Освітні програми хореографічного відділення

by dhmadm · 27 Жовтня, 2025

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор Конотопської дитячої школи мистецтв Конотопської міської ради Сумської області

Наказ від 01.06.2022 № 35-ОД

Євгенія МИЩИШИНА

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПІДРІВНЯ

ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

ХОРЕОГРАФІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ

Конотопської дитячої школи мистецтв

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою Конотопської дитячої школи мистецтв

Конотопської міської радиСумської області

протокол від 31.05.2022 №4

КОНОТОП – 2022

І. Загальні положення

Освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти хореографічного відділення Конотопської дитячої школи мистецтв розроблена на основі Типової освітньої програми елементарного підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва, клас танцю, затвердженої Наказом міністерства культури України від 24.04.2019 № 352.

Основною метою здобуття освіти за даною Програмою є введення учнів у світ мистецтва, виявлення та розвиток їх хореографічних здібностей і талантів, у тому числі, з раннього віку, формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії у сфері хореографічного мистецтва.

Освітня програма – це основний документ, який визначає загальний нормативний зміст та основні засади й підходи до організації навчання на елементарному підрівні початкової хореографічної освіти. Програма визначає мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття учнями обов’язкових результатів навчання.

Опанування програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності в своєму повсякденному житті, а також продовжити здобуття початкової хореографічної освіти на базовому (середньому) підрівні початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування.

Освітня програма розроблена на виконання статті 21 Закону України “Про освіту”, статті 16 Закону України “Про позашкільну освіту”, Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 N 1433, та наказу від 16.07.2018 N 633 “Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення освітніх програм мистецьких шкіл” для забезпечення освітнього процесу школи мистецтв.

Нормативний зміст початкової мистецької освіти, визначений цією освітньою програмою, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової хореографічної освіти елементарного підрівня і не може бути скорочений або зменшений, окрім таких випадків:

зарахування на навчання за освітньою програмою учня/учениці старшого/-ої від 6 (7) років (перший клас початкової загальноосвітньої школи), коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі (навчання за скороченою програмою – скорочення року (років) опанування освітньої програми елементарного підрівня). У такому разі частина передбачених стандартною освітньою програмою годин з вивільненого року навчання може бути спрямована на ліквідування “розриву” в знаннях учня/учениці з учнями його/її віку, які опановують стандартну освітню програму, зокрема, з навчальної дисципліни “Слухання музики та музична грамота” (з урахуванням психофізичної готовності учня/учениці до опанування програми в інтенсивному режимі);
зарахування на навчання за освітньою програмою учня/учениці з числа дорослих, коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі.

Рішення про скорочення нормативного строку здобуття початкової мистецької освіти та обсягу опанування освітньої програми на початковому етапі приймається узгоджено викладачем з фаху, батьками, іншими законними представниками учня/учениці (для учнів шкільного віку) або з самим/самою учнем/ученицею (для дорослих) та педагогічною радою школи мистецтв. Скорочення строку опанування освітньої програми та зменшення обсягу годин на вивчення окремих дисциплін для учнів, які потребують звичайного темпу навчання, не допускається.

Освітня програма, розроблена на основі типової освітньої програми елементарного підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва, клас танцю та містить передбачені нею нормативний зміст (освітні компоненти), обсяг, компетентності та результати навчання.

Освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання. Складником освітньої програми школи мистецтв є навчальний план, який складається на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Мета освітньої програми – узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу музично-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

– узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;

– доступності та практичної спрямованості змісту навчання;

– наступності і перспективності навчання;

– логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних результатів навчання;

– надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей

Мета опанування нормативного змісту програми – формування в учнів початкових теоретичних, теоретико-практичних, практичних, виконавських компетентностей з танцю, виховання естетичного ставлення до хореографічного мистецтва, опанування учнем/ученицею основ хореографічної культури і виконання ним\нею танцювальних елементів та їх образно-комбінованих форм відповідно до віку з належним ступенем емоційної, художньої та пластичної виразності, набуття естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій через доручення до кращих зразків національної та світової хореографії та інших видів мистецтва, традицій українського танцювального виконавства, що забезпечується шляхом опанування освітніх компонентів, передбачених освітньою програмою.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

формування знань, розуміння основ хореографії, виховання здатності реагувати та чути викладача, застосовувати напрацьовані професійні фізичні навички у танцювальних комбінаціях і завершених хореографічних творах, вміння працювати в колективі;
формування творчих здібностей учнів у процесі володіння основами мистецтва танцю, сприяння розвитку здатності до творчого самовираження за допомогою здобутих танцювальних навичок і вмінь, заохочення прагнення учня\учениці до навчання і самореалізації засобами хореографічного мистецтва;
розвиток естетичних почуттів, смаків, емоційно-чуттєвої сфери, виховання емоційно-вольових засад особистості, позитивних якостей характеру, сприяння розвитку творчої особистості та індивідуальних здібностей на основі зразків національної та світової хореографії;
формування здатності учня\учениці до концентрації уваги, виконання завдання за допомогою початкових практичних навичок, створення цілісних хореографічних образів із застосуванням уяви і фантазії, у яких поєднуються сприйняття музики, казкові або літературні герої.

Зміст навчання за даною освітньою програмою базується на запровадженні більш сучасної та ефективної системи навчання мистецтву танцю, дитиноцентризмі (людиноцентризмі), що виявляється в можливості врахування та задоволення індивідуальних потреб кожного/кожної учня/учениці в загальному процесі навчання, в набутті теоретичних, тиоретико-практичних та виконавських компетентностей в хореографічному мистецтві, створенні умов для професійної художньо-творчої самореалізації особистості учня/учениці, модернізації змісту початкової мистецької освіти, а також академічних свобод учасників освітнього процесу.

Нормативний строк навчання за освітньою програмою становить 4 роки для учнів, які розпочали навчання у 6-7 років (перший клас початкової загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (інших законних представників).

Основною формою здобуття початкової мистецької освіти за цією освітньою програмою є очна форма. Враховуючи санітарно-епідемічну ситуацію, правовий режим (військовий стан), можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається організація навчання за іншими формами навчання – дистанційною, очно-дистанційною.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою. Розпочати навчання за освітньою програмою хореографічного відділення на елементарному підрівні може особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє виконання маршу по колу, повторює за екзаменатором нескладний ритм, демонструє фізичні дані.

Загальний мінімальний нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання на елементарному підрівні (4 роки) на хореографічному відділенні дитячої школи мистецтв становить 980 годин на одного учня/ученицю з розрахунку 35 навчальних тижнів на рік:

Роки навчання	Середня кількість навчальних годин на тиждень	Кількість годин протягом навчального року (в середньому 35 тижнів)
на 1 та 2-му роках навчання	6	420
на 3 та 4-му роках навчання	8	560
Загальний обсяг навчального навантаження на одного учня/ученицю на весь строк навчання за освітньою програмою(4 роки)	х	980

Основною формою організації освітнього процесу є урок – індивідуальний або груповий. У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано використовувати різні форми і методи навчання – мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, уроки-семінари, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, перегляд (наживо чи в запису) вистав, виставок, відвідування концертів тощо.

Форми і методи навчання викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить:

«Класичний танець», «Народно-сценічний танець» – 12-15 учнів.

«Музична грамота та слухання музики» – 8-10 учнів;

«Бесіди про мистецтво» – 12-15 учнів.

Дисципліни варіативного складника:

«Грим» – 12-15 учнів;

«Постановка танців», «Постановка концертних номерів», «Хореографічні ансамблі малих форм» – відповідно до складу від 2 до 12 учнів.

У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20 %. У разі значного перевищення контингенту (понад 20 %) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх досягнення з досягненнями інших учнів. Виставлення оцінок у балах учням шкільного віку на першому або другому роках навчання не передбачено.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставлення та їх корекції.

Завдання оцінювання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти – розкрити потенціал кожного/кожної учня/учениці, підтримувати та надихати його/її до подальшого навчання хореографії. Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес в опанування дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу, а не за результатами порівняння його/її досягнень, складності опанованого репертуару тощо з досягненнями іншого/іншої учня/учениці.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається протягом навчального року за підсумками роботи під час навчальних занять у формі опитувань або прослуховувань (модульних та семестрових). Поточний контроль здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та корегування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов’язкових результатів навчання.

Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

«Класичний танець», «Народно-сценічний танець» – у формі концертного виступу – іспиту.
«Слухання музики та музична грамота» і «Бесіди про мистецтво» – у формі комплексного іспиту – співбесіди з виконанням творчого завдання.

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених освітньою програмою хореографічного відділення дитячої школи мистецтв, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня.

Для оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання елементарного підрівня початкової мистецької освіти застосовується:

вербальне (формувальне) оцінювання, яке передбачає діагностику досягнутих результатів та надання вербальної (усної та письмової) характеристики;
бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання для здобувачів шкільного віку на першому і другому роках навчання не застосовується.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівня: 1.Початковий (1-3 бали) ;

2.Середній (4-6 бали) ;

3.Достатній (7-9 балів) ;

4.Високий (10-12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою школи мистецтв та навчальними програмами дисциплін.

Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначених освітньою програмою можуть бути рекомендованими до навчання на наступному підрівні за загально-мистецьким або початковим професійним спрямуванням.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою Конотопська дитяча школа мистецтв комплектується необхідними обов’язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 № 475 (зі змінами).

ІІ. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за освітньою програмою передбачає досягнення таких обов’язкових результатів навчання:

Вид компетентності	Зміст (цілі) навчання	Очікувані результати навчання
1. Загальна інтегрована компетентність	Самостійне опановування нескладних танцювальних рухів. Об’єктивне самооцінювання та самостійний пошук інформації. Здатність до подальшого навчання хореографії та танцювальних практик.	Здатний самостійно опанувати нескладні танцювальні рухи. Об’єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності. З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання. Використовує для самоосвіти різні джерела інформації (наприклад, самостійно переглядає балетні вистави і концертні номери відомих національних і світових хореографічних колективів). Готовий до продовження навчання за фахом за освітньою програмою з хореографічного мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування або за освітніми програмами споріднених мистецтв
2. Мистецько-теоретична компетентність	Знання та розуміння поняття «мистецтво», видів та жанрів мистецтв, основних естетичних категорій, різновидів творів мистецтва. Знання і здатність до розуміння проявів культурного розмаїття. Здатність до спілкування на теми мистецтва державною мовою.	Демонструє розуміння, поняття «мистецтво», основних естетичних категорій. Висловлює особисте ставлення до творів мистецтва та пояснює його. Називає види мистецтв та жанри мистецьких творів. Виявляє розуміння культурного розмаїття та розпізнає в межах навчальної програми зразки творів народного мистецтва. Проявляє любов до українського (хореографічного) мистецтва. Спілкується в групі, колективі, з викладачем (концертмейстером) державною мовою.
3. Теоретично-практична компетентність в сфері хореографічного та музичного мистецтв	Основи музичної грамоти, елементи побудови музичних творів, засоби музичної виразності, основні метро ритмічні формули. Музичні жанри та стилі. Загальні закономірності музичної мови. Види танців, їх характерні риси. Базові танцювальні терміни та елементи танцю. Назви та ролі частин людського тіла в танці.	Демонструє знання музичної грамоти, основних елементів музичної мови (мотив, фраза, речення, період). Визначає загальних характер і лад твору. Називає та розпізнає музичні інструменти та їх тембри. Орієнтується в основних музичних жанрах і засобах музичної виразності, аналізує музичний твір, призначений для супроводу танцю. Підбирає по слуху знайомі мелодії українських народних пісень. Грає на шумових інструментах, «читає» партитуру шумового оркестру. Називає та розрізняє види танців (класичний, народно-сценічний, бальний, сучасний). Знає елементи партерного уроку, екзерсису класичного та народно-сценічного танцю. Називає засоби виразності (темп, динаміка, метр). Розуміє та використовує в навчанні професійну музичну та хореографічну термінологію державною мовою відповідно до програми
4. Виконавські компетентності	Елементи класичного та народно-сценічного танцю. Базові елементи техніки танцю. Танцювальні рухи. Ритмопластика. Втілення хореографічного образу із застосуванням уяви та фантазії. Поєднання танцю і музики.	Виконує основні елементи класичного танцю (позиції ніг і рук, екзерсис біля станка і на середині зали. стрибки). Виконує поставлені викладачем етюди. Відтворює програмні танцювальні рухи, демонструє ритмічність, емоційність та точність. Демонструє володіння базовими елементами техніки танцю та орієнтується у сценічному просторі в межах, передбачених навчальною програмою. Грамотно, з дотриманням безпеки для здоров’я, відтворює програмні танцювальні рухи. Відчуває та відтворює характер музики під час виконання танцювальних рухів та етюдів.
5. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві танцю	Колективне виконання танцювальних рухів (в ансамблі\групі). Роль танцівника в завершеності колективного хореографічного номера. Взаємодія з іншими учасниками хореографічного колективу під час виконання хореографічної колективної постановки. Створення колективного художнього образу.	Розуміє свою роль в завершеності колективного хореографічного номера, узгоджує свої дії в колективі при виконанні танцювальних елементів. Демонструє вміння координувати власні виконавські дії з іншими учасниками колективу під час виконання хореографічного твору в групі, сприяє створенню колективного художнього образу. Демонструє розуміння ансамблевого виконавства та ролі кожного учасника колективу в досягненні спільної результату.
6. Компетентність з публічного виступу	Культура публічного танцювального виступу, охайний зовнішній вигляд, настрій. Сміливість та готовність виступати перед аудиторією (публікою).	Під час публічного виступу має гарний (охайний) зовнішній сценічний вигляд. Вміє налаштуватись, проявляє сміливість, акторську майстерність та готовність виступати перед аудиторією, використовуючи свою підготовку. Виступає з настроєм і задоволенням.

Конкретні очікувані результати навчання учнів за окремими освітніми компонентами визначаються навчальними програмами дисциплін.

ІІІ. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти

Нормативний зміст освітньої програми хореографічного відділення дитячої школи мистецтв складається з інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов’язковими для включення до програми навчання учня/учениці та становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання.

Інваріантний складник змісту початкової освіти елементарного підрівня – це мінімальний нормативний складник, який не може бути меншим встановленого обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

– запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших видів мистецтва. У такому випадку зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін, факультативів, видів діяльності за вибором учня/учениці та викладача, враховуючи можливості дитячої школи мистецтв;

– підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;

– репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою мистецької школи і відображається в робочому навчальному плані. Рішення про такий розподіл годин приймається з урахуванням профільного спрямування, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази школи, а також бажання учнів.

Варіативність змісту реалізується також через запровадження в навчальних програмах дисциплін резервного часу, що створює простір для забезпечення умов щодо здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості з урахуванням психофізичного розвитку учня/учениці та допустимого навантаження для різних вікових категорій.

Для елементарного підрівня початкової хореографічної освіти хореографічного відділення Конотопської дитячої школи мистецтв є обов’язковими такі освітні компоненти:

Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	Кількість навчальних годин на тиждень (усього годин) за роками навчання				Усього годин***	Форма підсумкового контролю на завершення навчання за програмою
Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	Усього годин***
*Інваріативний складник*
Класичний танець	3	3	3	3	*630*	Концертний виступ-іспит
Народно-сценічний	1	1	2	2	*630*	Концертний виступ-іспит
Слухання музики та музична грамота	1	1	1	1	*140*	Комплексний іспит-співбесіда з виконанням творчого завдання
Бесіди про мистецтво	0	0	1	1	70	Комплексний іспит-співбесіда з виконанням творчого завдання
*Варіативний складник*
*Навчальна дисципліна за вибором та/або інші форми роботи	1 (35)	1 (35)	1 (35)	1 (35)	*140*	Відповідно до навчальних програм
*Усього годин на тиждень*	6	6	8	8	х	х
*Усього годин на навчальний рік*	*210*	*210*	*280*	*280*	*980*	х

*Навчальні дисципліни за вибором: «Постановка танців», «Грим», інші види танцю, «Гімнастика», «Акробатика», «Хореографічний ансамбль», дисципліни образотворчого (станкового та декоративного), театрально-декораційного мистецтва, «Дизайн» (за видами), «Виготовлення ляльок», «Музичний інструмент», «Спів (хоровий)», інтегровані дисципліни з музичного мистецтва, театрального мистецтва (згідно з можливостями мистецької школи) тощо.

**Інші форми роботи: Постановка концертних номерів, репетиції (зведені, за групами), підготовка до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм, танцювальних номерів тощо.

***Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного освітньою програмою, зменшення якого не допускається.

Кількість годин навчального навантаження, визначених освітньою програмою школи мистецтв, є основою для розрахунку концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітнього процесу для уроків з навчальних дисциплін «Класичний танець», «Народно-сценічний» (для кожної групи), інших навчальних дисциплін та форм роботи, передбачених варіативним складником.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

не більше 100 % годин аудиторних групових занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожну групу учнів або колектив);

не більше 100 % годин аудиторних індивідуальних занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожного/кожну учня/ученицю) та у випадках, передбачених навчальною програмою;

не більше 100 % годин, передбачених для зведених репетицій;

не більше 100 % годин, передбачених для вивчення навчальних дисциплін варіативного складника: музичний інструмент (окрім фортепіано, баян, акордеон, гітара) ритміка, постановка хореографічних номерів, хореографічний ансамбль, сольний спів, тощо.

Планування та організація освітнього процесу.

На основі навчального плану дитяча школа мистецтв складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання власної освітньої програми школи мистецтв. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін.

У навчальному плані зазначаються дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера і зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

Повноцінність початкової хореографічної освіти елементарного підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією освітньою програмою.

Планування та організація освітнього процесу за робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

При складенні розкладу занять (уроків) для учнів з числа дітей 6-7 років рекомендується рівномірно розподіляти навчальне навантаження кожного/кожної учня/учениці протягом тижня з розрахунку не більше 2-3 заняття (уроки) на день.

Навчальна дисципліна «Бесіди про мистецтво» є загальною інтегрованою дисципліною і поділ на групи для її вивчення може відбуватися без урахування фаху учня/учениці.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника освітньої програми на першому та другому роках навчання здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів школи мистецтв щодо організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) Запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших видів мистецтва. Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: постановка танців, грим, інші види танцю, гімнастика, акробатика, постановка концертних номерів, хореографічні ансамблі малих форм, образотворче(станкове та декоративне) мистецтво, дизайн (за видами), театрально-декораційне мистецтво, виготовлення ляльок, музичний інструмент, спів (хоровий), інтегровані дисципліни з музичного мистецтва, театрального мистецтва тощо.

2) Планування годин (щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку) на проведення репетицій (у тому числі зведених), підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм, танцювальних номерів тощо.

При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором дитячої школи мистецтв. Для цього всі навчальні дисципліни варіативного складника конкретизуються в лівому стовпці «Навчальні дисципліни» з визначенням відповідної кількості годин на їх вивчення. Якщо певний обсяг навчального навантаження спрямовується на репетиції, підготовку до виступів, конкурсів, постановку танців тощо і планується сукупно(раз на місяць чи на півроку), то цей обсяг вказується в крайньому правому стовпці навчального плану «Усього годин»

ІV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецької освіти

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти елементарного підрівня передбачають у школі мистецтв здійснення таких процедур і заходів:

– удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;

– оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів школи мистецтв;

– контроль за виконанням освітньої програми школи мистецтв та робочих навчальних планів, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;

– щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;

– збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;

– створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

– забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;

– забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність школи мистецтв;

– моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища школи мистецтв (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня/учениці в організації і забезпеченні освітнього процесу);

– створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників школи та учнів;

– інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у школі мистецтв покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) освіту або вищу освіту з хореографічного мистецтва, концертмейстера – фахову передвищу (середню спеціальну) музичну освіту або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків, тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відео-хрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, обладнаних класів (хореографічних аудиторій), приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів. Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти елементарного підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості надання освітніх послуг школою мистецтв.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти елементарного підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в школі мистецтв.

Школа мистецтв оприлюднює свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті: https://dshm.osvita-konotop.gov.ua/category/osvitni-programi

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор Конотопської дитячої школи мистецтв Конотопської міської ради Сумської області

Наказ від 01.06.2022 № 35-ОД

Євгенія МИЩИШИНА

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

БАЗОВОГО (СЕРЕДНЬОГО) ПІДРІВНЯ

ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

ХОРЕОГРАФІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ

Конотопської дитячої школи мистецтв

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою Конотопської дитячої школи мистецтв

Конотопської міської ради Сумської області

протокол від 31.05.2022 №4

КОНОТОП – 2022

І. Загальні положення

Освітня програма середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти хореографічного відділення Конотопської дитячої школи мистецтв розроблена на основі Типової освітньої програми середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти початкового професійного спрямування, класи народно-сценічного танцю, бального танцю, класичного танцю, сучасного танцю тощо, затвердженої Наказом міністерства культури України від 24.04.2019 № 352 та містить передбачені нею нормативний зміст (освітні компоненти), обсяг, компетентності та результати навчання.

Освітня програма є документом, який визначає загальний нормативний зміст, основні засади й підходи до організації освітнього процесу, мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг навчального навантаження, що забезпечує набуття учнями обов’язкових результатів навчання (компетентностей) з хореографічного мистецтва.

Освітня програма розроблена на виконання частини сьомої статті 21, частини третьої статті 33 Закону України «Про освіту», статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту», Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20 грудня 2017 № 1433.

Опанування програми дає можливість:

– продовжити подальше здобуття мистецької освіти професійного спрямування з хореографічного мистецтва в системі фахової передвищої освіти або на поглибленому підрівні початкової хореографічної освіти.

– застосовувати набуті в процесі навчання компетентності (знання, вміння, навички, розуміння, ставлення) у повсякденному житті для забезпечення естетичних потреб особистості, у тому числі через власну мистецько-творчу діяльність.

Освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання. Складником освітньої програми школи мистецтв є навчальний план, який розробляється на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Мета освітньої програми – узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями, визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу педагогічних методів, підходів та інструментів.

Освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;
доступності та практичної спрямованості змісту навчання;
наступності і перспективності навчання;
логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями, нормативних мистецьких компетентностей (результатів навчання);
надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми – формування теоретичних, теоретико-практичних та виконавських компетентностей з хореографії початкового професійного рівня, мотивування до продовження здобуття мистецької освіти на наступному рівні/підрівні, а також набуття особистого творчого хореографічного досвіду.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

формування початкових професійних компетентностей з техніки танцю відповідно до видів хореографічного мистецтва;
розуміння та органічного поєднання пластики руху тіла з ритмом музичного оформлення відповідно до змісту хореографічної композиції (номеру);
набуття досвіду розвиненого індивідуального художньо-образного мислення при втіленні хореографічних образів у танцювальному номері;
опанування знань з розвитку хореографічного мистецтва в історичному контексті;
вироблення мотивації та заохочення учнів до подальшого навчання за освітньою програмою з хореографічного мистецтва на поглибленому підрівні початкової мистецької освіти або здобуття фахової передвищої мистецької освіти та самореалізації засобами мистецтва.

Нормативний строк навчання за освітньою програмою для учнів, які розпочали навчання у 10-11 років (п’ятий клас середньої загальноосвітньої школи) становить 5 років. Учням, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося 10 років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (інших законних представників).

У разі зарахування на навчання за освітньою програмою учнів старшого віку, ніж 10-11 років (п’ятий клас середньої загальноосвітньої школи), тривалість (в роках) опанування освітньої програми (нормативний строк здобуття освіти) може бути зменшена не більше як на 2 роки, якщо це обумовлено необхідністю подальшого вступу до закладу фахової передвищої освіти.

Основною формою здобуття початкової мистецької освіти за цією освітньою програмою є очна форма. Враховуючи санітарно-епідемічну ситуацію, правовий режим (військовий стан), можливості та потреби учнів, допускається організація навчання за іншими формами навчання – дистанційною, очно-дистанційною.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за типовою освітньою програмою. Розпочати навчання з хореографічного мистецтва на середньому (базовому) підрівні може особа, яка при вступі демонструє наявність компетентностей елементарного підрівня з хореографічного мистецтва.

Основною формою організації освітнього процесу за освітньою програмою є груповий урок.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених освітньою програмою. Форми і методи навчання, види уроків та іншої навчальної діяльності викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін «Народно-сценічний танець», «Класичний танець», «Сучасний танець» та «Історія танцю» становить 6-8 учнів. У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або перевищенням кількості учнів відносно зазначених нормативів допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20%. У разі значного перевищення контингенту (понад 20%) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Наповнюваність груп з навчальної дисципліни «Хореографічний ансамбль» може становити від 2 учнів і більше, залежно від складу ансамблю.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці.

Упродовж навчання учні шкільного віку за підтримки викладачів розвивають компетентності самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє утвердженню розуміння власної відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставленні та їх корекції.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється як за одиничні завдання, так і за прогрес в опануванні дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю

Поточний контроль здійснюється кожним викладачем упродовж навчального року за підсумками опанування модулів кожної навчальної дисципліни з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та коригування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач. Періодичність та строки поточного контролю визначаються робочою програмою з навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов’язкових результатів навчання.

Наприкінці п’ятого року навчання проводиться підсумковий контроль за результатами опанування освітньої програми:

«Народно-сценічний танець» – у формі практичного показу;
«Класичний танець» – у формі практичного показу;
«Сучасний танець» – у формі практичного показу;
«Хореографічний ансамбль» – у формі публічного концертного виступу;
«Історія танцю» – у формі співбесіди з виконанням творчого завдання.

За результатами підсумкового контролю на п’ятому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених освітньою програмою школи мистецтв, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту середнього (базового) підрівня.

Для оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти застосовується: бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівня:

Початковий (1-3 бали);
Середній (4-6 бали);
Достатній (7-9 балів);
Високий (10-12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на п’ятому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними власною освітньою програмою мистецької школи та навчальними програмами дисциплін, які опановував/опановувала учень/учениця.

Учні, які досягли результатів навчання, можуть бути рекомендовані до подальшого здобуття хореографічної освіти в системі фахової передвищої освіти або на поглибленому підрівні початкової мистецької освіти (за наявності).

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою школа мистецтв комплектується необхідними обов’язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 № 475 (зі змінами).

ІІ. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за типовою освітньою програмою передбачає досягнення таких обов’язкових результатів навчання:

Вид компетентності

Зміст (цілі) навчання

Очікувані результати навчання

1. Загальна інтегрована компетентність

Удосконалення навичок самостійної творчої роботи, мотивація до подальшого навчання мистецтву.

Використання набутих компетентностей у власній мистецько-творчій діяльності.

Самостійно виконує навчальні завдання.

Об’єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності.

З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання.

Готовий до здобуття фахової передвищої мистецької освіти або продовження навчання за освітньою програмою на поглибленому підрівні початкової мистецької освіти за фахом або спорідненими видами мистецтв.

2. Мистецько-теоретично компетентність

Види хореографічного мистецтва, жанри, стилі, програми танців, їх характерні риси.

Історія танцю. Найбільш відомі представники хореографічного мистецтва, їх доробок та внесок у розвиток українського, загальноєвропейського та світового мистецтва танцю.

Основні поняття теорії та термінологія хореографічного мистецтва (за видами танцю).

Розуміється на видах хореографічного мистецтва, жанрах, стилях, програмах танців, їх характерних рисах (відповідно до фаху).

Знає періодизацію розвитку хореографічного мистецтва.

Називає найбільш відомих представників хореографічного мистецтва, розповідає про їх мистецький доробок.

Розрізняє особливості українських народних танців різних регіонів та танців народів України.

Знає особливості класичного, народно-сценічного, бального та сучасного танців.

Застосовує хореографічну термінологію.

Спілкується на мистецьку та хореографічну тематику державною мовою.

3. Хореографічні

виконавські компетентності

Виконання програмних танцювальних рухів в різних видах хореографічного мистецтва.

Пластика та гнучкість, координація, виразність рухів.

Попередження помилок технічного характеру.

Виконавська майстерність.

Виконує програмні танцювальні рухи та вправи відповідно до видів хореографічного мистецтва.

Демонструє пластичну виразність рук і гнучкість тулуба.

Володіє прийомами координації рухів, їх засобами виразності, манерою виконання та естетикою рухів.

Вміє вчасно знаходити та виправляти помилки технічного характеру.

Демонструє почуття ритму та музикальності при виконанні танцювальних рухів, вправ, комбінацій.

Вміє самостійно реалізовувати набуті знання на практиці.

Демонструє відповідний рівень техніки виконання танцювальних рухів.

Висловлює особисте ставлення до творів хореографічного мистецтва.

4. Компетентність колективної взаємодії

Взаємодія в різних за складом хореографічних ансамблях.

Усвідомлення власних ролі та відповідальності в досягненні спільного результату.

Здатність до взаємодії з іншими учасниками колективу під час репетиційного процесу, виконання хореографічного номеру та удосконалення навичок партнерства.

Реалізація єдиного художнього задуму в танцювальному колективі.

Ефективно взаємодіє з іншими учасниками хореографічного ансамблю під час репетицій та виступів, вміє взаємодіяти та бачити партнера.

Демонструє розуміння ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.

Усвідомлено працює над хореографічною постановкою, під час репетицій та показів.

Сприяє реалізації єдиного художнього задуму в танцювальному колективі.

5. Компетентність з публічного хореографічного виступу

Виступи перед аудиторією: сольні та в хореографічних ансамблях.

Культура виступу, танцювальна етика.

Хореографічні складові в різних мистецько-видовищних формах.

Відтворення художнього образу відповідно до драматургії танцювального номеру.

Музикальність, емоційність, артистизм.

Демонструє сценічну культуру та виконавську майстерність під час публічного хореографічного виступу.

Володіє засобами виразності хореографічного мистецтва (міміка, жести, рухи, костюм тощо).

Виступає сольно, в ансамблі та в групі в сценічній практиці.

Демонструє відповідний рівень виконавської майстерності, розвинуте художньо-образне мислення, творчу уяву та фантазію, емоційність, виразність і артистизм в танцювальних композиціях сольно та в хореографічному ансамблі.

Вміє перевтілюватися у необхідний художній образ відповідно до драматургії танцювального номеру та характеру музики.

Конкретні очікувані результати навчання учнів, які відображають набуття ними компетентностей, визначаються навчальними програмами дисциплін (предметів).

ІІІ. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти

Нормативний зміст освітньої програми поєднує освітні компоненти інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов’язковими для включення до програми навчання учня/учениці і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання.

Інваріантний складник змісту початкової освіти середнього (базового) підрівня – це мінімальний нормативний складник, який не може бути скороченим і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених типовою освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом;
підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;
підготовки до конкурсів, фестивалів, інших публічних виступів тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою школи мистецтв і відображається в робочому навчальному плані.

Для середнього (базового) підрівня початкової хореографічної освіти є обов’язковими такі освітні компоненти:

Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	Кількість навчальних годин на тиждень (усього годин) за роками навчання					*Усього годин* *******	Форма підсумкового контролю на завершення навчання за програмою
Навчальні дисципліни (освітні компоненти)	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік	5-й рік	*Усього годин* *******
*Інваріативний складник*
Класичний танець	4	4	4	4	4	700	Концертний виступ-іспит
Народно-сценічний танець	3	3	3	3	3	525	Концертний виступ-іспит
Сучасний танець	1	1	1	1	1	175	Концертний виступ-іспит
Історія танцю	1	1	1	1	1	175	Співбесіда з виконанням творчого завдання
Хореографічний ансамбль	2	2	2	2	2	*350*	Публічний концертний виступ
*Варіативний складник*
Навчальна дисципліна за вибором* та/або інші форми роботи**	1	1	1	1	1	*175*	Відповідно до навчальних програм
*Усього годин на тиждень*	12	12	12	12	12	х	х
*Усього годин на навчальний рік*	*420*	*420*	*420*	*420*	*420*	*2100*	х

*Навчальні дисципліни за вибором: «Основи гриму», «Акторська майстерність», «Історія костюму», «Народний костюм», Дуетно-класичний танець, «Постановка танців», інші види танцю, «Гімнастика», «Акробатика», дисципліни образотворчого (станкового та декоративного), театрально-декораційного мистецтва, «Дизайн» (за видами), «Виготовлення ляльок», «Музичний інструмент», «Спів (хоровий)», інтегровані дисципліни з музичного мистецтва, театрального мистецтва (згідно з можливостями мистецької школи) тощо.

**Інші форми роботи: постановка концертних номерів, репетиції (зведені, за групами), підготовка до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм, танцювальних номерів тощо.

***Установлена кількість навчальних годин на тиждень розрахована на кожного учня/ученицю, який навчається за освітньою програмою, з розрахунку 35 навчальних тижнів на навчальний рік і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку не більше 100% годин аудиторних групових занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожну групу учнів).

Рекомендації щодо планування та організація освітнього процесу.

Нормативний зміст освітньої програми конкретизується у розробленому на її основі навчальному плані, який деталізує зміст і структуру освітнього процесу. У навчальному плані зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану школа мистецтв складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання освітньої програми. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін. У робочому навчальному плані зазначаються дисципліни як інваріантного, так і варіативного складників за спільним рішенням відповідних учасників освітнього процесу.

Повноцінність початкової хореографічної освіти середнього (базового) підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією освітньою програмою.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника освітньої програми здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів школи мистецтв щодо організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: основи гриму, акторська майстерність, історія костюму, народний костюм, дуетно-класичний танець, інші види та жанри танцю тощо.

Обсяг годин на вивчення та послідовність викладання факультативів і навчальних дисциплін за вибором визначається з урахуванням доцільності та забезпечення досягнення учнем/ученицею необхідних додаткових навчальних результатів.

2) планування щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку на підготовку до конкурсів, фестивалів, інших концертних виступів, репетицій тощо. При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором школи мистецтв.

ІV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецької освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня початкового професійного спрямування передбачають здійснення таких процедур і заходів:

удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;
оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів та засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною (предметом) учнем/ученицею, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;
збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів середнього (базового) підрівня початкового професійного спрямування початкової мистецької освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;
забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;
забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність школи мистецтв;
моніторинг та покращення соціально-психологічного середовища закладу (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);
створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату в навчально-методичних, наукових роботах викладачів мистецьких закладів і здобувачів початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня початкового професійного спрямування;
інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності – в основу формування системи підбору педагогічних кадрів у школі мистецтв покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітніх програм, навчального плану, робочого плану, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, освітньої програми, підручників, навчальних посібників, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відео-хрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін), метод та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, обладнаних класів (хореографічних аудиторій), приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних педагогічних методів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення масових заходів, урочистостей, оформлення класів державною мовою у школі мистецтв.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – це безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння здобувачами знань, що сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень здобувачами результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності закладів початкової мистецької освіти та/або якості і ефективності роботи педпрацівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти елементарного підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту типової освітньої програми та підвищення якості надання освітніх послуг закладом.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання початкової мистецької освіти середнього (базового) підрівня в школі мистецтв.