Гравюра кін. XV ст. (ймовірно, Б. Бальдіні); Танець
в саду. Мініатюра з «Роману про Троянду», XV ст.; Фра Анджеліко. «Танець блаженних і
ангелів». Фрагм. картини «Страшний суд», XV ст.; С. Боттічеллі. «Три грації». Фрагм.
картини «Весна», 1482, «Танцюючі янголи». Фрагм. картини «Містичне Різдво», 1501;
П. Міньяр. Портрет Ж.–Б. Люллі; Невідомий художник. Портрет П. Бошана; Гальярда.
Малюнок з книги «Орхезографія» Т. Арбо, 1588; Г. Терборх. Танцююча пара, 1660;
П. Я. Кодде. Урок танців, 1627; К. Шлеґель. Полонез просто неба; Ж. Калло. Актори комедії
дель арте, 1630; Сцена з вистави комедії дель арте, старовинне зображення; Д. Рабель.
Персонажі балету «Феї Сен–Жерменського лісу»; Людовік XIV у«Королівському балеті
ночі» в ролях: Воїна, Короля-Сонця, Гравця на лютні, 1653; Ф. Бібієна. Кутова побудова
театральної сцени, гравюра, 1711. Ескіз театральної декорацїї; Н. Ланкре. Танці біля
фонтану, 1730–1735; Танці в павільйоні. 1730–1735;Й. Шадов. Танцююча пара М. і С. Вігано,
бл. 1797; Л. Бартоліні. С. Вігано (скульптурне погруддя); Портрет танцівниці Марі Камарґо,
1730; Менует; П. Лонґі. Танець; Урок танцю, 1741;А. Канова. Танцівниця з цимбалами,
1812; Танцівниці з вінками, 1799; Портрет танцівниці Марі Салле, Портрет Ж.-Ж.Новера.
МА: Кафедральний собор уРуані; Романський замок Х століття (Франція); Церква VII ст. (Франція); Г. фон Ріле. Кафедральний собор в Кельні (Німеччина); Кельнський собор
(інтер’єр); К. Аматі і Дж. Занойя. Кафедральний собор в Мілані (Італія); Собор в Мілані
(Італія); Ф. Брунеллескі. Собор Санта Марія дель Фйоре у Флоренції; Д. Браманте.
Темп’єтто, Рим; Ф.Брунеллескі. Палаццо Пітті, Флоренція; Ф. Делорм. Міст замка Шенонсо;
К. Мадерна. Церква Санта–Сусанна в Римі; Ф. Борроміні. Церква Сан-Карло в Римі;
Ф. Бібієна. Палац Рануччо Фарнезе, Колорно, Італія; Замок Во-ле-Віконт; Версальський
палац (арх. Л. Лево, А. Ленотр, Ж. Адруен-Мансар); А.–Ж. Габрієль. Королівська опера
Версаля; К. Перро. Фасад Лувра; Олеський замок; Підгорецький замок; Палац Корнякта,
Львів; Палац гетьмана К. Розумовського (арх. Ч. Камерон), Батурин.
Модуль 3. Романтизм в європейському мистецтві
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): Балет «Марна пересторога» (хореогр. за
Ж. Добервалем); Балет «Сильфіда»(Х. Левенсхольд, хореограф.А. Бурнонвіля.;А. Адан. Балет
«Жізель» (1956); А. Адан. Балет «Жізель» (1975).
Супровідний (інші види мистецтва):
ММ: твори К. М. Вебера («Запрошення до танцю»); Ф. Шопена; Р. Шумана;
Ф. Шуберта; Ф. Мендельсона («Пісні без слів»); Ф. Ліста; Е. Гріга та ін. композиторівромантиків (на вибір).
ОМ: Дж. Констебл. «Дедхемська долина», 1802; «Гребля і млин»; К. Д. Фрідріх.
«Абатство в дубовому лісі»; «Мандрівник над морем туману»; В. Тернер. «Світло та колір»,
1843; «Схід сонця з морськими чудовиськами», 1845; Портрет Ж. Доберваля; Портрет
Ф.Тальоні; О. Бенуа. «Сільський пейзаж». Ескіз декорації до І дії балету «Жізель», 1910;
В. А. Рідель. Портрет Ф. Шуберта; К. Бардуа. Портрет К. Вебера; Е. Маґнус. Портрет
Ф. Мендельсона; Ґ. Цернер. Портрет Р. Шумана; Л. Міхалек. Портрет Й. Брамса;
Ж. О. Енґр. Портрет Ш. Ґуно; Ш. Сельє (або Ф. Джакомотті). Портрет Ж. Бізе; Ф.Хайєс.
Портрет Дж. Россіні; Дж. Болдіні. Портрет Дж. Верді; Е. Делакруа. Н. Паганіні; Шопен
і Жорж Санд, 1838; Ф. Гойя. «Танці на березі», 1777; «Махи на балконі», 1805–1812.
МА: Дж. Пакстон. Кришталевий палац, 1851; Шато-де-Феррєр, 1850-і рр.; Палац
Шенборнів, Закарпаття; Шверінський замок, Німеччина; Палац Пена, Португалія;
Пейзажний парк Ерменонвіль, Франція; Ландшафтний парк в Баті, Англія; Парк
у Кларемонті; Національний дендрологічний парк «Софіївка», Умань; Павільйон-руїна
з водоспадом. Державний дендрологічний парк «Олександрія», Біла Церква; А. Мокрицький.
«Вілла Фальконьєрі»; «Італійський пейзаж з античними руїнами».
Додатковий ілюстративний матеріал: чоловічий костюм епохи Романтизму; одяг поч.
ХІХ ст. 45
Модуль 4. Видатні імена та постановки романтичного балету (продовження)
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): Ц. Пуні. Па де катр (хореогр. Ж. Перро); Балет
«Консерваторія» (хореогр. А. Бурнонвіля); Балет «Фестиваль квітів у Дженцано» (хореогр.
А. Бурнонвіля, муз. Е. Хельстеда і Х. Пауллі, сцена з балету); А. Адан. Балет «Корсар»;
Сцени з балету «Корсар» (Львівська опера); Ц. Пуні. Балет «Есмеральда», варіація
Есмеральди.
Супровідний (інші види мистецтва):
ЕМ: Фільм-балет «Есмеральда» (1994, муз. Ц. Пуні, хореогр. Ж.-Ж. Перро, М. Петіпа).
ОМ: Карлотта Грізі, М. Тальони, Люсіль Гран, Фанні Черріто на літографії А.Е.
Шалона «Па де катр»; Карлотта Грізі в балеті «Жізель»; Портрет А. Бурнонвіля; Е. Леманн.
А. Бурнонвіль і А. Крецмер в балеті «Поль і Віргінія»; Портрет А. Сен–Леона; А. Сен-Леон і
балерина М.-А. Гі Стефан у балеті на муз. Ц. Пуні «Сирота Теолінда, або Дух долини»,
порцелянова статуетка; А. Сен–Леон і Ф. Черріто в балеті «Скрипка диявола»; А. Дюмілатр і
Л. Петіпа в балеті «Мармурова красуня», літографія, 1845; Й. Кріхубер. Портрет М. Тальоні,
1839; Портрет Ф. Ельслер, 1830; А. Шеффер. Портрети балерин; М. Тальоні в ролі Сильфіди, 1832.
3 РІК
Зарубіжне танцювальне мистецтво(продовження).
Танець та інші музично–сценічні і музичні жанри
Модуль 1. Балетний театр у першій пол. XIX ст.
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): танці різних народів Східної Європи (на вибір,
актуалізація знань за 1 рік вивчення дисципліни): польські, чеські, білоруські, румунські,
грецькі, угорські, молдовські, литовські, латвійські, естонські, вірменські, грузинські;
Л. Деліб. Балет «Коппелія» (хореогр. А. Сен–Леона та ін.); Л. Деліб. Балет «Коппелія»
(КДХУ на сцені Нац. опери України, хореогр. і пост. В. Малахова).
Супровідний (інші види мистецтва):
ЕМ: фільм-балет «Горбоконик» (фрагм., муз. Ц. Пуні); фільм–балет «Горбоконик» (1991,
муз. Ц. Пуні, П. Чайковського та ін.).
ММ: твори Ф. Шопена; А. Дворжака; Б. Сметани (на вибір).
ОМ:В. Баранов. Портрет Ш.–Л. Дідло. В. Штернберг. М. Глинка в Качанівці.
МА:Театр Велькі (Варшава), 1833;Альтанка Глинки в садибі Тарновських (Качанівка).
Додатковий ілюстративний матеріал: народний костюм; зображення музичних
інструментів; зразки декоративно-ужиткового мистецтва різних народів Східної Європи.
Модуль 2. Балетний театр у другій пол. ХІХ ст.
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): Л. Мінкус. Балет «Дон-Кіхот» (TheRoyalBallet);
Болеро з балету Дон–Кіхот». Вик. Є. Коваленко і В. Щербаков (Київ); Л. Мінкус. Балет
«Баядерка»; Л. Мінкус. Балет «Пахіта»; Дивертисмент з балету «Пахіта»;П. Чайковський.
Балет «Лебедине озеро» (Ковент-Гарден); Балет «Спляча красуня», фрагм. «Кіт і Кицька»
(The Royal Вallet); Балет «Лускунчик» (Київ); Фрагм. з балету «Лускунчик»: «Ляльки
Дроссельмейєра» (Берлінська опера); Танець пастушків (The Royal Вallet); Танець Феї Драже
(5 балерин); Ц. Пуні. Балет «Дочка фараона» (2012); балет «Дочка фараона» (2000); Р. Дріго.
Балет «Пробудження Флори» (хореогр. М. Петіпа, Л. Іванова), фрагм. з балету.
Супровідний (інші види мистецтва):
ОМ: портрет М. Петіпа. Портрет юного М. Петіпа в ролі Фернандо («Жоко, або
Бразильська мавпа»); М. Кузнецов. Портрет П. Чайковського. М. Константинова.
Пам’ятник Чайковському в м. Кам’янка (Черкаська обл.). І. Всеволожський. Ескіз костюма
принца Дезіре до балету «Спляча красуня»; Фея Бузку з пажами і фея Фльор-де-Фарін;
К. Коровін. Ескізи костюмів феї Бузку і короля Флорестана. К. Іванов. Ескізи декорацій до
балету «Лускунчик». Є. Лисик. Ескізи декорацій і завіса до балету «Лускунчик» (Львівський
театр опери та балету, 1986).
ЕМ: к/ф «Третя молодість» (1965, реж. Ж. Древіль); т/ф «Чайковський і Україна» із
циклу «Ніч у музеї» (1 ч.); т/ф «Чайковський і Україна» із циклу «Ніч у музеї» (2 ч.). 46
Модуль 3. Балет у театрально-музичних виставах
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): К.-В. Глюк. Танці фурій з опери «Орфей
і Еврідіка»; А. Е. М. Гретрі. Фінальна сцена з опери «Річард Левове серце»; А. Понк’єллі.
Опера «Джоконда». Танець годин; С. Гулак–Артемовський. Сцени з опери «Запорожець за
Дунаєм: Танець з І дії; Фінальний танець; Ж. Оффенбах. Канкан з оперети «Орфей у пеклі»;
Ж.–Ф. Рамо. Опера–балет «Галантні Індії» (фрагм.); Танці дикунів; Опера-балет «Орфей та
Еврідіка» (за оперою К.-В. Глюка, постановка Піни Бауш); М. Равель. Опера–балет «Дитя
і чари»; В. Губаренко. Опера-балет «Вій» (Одеська опера, хореогр. Г. Ковтуна); Фрагм.
з оперет: Ф. Легара «Весела вдова»; І. Кальмана «Графиня Маріца».
Супровідний (інші види мистецтва):
ЕМ: фільм–балет на муз. Ш. Гуно «Вальпургієва ніч»; сцени з опери «Фауст» (хореогр.
Л. Лавровського); екранізація оперети Й. Штрауса «Летюча миша» (1972, Відень, дир.
К. Бем); фільм «Летюча миша» за оперетою Й. Штрауса (1979, реж. Я. Фрід). Вальс; фільм
«Містер Ікс» за оперетою І. Кальмана «Принцеса цирку» (1958, реж. Ю. Хмельницький);
дует Кароліни і Пелікана з оперети І. Кальмана «Принцеса цирку»; фільм «Великий вальс»
(1938, реж. Ж. Дювів’є), фрагм. «Казки віденського лісу»;
ОМ: О. Ренуар. Танцівниця, 1874; Танець в Буживалі, 1883; Танець в місті, 1883;
Сільський танець, 1886; Бал в Мулен де ла Галет, 1876; Е. Деґа. Блакитні танцівниці, 1897;
Танцівниці на репетиції; Танцівниця, що відпочиває; Балетна студія; Юна балерина;
Маленька танцівниця; К. Клодель. Бронзовий вальс; О. Роден. Рух танцю; Момент танцю;
Камбоджійська танцівниця; Ж. Сьора. Канкан; А. Тулуз–Лотрек. Танець у Мулен Руж;
М. Лендер танцює; Ж. Авріль; П. Гоген. Танець маленьких бретонок, 1888.
Модуль 4. Хореографічні інтерпретації симфонічних, вокально-інструментальних
творів
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): Балет «Коштовності» (балетм. Дж. Баланчин,
муз. Г.  Форе, І. Стравінського, П. Чайковського); Балет «Адажіо» (муз. Т. Альбіноні);
М. Мусоргський. «Ніч на Лисій горі» (одноактний балет); Балет «Baroque Concerto» (муз.
Й. С. Баха, хореогр. Дж. Баланчина); Симфонія-балет «Фантастична симфонія» на муз.
Г. Берліоза (хореогр. Л. Мясіна, Паризька національна опера, 1 ч.).
ЕМ: Анімаційний фільм «Жарт. Й. С. Бах» (Польща, 1989); Анімаційний фільм «Рондо
в турецькому стилі» (муз. В. А. Моцарта, Польща, 1993); «Фантазія» (комп. В. Діснея, 1940).
4 РІК
Українське танцювальне мистецтво в європейському просторі:
від витоків до сьогодення
Модуль 1. Фольклорні і професійні джерела мистецтва танцю
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): «Повзунець». Вик. Національний заслужений
академічний ансамбль танцю України ім. П. Вірського; Хоровод «Плету, плету ліс». Вик. анс.
«Яворина»; Гаївка. Вик. анс. «Джерельця Карпат»; «Козачок». Вик. Національний заслужений
академічний ансамбль танцю України ім. П. Вірського; «Аркан». Вик. анс. «Веселі черевички»;
«Метелиця». Вик. анс. «Дністер»; «Шумка». Вик. анс. «Шумка» (Канада); «Танець ковалів».
Вик. анс. «Колесо»; Весільний понеділок. Перезвянський обряд; Основні рухи українського
народного танцю; Обертання і присядки; Біг в повороті та «млинці»; «Голубці» в русі;
Елементи українського народно–сценічного танцю (1); Елементи українського народносценічного танцю (2).
Супровідний (інші види мистецтва): Обряд «Водіння куста» у селі Сварицевичі на
Волинському Поліссі; Обряд «Рожаниця» на Трійцю; Відеофільм про скоморохів;
Відеофільм «Національний музей народної архітектури і побуту – Пирогів».
ЕМ: Вертепне дійство (відеозапис, від 2-ї хв.).
ОМ: Скоморохи. Фреска Софійського собору; Скоморохи. Мініатюра з Радзивиллівського
літопису; Буквиця із зображенням гусляра, ХІV ст.; «Хористи». Фрагм. ікони «Воздвиження
Чесного Хреста», 1670 – 1680 рр.; Різдвяний бал інституток. Малюнок 1880-х рр.; Спектакль
в Інституті шляхетних дівчат. Гравюра Р. Брендамура з картини І. Вейзера, 1894;
В. Штернберг. «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці», 1837; А. Горонович. Портрет 47
В. Тарновського, 1860-і рр.; І. Рєпін. «За роялем» (портрет С. Тарновської), 1880; А. Ждаха.
Гопак. Поштова листівка поч. ХХ ст.; Н. Папірна. «Український танок», 2001; О. Кулаков та
Н. Папірна. Весілля, 2010; Р. і Н.Федишин. Серія «Гуцульський танок»; О. Кулаков. Військовий
танок «Січовий гопак», 2012; Г. Хомчик. «Радісне весілля», 2011; «Буковинський танок», 2010;
«Полька», 2008; В. Свида. «Танець Аркан» (скульптурна композиція, майоліка), 1962; «Танець
Дуботанець» (скульптурна композиція, майоліка), 1956; М. Романишин. Український танець,
1960-ті рр.; Свято.1969. Зображення вертепних скринь і ляльок вертепу.
МА: Софійський собор, Київ; Палац Тарновських у Качанівці; Альтанка М. Глинки.
Качанівка; Інститут шляхетних дівчат. Київ; Харків. Міський театр, арх. А. А. Тон, 1841.
Реконструкція, арх. Б. Михайловський, 1883 р.; Резиденція митрополитів (університет)
в Чернівцях; Чернівці. Єврейський Народний Дім, арх. Т. Левандовський, 1907–1908; Львів.
Галицька ощадна каса (Музей етнографії), арх. Ю. Захаревич, 1891; Будинок жіночої
гімназії, Чернігівська область, Новгород-Сіверський; Одеса. Пасаж М. Я. Менделевича, арх.
Т. Фішель, М. Мільман, Л. Влодек, 1898–1899.
Модуль 2. Український танець як мистецький феномен ХХ ст.
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): вик. Національний заслужений академічний
ансамбль танцю України ім. П. Вірського: хореографічна композиція «Про що верба плаче»,
танці: «Київські парубки»; «Повзунець»; хореографічна композиція «Моряки»;
хореографічна композиція «Запорожці»;«Танець з бубнами»; «Гопак»; Угорський танець
«Вербункош»; Весільний танок «Березнянка»; Циганський танець; Балет «Лісова пісня»
(хореогр. В. Вронського, муз. М. Скорульського, Національна опера України, 2012).
Супровідний (інші види мистецтва):
ЕМ: К. Данькевич. Балет «Лілея» (Київ, 2014, хореогр. В. Ковтуна, телеверсія); «Лісова
пісня» (к/ф, к/с ім. О. Довженка, режисер В. Івченко, 1961. Композитор І. Шамо); Фільм
«Лісова пісня» (к/с ім. О. Довженка, автор сценарію та оператор Ю. Ільєнко, 1980.
Композитор Є. Станкович); «Мавка. Лісова пісня» (Розповідь про анімаційний фільм, 2018);
Офіційний тизер–трейлер анімаційного фільму; Документальні фільми: «Реформатор
українського танцю: Павло Вірський і його ансамбль»; «Павло Вірський, такий як є»;
«Хореографи України, 1 частина». (В. Верховинець, В. Авраменко, П. Вірський,
К. Василенко); «Хореографи України, 2 частина». (Я. Чуперчук, О. Гомон, К. Балог,
М. Кізельман, Г. Клоков, Р. Малиновський, А. Кривохижа, М. Вантух та ін.); Василь
Авраменко. Гопак (фрагм. відеозапису, 1939); Геній українського національного танцю
Василь Кирилович Авраменко (фрагм. відеозапису); Танцює Василь Авраменко .
ММ: М. Вериківський Симфонічна сюїта «Веснянки».
ОМ: О. Архипенко: Великий танець; Поза танцюриста; Балерина; Блакитна танцівниця;
А. Петрицький: Ексцентричний танок. Ескіз для балетної мініатюри хореографа
К. Голейзовського, 1922; Ескіз костюмів до «Ексцентричних танців» К. Голейзовського,
1922; Ескіз костюма воїна до балету «Нур і Анітра» («Балет Мордкіна»), 1923; О. Екстер:
Театральні декорації; Ескізи театральних костюмів.
МА: В. Городецький. «Будинок з химерами». Київ, 1902; Міський музей. Київ. 1911; Одеса.
Публічна бібліотека, арх. Ф. Нестурх, О. Й. Бернардацці, 1905–1907; Полтава. Будинок
Полтавського губернського земства, арх. В. Кричевський,1903–1908; Пархомівка, Київська
область. Покровська церква, арх. В. Покровський, панно М. Реріх, 1903–1907; Львів. Будинок
страхового товариства «Дністер», арх. Т. Обмінський, І. Левинський, 1905–1906; Київ.
Педагогічний музей (Будинок учителя), арх. П. Альошин, 1911; Чернігів. Дворянський банк, арх.
О. Фон–Гоген, 1910–1913; Дніпро. Театр-клуб Громадського зібрання, арх. О. Гінзбург, 1911– 1913; Харків, Будинок держпромисловості (Держпром),1925–1928; Київ. Національний музей
історії України, арх. Й. Каракіс.
Модуль 3. Видатні явища українського танцювального мистецтва другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст.
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): В. Кирейко. Балет «Тіні забутих предків»
(постановка В. Федотова);О. Свєшніков. Балет «Маруся Богуславка» (Київ, 1952);
Є. Станкович. Балет «Княгиня Ольга» (І дія, хореогр. О. Ніколаєва, Дніпро); Є. Станкович.
Балет «Ніч перед Різдвом» (фрагм., хореогр. В. Литвинова); Танець Оксани з балету «Ніч
перед Різдвом» (хореогр. В. Литвинова); Балет «Перехрестя». Муз. М. Скорика, хореогр.
Раду Поклітару; В. Губаренко. Опера-балет «Вій» (хореогр. Г. Ковтуна); Л. Дичко. Балет
«Катерина Білокур» (хореогр. А. Рубіної); Ю. Шевченко. Балет «За двома зайцями» (балетм. 48
В. Литвинов); Балет «Бондарівна» (фрагм., муз. А. Комлікової).
Супровідний (інші види мистецтва):
ТМ: Є. Станкович. Фольк-опера-балет «Коли цвіте папороть» (фрагм.).
ММ: Г. Жуковський. Сюїта з балету «Ростислава» (Танець лілій та Адажіо);В. Гомоляка.
Сюїта з балету «Чорне золото» (Вальс; Варіації; Горе Марічки; Гуцульський танець;
Жіночий танець; Антракт; Фінал); А. Кос-Анатольський. «Решето» і «Коломийка» з балету
«Хустка Довбуша»; А. Кос–Анатольський. «Гонивітер» з балету «Сойчине крило»;
Є. Станкович. Фінал балету «Володар Борисфену».
ОМ: О. Шовкуненко: Портрет балерини Скорульської; Бандуристка; Т. Голембієвська.
Подруги, 1959; Т. Яблонська. Автопортрет в українському костюмі, 1946; Г. Якутович.
Аркан, 1960; М. Глущенко. На морі, 1970; А. Криволап. Композиція, 1992; І. Марчук.
Пробудження, 1991; Ф. Нірод. Ескізи костюмів до балету «Лебедине озеро», 1980;
М. Левитська. Ескіз декорації до балету «Корсар» А. Адана, 2002; Ескізи до балету
«Каприси» (Н. Паганіні – М. Скорик); Афіша балету Є. Станковича «Майська ніч».
МА: Національний палац мистецтв «Україна», Київ, 1970. Арх. Є. Маринченко,
П. Жилицький, І. Вайнер; Черкаський краєзнавчий музей, арх. Л. Кондрацький, М. Собчук,
1985; Станція Київського метрополітену «Золоті ворота», 1989; Патріарший собор
Воскресіння Христового, Київ, арх. М. Левчук, 2002; Центр митрополита Шептицького,
Львів, 2017, арх. Ш. Бениш, М. Іннераріті; Театр на Подолі, Київ, арх. О. Дроздов.
Модуль 4. Вітчизняний балет і мистецькі процеси країн радянського / пострадянського
простору (ознайомлення з балетними постановками)
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): Д. Шостакович: Балет «Болт» (пост.
О. Ратманського, 2006); С. Прокоф’єв. Балет «Попелюшка»; А. Хачатурян. Балет «Спартак»
(Нац. опера України);Балет «Гаяне» (пост. Б. Ейфмана, Латвійська опера); А. Меліков.
Балет «Легенда про любов» (1998 р.); К. Караєв: Балет «Стежкою грому» (фрагм.); Фільмбалет «Червоний мак» (муз. Р. Глієра, пост. П. Блуменфельда, 1955 р., Чехословаччина).
Супровідний (інші види мистецтва):
ЕМ: фільм–балет «Ромео і Джульєтта» (1954);фільм-балет «Сім красунь» (муз.
К. Караєва, пост. Р. Ахундової і М. Мамедова); фільм–балет «Кришталевий черевичок»
(1960 р.).
ОМ: П. Кончаловський. Портрет С. Прокоф’єва; М. Сар’ян. Портрет Д. Шостаковича;
Портрет А. Хачатуряна; В. Ходасевич. Ескіз декорацій до балету «Спартак»; О. ЯнсонМанізер. Скульптура Г. Уланової в образі Одетти, бл. 1940; О. Шилов. М. Есамбаєв, 1993;
М. Лієпа в ролі Красса в балеті «Спартак», 1976; М. Сажаєв. Портрет М. Баришникова;
В. Шахмейстер. М. Плісецька. З циклу малюнків «Танець в живописі. Політ душі», 1981;
М. Сядристий. М. Плісецька. Мікроскульптура.
5 РІК
Експерименти і новації в мистецтві танцю ХХ – поч. ХХІ ст.: Україна і світ
Модуль 1. Експериментаторський дух мистецтва танцю першої пол. ХХ ст.
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): Балет «Айседора», хореогр. М. Бежара; Танець
Л. Фуллер (1902); Танець М. Грем; Танець Р. Лабана; Танець М. Вігман; Танець М. Вігман;
Танець Р. Сен-Дені; Танець Т. Шоуна; Танець Т. Шоуна.
Супровідний (інші види мистецтва):
ММ: М.К. Чюрльоніс. Симфонічна поема «Море».
ЕМ: фільми братів Люм’єр: «Прибуття поїзда»; «Гра в сніжки»; док. фільм про початок
кінематографу; док. фільм «Світ Чюрльоніса»; вправи за системою Дельсарта; фільм
«Далькроз Інститут в Хеллерау» (1925); «Механічний балет». Фільм Ф. Леже на муз.
Дж. Антейла (1921); Броніслава Ніжинська. Танц-реконструкція.
ОМ: М. К. Чюрльоніс: «Соната зірок»; Скерцо («Соната пірамід»); Прелюдія; Алегро
(«Соната Сонця»); Анданте («Соната Весни»); П. Суон. Портрет А. Дункан, 1921;
А. Бурдель. Танець А. Дукнан. Серія малюнків, 1909; В. Сєров. Портрет І. Рубінштейн в
ролі Саломеї, 1910; Л. Бакст. Костюм для І. Рубінштейн у ролі Єлени Спартанської, 1912;
Е. Ж. Бланш. Портрет І. Рубінштейн у ролі Шахерезади, 1922; М. Хоффман. Серія гіпсових
панно «Осіння вакханалія». 1920-ті рр.; К. Малевич. Аргентинська полька, 1911;Д. Чипарус.
Танцівниці, бл. 1925; Екзотична танцівниця. 49
МА: Крайслер Білдінг. Нью-Йорк, 1928–1930; Палац Порт–Доре (арх. А. Лапрад),
Париж, 1931; Бібліотека Кембріджського університету (арх. Дж. Ґ. Скотт), 1934; Ф.Л. Райт.
Будинок над водоспадом (США); Ле Корбюзьє. Капела Роншан, Марсель, 1955.
Модуль 2. Видатні постаті балетного театру першої пол. ХХ ст.
Орієнтовний художній матеріал :
Основний (танцювальне мистецтво): Анна Павлова в хореографічній мініатюрі
«Каліфорнійський мак»; Балет «Сильфіди» («Шопеніана») (хореогр. М. Фокіна, муз.
Ф. Шопена);М. Черепнін. Мініатюра «Нарцис», хореогр. К. Голейзовський; балет «Привид
троянди» (муз. К.М. Вебера, хореогр. М. Фокіна, вик. М. Баришніков, М. Черкаськи, 1976);
Рудольф Нурєєв у балетах «Петрушка» (хореогр. М. Фокіна), «Привид троянди» (хореогр.
М. Фокіна), «Післяполудень фавна» (хореогр. В. Ніжинського); Балет «Жар–птиця» (муз.
І. Стравінського, хореогр. М. Фокіна); балет «Весна священна» (муз. І. Стравінського,
хореогр. В. Ніжинського); балет «Весна священна» (муз. І. Стравінського, хореогр.
Марчелло Алджері, Львівська опера); балет «Парад» (муз. Е. Саті, хореогр. Л. Мясіна);
балет «Трикутний капелюх» (муз. М. де Фалья, хореогр. Л. Мясіна); балет Д. Мійо
«Блакитний експрес» (хореог. Б. Ніжинської., фрагм.).
Супровідний (інші види мистецтва):
ЕМ: «Ікар… данина від Лифаря» (фільм з постановками С. Лифаря «Ікар»,
«Післяполудень Фавна», «Сюїта в білому»; фільм-балет «Карнавал» (муз. Р. Шумана,
хореогр. М. Фокіна); фільм «Анна Павлова» (1 серія, реж. Еміль Лотяну, 1983); фільм «Анна
Павлова» (2 серія, реж. Еміль Лотяну, 1983).
ОМ: М. Гоффман. А. Павлова. Французький танець «Гавот» (скульптура); В. Сєров.
А. Павлова в балеті «Сильфіди»; портрет балерини Т. П. Карсавіної, 1909; портрет
С. Дягілєва. 1904; статуя А. Павлової на куполі театру «Вікторія Палас», Лондон; Л. Бакст.
Портрет С. Дягілєва, 1906; ескіз костюма Кіаріни до балету «Карнавал», 1910; Клеопатра.
Ескіз костюма до балету «Клеопатра», 1909; ескіз костюма Жар–Птиці до балету «ЖарПтиця», 1910; В. Ніжинський у ролі фавна в балеті К. Дебюссі «Післяполудень фавна», 1912; А. Бурдель. Танець з покривалом, 1909 (скульптура); Ж.-Е. Бланш. В. Ніжинський у
східному танці, 1910; портрет І.Стравинського, 1915; О. Роден. В. Ніжинський у танці, 1912; Дж. Сарджент. Т. Карсавіна в ролі цариці Тамари; Порцелянова мануфактура Aelteste Volkstedter Porzellan fabrik AG, Німеччина, Тюрингія: А. Павлова в балеті «Сильфіди»;
Коломбіна в балеті «Карнавал». Скульптурні композиції із серії «Російські балети»;
П. Пікассо: Портрет С. Дягілєва і А. Селігсберга, 1919; портрет І. Стравінського, 1920;
Д. Чипарус. Альмерія (Б. Ніжинська); маскарадний костюм (за мотивами балету «Карнавал»
М. Фокіна); Пам’ятний знак на честь І. Стравінського в Києві, 2019; М. Реріх. Ескізи
декорацій і костюми до балету І. Стравінського «Весна священна»; С. Лифар у малюнках
І. Брайєра, 1942; З. Серебрякова. Портрет С. Лифаря, 1961.
Модуль 3. Видатні явища в танцювальному мистецтві другої пол. ХХ – поч. ХХI ст.
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): фільм-балет «Весна священна» (муз.
І. Стравінського, хореогр. Піна Бауш, 1978); балет «Аполлон Мусагет» (фрагм., муз.
І. Стравінського, хореографія Дж. Баланчина, 1987); балет «Коштовності». Фрагм. «Рубіни»
(пост. Дж. Баланчіна); балет «Коштовності». Фрагм. «Діаманти» (пост. Дж. Баланчіна);
«Західна симфонія» (муз. Херши Кей, хореогр. Дж. Баланчина); балет «Айседора»
(хореографія М. Бежара); «Лебідь» (муз. К. Сен-Санса, хореогр. Ricardo Cue, вик. Серхіо
Берналь, 2019); балет «Болеро» (муз. М. Равеля, хореогр. М. Бежара, вик. М. Плісецька,
1977); балет «Болеро» (муз. М. Равеля, хореогр. М. Бежара – чоловіча версія); балет
«Болеро» (муз. М. Равеля, хореогр. Р. Петі); балет «Болеро» (муз. М. Равеля, хорегр.
Р. Поклітару); «Танець дощу». Піна Бауш; балет «Маленька смерть» (муз. В. А. Моцарта,
пост. І. Кіліана); балет «Татіана» (фрагм., муз. Л. Ауербах, пост. Дж. Ноймайєра); балет
«Дама з камеліями» (фрагм., муз. Ф. Шопена, пост. Дж. Ноймайєра); балет «Манон» (фрагм.,
муз. Ж. Массне, пост. К. Макміллана); «Сценарій» (пост. М. Каннінгема); фільм-балет
«Павана мавра» (муз. Г. Перселла, пост. Х. Лімона); «May B» (пост. М. Марен); балет
«Кармен-сюїта» (фрагм., муз. Ж. Бізе-Р. Щедрін, хореогр. А. Алонсо 1975); балет
«Лускунчик» (фрагменти, муз. П. Чайковського, пост. М. Бежара і М. Борна); Фред Астер і
хореографічний ансамбль; «Танець циліндрів» (пост. Ф. Астера); «Спортивне танго» (Сід
Чарріс і Ф. Астер); Балет «Клавіго» (фрагм., муз. Г. Яреда, пост. Р. Петі); Балет «Кармен»
(фрагм., муз. Ж. Бізе, пост. Р. Петі, 1980); Постановки Р. Поклітару в «Київ Модерн Балет» 50
(фрагменти на вибір); «Обранець сонця» Фольк–балет–містерія (муз. О. Шимко, хореогр.
А. Рубіної); Балет «Перехрестя» (муз. М. Скорика, хореогр. Р. Поклітару); Композиція шоубалету «Тодес» (Київська студія).
Супровідний (інші види мистецтва): Циркове шоу (Китай);
ОМ: Пам’ятник М. Фонтейн. Суррей, Велика Британія; Пам’ятник балерині. КовентҐарден, Лондон; М. Ходаковська. Фонтан «Три прима–балерини». Сучжоу, Китай;
К. Скритуцький. Балерина. Вулична скульптура, Київ, 2009.
Модуль 4. Танець у сучасному житті
Орієнтовний художній матеріал:
Основний (танцювальне мистецтво): дитячі ансамблі народного танцю: «Барвінок»
(Вінниця); «Подолянчик» (Хмельницький); Дитячо-юнацька хореографічна студія
ім. М. Коломійця «Щасливе дитинство» (Київ); Дитячо–юнацький ансамбль танцю
«Пролісок» (Кропивницький), Гопак; Ансамбль «Дитинство» Одеського міського центру
хореографічного мистецтва та ін.
Балети: Ю. Русинов, «Дюймовочка» (хореогр. Г. Ковтуна); Ю. Шевченко «Бармалей
та Айболить» (хореогр. В. Литвинова); «Буратіно і чарівна скрипка» (хореогр.
В. Литвинова), фрагм. 2 дії; «Буратіно і чарівна скрипка» (хореогр. В. Литвинова), 3 дія;
Л. Деліб. «Копелія»; Л. Деліб. «Лялька. Нова історія Копелії» (хореогр. С. Кона);
«Маленький принц» (на муз. В. А. Моцарта та українських колискових пісень, хореогр.
Р. Поклітару, Київ Модерн-балет); О. Шимко. «Снігова королева» (хореогр. А. Рубіної,
Харківська опера); «Снігова королева» (на муз. П. Чайковського, Е. Гріга, Ж. Массне та ін.,
хореогр. А. Рехвіашвілі, Національна опера України); Б. Павловський. «Білосніжка та
семеро гномів» (хореогр. Г. Майорова; хореогр. І. Храмова).
Телевізійні танцювальні шоу (на вибір): Елтон Джон і його шоу «Burn the Floor»
(«Запалюючи паркет») на основі європейської і латиноамериканської бальної програми;
танцювальні шоу Майкла Флетлі «Riverdance» на основі ірландських танців; «Lord of the dance»; шоу «Шалені пси» («Tap Dogs», Австралія) у жанрі степ–танцю; програми
«Євробачення» різних років.
ЕМ: «Казки Беатріс Поттер» (реж. Р. Міллз, хореогр.Ф. Аштона); «Павана Мавра», ч. 1
(фільм–балет на муз. Г. Перселла, хореогр. Х. Лімона, 1988); «Павана Мавра», ч. 2; «Павана
Мавра», ч. 3; фільм-балет «Галатея» (на музику Ф. Лоу, 1977 р.).
Супровідний (інші види мистецтва):
ЕМ: «Поворотний пункт» (реж. Г. Росс, 1977); анімаційний фільм «Балерина» (реж.
Е. Саммер, Е. Ворін, 2016); фільм-мюзикл «Трубач» (фрагм., реж. А. Матешко 2014);
МА: Метрополітен-Опера (Нью-Йорк, США); Сіднейський оперний театр (Сідней,
Австралія); Національний центр виконавських мистецтв (Пекін, Китай); Оперний театр
Копенгагена; Театр Аудиторіо-де-Тенерифе (Санта-Крус-де-Тенерифе, Іспанія); Храм
Лотоса, Делі, 1986; «Будинок Піаніно» (Музичний будинок), Хуайнань, Китай; З. Хадід.
Культурний центр Г. Алієва, Баку; Концертний зал імені Волта Діснея, Лос-Анджелес;
«Танцюючий дім», Прага, арх. В. Мілуніч і Ф. Ґері (архітектурна метафора танцюючої пари
Дж. Роджерс і Ф. Астера); Музей Гуггенгайма, Більбао.