Освітні програми музичного відділення

by dhmadm · 28 Жовтня, 2025

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор Конотопської дитячої школи мистецтв Конотопської міської ради Сумської області

Наказ від 01.06.2022 № 35-ОД

Євгенія МИЩИШИНА

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПІДРІВНЯ

ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

МУЗИЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ

Конотопської дитячої школи мистецтв

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою Конотопської дитячої школи мистецтв

Конотопської міської ради Сумської області протокол від 31.05.2022 №4

КОНОТОП – 2022

І. Загальні положення

Освітня програма елементарного підрівня музичного відділення Конотопської дитячої школи мистецтв розроблена на основі Типової освітньої програми елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва, затвердженої Наказом міністерства культури України від 24.04.2019 № 352.

Основною метою здобуття освіти за даною Програмою є введення учнів у світ мистецтва, виявлення та розвиток їх музичних здібностей і талантів, у тому числі, з раннього віку, формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії у сфері інструментального або вокального виконавства.

Освітня програма – це основний документ дитячої школи мистецтв, який визначає загальний нормативний зміст та основні засади й підходи до організації навчання на елементарному підрівні музичного відділення. Програма визначає мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття здобувачами обов’язкових результатів навчання.

Опанування програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності в своєму повсякденному житті, а також, продовжити здобуття початкової мистецької освіти на базовому (середньому) підрівні початкової мистецької освіти загально-мистецького або початкового професійного спрямування.

Освітня програма розроблена на виконання статті 21 Закону України «Про освіту», статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту», Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 №1433 та наказу від 16.07.2018 №633 «Про затвердження методичних рекомендацій з розроблення освітніх програм мистецьких шкіл» для забезпечення освітнього процесу дитячої школи мистецтв. Нормативний зміст початкової мистецької освіти, визначений цією освітньою програмою, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової музичної освіти елементарного підрівня музичного відділення і не може бути скорочений або зменшений.

Нормативний обсяг навчального навантаження на одного учня/ученицю, як загальний, так і за освітніми компонентами, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової музичної елементарного підрівня і не може бути скорочений або зменшений, окрім таких випадків: зарахування на навчання за освітньою програмою учня/учениці старшого/-ої від 6 (7) років (перший клас початкової загальноосвітньої школи), коли його початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі (навчання за скороченою програмою – скорочення року (років) опанування освітньої програми елементарного підрівня). У такому разі частина передбачених стандартною освітньою програмою годин з вивільненого року навчання може бути спрямована на ліквідування «розриву» в знаннях учня/учениці з учнями його/її віку, які опановують стандартну освітню програму, зокрема, з навчальної дисципліни «Музична грамота та практичне музикування» (з урахуванням психофізичної готовності учня/учениці до опанування програми в інтенсивному режимі); зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці з числа дорослих, коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі. Рішення про скорочення нормативного терміну здобуття початкової мистецької освіти та обсягу опанування освітньої програми на початковому етапі приймається узгоджено викладачем з фаху, батьками, іншими законними представниками учня/учениці (для учнів шкільного віку) або з самим учнем/ученицею (для дорослих) та педагогічною радою дитячої школи мистецтв. Скорочення строку опанування освітньої програми та зменшення обсягу годин на вивчення окремих дисциплін для учнів, які потребують звичайного темпу навчання, не допускається.

Дана освітня програма, містить передбачений типовою освітньою програмою нормативний зміст (освітні компоненти), обсяг, компетентності та результати навчання.

Освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання. Освітня програма музичного відділення Конотопської дитячої школи мистецтв конкретизує зазначені позиції з урахуванням регіональних особливостей та потреб і можливостей учнів.

Складником освітньої програми школи мистецтв є навчальний план, який складається на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Мета освітньої програми – узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу музично-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

– узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;

– доступності та практичної спрямованості змісту навчання;

– наступності і перспективності навчання;

– логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних мистецьких компетентностей (результатів навчання);

– надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми – формування в учнів початкових теоретичних, теоретико-практичних, практичних, виконавських компетентностей з інструментального та вокального мистецтва, розвиток музикальності, естетичного сприйняття та позитивного ставлення до різних видів мистецтва через долучення до кращих зразків національної та світової мистецької спадщини, виявлення та створення умов для розвитку творчих здібностей учнів з раннього віку, мотивування до продовження здобуття мистецької освіти.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– формування та розвиток музично-образного мислення, естетичного смаку, навичок сприйняття музики, здатності міркувати про неї у взаємозв’язку з іншими видами мистецтв;

– опанування техніки виконання (відтворення) шляхом гри на музичному інструменті, оволодіння навичками співу, розкриття вокально-хорових можливостей дитячого голосу, практичне засвоєння засобів музичної виразності у інструментальному та вокальному виконавстві та їх усвідомлене застосування під час виконання музичних творів відповідної складності;

– формування навичок емоційного та художньо-образного виконання музичних вокальних та інструментальних творів;

– формування здатності до гармонійної взаємодії у творчому колективі під час спільного (колективного) музикування;

– вироблення мотивації до самостійного навчання, творчого розвитку учня/учениці шляхом залучення до вивчення, прослуховування, виконання музичних творів;

– формування необхідних компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), що забезпечують можливість продовжувати навчання за освітньою програмою музичного відділення дитячої школи мистецтв базового (середнього) підрівня загальномистецького або початкового професійного спрямування, або за спорідненим видом мистецтва (музично-інструментальне мистецтво, театральне мистецтво, сольний спів, музичний театр тощо).

Зміст навчання за даною освітньою програмою базується на запровадженні сучасної та ефективної системи навчання музичному мистецтву, дитиноцентризмі (людиноцентризмі), що виявляється в можливості врахування та задоволення індивідуальних потреб кожного/кожної учня/учениці в загальному процесі навчання, створенні умов для професійної художньо-творчої самореалізації особистості учня/учениці, модернізації змісту початкової мистецької освіти, а також академічних свобод учасників освітнього процесу.

Нормативний строк навчання за освітньою програмою становить 4 роки для учнів, які розпочали навчання у 6-7 років (перший клас початкової загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (інших законних представників). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової музичної освіти елементарного підрівня за цією освітньою програмою з будь-якого віку.

Тривалість опанування освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття початкової музичної освіти за цією освітньою програмою є очна форма. Враховуючи санітарно-епідемічну ситуацію, правовий режим (військовий стан), можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається організація навчання за іншими формами навчання – домашньою, дистанційною, очно-дистанційною або екстернатною.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою. Розпочати навчання за освітньою програмою музичного відділення на елементарному підрівні може особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє виконання (спів) пісні за власним вибором, повторює за екзаменатором нескладний ритм, нескладну мелодію.

Загальний мінімальний нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання на елементарному підрівні (4 роки) на музичному відділенні дитячої школи мистецтв становить 840 годин на одного учня/ученицю з розрахунку 35 навчальних тижнів на рік

Роки навчання	Середня кількість навчальних годин на тиждень	Кількість годин протягом навчального року (в середньому 35 тижнів)
на 1 та 2-му роках навчання	5	350
на 3 та 4-му роках навчання	7	490
Загальний обсяг навчального навантаження на одного учня/ученицю на весь строк навчання за освітньою програмою(4 роки)	х	840

Основною формою організації освітнього процесу є урок – індивідуальний або груповий. У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано використовувати різні форми і методи навчання – мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, уроки-семінари, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, перегляд (наживо чи в запису) вистав, виставок, відвідування концертів тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених освітньою програмою (стандартом).

Форми і методи навчання викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить:

«Музична грамота та практичне музикування» – 8-10 учнів;

«Бесіди про мистецтво» – 12-15 учнів.

«Ансамбль» – відповідно до складу в середньому – 6 учнів

«Хор» (групи хору) – 12-15 учнів.

У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20 % (окрім груп з вивчення навчальної дисципліни «Музична грамота та практичне музикування»). У разі значного перевищення контингенту (понад 20 %) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх досягнення з досягненнями інших учнів. Виставлення оцінок у балах учням шкільного віку на першому або другому роках навчання не передбачено.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставлення та їх корекції. Завдання оцінювання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти – розкрити потенціал кожного/кожної учня/учениці, підтримувати та надихати його/її до подальшого навчання та музикування.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес в опанування дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу, а не за результатами порівняння його/її досягнень, складності опанованого репертуару тощо з досягненнями іншого/іншої учня/учениці.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається протягом навчального року за підсумками роботи під час навчальних занять у формі опитувань або прослуховувань (модульних та семестрових). Поточний контроль здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та корегування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов’язкових результатів навчання.

Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

«Музичний інструмент»/ «Сольний спів» – у формі іспиту.
«Музична грамота та практичне музикування» і «Бесіди про мистецтво» – у формі комплексного іспиту.
«Хор»/ «Ансамбль» – у формі концертного виступу.

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених освітньою програмою музичного відділення дитячої школи мистецтв, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня.

Для оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання елементарного підрівня почткової мистецької освіти застосовується:

вербальне (формувальне) оцінювання, яке передбачає діагностику досягнутих результатів та надання вербальної (усної та письмової) характеристики;
бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання для здобувачів шкільного віку на першому і другому роках навчання не застосовується.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівня: 1.Початковий (1-3 бали) ;

2.Середній (4-6 бали) ;

3.Достатній (7-9 балів) ;

4.Високий (10-12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою школи мистецтв та навчальними програмами дисциплін.

Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначених освітньою програмою можуть бути рекомендованими до навчання на наступному підрівні за загально-мистецьким або початковим професійним спрямуванням.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою Конотопська дитяча школа мистецтв укомплектована необхідними обов’язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 № 475 (зі змінами).

ІІ. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за освітньою програмою передбачає досягнення таких обов’язкових результатів навчання:

Вид компетентності	Зміст (цілі) навчання	Очікувані результати навчання
1. Загальна інтегрована компетентність	Самостійне опановування нескладного музичного матеріалу. Об’єктивне самооцінювання та самостійний пошук інформації. Здатність до подальшого навчання мистецтву та мистецьких практик.	Самостійно виконує навчальні завдання, у тому числі самостійно розбирає та вчить програмні музичні твори. Об’єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності. З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання. Використовує для самоосвіти різні джерела інформації (наприклад, самостійно вибирає для вивчення твір). Готовий до продовження навчання за фахом за освітньою програмою з музичного мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування або за освітніми програмами споріднених мистецтв
2. Мистецько-теоретична компетентність	Знання та розуміння поняття «мистецтво», видів та жанрів мистецтв, основних естетичних категорій, різновидів творів мистецтва. Знання і здатність до розуміння проявів культурного розмаїття. Здатність до спілкування на теми мистецтва державною мовою.	Демонструє розуміння, поняття «мистецтво», основних естетичних категорій. Висловлює особисте ставлення до творів мистецтва та пояснює його. Називає види мистецтв та жанри мистецьких творів. Виявляє розуміння культурного розмаїття та розпізнає в межах навчальної програми зразки творів народного мистецтва. Проявляє любов до українського (музичного, хорового) мистецтва. Спілкується в групі, колективі, з викладачем (концертмейстером) державною мовою.
3. Теоретично-практична компетентність в музичному мистецтві	Види та жанри музичного мистецтва / народного музичного мистецтва, різновиди, форми музичних творів, засоби музичної виразності, їх характерні риси, відмінності. Музична грамота (усно та письмово): – графічна фіксація елементів музичної мови; – музично-ігрова та рухова діяльність; – виховання метроритмічного відчуття; – настроювання інтонаційномелодичного слуху; – аналіз музичних творів; – практичне музикування; – імпровізаційно-творча діяльність. Інтонування голосом Написання одноголосного музичного диктанту, читання нот з листа, підбір на слух.	Називає види та жанри музичного мистецтва, народного музичного мистецтва. Демонструє знання нотної грамоти, називає та застосовує в практичній роботі октави, знаки альтерації, скрипковий та басовий ключі, розміри, основні лади, ритм, метр, тональності. Розрізняє основні градації динаміки, назви та позначення динамічних відтінків. Чисто інтонує голосом. Розрізняє темпи, їх назви та позначення. Демонструє знання основних елементів музичної мови (мотив, фраза, речення, період), знає форми побудови музичних творів (двочастинної, простої тричастинної, варіації) каданс. Знає основні гармонічні функції тональності. Читає ноти з листа (спираючись на аналіз музичного тексту) нескладні твори (2-3 року навчання). Підбирає по слуху знайомі мелодії українських творів. Записує одноголосний музичний диктант на 4 такти. Розуміє та використовує в навчанні професійну музичну термінологію державною мовою.
4. Музично-виконавська компетентність	Формування ігрового апарату (співочої постави). Знання основних засобів звуковидобування. Гра на інструменті (оволодіння співацькими навичками) в межах, передбачених навчальною програмою з фаху (основні аплікатурні формули, поняття про динамічну шкалу та її відтворення на інструменті (голосом), розвиток музичного слуху, інтонування, дикція та артикуляція тощо.).	Для інструментальних класів: під час гри на інструменті демонструє добре організований та відповідно розвинений ігровий апарат; володіє культурою звуковидобування \звукоутворення на основі постійного слухового контролю; відтворює характер та художні образ музичного твору із застосуванням визначених засобів музичної виразності (темп, динаміка тощо) як елементів музичної мови; демонструє володіння належним рівнем виконавської техніки; виконує програмні твори відповідно до своїх здібностей. Для класу сольного співу: демонструє правильну співочу поставу, дихання, чисто інтонує, вміє вести звук; виконує програмні музичні твори; знає та дотримується правил гігієни та збереження голосу; грамотно будує музичні фрази; відтворює музичні твори з точним застосуванням передбачених засобів музичної виразності (динаміка, темп), як елементів музичної мови, що необхідні для відтворення характеру та музичного образу засобами вокального виконавства; читає з листа нескладні вокальні та інструментальні. Проявляє любов до українського музичного мистецтва.
5. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві	Виконання програмних творів в ансамблі, хорі. Усвідомлення ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.	Грає (співає) в інструментальному ансамблі (хорі). Узгоджує та координує власні виконавські дії з іншими учасниками ансамблю (хору). Виконує твори у хоровому колективі або в ансамблі. Демонструє розуміння своєї ролі в ансамблі або хоровому колективі та відповідальність за спільний результат виконання.
6. Компетентність з публічного виступу	Культура публічного мистецького виступу, охайний зовнішній вигляд, настрій. Сміливість та готовність виступати перед аудиторією (публікою).	Виконує музичні твори з відповідним настроєм. Не боїться виступати перед аудиторією (публікою). Не втрачає сценічної витримки, не зупиняється, не забуває слова та мелодії творів, які виконує. У випадку помилки не губиться, продовжує виступ, не втрачає контролю над ситуацією. Має бажання виступати на сцені, відповідальний за виступ. Має гарний зовнішній сценічний вигляд.

Конкретні очікувані результати навчання учнів за окремими освітніми компонентами визначаються навчальними програмами дисциплін.

ІІІ. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти

Нормативний зміст освітньої програми музичного відділення дитячої школи мистецтв складається з інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов’язковими для включення до програми навчання учня/учениці та становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання.

Інваріантний складник змісту початкової освіти елементарного підрівня – це мінімальний нормативний складник, який не може бути меншим встановленого обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

– запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших видів мистецтва. У такому випадку зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін, факультативів, видів діяльності за вибором учня/учениці та викладача, враховуючи можливості дитячої школи мистецтв;

– підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;

– репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо. Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою мистецької школи і відображається в робочому навчальному плані.

Рішення про такий розподіл годин приймається з урахуванням профільного спрямування, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази школи, а також бажання учнів. Варіативність змісту реалізується також через запровадження в навчальних програмах дисциплін резервного часу, що створює простір для забезпечення умов щодо здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості з урахуванням психофізичного розвитку учня/учениці та допустимого навантаження для різних вікових категорій.

Для елементарного підрівня початкової музичної освіти музичного відділення Конотопської дитячої школи мистецтв є обов’язковими такі освітні компоненти:

Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	Кількість навчальних годин на тиждень (усього годин) за роками навчання				*Усього годин*	Форма підсумкового контролю на завершення навчання за програмою
Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	*Усього годин*
*Інваріативний складник*
Музичний інструмент/сольний спів	2	2	2	2	280	Публічний концертний виступ-іспит
Музична грамота та практичне музикування	1	1	1,5	1,5	175	Комплексний іспит-співбесіда з виконанням творчого завдання
Бесіди про мистецтво (групові заняття)	0	0	1	1	70	Комплексний іспит-співбесіда з виконанням творчого завдання
Інструментальний (вокальний) ансамбль / Хор (колективне музикування)	1	1	1,5	1,5	175	Публічний колективний виступ-іспит
*Варіативний складник*
Навчальна дисципліна за вибором* та/або інші форми роботи**	1 (35)	1 (35)	1 (35)	1 (35)	*140*	Відповідно до навчальних програм
Усього годин на тиждень***	5	5	7	7	х	х
*Усього годин на навчальний рік*	*175*	*175*	*245*	*245*	*840*	х

*Навчальні дисципліни за вибором: «Другий музичний інструмент», «Музичний інструмент » (для класу сольного співу та скрипки) «Читання нот з листа», «Ритміка», «Інструментальний ансамбль (для учнів класу фортепіано а також тих, хто як форму колективного музикування обрав «Хор»), «Образотворча композиція», «Ліплення», «Сценічна мова», «Танець» тощо.

**Інші форми роботи: практикум з календарних обрядів українського народу та народів України і світу, репетиції, постановка концертних номерів, сольний спів (для класу бандури – особливо рекомендовано) тощо.

***Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного освітньою програмою, зменшення якого не допускається. Кількість годин навчального навантаження, визначених власною освітньою програмою школи мистецтв, є основою для розрахунку концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітнього процесу для уроків з навчальних дисциплін «Хор» (для кожної групи та зведених репетицій), «Музичний інструмент» (окрім музичних інструментів: фортепіано, синтезатор, баян, акордеон, гітара), відповідних дисциплін та форм роботи, передбачених варіативним складником.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

не більше 100 % годин аудиторних групових занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожну групу учнів або колектив);

не більше 100 % годин аудиторних індивідуальних занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожного/кожну учня/ученицю) та у випадках, передбачених навчальною програмою;

не більше 100 % годин, передбачених для зведених репетицій хору;

не більше 100 % годин, передбачених для вивчення навчальних дисциплін варіативного складника: ритміка, інструментальний ансамбль, постановка концертних номерів, сольний спів, танець.

Планування та організація освітнього процесу.

На основі навчального плану дитяча школа мистецтв складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання власної освітньої програми школи мистецтв.

Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін. Повноцінність початкової мистецької освіти елементарного підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією освітньою програмою.

При складенні розкладу занять (уроків) для учнів з числа дітей 6-7 років або осіб з особливими потребами рекомендується рівномірно розподіляти навчальне навантаження кожного/кожної учня/учениці протягом тижня з розрахунку не 13 більше 2-3 заняття (уроки) на день. Для більш ефективного опанування навчальних дисциплін інваріантного складника проведення індивідуальних занять (уроків) має плануватися двічі на тиждень по 0,5 академічної години, якщо навчальне навантаження дисципліни планується обсягом 1 година на тиждень або 0,75 години, якщо навчальне навантаження з дисципліни планується обсягом 1,5 години на тиждень.

Навчальна дисципліна «Бесіди про мистецтво» є загальною інтегрованою дисципліною і поділ на групи для її вивчення може відбуватися без урахування фаху учня/учениці.

Усі учні повинні набути передбачені освітньою програмою компетентності колективного музикування в межах однієї з навчальних дисциплін: «Інструментальний (вокальний) ансамбль» або «Хор». Вибір форми колективного музикування здійснюється за бажанням учня\ученниці та\або за рекомендацією викладача. Учні, фахом яких є «фортепіано» , а також інші учні першого року навчання вивчають навчальну дисципліну «Хор». Інші учні за бажанням можуть продовжувати вивчення навчальної дисципліни «Хор» на другому-четвертому роках навчання за умови вивчення ними дисципліни «інструментальний ансамбль» в рамках варіативного складника.

Рішення про розподіл учнів на групи колективного музикування приймається колегіально викладачами дисциплін з фаху , «інструментального ансамблю», «хору».

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника. Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника освітньої програми здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів школи мистецтв щодо організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) Запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших інструментів або видів мистецтва тощо. Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: другий музичний інструмент, читання нот з листа, ритміка, основи імпровізації, інструментальний ансамбль, практикум з календарних обрядів українського народу та народів України і світу, постановка концертних номерів, сольний спів, образотворча композиція, ліплення, сценічна мова, танець тощо.

2) Планування 0,5 або 1 години варіативного складника для підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника, наприклад «Музичний інструмент» здійснюється у разі:

– значного відставання учня/учениці від планових показників навчальних досягнень з цієї дисципліни (критично низького темпу засвоєння навчального матеріалу), виявлених за результатами поточного контролю;

– виявлення в учня/учениці особливих музичних здібностей, що передбачає необхідність опанування ним/нею більш складного навчального матеріалу з музичного інструменту та формування ширших компетентностей, ніж передбачені типовою навчальною програмою.

3) Планування не більше 1 години (щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку) на проведення репетицій (у тому числі зведених), підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності. Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором дитячої школи мистецтв. Для цього всі навчальні дисципліни варіативного складника конкретизуються в лівому стовпці «Навчальні дисципліни» з визначенням відповідної кількості годин на їх вивчення.

Якщо години варіативного складника розподіляються для підсилення навчальної дисципліни інваріантного складника, то ці години додаються до нормативної кількості годин, передбачених навчальним планом для відповідної дисципліни.

Якщо певний обсяг навчального навантаження спрямовується на репетиції, підготовку до конкурсів тощо і планується сукупно (раз на місяць чи на півроку), то цей обсяг вказується в крайньому правому стовпці навчального плану «Усього годин».

ІV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецької освіти

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти елементарного підрівня передбачають у школі мистецтв здійснення таких процедур і заходів:

– удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;

– оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчальнометодичних матеріалів, бібліотечних фондів школи мистецтв;

– контроль за виконанням освітньої програми школи мистецтв та робочих навчальних планів, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;

– щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;

– збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;

– створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

– забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;

– забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність школи мистецтв;

– моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища школи мистецтв (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня/учениці в організації і забезпеченні освітнього процесу);

– створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників школи та учнів;

– інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у школі мистецтв покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) музичну освіту або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків, тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних, навчальнометодичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів, обладнаних класів (аудиторій) для колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів. Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти елементарного підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості надання освітніх послуг школою мистецтв.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти елементарного підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в школі мистецтв.

Школа мистецтв оприлюднює свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті: https://dshm.osvita-konotop.gov.ua/category/osvitni-programi

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор Конотопської дитячої школи мистецтв Конотопської міської ради Сумської області

Наказ від 01.06.2022 № 35-ОД

Євгенія МИЩИШИНА

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти

для МУЗИЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ

Конотопської дитячої школи мистецтв

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою Конотопської дитячої школи мистецтв

Конотопської міської ради Сумської області протокол від 31.05.2022 №4

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти

для МУЗИЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ

Конотопської дитячої школи мистецтв

КОНОТОП – 2022

І. Загальні положення

Освітня програма середнього (базового) підрівня музичного відділення Конотопської дитячої школи мистецтв розроблена на основі Типової освітньої програми початкової з музичного мистецтва початкового професійного спрямування, інструментальні класи та клас сольного співу елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва, затвердженої Наказом міністерства культури України від 24.04.2019 № 352.

Дана освітня програма є документом, який визначає загальний нормативний зміст, основні засади й підходи до організації освітнього процесу, мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг навчального навантаження, що забезпечує набуття учнями обов’язкових результатів навчання (компетентностей) з музичного мистецтва.

Освітня програма розроблена на виконання частини сьомої статті 21, частини третьої статті 33 Закону України «Про освіту», статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту», Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20 грудня 2017 № 1433.

Нормативний зміст початкової мистецької освіти, визначений цією освітньою програмою, є мінімально необхідним для набуття компетентностей середнього (базового) підрівня початкової музичної освіти професійного спрямування.

Опанування програми дає можливість:

– продовжити подальше здобуття музичної освіти професійного спрямування в системі фахової передвищої освіти або на поглибленому підрівні початкової музичної освіти (за наявності).

– застосовувати набуті в процесі навчання компетентності (знання, вміння, навички, розуміння, ставлення) у повсякденному житті для забезпечення естетичних потреб особистості, у тому числі через індивідуальну мистецько-творчу виконавську діяльність.

Освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання. Складником освітньої програми школи мистецтв є навчальний план, який розробляється на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Освітня програма побудована з урахуванням таких принципів:

узгодження цілей, змісту та очікуваних результатів;
доступності та практичної спрямованості змісту навчання;
наступності та перспективності навчання;
логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних результатів навчання;
надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми – формування теоретичних, практичних та виконавських компетентностей з музично-інструментального та вокального мистецтва початкового професійного підрівня, мотивування до продовження здобуття мистецької освіти на наступному рівні/підрівні, а також набуття особистого мистецького виконавського досвіду.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

формування базових професійних музично-виконавських компетентностей через гру на музичному інструменті, розвиток виконавської техніки та навичок художньо-образного виконання музичних творів;
удосконалення використання мови музичного мистецтва як системи засобів виразності, їх усвідомлене застосування під час виконання музичних творів відповідної складності;
опанування репертуару з програмних творів видатних представників українського та світового музичного мистецтва, усвідомлення їх художнього змісту та естетичного значення;
формування стійкої здатності до гармонійної взаємодії у творчому колективі під час спільного (колективного) музикування;
вироблення мотивації до самостійного навчання мистецтву, творчого розвитку шляхом залучення до прослуховування, вивчення та виконання музичних творів української та світової спадщини.

Нормативний строк навчання за типовою освітньою програмою становить 5 років для учнів, які розпочали навчання у 10-11 років (п’ятий клас середньої загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося 10-11 років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (інших законних представників).

У разі зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учнів старшого віку, ніж 10-11 років (п’ятий клас середньої загальноосвітньої школи), тривалість (в роках) опанування освітньої програми (нормативний строк здобуття освіти) може бути зменшена не більше як на 2 роки, якщо це обумовлено необхідністю подальшого вступу до закладу фахової передвищої освіти.

Особи з особливими освітніми потребами також можуть здобувати початкову мистецьку освіту середнього (базового) підрівня за цією освітньою програмою. Тривалість опанування освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття початкової мистецької освіти за цією освітньою програмою є очна форма. Враховуючи санітарно-епідемічну ситуацію, правовий режим (військовий стан), можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається організація навчання за іншими формами навчання – домашньою, дистанційною, очно-дистанційною або екстернатною.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за типовою освітньою програмою. Розпочати навчання за освітньою програмою з музичного мистецтва, інструментальні класи на середньому (базовому) підрівні може особа, яка при вступі демонструє наявність компетентностей елементарного підрівня з музичного мистецтва відповідного фаху. Розпочати навчання за освітньою програмою з музичного мистецтва клас сольного співу може особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє виконання (спів) пісні за власним вибором, повторює за екзаменатором нескладний ритм та мелодію.

Основною формою організації освітнього процесу є урок –індивідуальний або груповий. Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених типовою освітньою програмою. Форми і методи навчання, види уроків та іншої навчальної діяльності викладач може обирати самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін, і відображає їх у власній робочій навчальній програмі.

Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить:

«Сольфеджіо» – 6-8 осіб;
«Музична література» – 6-8 осіб;
«Інструментальний ансамбль» – від 2 до 12 осіб (відповідно до складу);
«Хор» (групи хору) – 8-10 осіб.

У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або перевищенням контингенту учнів відносно зазначених нормативів допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20%. У разі значного перевищення контингенту (понад 20%) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці.

Упродовж навчання учні шкільного віку за сприяння викладачів удосконалюють навички самоконтролю, саморефлексії та самооцінювання, що виявляється в розумінні учнем/ученицею власної відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставленні та їх корекції.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється як за одиничні завдання, так і за прогрес в опануванні дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу.

Поточний контроль здійснюється кожним викладачем упродовж навчального року за підсумками опанування модулів кожної навчальної дисципліни з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та коригування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач. Періодичність та строки поточного контролю визначаються робочою навчальною програмою з навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного контрольних заходів, які включають результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов’язкових результатів навчання.

Наприкінці п’ятого (фінального) року навчання здійснюється підсумковий контроль за результатами опанування освітньої програми:

«Музичний інструмент»/ «Сольний спів» – у формі іспиту.
«Сольфеджіо» та «Музична література» – у формі комплексного іспиту з виконанням творчого завдання.
«Хор» / «Інструментальний ансамбль»/»Вокальний ансамбль» – у формі публічного колективного виступу.

За результатами підсумкового контролю на п’ятому році навчання у разі досягнення учнем/ученицею результатів навчання, передбачених власною освітньою програмою мистецької школи, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту середнього (базового) підрівня початкового професійного спрямування (свідоцтво про закінчення школи мистецтв).

Для визначення міри досягнення учнями результатів навчання середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти застосовується бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівні:

Початковий (1-3 бали);
Середній (4-6 бали);
Достатній (7-9 балів);
Високий (10-12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових та робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на п’ятому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними власною освітньою програмою мистецької школи та навчальними програмами дисциплін, які опановував/опанувала учень/учениця.

Учні, які досягли результатів навчання, визначених освітньою програмою школи мистецтв, можуть бути рекомендовані до подальшого здобуття музичної освіти в системі фахової перед вищої освіти або на поглибленому підрівні початкової мистецької освіти (за наявності).

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою школа мистецтв комплектуються необхідними обов’язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 № 475 (зі змінами).

ІІ. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за освітньою програмою передбачає досягнення таких обов’язкових результатів навчання

для учнів інструментальних класів:

Вид компетентності

Зміст (цілі)

навчання

Очікувані результати

навчання

1.Загальна інтегрована компетентність

Стійкий інтерес до музичного мистецтва, його пізнання та практичного засвоєння.

Самостійне опанування навчального матеріалу відповідної складності (за програмними вимогами).

Об’єктивне самооцінювання власних творчих результатів.

Здатність до подальшого навчання та опанування мистецьких практик.

Виявляє стійке зацікавлення музичним мистецтвом, прагне до постійного розширення та удосконалення засвоєних навичок і вмінь. Демонструє володіння програмним репертуаром. Самостійно виконує навчальні завдання, розбирає та виконує напам’ять програмні музичні твори.

Об’єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності. З розумінням ставиться до зауважень, вміє виправляти помилки.

Бере участь у учнівських конкурсах з його фаху.

Готовий до здобуття фахової передвищої мистецької освіти.

Спілкується державною мовою в групі, колективі, з викладачем (концертмейстером).

2. Музично-виконавська компетентність

Розвиток та вдосконалення технічних можливостей

виконавського апарату (згідно з навчальною програмою). Формування розвинутого музичного мислення в процесі виконавського інтонування музичного твору відповідно до задуму автора. Виконання творів різних жанрів відповідного рівня складності з усвідомленим узгодженням їх технічної та художньої складових.

Під час гри на інструменті демонструє добре організований та відповідно розвинений виконавський апарат.

Демонструє культуру звуковидобування, звукоутворення та усвідомленого інтонування на основі постійного слухового контролю.

Демонструє належний рівень виконавської техніки.

Втілює художній образ музичного твору з усвідомленим та узгодженим застосуванням визначених засобів музичної виразності. Під час гри демонструє розуміння стилістичних особливостей твору через відповідне емоційне включення та виконавську техніку.

Виконує твори різного характеру, жанру, форми з усвідомленим узгодженням їх технічної та художньої складових (в межах, передбачених навчальною програмою дисципліни «Музичний інструмент»).

3. Теоретично-практична компетентність

Усвідомлене сприйняття творів професійного музичного мистецтва різних епох та музичного фольклору. Удосконалення термінологічного словника учня в музичному мистецтві.

Аналіз засобів музичної виразності та структурних елементів музичної мови з метою всебічного розвитку музичного слуху та подальшого усвідомленого виконання музичних творів.

Удосконалення використання засобів музичної мови.

Знає видатних представників українського та світового музичного мистецтва різних епох (їх творчі портрети, стислий огляд творчості, окремі значні твори), виявляє розуміння зв’язку їх творчості з історичною епохою та загальними рисами мистецького стилю (бароко, класицизм, романтизм, модернізм, сучасність).

Розуміє художню виразність музичних творів завдяки теоретичному та практичному засвоєнню базових елементів музичної мови: вміє термінологічно визначати, будувати, інтонувати, грати на інструменті, визначати на слух та аналізувати лади, інтервали, акорди, ритмічні фігури, структурні елементи музичної мови; вміє розрізняти й визначати музичний розмір, темп і динаміку; володіє технікою диригування у простих і складних розмірах (в межах, передбачених навчальною програмою дисципліни «Сольфеджіо»). Має поняття про тональну систему музики (кварто-квінтове коло), транспонування.

Володіє навичкою співу нот з листа. Вміє записувати одноголосну мелодію (знайому та незнайому) відповідного рівня складності.

Виявляє розуміння особливостей різних музичних жанрів та форм, вміє навести приклади з творів українських та зарубіжних композиторів. Володіє основами елементарного аналізу музичного твору (визначає характер, художні образи твору, фіксує їх видозміни протягом твору; визначає лад, тональність, вивчені інтервали, акорди, фактуру; музичні форми). Демонструє творчі навички: створення мелодії з використанням певних особливостей (ладу, тональності, ритмічного малюнку, інтервалів, акордів, жанрових ознак тощо), другого голосу чи підголоску, гармонічного супроводу; підбирає мелодії по слуху, пише двоголосний диктант.

4. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві

Виконання програмних творів в ансамблі, оркестрі, хорі.

Усвідомлення ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.

Виконує програмні твори

у колективі (ансамблі, оркестрі, хорі) з учнями свого або інших фахів; усвідомлює загальний художній образ, характер музичного твору та роль окремої виконуваної партії у спільному результаті колективного музикування.

Узгоджує та координує власні виконавські дії з іншими учасниками ансамблю.

Демонструє розуміння своєї ролі у виконавському колективі та особистої відповідальності за спільний результат виконання.

5. Компетентність з публічного музичного виступу

Культура публічного мистецького виступу; зосередженість, позитивний настрій, упевненість відповідно до концертної комунікативної ситуації. Готовність виступати перед аудиторією, бажання демонструвати власні виконавські досягнення.

Дотримується сценічної культури у поведінці та зовнішньому вигляді. Демонструє виконавську майстерність на сцені, захоплення процесом виконання. Впевнено виступає перед аудиторією, володіє артистичною свободою та вмінням демонструвати виконавські емоції відповідно до художнього образу та авторського задуму музичного твору. Володіє сценічною витримкою, у випадку помилки не втрачає контроль над ситуацією та продовжує виступ.

Для учнів вокальних класів

Вид компетентності

Зміст (цілі) навчання

Очікувані результати навчання

1.Загальна інтегрована компетентність

Удосконалення навичок самостійної творчої роботи, мотивація до подальшого навчання мистецтву.

Використання набутих компетентностей у власній мистецько-творчій діяльності.

Самостійно виконує навчальні завдання.

Об’єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності.

З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання.

Готовий до здобуття фахової передвищої музичної освіти або продовження навчання за освітньою програмою на поглибленому підрівні початкової музичної освіти за фахом або спорідненими видами мистецтв.

2. Теоретично-практична компетентність в музичному мистецтві

Види, жанри, стилі музичного мистецтва, особливості їх художнього змісту та форми.

Мистецькі епохи, їх характерні риси.

Найбільш яскраві представники мистецьких епох, їх доробок та внесок у розвиток українського, загальноєвропейського та світового музичного мистецтва.

Знання базових музичних термінів та понять.

Аналіз засобів музичної виразності та структурних елементів музичної мови з метою всебічного розвитку музичного слуху та створення художньо-музичного образу.

Сольфеджування.

Охорона голосу.

Здатність до спілкування на теми мистецтва в межах навчальних програм державною мовою.

Знає та розрізняє види, жанри, стилі музичного мистецтва, їх класифікацію.

Демонструє розуміння різних виконавських складів.

Називає мистецькі епохи, їх характерні риси, яскравих представників, знає їх твори, аналізує їх мистецький доробок та внесок у розвиток українського, загальноєвропейського та світового музичного мистецтва.

Демонструє знання музичної термінології.

Здійснює аналіз засобів музичної виразності та структурних елементів музичної мови: ладу, метру, ритму, інтервалів, акордів, елементів синтаксису та розуміє їх роль у виконавській інтерпретації.

Демонструє:

– вміння теоретичного аналізу творів, що виконуються;

– володіння навичками аналізу простих музичних форм, поняттями про відхилення та модуляцію.

Сформовано уявлення про агогіку та штрихи, складні ритмічні фігури, відчуття розгортання музичного твору у часі.

Має поняття про складні, складені, перемінні розміри; музичні форми; фактуру; елементи поліфонії.

Читає нотний текст з листа. Володіє навичками сольфеджування одноголосного музичного матеріалу.

Спілкується на мистецьку та музичну тематику державною мовою.

Знає правила збереження голосу.

3. Музично-виконавська компетентність

Особливості функціонування голосового апарату.

Координування голосового та артикуляційного апаратів.

Вокально-технічні навички сольного співу та використання вокально-інтонаційних вправ для розвитку можливостей власного голосу.

Художньо-образні властивості співацького голосу та їх використання під час виконання.

Уміння співати з супроводом і без нього.

Формування навичок ансамблевого співу.

Гра на музичному інструменті в межах, передбачених навчальною програмою.

Формування технічних можливостей виконавського апарату, знання основних засобів звуковидобування, розвиток музичного слуху, основних аплікатурних формул.

Відповідне емоційне та художнє відтворення образного змісту в часі виконання програмних мистецьких творів.

Знає особливості функціонування голосового апарату. Вміє та постійно контролює стан власного голосового та

артикуляційного апаратів.

Володіє на належному рівні вокально-технічними навичками сольного співу (співацька постава, звукоутворення, чисте інтонування, розвинене дихання і звуковедення, атака звуку, дикція, артикуляція, робочий діапазон тощо).

Досягає рівності звучання голосу на всьому діапазоні.

Володіє технікою нюансування відповідно до стилю і жанру музичного твору.

Демонструє:

– слуховий контроль за власним виконанням;

– впевнене виконання музичного твору з виразним втіленням художнього образу;

– добру музичну пам’ять, мелодичний та гармонічний слух;

– добре розвинутий ладо-тональний слух.

Виконує вокально-інтонаційні вправи (спів ладів, інтервалів, акордів, окремих інтонаційних зворотів) для досягнення чистоти інтонування вокального репертуару.

Демонструє художні властивості співацького голосу (вібрація, тембр, польотність, рухливість тощо).

Виконує музичні твори з супроводом і без нього.

Демонструє засвоєні

навички чистого та осмисленого інтонування вокального твору, розвиток мелодичного, гармонічного та поліфонічного слуху, досягає узгодженого співу у вокальному ансамблі.

Самостійно розбирає та вчить програмні музичні твори.

Грає на музичному інструменті в межах передбачених навчальною програмою дисципліни «Музичний інструмент».

Демонструє добре організований та розвинений виконавський апарат.

Відтворює програмні мистецькі твори різного характеру, жанру, форми з усвідомленим узгодженням їх технічної та художньої складових з відповідним ступенем емоційності та музикальності.

4. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві

Виконання програмних творів у вокальному ансамблі, хорі.

Усвідомлення ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.

Виконує програмні твори

у колективі (ансамблі, хорі).

Узгоджує та координує власні виконавські дії з іншими учасниками ансамблю.

5. Компетентність з публічного музичного виступу

Культура сценічної етики.

Імпровізування на сцені та перевтілення у необхідний образ, амплуа.

Набуття досвіду сольного публічного виступу.

Володіє культурою сценічної етики та демонструє музичну (вокальну) складову в різних мистецько-видовищних формах.

Вміє імпровізувати, донести до слухача художнє втілення музичного твору та перевтілюватися у необхідний образ, амплуа.

Володіє мімікою та жестами у сценічній практиці, демонструє артистичну свободу.

ІІІ. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти

Нормативний зміст освітньої програми поєднує освітні компоненти інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов’язковими для включення до програми навчання учня/учениці і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання.

Інваріантний складник змісту початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня – це мінімальний нормативний складник, який не може бути скороченим і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом;
підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;
репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою школи мистецтв і відображається в робочому навчальному плані.

Для середнього (базового) підрівня початкової музичної освіти на музичному відділенні дитячої школи мистецтв є обов’язковими такі освітні компоненти (з розрахунку 35 навчальних тижнів на навчальний рік):

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання, годин*
Інваріантний складник, усього
Музичний інструмент, усього	455
на 1-2-му роках навчання	140
на 3-5-му роках навчання	315
Сольфеджіо	262,5
Музична література	262,5
Хор / інструментальний (вокальний) ансамбль	350
Акторська майстерність	175
Варіативний складник, усього	175
Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання за типовою освітньою програмою (5 років), усього	1680
на 1-2-му роках навчання	630
на 3-5-му роках навчання	1050

*Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного/кожну учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного типовою освітньою програмою.

Кількість годин навчального навантаження, є основою для розрахунку концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітнього процесу для уроків з навчальних дисциплін «Музичний інструмент» (окрім музичних інструментів: фортепіано, синтезатор, баян, акордеон, гітара), «Хор», «Інструментальний (вокальний) ансамбль» (для кожної групи), відповідних дисциплін та форм роботи, передбачених варіативним складником.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

– не більше 100% годин аудиторних індивідуальних занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожного/кожну учня/ученицю) та у випадках, передбачених навчальною програмою;

– не більше 100% годин аудиторних групових занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожну групу учнів);

– не більше 100% годин, передбачених для вивчення навчальних дисциплін варіативного складника: другий музичний інструмент, ритміка, інструментальний ансамбль, постановка концертних номерів.

Рекомендації щодо планування та організації освітнього процесу.

Освітня програма школи мистецтв та розроблений на її основі навчальний план деталізують зміст і структуру освітнього процесу. У навчальному плані зазначаються дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера, та зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану школою мистецтв складае на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання власної освітньої програми мистецької школи. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін. У робочому навчальному плані зазначаються дисципліни як інваріантного, так і варіативного складників за спільним рішенням відповідних учасників освітнього процесу.

Планування та організація освітнього процесу за робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм (особливо для учнів класів сольного співу у період мутації голосу (у період 11-17 років) з урахуванням трьох стадій розвитку: предмутаційна, мутаційна і пост-мутаційна).

Усі учні початкової музичної освіти середнього (базового) підрівня повинні набути передбачені освітньою програмою компетентності колективного музикування в межах однієї з навчальних дисциплін:

«Вокальний ансамбль» – для учнів, фахом яких є сольний спів;
«Інструментальний ансамбль» – для учнів, крім тих, фахом яких є сольний спів
«Хор» – для інших учнів.

У межах вивчення навчальної дисципліни «Вокальний ансамбль»/ «Інструментальний ансамбль» планування освітнього процесу для учнів може відбуватися у сталому ансамблі/ в ансамблях різних за складом. Навчання з використанням таких форм може тривати різні періоди: півроку, рік, півтора року, два роки (залежно від поставлених навчальних завдань). При цьому дисципліна «Вокальний ансамбль»/ «Інструментальний ансамбль» може ділитися на модулі, де кожен модуль може відповідати одному складу ансамблю.

Рішення про розподіл учнів на групи колективного музикування приймається колегіально викладачами дисциплін з фаху, «Інструментального ансамблю»/ «Вокального ансамблю» та «Хору» з урахуванням бажання, інтересів учнів та можливостей мистецької школи.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін
у межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника типової освітньої програми, здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів мистецької школи щодо організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом тощо.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: удосконалення технічних навичок, основи імпровізації, основи композиції, основи аранжування, елементарна теорія музики, гармонія, інструментальний ансамбль, вокальний ансамбль, постановка концертних номерів, сольний спів, сценічне мовлення, основи диригування, другий музичний інструмент, ансамбль, постановка музичних вистав, ритміка/сценічний рух, мистецтво візажу, тощо

Обсяг годин на вивчення та послідовність викладання факультативів і навчальних дисциплін за вибором визначається з урахуванням доцільності та забезпечення досягнення учнем/ученицею необхідних додаткових навчальних результатів.

2) планування щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку на проведення репетицій (у тому числі зведених), підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором дитячої школи мистецтв.

ІV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня передбачають у школі мистецтв здійснення таких процедур і заходів:

удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;
оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів мистецької школи;
контроль за виконанням навчальних планів освітньої програми школи мистецтв, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;
збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;
забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;
забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність мистецької школи;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища мистецької школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);
створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників мистецьких шкіл та учнів;
інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів в школі мистецтвпокладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів, обладнаних класів (аудиторій) для колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості надання освітніх послуг мистецькою школою.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в школі мистецтв.

Конотопська дитяча школа мистецтв оприлюднює свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті: https://dshm.osvita-konotop.gov.ua/category/osvitni-programi