Освітні програми відділення декоративно-прикладного мистецтва

by dhmadm · 29 Жовтня, 2025

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор Конотопської дитячої школи мистецтв

Конотопської міської ради Сумської області Наказ від 01.06.2022 № 35-ОД

Євгенія МИЩИШИНА

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПІДРІВНЯ

ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

ВІДДІЛЕННЯ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА,

клас декоративного мистецтва, клас образотворчого мистецтва

Конотопської дитячої школи мистецтв

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою Конотопської дитячої школи мистецтв

Конотопської міської ради Сумської області

протокол від 31.05.2022 №4

КОНОТОП – 2022

І. Загальні положення

Освітня програма елементарного підрівня відділення декоративно-прикладного мистецтва Конотопської дитячої школи мистецтв розроблена на основі Типової освітньої програми елементарного підрівня початкової мистецької освіти з образотворчого мистецтва (станкове та декоративне), клас образотворчого (станкового та декоративного) мистецтва, затвердженої Наказом міністерства культури України від 24.04.2019 № 352.

Освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти відділення декоративно-прикладного мистецтва, клас декоративного мистецтва, клас образотворчого мистецтва Конотопської дитячої школи мистецтв розроблена для елементарного підрівня початкової художньої освіти, основною метою здобуття якого є введення учнів у світ мистецтва, виявлення та розвиток їх художніх здібностей і талантів з раннього віку, формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації.

Освітня програма – це основний документ школи мистецтв, який визначає загальний нормативний зміст та основні засади й підходи до організації навчання на елементарному підрівні початкової художньої освіти.

Програма визначає мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття учнями обов’язкових результатів навчання.

Опанування програми дає можливість розкрити художній потенціал учнів, розвинути їх уяву, фантазію, образне мислення та реалізувати їх у своїх мистецьких творах, сформувати власне позитивне ставлення до мистецтва та його можливостей, креативний (творчий) підхід до розв’язання будь-яких питань як в мистецько-творчій діяльності, так і в повсякденному житті, в навчанні та роботі, незалежно від майбутньої або наявної професії, а також підготувати до застосування набутих у процесі навчання компетентностей впродовж життя та заохотити до продовження здобуття початкової мистецької освіти на базовому (середньому) підрівні початкової художньої освіти початкового професійного або загальномистецького спрямування.

Освітня програма розроблена на виконання статті 21 Закону України “Про освіту”, статті 16 Закону України “Про позашкільну освіту”, Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 N 1433, та наказу від 16.07.2018 N 633 “Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення освітніх програм мистецьких шкіл” для забезпечення освітнього процесу школи мистецтв.

Нормативний зміст початкової художньої освіти, визначений цією освітньою програмою, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової освіти елементарного підрівня художнього спрямування і не може бути скорочений або зменшений. Нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю, як загальний, так і за освітніми компонентами, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової освіти з декоративного /образотворчого мистецтва елементарного підрівня і не може бути скорочений або зменшений, окрім випадку: зарахування на навчання за освітньою програмою учня/учениці старшого від 6 (7) років (перший клас початкової загальноосвітньої школи), коли його початкові здібності, продемонстровані при вступі, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі. Рішення про скорочення нормативного терміну здобуття початкової мистецької освіти та обсягу опанування освітньої програми на початковому етапі приймається узгоджено викладачем, батьками, іншими законними представниками учня/учениці (для учнів шкільного віку) або самим учнем/ученицею (для дорослих) та педагогічною радою школи мистецтв. Скорочення строку опанування освітньої програми та обсягу годин на вивчення окремих дисциплін для учнів, які потребують звичайного темпу навчання, не допускається.

Освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання. Складником освітньої програми школи мистецтв є навчальний план, який складається на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Мета освітньої програми – узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

– узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;

– доступності та практичної спрямованості змісту навчання;

– наступності і перспективності навчання;

– логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних мистецьких компетентностей (результатів навчання);

– надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми – формування художньо-естетичного сприйняття для виявлення та розвитку творчих здібностей здобувача через опанування теоретичних, практичних компетентностей початкового рівня з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, набуття естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій через долучення до кращих зразків українського та світового мистецтва, то забезпечується шляхом опанування освітніх компонентів – навчальних дисциплін, передбачених освітньою програмою.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

формування:

– художнього пізнання світу, здатності осягнути, оцінити й емоційно пережити те, що сприймається (зоровий образ, чуттєвий образ тощо);

– здатності розуміти форму, переносити оцінки і художні судження на сприйняття явищ дійсності та інших видів мистецтва;

– початкових практичних навичок побудови композиції та формоутворення із застосуванням різноманітних художніх матеріалів і технік;

– мотивації до самостійного продуктивного навчання, творчого розвитку здобувача шляхом залучення до кращих мистецьких зразків;

– позитивного ставлення до художнього твору, що поглиблює особистісний досвід;

– здатності гармонійної взаємодії у творчому колективі під час спільного (колективного) створення художнього образу в процесі втілення мистецького проекту;

– необхідних компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), що забезпечують можливість продовжувати навчання за фахом за освітньою програмою з декоративного\образотворчого мистецтва (станкового та/або декоративного) базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування, або за спорідненими видами мистецтв (театральне мистецтво, театрально-декораційне мистецтво, дизайн (за видами), мультимедіа тощо);

розвиток:

– чуттєво-емоційної сфери;

– універсальних художньо-творчих якостей учнів (уваги, спостережливості, уяви, фантазії, оригінального образного та об’ємно-просторового мислення, художнього смаку);

– сенсорних здібностей (сприйняття кольору, форми, маси, ритму, фактури);

– набутих елементарних знань та навичок у самостійній художньо-творчій роботі (з натури, з пам’яті, за уявою, на підставі вражень від почутого і побаченого);

засвоєння учнями елементарних знань про:

– види образотворчого мистецтва станкове та декоративне як специфічні засоби пізнання і відображення навколишнього світу; історію їх розвитку; роль у культурному середовищі та житті суспільства загалом;

– основні поняття образотворчого та декоративного мистецтва;

– основи художньої мови різних видів образотворчого мистецтва, а також виражальні можливості художніх матеріалів і технік.

Зміст навчання за освітньою програмою базується на запровадженні більш сучасної та ефективної системи навчання з образотворчого та декоративного мистецтв, дитиноцентризмі (людиноцентризмі), що виявляється в можливості врахування та задоволення індивідуальних потреб кожного/-ої учня/учениці в загальному процесі навчання, на набутті теоретичних, теоретико-практичних та практичних художніх компетентностей, створенні умов для професійної художньо-творчої самореалізації особистості учня/учениці, модернізації змісту початкової художньої освіти, а також академічних свобод учасників освітнього процесу.

Нормативний строк навчання за освітньою програмою становить 4 роки для учнів, які розпочали навчання у 6 або 7 років (перший клас початкової загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за бажанням батьків (інших законних представників). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти елементарного підрівня за цією типовою освітньою програмою з будь-якого віку.

Тривалість опанування типової освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття початкової мистецької освіти за цією освітньою програмою є очна форма. Враховуючи санітарно-епідемічну ситуацію, правовий режим (військовий стан), можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається організація навчання за іншими формами навчання – домашньою, дистанційною, очно-дистанційною або екстернатною.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою.

Розпочати навчання за освітньою програмою початкової художньої освіти на елементарному підрівні може особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє невеличкий альбом власних творчих робіт, а також на прохання екзаменатора описує їх, визначаючи сюжет, основні кольори та інструменти, за допомогою яких вони були виконані.

Загальний мінімальний нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання на елементарному підрівні (4 роки) становить 770 годин з розрахунку 35 навчальних тижнів на рік:

Роки навчання	Середня кількість навчальних годин на тиждень	Кількість годин протягом навчального року (в середньому 35 тижнів)
на 1 та 2-му роках навчання	5	350
на 3 та 4-му роках навчання	6	420
Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання за типовою освітньою програмою (4 роки)		770

Основною формою організації освітнього процесу за освітньою програмою є груповий урок.

У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано використовувати інтерактивні форми організації освітнього процесу – мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, слухання музики, перегляд (наживо чи в записі) виставок, вистав, відвідування інших мистецьких заходів.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог освітньої програми. Вибір форм і методів навчання викладач визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Наповнюваність груп учнів елементарного підрівня освіти для проведення групових занять з навчальних дисциплін та для досягнення очікуваного результату складає з навчальних дисциплін:

«Образотворче мистецтво: станкове та декоративне» – 8 учнів;

«Декоративно-прикладне мистецтво» – 8-10 учнів;

«Живопис» – 8-10 учнів;

«Виготовлення реквізиту, костюмів, ляльок» – 8-10 учнів;

«Ліплення» – 6 – 8 учнів;

«Бесіди про мистецтво» – 12 – 15 учнів.

У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20 %. У разі значного перевищення контингенту (понад 20 %) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного здобувача. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх з досягненнями інших учнів. Виставлення оцінок здобувачам шкільного віку на першому або другому роках навчання не передбачено.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової художньої освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Завдання оцінювання на елементарному підрівні початкової художньої освіти – розкрити потенціал кожної дитини, підтримувати та надихати її навчатися на наступному підрівні початкової мистецької освіти.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес у вивченні предметів в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її поступу в набутті динамічних знань, а не за результатами порівняння його/її досягнень, складності роботи іншого/-ої учня/учениці.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень (нормативних результатів навчання) учнів застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається протягом навчального року за підсумками роботи під час навчальних занять у формі переглядів (модульних та семестрових) робіт, їх обговорення або опитувань (згідно зі специфікою навчальної дисципліни). Поточний контроль здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчання учнів та корегування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до них викладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річних переглядів творчих робіт за кожним компонентом освітньої програми в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов’язкових результатів навчання.

Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

«Образотворче мистецтво: станкове та декоративне»/ «Декоративно – прикладне мистецтво», «Живопис» та «Бесіди про мистецтво» – перегляд творчих робіт учнів з презентацією, обговоренням та опитуванням.
«Ліплення» – перегляд творчих робіт.

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених освітньою програмою школи мистецтв, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня.

Для оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання елементарного підрівня початкової мистецької освіти застосовується:

вербальне (формувальне) оцінювання, яке передбачає діагностику досягнутих результатів та надання вербальної (усної та письмової) характеристики;
бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання для учнів шкільного віку на першому і другому роках навчання не застосовується.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівні:

Початковий (1 – 3 бали)
Середній (4 – 6 бали)
Достатній (7 – 9 балів)
Високий (10 – 12 балів)

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою школи мистецтв та навчальними програмами дисциплін.

Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначених освітньою програмою школи мистецтв, можуть бути рекомендованими до навчання на наступному підрівні за загальномистецьким або початковим професійним спрямуванням.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою школи мистецтв укомплектована необхідними обов’язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 N 475 (зі змінами).

Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за типовою освітньою програмою передбачає досягнення таких обов’язкових результатів навчання:

Вид компетентності	Зміст (цілі) навчання	Очікувані результати навчання
1. Загальна інтегрована компетентність	Самостійне опанування нескладного навчального матеріалу. Об’єктивне самооцінювання та самостійний пошук інформації. Здатність до подальшого навчання мистецтву та мистецьких практик.	Самостійно виконує навчальні завдання. Об’єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності. З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання. Використовує для вирішення творчих завдань різні джерела інформації. Готовий до продовження навчання за фахом за освітньою програмою з образотворчого мистецтва (станкового або декоративного) / декоративного мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування або за освітніми програмами споріднених мистецтв.
2. Мистецько-теоретична компетентність	Знання та розуміння поняття “мистецтво”, видів та жанрів мистецтв, основних естетичних категорій, різновидів творів мистецтва. Знання і здатність до розуміння проявів культурного розмаїття. Здатність до спілкування на теми мистецтва державною мовою.	Демонструє розуміння, поняття “мистецтво”, основних і естетичних категорій. Висловлює особисте ставлення до творів мистецтва та пояснює його. Називає види мистецтв та жанри мистецьких творів у межах навчальних програм. Виявляє розуміння культурного розмаїття та розпізнає в межах навчальної програми. Знає, розрізняє твори народного мистецтва. Проявляє любов до українського мистецтва. Ставиться з інтересом до мистецтва різних народів. Спілкується в групі, колективі, з викладачем державною мовою.
3. Художньо-теоретична компетентність	Теоретичні основи станкового та декоративного образотворчих мистецтв, фахові поняття.	Називає види та жанри образотворчого / декоративного мистецтва. Демонструє знання та розуміння термінології з образотворчого (станкового та декоративного)/ декоративно-ужиткового мистецтва, визначених навчальними програмами. Демонструє знання та розуміння понять “ліплення”,”форма”, “об’єм”, “рельєф”, “простір””схема”; називає засоби виразності художніх творів у межах, передбачених вимогами навчальних дисциплін; читатє та розуміє схеми.
4. Художньо-виконавська компетентність	Відтворення образів за завданнями викладача з використанням уяви, фантазії у матеріалах і техніках.	Демонструє наявність власного задуму шляхом створення на його основі та за допомогою викладача композиційно цілісного образу засобами образотворчого / декоративного мистецтва та ліплення. Виконує творчі завдання та створює творчі роботи із застосуванням технік образотворчого / декоративного мистецтва, технік, матеріалів та інструментів в обсягах, передбачених програмами відповідних навчальних дисциплін. Застосовує засоби виразності в художніх творах у межах, передбачених вимогами навчальних дисциплін. Застосовує традиційні варіанти оформлення та презентації власних творчих робіт.
5. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві	Створення та оформлення спільного колективного художнього твору.	Створює у складі творчої групи колективний художній твір за допомогою викладача. Демонструє розуміння своєї ролі в спільній мистецькій роботі та відповідальності за її якість. Демонструє гарну взаємодію з іншими учасниками у колективному створенні художніх творів. Бере участь у оформленні колективного твору.
6. Компетентність з публічного мистецького виступу	Здатність та психологічна готовність до публічного демонстрування своїх навчальних та мистецьких досягнень.	Представляє власний або колективний художній твір державною мовою. Пояснює свій задум, втілений в його художньому творі, та веде нескладний діалог з викладачем під час презентації художнього твору. Належним чином оформлює свою творчу роботу та правильно (за допомогою викладача) розміщує її на колективній виставці. Демонструє прагнення до творчої комунікації та виставкової діяльності, а також до участі у художніх фестивалях і конкурсах. Демонструє культуру зовнішнього вигляду та поведінки під час публічного мистецького виступу

Конкретні очікувані результати навчання учнів, які відображають набуття ними компетентностей, визначаються навчальними програмами дисциплін.

III. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти.

Нормативний зміст освітньої програми елементарного підрівня з складається з інваріантної та варіативної частин, які є однаково обов’язковими для включення до програми навчання учня/учениці і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання. Освітня програма, у якій вилучено будь-який з визначених нижче освітніх компонентів або скорочено обсяг навчального навантаження, передбаченого для їх опанування, визнається такою, що не відповідає освітній програмі (стандарту).

Інваріантний складник змісту початкової освіти елементарного підрівня – це мінімальний нормативний складник, який не може бути меншим встановленого обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених типовою освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

– запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших видів мистецтва тощо. У такому випадку зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін предметів, факультативів, видів діяльності за вибором учня/учениці, враховуючи можливості школи мистецтв;

– підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої навчальної дисципліни здійснюється педагогічною радою школи мистецтв і відображається в робочому навчальному плані;

– проведення пленерів, підготовки виставок, конкурсів, інших публічних виступів тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою школи мистецтв і відображається в робочому навчальному плані. Рішення про такий розподіл приймається з урахуванням профільного спрямування, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази школи, а також бажання учнів.

Варіативність змісту початкової художньої освіти елементарного підрівня реалізується також через запровадження в навчальних програмах дисциплін резервного часу, що створює простір для забезпечення умов щодо здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості з урахуванням психофізичного розвитку учня/учениці та допустимого навантаження для різних вікових категорій.

Для елементарного підрівня початкової музичної освіти є обов’язковими такі освітні компоненти:

для класів з декоративного мистецтва:

Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	Кількість навчальних годин на тиждень (усього годин) за роками навчання										*Усього годин****			Форма підсумкового контролю на завершення навчання за програмою
	1-й рік	2-й рік			3-й рік			4-й рік
*Інваріативний складник***
Декоративно-прикладне мистецтво	2		2			2			2			*280*		Перегляд творчих робіт з презентацією
Живопис	2		2			2			2			*280*		Перегляд творчих робіт з презентацією
Виготовлення ляльок	0		0			1			1			70		х
*Варіативний складник*
*Навчальна дисципліна за вибором та/або інші форми роботи	1	1			1			1			*140*			Відповідно до навчальних програм
*Усього годин на тиждень*	5	5			6			6			х			х
*Усього годин на навчальний рік*	*175*			*175*			*210*			*210*			*770*	х

*Навчальні дисципліни за вибором: «Дизайн», «Театрально-декораційне мистецтво», «Музичний інструмент», «Спів», «Ритміка», «Танець», «Грим», «Мистецтво візажу», «Ліплення з пластиліну».

**Інші форми роботи: підготовка виставок, підготовка до конкурсів, інших публічних демонстрацій тощо.

*** Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного типовою освітньою програмою, зменшення якого не допускається.

Для класів з образотворчого мистецтва

Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	Кількість навчальних годин на тиждень (усього годин) за роками навчання				*Усього годин****	Форма підсумкового контролю на завершення навчання за програмою
Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	*Усього годин****
*Інваріативний складник***
Образотворче мистецтво: станкове та декоративне	2	2	2	2	*280*	Перегляд творчих робіт з презентацією
Ліплення	2	2	2	2	*280*	Перегляд творчих робіт з презентацією
Бесіди про мистецтво	0	0	1	1	70	х
*Варіативний складник*
*Навчальна дисципліна за вибором та/або інші форми роботи	1	1	1	1	*140*	Відповідно до навчальних програм
*Усього годин на тиждень*	5	5	6	6	х	х
*Усього годин на навчальний рік*	*175*	*175*	*210*	*210*	*770*	х

*Навчальні дисципліни за вибором: «Дизайн», «Театрально-декораційне мистецтво», «Виготовлення ляльок» «Музичний інструмент», «Спів», «Ритміка», «Танець», «Грим», «Мистецтво візажу», «Ліплення з пластиліну».

**Інші форми роботи: підготовка виставок, підготовка до конкурсів, інших публічних виступів тощо.

Планування та організація освітнього процесу.

Нормативний зміст освітньої програми конкретизується у навчальному плані дитячої школи мистецтв, який деталізує зміст і структуру освітнього процесу.

У разі обрання учнем/ученицею в рамках варіативної частини навчальної дисципліни з програм музичного мистецтва або хореографії, у навчальному плані зазначаються дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера.

У навчальному плані також зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану школа мистецв складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та, за необхідності, концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання освітньої програми. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін.

Повноцінність початкової художньої освіти елементарного підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією освітньою програмою.

Планування та організація освітнього процесу за навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

При складенні розкладу занять (уроків) для учнів з числа дітей 6 – 7 років або осіб з особливими потребами рекомендується рівномірно розподіляти навчальне навантаження кожного учня протягом тижня з розрахунку не більше 2 – 3 заняття (уроки) на день.

Навчальна дисципліна “Бесіди про мистецтво” є загальною інтегрованою дисципліною і поділ на групи для її вивчення може відбуватися без урахування фаху учня/учениці.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника освітньої програми, здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів школи мистецтв до організації освітнього процесу в наступний спосіб:

Запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших інструментів або видів мистецтва тощо.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами, видами діяльності за вибором, враховуючи можливості відповідної мистецької школи, є: не передбачені навчальною програмою навчальної дисципліни “Образотворче мистецтво: станкове та декоративне” види і техніки декоративного мистецтва, дизайн (за видами), театрально-декораційне мистецтво, виготовлення ляльок, музичний інструмент, спів (хоровий), ритміка, танець, інтегровані дисципліни з музичного мистецтва, театрального мистецтва тощо.

Вивчення окремих, не передбачених нормативним змістом, технік, матеріалів у створенні художніх творів, інших видів мистецтва може розподілятися з розрахунку півроку, рік або два на одну техніку, дисципліну з іншого виду мистецтва (залежно від бажання учня/учениці або логічного завершення вивчення навчальної дисципліни).

2) Використання години варіативного складника для підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника здійснюється у разі:

– значного відставання учня/учениці від планових показників навчальних досягнень з цієї дисципліни (критично низького темпу засвоєння навчального матеріалу), виявлених за результатами поточного контролю;

– виявлення в учня/учениці протягом першого півріччя навчання особливих художніх здібностей, що передбачає необхідність опанування ним/нею більш складних художніх технік і матеріалів.

3) Планування сукупно раз на півроку чи на рік годин на проведення пленерної практики, підготовки виставок, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів тощо.

При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором школи мистецтв. Для цього всі навчальні дисципліни варіативного складника конкретизуються в лівому стовпці “Навчальні дисципліни” з визначенням відповідної кількості годин на їх вивчення. Якщо години варіативного складника розподіляються для підсилення навчальної дисципліни інваріантного складника, то ці години додаються до нормативної кількості годин, передбачених навчальним планом для відповідної дисципліни. Якщо певний обсяг навчального навантаження спрямовується на пленерну практику, підготовку до конкурсів, виставок тощо і планується сукупно (раз на півроку, раз на рік), то цей обсяг вказується в крайньому правому стовпці навчального плану “Усього годин”.

Роз’яснення щодо планування концертмейстерських годин.

У разі обрання учнем/ученицею з варіативного складника навчальних дисциплін, пов’язаних з музичним або хореографічним мистецтвом, для забезпечення навчальних занять (уроків) такого здобувача передбачаються концертмейстерські години, плануються згідно з потребами освітнього процесу, для уроків з навчальної дисципліни “Музичний інструмент” (окрім музичних інструментів: фортепіано, арфа, синтезатор, бандура, баян, акордеон, гітара), “Танець”, “Ритміка” тощо з розрахунку 100 % годин, передбачених для проведення аудиторних індивідуальних занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожного здобувача) відповідно до навчальної програми.

IV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецької освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти елементарного підрівня передбачають у мистецьких школах здійснення таких процедур і заходів:

– удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;

– оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів мистецької школи;

– контроль за виконанням навчальних планів освітньої програми школи мистецтв, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;

– щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;

– збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;

– створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

– забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;

– забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність школи;

– моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);

– створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників мистецьких шкіл та учнів;

– інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у мистецьких школах покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) художню освіту або вищу художню освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів (за необхідності), обладнаних класів (аудиторій), приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти елементарного підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості надання освітніх послуг мистецькою школою.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти елементарного підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в в школі мистецтв.

Конотопська дитяча школа мистецтв оприлюднює свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті: https://dshm.osvita-konotop.gov.ua/category/osvitni-programi

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор Конотопської дитячої школи мистецтв Конотопської міської ради Сумської області

Наказ від 01.06.2022 № 35-ОД

Євгенія МИЩИШИНА

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

СЕРЕДНЬОГО (БАЗОВОГО) ПІДРІВНЯ

ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

ВІДДІЛЕННЯ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА,

клас декоративного мистецтва,

Конотопської дитячої школи мистецтв

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою Конотопської дитячої школи мистецтв

Конотопської міської ради Сумської області

протокол від 31.05.2022 №4

КОНОТОП – 2022

І. Загальні положення

Освітня програма середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти відділення декоративно-прикладного мистецтва, клас декоративного мистецтва, Конотопської дитячої школи мистецтв розроблена на основі Типової освітньої програми середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з декоративного мистецтва початкового професійного спрямування, класи декоративного мистецтва (у тому числі за видами: вишивка, витинанка, петриківський розпис, ткацтво, гончарство, кераміка, різьблення, лозоплетіння, паперопластика, бісероплетіння, батик, виготовлення народних ляльок тощо), затвердженої Наказом міністерства культури України від 24.04.2019 № 352.

Освітня програма є документом, який визначає загальний нормативний зміст, основні засади й підходи до організації освітнього процесу, мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг навчального навантаження, що забезпечує набуття учнями обов’язкових результатів навчання (компетентностей) з декоративного мистецтва.

Освітня програма розроблена на виконання частини сьомої статті 21, частини третьої статті 33 Закону України «Про освіту», статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту», Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20 грудня 2017 № 1433.

Опанування програми дає можливість:

– продовжити подальше здобуття мистецької освіти професійного спрямування з декоративного або художнього мистецтва, дизайну чи візуальних мистецтв в системі фахової передвищої освіти або на поглибленому підрівні початкової художньої освіти.

– застосовувати набуті в процесі навчання компетентності (знання, вміння, навички, розуміння, ставлення) у повсякденному житті для забезпечення естетичних потреб особистості, у тому числі через індивідуальну мистецько-творчу діяльність.

Освітня програма містить передбачені Типовою освітньою програмою середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з декоративного мистецтва початкового професійного спрямування, класи декоративного мистецтва (у тому числі за видами: вишивка, витинанка, петриківський розпис, ткацтво, гончарство, кераміка, різблення, лозоплетіння, паперопластика, бісероплетіння, батик, виготовлення народних ляльок тощо), затвердженої Наказом міністерства культури України від 24.04.2019 № 352, нормативний зміст (освітні компоненти), обсяг, компетентності та результати навчання.

Освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання. Складником освітньої програми школи мистецтв є навчальний план, який розробляється на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Мета освітньої програми – узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями, визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;
доступності та практичної спрямованості змісту навчання;
наступності і перспективності навчання;
логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями, нормативних мистецьких компетентностей (результатів навчання);
надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми – формування практичних і теоретичних компетентностей з декоративного мистецтва, мотивування до продовження здобуття мистецької освіти на наступному рівні/підрівні, а також набуття особистого художньо-творчого досвіду.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

набуття або вдосконалення компетентностей у сфері декоративного мистецтва комплексно або за різними видами, техніками, матеріалами тощо;
розвиток універсальних художньо-творчих якостей (уваги, спостережливості, уяви, фантазії, оригінального образного та об’ємно-просторового мислення, художнього смаку), а також сенсорних здібностей (сприйняття кольору, форми, маси, ритму, фактури);
удосконалення здатності аналізувати форму, переносити оцінки і художні судження на сприйняття явищ дійсності та інших видів мистецтв;
набуття ґрунтовних навичок самостійної художньо-творчої роботи з натури, з пам’яті, за уявою, на підставі вражень від почутого і побаченого;
формування стійкої здатності до гармонійної взаємодії у навчальному та творчому колективах;
вироблення мотивації та заохочення до самостійного продуктивного навчання, творчого пошуку та здобуття мистецької професії.

Нормативний строк навчання за освітньою програмою становить 5 років для учнів, які розпочали навчання у 10-11 років (п’ятий клас середньої загальноосвітньої школи) та продовжують навчання в школі мистецтв. Учні, які тільки розпочинають навчання в школі мистецтв за цим напрямком і не навчалися раніше, теж можуть опановувати зазначену програму. Учні, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося 10-11 років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (інших законних представників).

У разі зарахування на навчання за освітньою програмою учнів старшого віку, ніж 10-11 років (п’ятий клас середньої загальноосвітньої школи), тривалість (в роках) опанування освітньої програми (нормативний строк здобуття освіти) може бути зменшена не більше як на 2 роки, якщо це обумовлено необхідністю подальшого вступу до закладу фахової передвищої освіти.

Особи з особливими освітніми потребами також можуть здобувати початкову мистецьку освіту середнього (базового) підрівня за цією освітньою програмою. Тривалість опанування типової освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання на базовому підрівні з декоративного мистецтва. Розпочати навчання в класах декоративного мистецтва на середньому (базовому) підрівні може особа, яка при вступі демонструє наявність компетентностей елементарного підрівня з декоративного мистецтва а також особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє невеличке портфоліо власних творчих робіт, та на прохання екзаменатора описує їх, визначаючи сюжет, основні матеріали та інструменти, за допомогою яких вони були виконані.

Основною формою організації освітнього процесу є урок – груповий або індивідуальний. Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених освітньою програмою. Форми і методи навчання, види уроків та іншої навчальної діяльності викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить 6-8 учнів. У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або перевищенням кількості учнів відносно зазначених нормативів допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20%. У разі значного перевищення контингенту (понад 20%) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Упродовж навчання учні шкільного віку за підтримки викладачів розвивають компетентності самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє утвердженню розуміння власної відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставленні та їх корекції.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється як за одиничні завдання, так і за прогрес в опануванні дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль здійснюється кожним викладачем упродовж навчального року за підсумками опанування модулів кожної навчальної дисципліни з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та коригування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач. Періодичність та строки поточного контролю визначаються робочою програмою з навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов’язкових результатів навчання.

Наприкінці п’ятого (випускного) року навчання проводиться підсумковий контроль за результатами опанування освітньої програми:

«Художнє моделювання одягу», «Вишивка», «В’язання», «Декоративно-прикладне мистецтво» – у формі комплексного перегляду творчих робіт за всіма навчальними дисциплінами, з презентацією, обговорюванням та опитуванням.
«Живопис» – у формі перегляду творчих робіт.
«Початковий курс історії декоративного мистецтва» – у формі співбесіди з виконанням творчого завдання відповідно до навчальної програми дисципліни.

За результатами підсумкового контролю на п’ятому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених освітньою програмою школи мистецтв, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту середнього (базового) підрівня початкового професійного спрямування.

Для визначення міри досягнення учнями результатів навчання середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти застосовується бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівня:

Початковий (1-3 бали);
Середній (4 – 6 бали);
Достатній (7 – 9 балів);
Високий (10 – 12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на п’ятому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними навчальними програмами дисциплін, які опановував/опанувала учень/учениця.

Учні, які досягли результатів навчання, можуть бути рекомендовані до подальшого здобуття художньої освіти в системі фахової передвищої освіти або на поглибленому підрівні початкової мистецької освіти (за наявності).

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою школа мистецтв укомплектована необхідними обов’язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 № 475 (зі змінами).

ІІ. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за освітньою програмою передбачає досягнення таких обов’язкових результатів навчання.

Вид компетентності

Зміст (цілі) навчання

Очікувані результати навчання

1. Загальна інтегрована компетентність

Удосконалення навичок самостійної творчої роботи, мотивація до подальшого навчання декоративному мистецтву.

Використання набутих компетентностей у власній мистецько-творчій діяльності.

Самостійно виконує навчальні завдання.

Об’єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності.

З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання.

Готовий до здобуття фахової передвищої мистецької освіти або продовження навчання за освітньою програмою на поглибленому підрівні початкової мистецької освіти за фахом або спорідненими видами мистецтв.

2. Мистецько-теоретичні компетентності

Види та жанри образотворчого декоративного мистецтва, їх характерні риси.

Українське народне декоративне мистецтво, його види, жанри, походження, становлення, найбільш яскраві представники, їх мистецький доробок.

Регіональні особливості українського традиційного декоративного мистецтва, їх характерні риси.

Знає та розрізняє жанри образотворчого декоративного мистецтва, народного образотворчого мистецтва, різновиди декоративних технік.

Знає найбільш відомі центри розвитку декоративного мистецтва, розпізнає їх твори мистецтва.

Демонструє знання та розуміння понять образотворчого декоративного мистецтва, передбачених навчальною програмою, усвідомлює специфіку декоративної композиції.

Розрізняє засоби виразності художніх творів у межах, передбачених вимогами навчальних дисциплін (декоративної композиції, рисунку, живопису, формотворення).

Демонструє знання та розуміння найбільш яскравих представників українського декоративного мистецтва, їх мистецький доробок.

Спілкується на художньо-мистецьку тематику державною мовою.

3. Художньо-виконавська компетентність

Закони декоративної композиції як основи всіх видів декоративного мистецтва.

Художньо-пластичні матеріали і декоративні техніки.

Інструментарій декоративного мистецтва (за видами).

Вміє самостійно шукати свою тему в мистецтві.

На основі власного задуму створює (самостійно / за допомогою викладача) композиційно цілісний образ засобами декоративного мистецтва. Вміє творчо опрацювати художній образ, стилізуючи та узагальнюючи його.

Впевнено передає художню форму за уявою.

Визначає конструктивні особливості побудови декоративних об’єктів, використовуючи відповідні пропорції.

Відтворює розмаїття текстури і фактури декоративних форм, тональний контраст і нюанс предметів.

Демонструє вміння зображати різноманітні художні форми (природні мотиви, елементи рослинного і тваринного світу, людину) в статиці та динаміці.

Впевнено володіє художньо-пластичними матеріалами та декоративними техніками.

Правильно застосовує всі передбачені програмою навчальної дисципліни інструменти для створення творів декоративного мистецтва.

4. Компетентність колективної взаємодії в мистецькій діяльності

Здатність творити та демонструвати свої здібності в мистецькому колективі.

Бере участь у складі творчої групи під час створення колективного художнього образу (мистецького проекту), якісно виконує покладені на нього завдання.

Розуміє свою роль та відповідальність у спільному створенні колективних художніх творів.

5. Компетентність з публічного мистецького виступу

Культура публічного мистецького виступу.

Оформлення та презентації власних творчих робіт.

Демонструє прагнення до творчої комунікації та виставкової діяльності (в межах школи, району, міста тощо).

Бере участь у фестивалях, конкурсах різних рівнів.

Відкрито спілкується із глядачами, пояснює свій задум, втілений в його художньому творі.

Демонструє культуру публічного мистецького виступу (зовнішній вигляд, поведінка). Активно взаємодіє з іншими учасниками у колективному експонуванні художніх творів.

Оформлює і презентує власні творчі роботи у різноманітних варіантах.

Конкретні очікувані результати навчання учнів за окремими освітніми компонентами визначаються навчальними програмами дисциплін.

ІІІ. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти

Нормативний зміст освітньої програми поєднує освітні компоненти інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов’язковими для включення до програми навчання учня/учениці і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи, у якій вилучено будь-який з визначених нижче освітніх компонентів або скорочено обсяг навчального навантаження, передбаченого для їх опанування, визнається такою, що не відповідає типовій освітній програмі.

Інваріантний складник змісту початкової освіти середнього (базового) підрівня – це мінімальний нормативний складник, який не може бути скороченим і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених типовою освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом;
підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;
підготовки до конкурсів, виставок, інших публічних демонстрацій тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою школи мистецтв і відображається в робочому навчальному плані.

Для середнього (базового) підрівня початкової освіти з декоративного мистецтва є обов’язковими такі освітні компоненти:

Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	Кількість навчальних годин на тиждень (усього годин) за роками навчання					*Усього годин****	Форма підсумкового контролю на завершення навчання за програмою
Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік	*Усього годин****
*Інваріативний складник*
Художнє моделювання одягу	2	2	2	3	3	*420*	Перегляд творчих робіт з презентацією, обговорюванням та опитуванням
Вишивка	1	1	1	1	1	*175*
В’язання	0	0	1	1	1	*105*
Декоративно-прикладне мистецтво	1	1	1	1	1	*175*
Живопис	2	2	2	2	2	*350*	Перегляд творчих робіт з презентацією, обговорюванням та опитуванням
Початковий курс історії декоративного мистецтва	1	1	1	1	1	*175*	Співбесіда з виконанням творчого завдання
*Варіативний складник*
Навчальна дисципліна за вибором* та/або інші форми роботи**	1	1	1	1	1	*175*	Відповідно до навчальних програм
*Усього годин на тиждень*	8	8	9	10	10	х	х
*Усього годин на навчальний рік*	*280*	*280*	*315*	*350*	*350*	*1575*	х

*Навчальні дисципліни за вибором: «Дизайн», «Театрально-декораційне мистецтво», «Виготовлення ляльок», «Пленерна практика», «Ліплення з пластиліну», «Графічні техніки».

**Інші форми роботи: підготовка виставок, підготовка до конкурсів, інших публічних демонстрацій тощо.

***Зазначена кількість навчальних годин встановлена на кожного/кожну учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою, з розрахунку 35 навчальних тижнів на навчальний рік і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного типовою освітньою програмою, зменшення якого не допускається.

Рекомендації щодо планування та організації освітнього процесу

Освітня програма школи мистецтв та розроблений на її основі навчальний план деталізують зміст і структуру освітнього процесу. У навчальному плані зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану школа мистецтв складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних годин і ставок, необхідних для виконання освітньої програми мистецької школи. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін. У робочому навчальному плані зазначаються дисципліни як інваріантного, так і варіативного складників за спільним рішенням учасників освітнього процесу.

Планування та організація освітнього процесу за робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника освітньої програми здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів школи щодо організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: додаткові декоративні техніки (за видами), дизайн (за видами), театрально-декораційне мистецтво, виготовлення ляльок, пленерна практика, образотворчі техніки (за видами) тощо.

Обсяг годин на вивчення та послідовність викладання факультативів і навчальних дисциплін за вибором визначається з урахуванням доцільності та забезпечення досягнення учнем/ученицею необхідних додаткових навчальних результатів.

2) планування щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку на підготовку до конкурсів, виставок, інших публічних демонстрацій тощо. При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором школи мистецтв.

ІV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості

середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня передбачають здійснення таких процедур і заходів:

удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;
оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів;
контроль за виконанням навчальних планів освітньої програми школи мистецтв, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;
збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;
забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;
забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність школи мистецтв;
моніторинг та покращення соціально-психологічного середовища школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);
створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників мистецьких шкіл та учнів;
інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у школі мистецтв покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача можуть обіймати особи, які мають фахову передвищу (середню спеціальну) художню освіту або вищу освіту з образотворчого/декоративного мистецтва та дизайну, сертифіковані майстри народної творчості за жанрами декоративного мистецтва, які здатні забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я яких дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітніх програм, навчального плану, робочого плану, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних посібників, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відео-хрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін), методик та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, обладнаних класів (спеціалізованих аудиторій), приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення масових заходів, урочистостей державною мовою.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – безперервне відстеження результатів навчання учнів, прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями знань, що сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення, та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів іншого інструментарію, для оцінки якості освітньої діяльності закладів початкової мистецької освіти та (або) якості освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту типової освітньої програми та підвищення якості надання освітніх послуг мистецьким закладом.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в школі мистецтв.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор Конотопської дитячої школи мистецтв Конотопської міської ради Сумської області

Наказ від 01.06.2022 № 35-ОД

Євгенія МИЩИШИНА

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

СЕРЕДНЬОГО (БАЗОВОГО) ПІДРІВНЯ

ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

ВІДДІЛЕННЯ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА,

клас образотворчого мистецтва,

Конотопської дитячої школи мистецтв

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою Конотопської дитячої школи мистецтв

Конотопської міської ради Сумської області

протокол від 31.05.2022 №4

КОНОТОП – 2022

І. Загальні положення

Освітня програма середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти відділення декоративно-прикладного мистецтва, клас образотворчого мистецтва, Конотопської дитячої школи мистецтв розроблена на основі Типової освітньої програми середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з образотворчого мистецтва початкового професійного спрямування (станкове мистецтво та скульптура), затвердженої Наказом міністерства культури України від 24.04.2019 № 352.

Опанування програми дає можливість:

– продовжити подальше здобуття мистецької освіти професійного спрямування з образотворчого мистецтва, дизайну чи візуальних мистецтв в системі фахової передвищої освіти або на поглибленому підрівні початкової художньої освіти.

Освітня програма, розроблена на основі типової освітньої програми, середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з образотворчого мистецтва початкового професійного спрямування

(станкове мистецтво та скульптура), затвердженої Наказом міністерства культури України від 24.04.2019 № 352, містить передбачені нею нормативний зміст (освітні компоненти), обсяг, компетентності та результати навчання.

Освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання. Складником освітньої програми школи є навчальний план, який розробляється на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Типова освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;
доступності та практичної спрямованості змісту навчання;
наступності і перспективності навчання;
логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями, нормативних мистецьких компетентностей (результатів навчання);
надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми – формування теоретичних, теоретико-практичних та виконавських компетентностей з образотворчого (станкового) мистецтва початкового професійного підрівня, мотивування до продовження здобуття мистецької освіти на наступному рівні/підрівні, а також набуття особистого художньо-творчого досвіду.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

формування початкових професійних художньо-виконавських компетентностей, опанування художніх технік, матеріалів, інструментів відповідно до навчальних програм;
розвиток навичок художньо-образного мислення як способу застосування мови образотворчого мистецтва;
формування здатності аналізувати форми у навколишньому середовищі, а також на основі сприйняття, явищ дійсності та інших видів мистецтв;
формування здатності до аналізу творів видатних представників світового та українського мистецтва, усвідомлення їх художнього змісту та естетичного значення, формування власного ставлення до них та висловлення особистих вражень;
вироблення мотивації та заохочення до самостійного продуктивного навчання, творчого пошуку, позитивного ставлення до творчої діяльності та здобуття подальшої художньої освіти.

Нормативний строк навчання за освітньою програмою для учнів, які розпочали навчання у 10-11 років (п’ятий клас середньої загальноосвітньої школи) становить 5 років. Учні, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося 10 років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (або інших законних представників).

Особи з особливими освітніми потребами також можуть здобувати початкову мистецьку освіту середнього (базового) підрівня за цією освітньою програмою. Тривалість опанування освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за типовою освітньою програмою. Розпочати навчання в класах образотворчого мистецтва на середньому (базовому) підрівні може особа, яка при вступі демонструє наявність компетентностей елементарного підрівня з образотворчого мистецтва (станкове мистецтво та скульптура), а також особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє невеличкий альбом власних творчих робіт, та на прохання екзаменатора описує їх, визначаючи сюжет, основні матеріали та інструменти, за допомогою яких вони були виконані.

Основною формою організації освітнього процесу є урок – груповий або індивідуальний. Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених освітньою програмою. Форми і методи навчання, види уроків та іншої навчальної діяльності викладач може обирати самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється як за одиничні завдання, так і за прогрес в опануванні дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу.

«Композиція», «Рисунок», «Живопис», «Скульптура» – у формі комплексного перегляду творчих робіт з презентацією, обговорюванням та опитуванням.
«Початковий курс історії образотворчого мистецтва і архітектури» – у формі співбесіди з виконанням творчого завдання відповідно до навчальної програми дисципліни.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівня:

Початковий (1-3 бали);
Середній (4-6 бали);
Достатній (7-9 балів);
Високий (10-12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових та робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на п’ятому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними власною освітньою програмою мистецької школи та навчальними програмами дисциплін, які опановував/опанувала учень/учениця.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою школа мистецтв комплектуються необхідними обов’язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 № 475 (зі змінами).

ІІ. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за типовою освітньою програмою передбачає досягнення таких обов’язкових результатів навчання.

Вид компетентності

Зміст (цілі) навчання

Очікувані результати навчання

1. Загальна інтегрована компетентність

Удосконалення навичок самостійної творчої роботи, мотивація до подальшого навчання мистецтву.

Використання набутих компетентностей у власній мистецько-творчій діяльності.

Самостійно виконує навчальні завдання.

Об’єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності.

З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання.

2. Художньо-теоретичні компетентності

Види, жанри, стилі, напрямки образотворчого мистецтва та архітектури.

Мистецькі епохи, їх характерні риси.

Найбільш яскраві представники мистецьких епох, їх доробок та внесок у розвиток українського, загальноєвропейського та світового образотворчого мистецтва.

Основні поняття теорії образотворчого мистецтва, форма та її вираження в образотворчому мистецтві.

Спілкування на теми мистецтва в межах навчальних програм державною мовою

Знає та розрізняє види, жанри, стилі, напрямки, образотворчого мистецтва та архітектури.

Демонструє розуміння понять «композиція», «станкова композиція», «декоративна композиція», «рисунок», «живопис», «архітектоніка», «формотворення», «скульптура», «перспектива», «світлотінь», «пластика», «стилізація», «узагальнення», «конструкція форми», «функція предметів».

Називає мистецькі епохи, їх характерні риси, найбільш яскравих представників, знає їх твори, аналізує їх мистецький доробок та внесок у розвиток українського, загальноєвропейського та світового образотворчого мистецтва.

Здійснює аналіз художніх творів, висловлює особисте ставлення до них як усно, так і письмово.

Спілкується на художньо-мистецьку тематику державною мовою.

3. Художньо-виконавська компетентність

Створення власних творів образотворчого мистецтва різних видів та жанрів із застосуванням законів композиції, відповідних технік, матеріалів, інструментів.

Робота з предметною та живою натурою.

Вміє самостійно шукати свою тему в мистецтві.

На основі власного задуму створює (самостійно / за допомогою викладача) композиційно цілісний образ.

Впевнено передає просту та складну художню форму, демонструє володіння особливостями побудови художніх об’єктів, використовуючи відповідні пропорції.

Демонструє оригінальні композиційні рішення, колірні сполучення.

Демонструє володіння техніками станкового

живопису, рисунку, скульптури згідно з вимогами навчальних програм.

4. Компетентність колективної взаємодії

Створення колективних художніх творів.

Усвідомлення ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.

Створює спільно з іншими учнями за завданням викладача колективний художній твір.

Демонструє розуміння власної ролі та відповідальності за результат колективної роботи.

5. Компетентність з публічного демонстрування художніх творів

Застосування різноманітних варіантів оформлення та презентації власних творчих робіт.

Правила розміщення художніх творів на різних виставкових майданчиках.

Презентація власного задуму.

Грамотно оформлює власні художні твори, застосовує різні варіанти оформлення.

Демонструє розуміння правильного розміщення художніх робіт залежно від тематики, стилістики та формату виставки.

Відкрито спілкується із глядачами, пояснює свій задум, втілений в його художньому творі.

Демонструє культуру публічного мистецького виступу (зовнішній вигляд, поведінка).

ІІІ. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом;
підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;
підготовки до конкурсів, виставок, інших публічних демонстрацій тощо.

Для середнього (базового) підрівня початкової художньої освіти є обов’язковими такі освітні компоненти:

Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	Кількість навчальних годин на тиждень (усього годин) за роками навчання									*Усього годин****	Форма підсумкового контролю на завершення навчання за програмою
	1-й рік	2-й рік			3-й рік		4-й рік		5-й рік
*Інваріативний складник***
Живопис	3		3	3		3		3		*525*	Перегляд творчих робіт з презентацією, обговорюванням та опитуванням
Рисунок	1		1	2		2		2		*280*
Композиція	1		1	1		1		1		*175*
Скульптура	1		1	1		2		2		*245*
Початковий курс історії образотворчого мистецтва і архітектури	1		1	1		1		1		*175*	Співбесіда з виконанням творчого завдання
*Варіативний складник*
Навчальна дисципліна за вибором* та/або інші форми роботи**	1		1	1		1		1		*175*	Відповідно до навчальних програм
*Усього годин на тиждень*	8		8	9		10		10		х	х
*Усього годин на навчальний рік*	*280*		*280*	*315*		*350*		*350*		*1575*	х

**Інші форми роботи: підготовка виставок, підготовка до конкурсів, інших публічних демонстрацій тощо.

***Зазначена кількість навчальних годин встановлена на кожного/кожну учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою, з розрахунку 35 навчальних тижнів на навчальний рік (без урахування тижнів пленерної практики) і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного типовою освітньою програмою, зменшення якого не допускається.

Рекомендації щодо планування та організація освітнього процесу.

Освітня програма школи мистецтв та розміщений в ній навчальний план деталізують зміст і структуру освітнього процесу. У навчальному плані зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану школа мистецтв складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних годин і ставок, необхідних для виконання освітньої програми. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін. У робочому навчальному плані зазначаються дисципліни як інваріантного, так і варіативного складників за спільним рішенням відповідних учасників освітнього процесу.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника освітньої програми здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів школи мистецтв щодо організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) Запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: декоративні техніки (за видами), дизайн (за видами), театрально-декораційне мистецтво, виготовлення ляльок тощо.

2) Планування щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку на підготовку до конкурсів, виставок, інших публічних демонстрацій тощо. При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності.

ІV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти

удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;
оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів;
контроль за виконанням навчальних планів освітньої програми школи мистецтв, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;
збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;
забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;
забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність школи мистецтв;
моніторинг та покращення соціально-психологічного середовища школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);
створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників мистецьких шкіл та учнів;
інших процедур і заходів.

Посаду викладача може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) художню освіту або вищу освіту з образотворчого/декоративного мистецтва та дизайну, а також сертифіковані майстри народної творчості за жанрами декоративного мистецтва, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров`я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітніх програм, навчального плану, робочого навчального плану, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відео-хрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін), методик та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, обладнаних класів (спеціалізованих художніх та скульптурних аудиторій), приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення масових заходів, урочистостей, оформлення класів державною мовою.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями знань, що сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів іншого інструментарію, для оцінки якості освітньої діяльності закладів початкової мистецької освіти та/або якості освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в школі мистецтв.